Контузія – загальне ураження організму через різкий механічний вплив (повітряну, водяну чи звукову хвилю, удар об землю чи воду тощо), що не обов’язково супроводжується механічними ушкодженнями органів і тканин.

Характерною ознакою контузії є втрата свідомості (до коми). У легких випадках свідомість втрачається на кілька хвилин, у важких – на кілька днів і навіть місяців. Наслідки контузії є різноманітними – від тимчасової втрати слуху, зору, мовлення з подальшим частковим чи повним їх відновленням до важких порушень психічної діяльності. Після повернення свідомості спостерігається сильний головний біль, нудота й блювання (незалежно від вживання їжі), запаморочення, особливо під час поворотів голови, амнезія, порушення слуху й мовлення. Найбільш різкі порушення слуху, до самої його втрати, можливі при баротравмі. Наслідками важкої контузії є швидка втомлюваність, що може тривати довго, погане самопочуття, підвищене роздратування.

Контузія головного мозку

Найважче протікає контузія головного мозку, для якої характерний розвиток як загальних порушень (втрата свідомості, порушення дихання, кровообігу тощо), так і пов’язаного з локалізацією осередку ураження мозкової тканини. Якщо осередок контузії розташовується в ділянці передньої та задньої центральних звивин лівої півкулі головного мозку, виникають розлади, паралічі й порушення чутливості відповідно. Під час забою лівої лобної чи скроневої часток можливе порушення мовлення тощо. Контузія головного мозку може супроводжуватись крововиливом і стисненням тканин мозку кров’ю. Наслідками контузії головного мозку в пізньому періоді можуть бути епілептиформні напади.

Симптоми контузії часто нагадують симптоми струсу та забою мозку. При цьому виді ураження часто спостерігаються кровотечі з вух і носа, в окремих випадках – глухонімота. Зазвичай, цей розлад минає, але термін відновлення може бути різним. Під час повітряної контузії, також як і під час струсу головного мозку, часто виникають гострі чи затяжні психічні розлади, запаморочення, головний біль, дратівливість, емоційна неврівноваженість. Іноді на тривалий час залишаються вегетативні розлади: підвищена пітливість, серцебиття, сонливість, синюшність кистей рук, припливи до голови тощо.

Контузія очей

Контузії очного яблука розрізняють прямі (удар в очне яблуко великим предметом, наприклад, кулаком, м’ячем чи скіпкою від дров) й непрямі (наприклад, струс тулуба при падінні). Залежно від сили й напрямку прямого удару, а також маси та швидкості травмованого об’єкта розвиваються зміни від незначного крововиливу до найважчих ушкоджень, до самого розриву та навіть руйнування очного яблука. Сильний прямий удар в ділянку ока призводить до короткочасного зсуву всіх структур назад. Проте, оскільки очне яблуко – замкнута структура, наповнена рідиною, що не стискається, такий зсув неминуче спричиняє настільки ж різке розтягнення фіброзної капсули ока в ширину.

Лікування

Постраждалі потребують повного спокою, негайної медичної допомоги й термінової госпіталізації. У подальшому за стійких порушень руху (парези, паралічі) проводиться лікувальна фізкультура, при порушеннях мовлення – логопедичні заняття та інші спеціальні лікувальні заходи.

В гострому періоді після травм і контузій головного мозку постраждалим необхідно накладати холод на голову, потрібен повний спокій. Хворого необхідно покласти на бік (при блюванні блювотиння може потрапити до дихальних шляхів). При відкритій травмі черепа насамперед треба зупинити кровотечу як внутрішню, так і зовнішню. Після травм і контузій хворому не бажано працювати в шумних і тісних приміщеннях, йому протипоказана спека. Хороший ефект має курс хвойних ванн чи ванн із застосуванням кореню валеріани, кореню півонії, трави меліси, хмелю.

Джерело: «Медичний відділ»
у Фейсбук (https://www.facebook.com/paramedicIF/photos/a.217265258780724/700556870451558/?type=3&theater&ifg=1)