rss
12/12/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#365

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Діаспора \ Учитель – це совість народу

У чудові перші дні жовтня, коли в Україні віддають особливу шану вчителям, святкуючи День учителя, Шкільна Рада при УККА, що є централею шкіл українознавства в США, скликала свої загальні звітно-виборні збори, а також Всеамериканську вчительську конференцію шкіл українознавства та нараду директорів і педагогічних дорадників.

Усі події відбувалися в Оселі УНС «Союзівка» 4-6 жовтня 2019 року.

Школи українознавства, що належать до Шкільної Ради, делегували своїх представників на цю масштабну подію. Географія поширення шкіл українознавства в Америці є досить розлогою: від штату Коннектикут до штату Іллінойс і від штату Мічиган до штату Техас. Школи, які віддалені від місця проведення Всеамериканського з’їзду більше, ніж на 300 миль, могли передавати свої делегатські мандати для голосування через одного з представників школи, згідно зі статутом Шкільної Ради. Так додаткові голоси своїх представників привезли директори школи українознавства «Рідна школа» імені Василя Стуса в Чикаго, штат Іллінойс, «Рідної школи» ім. Тараса Шевченка в Пармі, штат Огайо, і «Рідної школи» в Баффало, що аж біля канадійського кордону, штат Нью-Йорк.

Одразу ж по приїзді ввечері 4 жовтня відбулася нарада директорів та педагогічних дорадників. Звітували директори 16 шкіл українознавства, які, насамперед, ділилися інформацією про наповнюваність своїх шкіл за минулий трирічний період. Найчисленнішою залишається школа українознавства «Наша українська Рідна школа» у Філадельфії, штат Пенсильванія, яка налічує 440 учнів, котрі навчаються у двох приміщеннях. Найменшою є школа в Г’юстоні, штат Техас (30 учнів), яка організувала двомовні класи для дітей з мішаних родин і вперше приїхала на вчительську конференцію шкіл Шкільної Ради.

Title Title  Title

Середня кількість дітей в інших школах становить 75-100 студентів. Це – школа українознавства в Детройті (Мічиган), «Рідна школа» ім. Василя Стуса в Чикаго (Іллінойс), «Рідна школа» ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного в Йонкерсі (Нью-Йорк), «Рідна школа» ім. Тараса Шевченка в Пармі (Огайо), «Рідна школа» ім. Лесі Українки у Виппані (Нью-Джерсі), «Рідна школа» в Клівленді (Огайо), «Рідна школа» в Баффало (Нью-Йорк), школа українознавства при катедрі св. Володимира у Стемфорді (Коннектикут), школа українознавства ОУА «Самопоміч» (Нью-Йорк), школа українознавства «Нова хвилька» в Брукліні (Нью-Йорк), школа СУМ (Нью-Йорк), школа українознавства при церкві-пам’ятнику св. Андрія в Саут-Баунд-Брук (Нью-Джерсі), школа українознавства ім. Лесі Українки в м. Сиракузи (Нью-Йорк), школа українознавства при церкві св. Михаїла в Гартфорді (Коннектикут), «Рідна школа» в Пассейку (Нью-Джерсі).

Кожен директор звітував про проведені цікаві навчально-виховні заходи, про кількість матурантів і особливо – про здобуті за звітний період нові методи навчання чи новостворені або апробовані підручники. Вражала кількість проведених літературних та художніх заходів, мовних конкурсів, флешмобів і пізнавальних екскурсій до українських центрів та українського консульства в Америці. За всім цим стоїть натхненна і жертовна праця багатьох учителів, які навчають дітей з українських родин «не цуратися свого», не втрачати зв’язку з далекою рідною землею, вивчати її історію та культуру і плекати у серці велику патріотичну любов до своєї Батьківщини. Лише тільки назви заходів «Іду з дитинства до Тараса», «Змалку зростай з Україною в серці», «Українська мова – щодня», «Що б я зробив, якби був послом України в Америці?» передають світлу енергію неперервності і спадкоємності українського слова й українських цінностей з роду в рід, де б він не засіявся, занесений вітром історії, як далеко не опинився би від рідної домівки. Очевидно, що українська школа в діаспорі є однією з найсильніших запорук пробудження і збереження всього рідного й національного в душі кожної української дитини.

