Висновок першої частини цієї статті: відкладайте спочатку – і вигідніше витрачайте потім. Це – вигідніше, раціональніше і... спокійніше.

До прикладу, якщо ми маємо якіcь витрати – скажімо, треба сплатити податки на землю у червні, то накопичувати необхідні кошти ДО червня, а не гасити борг ПІСЛЯ червня – значно вигідніше. По-перше, знаючи термін платежу, збір коштів можна планувати. По-друге, розміром накопичуваних коштів можна маніпулювати залежно від обставин, відкладаючи більше або менше від запланованої суми. І, по-третє, якщо повну суму не вдається зібрати до червня, то залишок можна буде дозібрати і потім. Таким чином, ми не перевантажуємо бюджет і не «заганяємо себе в кут» витратами, які не відповідають структурі нашого бюджету.

За таким принципом «працюють» так звані Mortgage Escrow accounts. Щомісяця ви відкладаєте на цей рахунок 1/12 частину річного рахунку, щоб у потрібний момент рахунок був покритий з накопичених коштів. Інша картина виникає, якщо, сплативши згадані вище податки за рахунок кредитних карток, ми починаємо виплачувати ту ж суму, але вже як БОРГИ.

Передбачаю, що зі мною можуть не погодитися: ну де ж тут різниця? Та ж сама сума, яка різниця, коли її виплатити? Різниця – не в сумі, а в циклічності платежів.

Якби це був одноразовий платіж, то різниця – невелика. Але в нашій ситуації ми маємо справу зі щорічним платежем, і той час, що ми могли б використовувати для накопичення коштів для наступного платежу, ми витрачаємо на виплату боргу за попередній. Але, виплативши баланс на кредитній картці, ми знову повинні будемо завантажити її, щоб оплатити наступний рахунок.

Таким чином, виплата йде постійно під відсоток, що погіршується, і погіршується credit score, адже баланс – постійно наявний на нашому кредиті. Підсумок погіршення credit score відомий – це зростання платежів і зростання відсотка. У недалекій перспективі можливий варіант звернення до процедури банкрутства...

Отже, щоб уникнути потенційних проблем, «не вигадуйте велосипед». Користуйтеся загальноприйнятою практикою: накопичуй спочатку – плати потім. Інакше кажучи – плануй. Ця практика є одним з основних принципів функціонування витратних статей бюджету.

Розглянемо на прикладі, як необхідно формувати фонд на новорічні подарунки.

Нехай нам буде потрібно на всі подарунки, зокрема, відвідування будь-яких новорічних заходів усією сім’єю, $3,000.00. А термін готовності – 20 листопада. Отже, починаючи зі січня, ми маємо 10,5 місяця. У цьому випадку щомісяця у цей фонд ми повинні відкладати $286.

Цей приклад – абсолютно типовий для кожного бюджету, і є зразком для використання з будь-якої видаткової статті. Справа – за малим: визначитися зі списком статей витрат, які виходять за межі статей, що оплачуються при отриманні регулярного рахунку. Ясна річ, цей список повинен містити не тільки поточні та річні витрати, але і витрати, які чекають протягом наступних трьох-п’яти років, для прикладу:

• заміна машини;
• ремонт у будинку (ремонт і заміна агрегатів, даху, вікон, дверей і т. п.);
• зміна житла та/або придбання додаткового чи нового;
• фонди на освіту;
• аварійний фонд.

Отже: бюджет можна вважати сформованим, якщо місячний депозит дорівнює або більший від суми місячних платежів, ніж усі рахунки і платежі, які поповнюють витратні статті нашого бюджету/оперативні фонди.

Готовий розглянути та проаналізувати варіанти ваших бюджетів.

Телефонуйте мені за додатковою інформацією:
847-520-7030.

e-mail: [email protected] www.drfgroup.net

З повагою –
Йосип Розенберг