rss
11/21/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#364

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Репортаж \ Наталя Трохим: «Хоча пам’ять про війну лишається назавжди, трагічні події не вбивають радості в грузинів. «Зимове море» наскрізь пронизане теплим грузинським гумором»

6 жовтня 2019 року в Київському меморіальному будинку-музеї Михайла Булгакова Наталя Трохим презентувала український переклад роману відомого грузинського поета Георгія Нахуцрішвілі «Зимове море» (видавництво Dzhezva, 2019).

Перша презентація відбулася на 26-му Форумі видавців у Львові, зібрала велику аудиторію і викликала щире зацікавлення.

«Війна і людина – ця тема, на жаль, досі актуальна у світі. Але ця книга не тільки про війну. А про те, якою є людина і відносини між людьми під час катаклізмів», – каже сам письменник про свій перший роман «Зимове море».

З якого щасливого випадку почалась любов до Грузії, як сприймає грузинську поезію і прозу український читач, чому варто читати цей роман геніального Гаги Нахуцрішвілі – про все це розповідає поетка, перекладачка і видавчиня Наталя Трохим.

– Як розпочалося ваше знайомство з Грузією?

– Почну здалеку: в 2009 році вперше в житті я потрапила за кордон на міжнародний пленер поетів-перекладачів до Литви. Дорога зі Львова до Паланги (місце пленеру) була дуже довгою і важкою. Мене поселили в чудовому затишному готелі на третьому поверсі. Збігаючи гвинтовими сходами вниз, я не зауважила скляних прозорих дверей і з розгону вдарилась головою. Мої українські колеги ніяк не відреагували на це, зате на допомогу кинулись грузинські письменники: Гага Нахуцрішвілі, Аміран Свімонішвілі та Давид Робакідзе. Один побіг на кухню по лід, другий викликав лікаря, а третій лишився зі мною про всяк випадок. Так почалась наша дружба. На пленері я перекладала вірші Гаги Нахуцрішвілі та Амірана Свімонішвілі. Мені допомагала Нана Девідзе, відома грузинська перекладачка, яка терпляче пояснювала кожне слово. Завдяки нашій спільній праці мені відкрилась неземна краса грузинської поезії, яку я одразу полюбила і захотіла перекладати якомога більше.

Title 
 Презентація “Зимового моря” у Львові

Невдовзі я навчилась читати грузинською, щоб розуміти ритмомелодику грузинського вірша, абсолютно незвичну. В нас люблять перекладати грузинську поезію ямбами, а це безглуздо, бо в грузинській поезії їх просто не існує. Мені завжди хочеться відтворити грузинську поезію рідною мовою якнайближче, я весь час працюю над цим. Першим підсумком цієї праці стала книжка «Храми над хмарами» (2011, вид-во «Крок», Тернопіль) – мала антологія сучасної грузинської поезії, в яку, власне, й увійшли твори цих трьох авторів, з якими я познайомилась у Паланзі, – Гаги Нахуцрішвілі, Амірана Свімонішвілі та Давида Робакідзе – в перекладах Оксани Лозової, Ярини Бурбан і моїх.

– Вам легко давалась грузинська, скільки часу у вас пішло на опанування мови?

– Я не можу сказати, що опанувала грузинську мову. Я її досі потрохи вчу. Наразі я навчилась розуміти грузинську і самостійно перекладати без проблем твори для дітей і нескладні тексти.

– На сьогоднішній презентації ви так ніжно і зі сльозами на очах говорили про Грузію, про війну і про звичайні речі, з такими живими емоціями. Схоже, там є місце і для болю, і для сміху?

– Так, це – неймовірна риса грузинського народу. І навіть роман «Зимове море» наскрізь просякнутий теплим грузинським гумором. Хоча пам’ять про війну лишається назавжди. Ніколи не забуду квартиру Нани Девідзе, охайну і затишну, де в коридорі зберігся фрагмент дерев’яного облицювання з виламаними дощинками, якими під час війни розпалювали вогонь, бо іншого способу не було. І таке матеріальне нагадування про війну я бачила не в одному будинку. Але драматичні і трагічні події не вбивають радості в грузинів.