Title Title Title 

Другий день конференції був присвячений виборам нової Управи Шкільної Ради. Присутні заслухали звіт голови Шкільної Ради д-ра Юрія Гаєцького, який очолював Управу впродовж останніх трьох років.

Насамперед, д-р Гаєцький попросив вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять багаторічного голови Шкільної Ради д-ра Євгена Федоренка, який упокоївся 1 серпня 2017 року. Знаний літературознавець і літературний критик, професор, академік, інтелігент у найвищому розумінні цього слова, невтомний поборник українського визвольного руху, д-р Євген Федоренко впродовж 30-ти років був великим натхненником українського шкільництва і стояв на початках створення Шкільної Ради як централі для координації співпраці та розвитку шкіл українознавства в Америці.

Title 

Звітне слово д-ра Гаєцького стосувалося не стільки статистичного переліку виконаних завдань, а, радше, мало ціллю дійти до кожного вчителя, щоб зосередити увагу на розумінні глобальних завдань українського шкільництва в Америці, яке повинно зберегти головні цінності українства. «Ми маємо візію своєї роботи, – ділився думками д-р Гаєцький, – ми передаємо українські традиції – і це тримає нас українцями. Ми не навчаємо української мови як другої іноземної, а виконуємо значно складніше і благородніше завдання: через літературу, культуру, історію, географію, через вірш і пісню ми виховуємо любов до України і готовність захищати її інтереси у світі. Це і є справжнє українознавство, до якого покликана українська школа в діаспорі і кожна українська родина».

Д-р Гаєцький згадав величну історичну дату, яку відзначають упродовж 2017-2021 років усі українські спільноти, рівно ж і школи українознавства в американській діаспорі, – 100-річчя українських визвольних змагань, українських революцій, які ознаменовані іменами Михайла Грушевського, гетьмана Скоропадського, Симона Петлюри, героїв ЗУНР. До речі, активні учасники українських національно-визвольних змагань були ініціаторами створення українського шкільництва на самих початках його зародження в Америці і стали директорами шкіл українознавства. Це три вояки УГА – Никифор Гірняк (Пассейк), Осип Левицький (Чикаго) – директори шкіл, і Володимир Калина – співзасновник Шкільної Ради. Вони принесли до Америки візію України. Ці люди закінчили свої докторати в європейських університетах, і їхня візія навчання і служіння означала плекати в українських школах не тільки знання, а й любов до України. Ось це і є шляхетність!

Тому сьогодні, коли ми дивимося на 80 років нашого українського шкільництва, маємо бути горді за своїх попередників, що заснували українські школи на українських поселеннях в Америці і передали нам багато обдуманих візій, омитих кривавими жертвами. Нехай же старі досягнення вплітаються нев’янучими гілками у наше сьогодення! Так Шкільна Рада отримала безцінний спадок від знаного письменника діаспори Романа Завадовича – сподвижника, невтомного працівника на ниві виховання української дитини як свідомого українського патріота. Без його книжок неможливо уявити українську школу й українську родину в діаспорі. Тож, Шкільна Рада отримала копірайт на перевидання всього творчого доробку письменника Романа Завадовича і, насамперед, планує перевидання книжки «Хлопці із Зеленого Бору».

До теми буде додати, що Шкільна Рада отримала також спадок від д-ра Євгена Федоренка: безцінну бібліотеку української наукової і художньої літератури, а також Преміальний фонд для щорічної винагороди найкращого вчителя школи українознавства і найкращого учня «Рідної школи». Перші нагороди отримала вчителька зі школи в Клівленді Ніна Сікора за 2017-2018 навчальний рік, а цьогоріч звання «Найкращий учитель року» отримала вчителька Наталя Боднар зі школи в Пармі та її учениця Христина Логвинюк.

Нехай ці офірування наших попередників на ниві просвітництва українського народу будуть для всіх нас великою заохотою до служіння українській дитині, українській родині та українській школі!

