|
Валентина Кузик – редакторка-упорядниця та авторка вступної статті збірки «Микола Леонтович. Хорові твори» та Богдан Кривопуст – директор українського нотного видавництва «Музична Україна». Будинок звукозапису Українського радіо. Київ, 19 вересня 2019 р. |
|
Презентація збірки: В. Кузик, О. Тарасенко, Б. Кривопуст |
Нещодавно у славнозвісному Будинку звукозапису Українського радіо столиці України відбувся концерт-презентація нотної збірки хорових творів геніального українського композитора, хорового диригента, педагога Миколи Леонтовича.
Його різдвяна колядка «Щедрик» («Carol of the Bells») щорічно звучить у Різдвяні дні по всій Америці. До цього часу його обробки багатьох українських народних пісень виконують усі українські хори в Україні і діаспорі. А тепер його твори звучатимуть значно ширше, тому що нова нотна збірка призначена для хорів усього світу.
Презентація стала знаковою подією, адже її транслювали прямим ефіром на всю країну. Зала була повнісінькою, а ті, кому не вистачило стільців, стояли в дверях. Резонансні відгуки почали надходити одразу по завершенні дійства, а наступного дня щедро заповнили всю культурну нішу фейсбуківського простору.
Подія стала непересічною саме тому, що видавництвом «Музична Україна» вперше в історії українського нотодрукарства здійснено видання збірки хорових творів Миколи Леонтовича для хорових колективів усього світу. То була слушна ініціатива Хорового товариства ім. М. Леонтовича при Всеукраїнській музичній спілці, яке таким чином відредагувало на постійно зростаючі запити з різних країн щодо нот творів видатного українського композитора родом з Поділля (Вінниччини). Було вирішено до кожного з творів додати транслітерацію на основі латиниці, а вступні сторінки та коментарі викласти двома мовами – українською та англійською. Принагідно скажемо, що всі прізвища, імена та топонімічні назви в англійському тексті записано за українськими фонетичними ознаками.
Твори митця було представлено повністю (на сьогодні – 233). Перший блок – композиторські обробки для мішаного хору (колядки й щедрівки, веснянки, купальські, жниварські, козацькі й гайдамацькі, рекрутські, чумацькі, весільні, пісні про сімейне життя та жіночу долю, про кохання, жартівливі, пісні січових стрільців). Другий блок – обробки для чоловічого хору. Третій – для жіночого чи дитячого хору. Четвертий, значний за обсягом розділ, – духовно-сакральні твори, що за радянських часів були невідомими загалу: «Літургія св. І. Златоустого», шість херувимських піснеспівів, два релігійні канти; кілька колядок на духовну тематику й варіант «Щедрика» на церковний текст, а також ін.
|
Співає Академічна хорова капела Українського радіо ім. П. Майбороди під орудою Юлії Ткач |
Літургія (1920) друкується за склографом рукопису, що зберігається у бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (фонд М. Грінченка). Тексти сакральних творів подано, відповідно, канонічно затвердженими у новий час.
П’ятий блок – оригінальні твори М. Леонтовича, серед яких і «Льодолом» та «Літні тони», з віршами Г. Чупринки, забороненими радянською цензурою. Останній, шостий блок, – хори та сцена з опери «На русалчин Великдень».
Над виданням збірки працювала невелика група на чолі з головною редакторкою-упорядницею, авторкою вступної статті та низки коментарів Валентиною Кузик – старшою науковою співробітницею відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, членом НСКУ, лауреаткою премії ім. М. Лисенка. Опрацювання розділу сакральної музики здійснював заслужений діяч мистецтв України, голова Хорового товариства України імені М. Леонтовича при Всеукраїнській музичній спілці, хормейстер Національної опери України Олександр Тарасенко.
Прикметно, що до співпраці, надання консультацій, корегування окремих проблемних питань долучилися відомі діячі культури України та закордоння: заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, художній керівник уславленого хору «Київ» Микола Гобдич; відомий дослідник сакральної музики, лауреат премії ім. М. Лисенка, член Всеукраїнської музичної спілки, член Асоціації хорових диригентів Європи «Europa Cantat» та Асоціації хорових диригентів Америки (ACDA) професор Мстислав Юрченко (принагідно зазначимо – колишній аспірант ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України); доктор Ігор Юдкін – член-кореспондент Академії мистецтв України, провідний науковець ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, член НСКУ. Співпрацювали з видавцями й колеги зі Сполучених Штатів Америки: архімандрит Кирило (Говорун) – доктор філософії, науковець університету Лойола-Маримаунт у Лос-Анджелесі; доктор Михайло Найдан – письменник, перекладач, професор славістики Пенсильванського університету, учасник Фулбрайтівської програми; Світлана Буджак-Джонс – доктор зі соціолінгвістики, незалежна перекладачка; п. Олеся Коцюмбас – координаторка Фулбрайтівської програми в Україні.
У концертній програмі презентації були задіяні відомі колективи – академічна хорова капела Українського радіо ім. П. Майбороди під орудою талановитої диригентки Юлії Ткач, яка цього року отримала високу митецьку премію ім. М. Лисенка, та зразковий дитячий хор «Мелодія» Школи мистецтв в ім. М. Леонтовича (що на київській Троєщині) під керівництвом хормейстера Світлани Сварич. Звучали обробки народних пісень, сакральні та оригінальні авторські твори майстра. Виконання було настільки емоційно проникливим та ансамблево довершеним, що в слухачів завмирало дихання. Було чутно найтихіше, як кажуть музиканти, піаніссімо – спів. А потім зривалися бурхливі оплески, й було чути вигуки «браво»! Здавалося, разом з цими звуками душа злітала в піднебесся.
| |
Учасники презентації на тлі хорових колективів: С. Сварич, В. Кузик, Ю. Ткач, Б. Кривопуст, О. Тарасенко | Співає зразковий дитячий хор «Мелодія» Школи мистецтв ім. М. Леонтовича під орудою Світлани Сварич |
З плином часу на відстані понад сторіччя особливо відчутною є значущість творчої спадщини геніального Майстра – «скромного вчителя з Поділля» Миколи Леонтовича. Провидіння обдарувало його унікальним музичним талантом, яким гріх було знехтувати і який вимагав постійної великої мистецько-духовної праці. Попри всі життєві труднощі, він не зрадив цей дар і прагнув крок за кроком удосконалювати свою майстерність, досягати довершеності композиції, що бриніла в його уяві в досконалих звукосплетіннях людських голосів, з неповторною мелодійністю, вокальною барвистістю й рідним українським словом.
Фото Миколи Кузика
До друку підготувала Лідія Корсун