– До «Зимового моря», здебільшого, була поезія. Чому тепер проза?

Title 
 «Зимове море», Георгій Нахуцрішвілі, переклад
Майї Таргамадзе, ілюстрації – Аглаї Ногіної.
Видавництво Dzhezva, 2019 р. Фото автора

– Проза нині актуальніша, ніж поезія. Прозу охочіше купують і читають. Вірші – це справді складно. Але цей роман – це справжня поезія, тільки в доступнішій формі, написана простими реченнями і словами, ніби довірча розмова між друзями. У автора Гаги Нахуцрішвілі немає ані міліграма позерства. Він є таким, яким є. На одній із презентацій Гага отримав дивне запитання: «Чи немає у вас залежності?» – на що відповів з усмішкою: «Так, я маю залежність. Залежність від життя». «Зимове море» варто читати не раз, щоб відкрити для себе приховані смисли любові. Це також споріднює цей роман з поезією. Це – глибокий твір, в якому треба дошукуватись сенсів. У цьому романі кожен може знайти щось для себе і про себе. І це – ознака справжньої літератури.

– У 20015 році ви зробили крок від письменниці, поетки, перекладачки до видавчині. Праця з грузинською поезіє мала продовження?

– Так, саме у 2015 році я заснувала видавництво «Джезва», і однією з перших видала поетичну білінгву, грузинсько-українську, «Стрибок оле­ня» Амірана Свімонішвілі. Цей автор помер молодим у 2014 році, і ця книга – данина пам’яті про нього.

Після того я ще кілька разів була в Грузії, і наша співпраця дедалі поглиблюється. Грузини мають ще одну прекрасну рису: вони ніколи ні про кого не говорять погано. Нашій дружбі вже 10 років, і я жодного разу не чула від них лихого слова про родичів, колег, друзів. Вони навіть коли критикують, то роблять це дуже доброзичливо, по-рідному, з безмежним бажанням допомогти.

Title 
 Наталя Трохим під час презентації українського
видання роману відомого грузинського поета
Георгія Нахуцрішвілі «Зимове море». Фото автора

– Любов до Грузії лишилась назавжди і втілюється в планах на майбутнє?

– Так, любов не минає. Щойно я закінчила перекладати вірші Нато Інгорокви для грузинсько-українсько-німецького проєкту, зараз перекладаю Маріам Циклаурі і плідно співпрацюю з платформою Lingart (багатомовні інтерактивні аудіокниги), де щойно вийшла чотиримовна (грузинсько-українсько-англійсько-німецька) аудіокнига цієї авторки для дітей «Незвичайна Неділя». Завдяки додаткові Lingart читач може вибирати мову тексту й аудіо, наприклад, читати англійською, а слухати українською, або навпаки, і так із кожною з чотирьох доступних мов. Хочеться видати таку паперову книжку з чудовими ілюстраціями талановитої художниці Юлії Нікогосової. Далі – книжка дитячих віршів Маріам Циклаурі під назвою «Замріяна чапля».

Ще одна мрія – перекласти дитячі вірші Нодара Думбадзе, класика грузинської літератури, бо вони – фантастичні. Також хочеться перекласти п’єсу «Муу» Зури Кікодзе і Гаги Нахуцрішвілі, ця п’єса надзвичайно актуальна сьогодні.

– Що є особисто для вас книжка «Зимове море»?

– Для мене це – діамант. Діамант у простій оправі. Книга видана в м’якій обкладинці, ціна невисока. Але книга зроблена дуже гарно та якісно, в ній багато ілюстрацій – це роботи молодої художниці, студентки Аглаї Ногіної. Для мене це – знахідка і диво. Як змогла така молода дівчина так глибоко відчути всю глибину «Зимового моря», всі приховані смисли... В цій книжці багато зовсім простих речей, про які ми не вміємо говорити. Тому варто хоч так, читаючи, нагадувати собі про них, щоб залишатися людьми.

«Осінні скарби Коронації» на Форумі Видавців: дві сотні яскравих імен

«Бісерна терапія» Настасії Марусик підкорила Україну!

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com