Title 

Д-р Юрій Гаєцький звертався з палким наставницьким словом до кожного вчителя: «Пильнуйте найголовніше. Ми не торгуємо тут м’ясом: хто скоріше і за скільки продасть! Ми формуємо майбутнє, і тому завзято дбаймо про основні цінності українства. Ми є провідниками з минулого у прийдешнє, пов’язаними ланками у довгому ланцюгу провідників, починаючи від Ярослава Мудрого. Відчуйте себе поряд з Богданом Хмельницьким чи отаманом Сірком, чи поряд з нашими хлопцями, котрі захищають українство під кулями на Донбасі! Лише будьте провідниками – це найвища вимога до вчителя школи українознавства! Тут, в Америці, ми допомагаємо українським дітям зрозуміти, що таке Захід, передаємо їм ідеали демократії і релігійності. І зворотно – ми переносимо з України і зберігаємо для наших дітей в Америці найдорожче – наше українство.

Сучасна Україна звертає свої очі до дітей діаспори. Україна потребує нас. Вона бачить нас у своєму ланцюгу. Активно розпочалася співпраця Шкільної Ради з представниками українського уряду в Америці. Цього року відбулася конференція, яку організувала спільно зі Шкільною Радою Українська амбасада у Вашингтоні. Тоді вперше Українська амбасада визнала наших градуантів та нагородила Почесними грамотами чотирьох освітян. Міністерство освіти України хоче мати контакт зі школами українознавства Америки. Зголосилась до нас також Мала академія наук з Києва, представники якої – Оксен Лісовий і Євген Кудрявець – у травні 2019 року вперше відвідали найдавнішу школу українознавства імені Василя Стуса в Чикаго, а відтак, на запрошення Шкільної Ради, знову повернулися влітку до США, щоби взяти участь у щорічному вчительському семінарі на Союзівці. Сьогодні представники Малої академії присутні на нашому з’їзді, щоб провести презентацію для всіх шкіл українознавства Америки, які належать до Шкільної Ради, з пропозицією допомоги у виданні нових підручників, забезпеченні навчальною літературою з України й обіцянкою залучати дітей української діаспори до участі у літніх таборах в Україні.

Після надихаючої промови голови Шкільної Ради д-ра Юрія Гаєцького вибори нової Управи Шкільної Ради відбулися спокійно й організовано. Понад усіма амбіціями витала думка про найважливіше: щире служіння інтересам українського шкільництва і майбутності України.

Членами новообраної Управи Шкільної Ради стали:

голова – д-р Володимир Боднар, заступники: Р. Косачевич, Н. Пономарьова, С. Хмурковська. Д-р Юрій Гаєцький лишається Почесним головою Шкільної Ради з правом голосу. Секретарі: У. Йосипів, Л. Заник. Вільні члени: Я. Данищук, д-р І. Мірчук, О. Михайлюк. Також були обрані члени Контрольної комісії (голова – О. Пилипів), Номінаційної комісії (голова – Н. Боднар) та Товариського суду (голова – Л. Петрович).

До учасників з’їзду звернувся новообраний голова Шкільної Ради д-р Володимир Боднар, директор школи українознавства ім. Тараса Шевченка у Пармі, багаторічній член Управи Шкільної Ради, багаторічний організатор і викладач на літніх вчительських курсах на Союзівці. Він поділився своїм баченням основних напрямків діяльності Шкільної Ради на наступну трирічну каденцію. Найперше, – підкреслив д-р Боднар, – необхідно осучаснити діяльність Шкільної Ради, що полягатиме в якомога швидшому осучасненні підручників, які дуже потрібні школам українознавства і які враховуватимуть сучасні методики викладання, які так потрібні школам українознавства вже сьогодні. Шкільна Рада укладатиме довготермінові програми своєї діяльності, враховуючи перспективи розвитку українського шкільництва.

Title Title Title 

Акцентне завдання – залучити до системи шкіл, якими опікується Шкільна Рада, більше українських шкіл Америки, щоб створити високопрофесійну вчительську спільноту, яка служитиме місії збереження і розвою української ідентичності в умовах діаспори. Для цього треба подумати про проведення вчительських конференцій не тільки на східному узбережжі Америки, а, можливо, і в центральних чи західних поселеннях.

Шкільна Рада і надалі заохочуватиме вчителів брати участь у двотижневих літніх навчальних курсах на Союзівці, щоб за кошти Шкільної Ради вчителі могли відпочити серед казкової природи і послухати фахові лекції. Слід відновити випуски періодичного журналу «Рідна школа». Важливо також розширити участь Шкільної Ради в житті американського суспільства, зокрема, в питаннях шкільництва. Новообрана Управа Шкільної Ради при УККА докладе всіх зусиль, щоб виправдати отриманий кредит довіри, – запевнив д-р Володимир Боднар.

Після виборів продовжувала роботу вчительська конференція, яка передбачала дві сесії: для вчителів молодших класів і для вчителів старших класів. На жаль, через брак часу не вдалося виступити всім, хто привіз зі собою доповіді. Але неможливо не згадати чудову презентацію вчителя культури «Рідної школи» м. Детройт (штат Мічиган) магістра Андрія Перекліти «Ефективність використання Power Point під час викладання предмета «Культура» у 8-11 класах». Ці уроки, доступні на сайті «Рідної школи» м. Детройт, уже зараз відкриті для кожного вчителя культури, який матиме бажання використати на своїх уроках унікальний матеріал з історії української музики і мистецтва, з любов’ю зібраний і систематизований учителем А. Переклітою.

Title Title 

Для вчителів молодших класів справжнім дарунком була творча презентація вчительки Христини Піхманець зі школи українознавства «Самопоміч» (Нью-Йорк) інтегрованого уроку для учнів 2 класу на основі створених нею підручника і зошита спеціально для дітей української діаспори. У методиці враховано американські методи навчання, базовані на активній комунікації, до яких звикли діти в американській школі. Ці нові підручник і зошит, затверджені Шкільною Радою, з радістю використовують уже вчителі молодших класів у школах українознавства. Без сумніву, вони є новим словом на ринку шкільних підручників, бо вигідно відрізняються сучасним підходом до викладання з урахуванням специфіки діаспорної школи. Сподіваємося, що незадовго ми втішатимемося підручниками Христини Піхманець для всіх рівнів початкової школи.

Варто хоча б коротко згадати про дві родзинки вчительської конференції. Перша – це онлайн-сесія з вчителькою із Краматорська Проселковою Оксаною, яка популяризує читання серед українських школярів. Пані Оксана поділилася критеріями відбору літератури для дітей, один з яких – критерій емоційності. Позитивні оптимістичні емоції під час читання разюче впливають на бажання дитини читати. Тож вчителі отримали не одну конструктивну пораду, яка допоможе зацікавити українською книжкою й юних українців в Америці.

Друга неочікувана подія – це зустріч з молодим американським письменником, вихідцем з Пуерто-Ріко, Ноелем Родрігезом, який презентував учителям свою книжку «A collective massacre. Surviving Holodomor». Про трагедію Голодомору в Україні він дізнався від подруги, і був вражений, що не чув про це ні в школі, ні в університеті.

Почав вивчати історичні та публіцистичні джерела і вирішив написати художній твір, який би вразив людськими переживаннями. Отже, перед читачем – українське село, затиснене в кліщах голоду. Кохання і ненависть, батьківська любов і смерть, патріотизм і зрада, і, попри все, – людяність. Особливо ця повість англійською мовою зацікавить наших школярів, які зможуть поширювати правду про український геноцид серед американських студентів.

Підсумовуючи численні події вчительського з’їзду шкіл українознавства Шкільної Ради при УККА в Америці, згадуючи зацікавлені погляди, дружні обійми, палкі дискусії, переживаючи знову інтенсивність осмислення і хвилююче усвідомлення вчительського служіння, зауважую, як точно відповідають атмосфері цьогорічної Всеамериканської вчительської конференції пронизливі слова українського народного педагога Василя Сухомлинського: «Учитель – це совість народу». Бо саме вчитель, як вважав Василь Сухомлинський, передаючи знання, засіває душу дитини найблагороднішими поривами людського серця: любити людину, не зраджувати рідну землю і зберігати Божий всесвіт.

Гадаю, цю глибоку візію берегтиме в серці кожен із нас, переступаючи поріг «Рідної школи».

Волинь, Полтавщина, Канада й ментальний український хутір Любов Василів-Базюк: листи, спомини, рефлексії…

У школі св. Миколая відбувся благодійний показ нової колекції Оксани Караванської

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com