Із циклу «Відвідини України-2019»

У попередньому числі № 39 йшлося про IV Міжнародний проєкт-конкурс «Шевченко єднає народи» в деталях. Розповіли про його організаторів та бурхливу діяльність волонтерів-громадських активістів, об’єднаних Оргкомітетом на чолі з його головою – відомою громадською діячкою, народною артисткою України Галиною Яблонською. Цього року було представлено на конкурс 480 робіт із 33 країн світу.

Твори Тараса Шевченка звучали 53-ма мовами світу в номінаціях: «Наживо», «Відеоформат», «Мій Шевченко в прикладному мистецтві», «Мій Шевченко в літературному втіленні», а також у позаконкурсних роботах – «Пам’ять», «Поза часом», «За покликом серця». Учасникам-переможцям за рішенням журі видано 244 дипломи, зокрема, медалі гран-прі та І ступеня, а також дві сотні грамот. В «Експресіях...» попереднього числа змогли розповісти лише про декого з переможців, зокрема, лауреатів гран-прі та І ступеня. Жалкуємо, що не про всіх. Тому що всі учасники – від наймолодших, 5-річного віку, до найстаршого, 92- річного, – українці та представники закордоння продемонстрували і захопленість, і зацікавленість, і креативність, і щиру любов до Шевченкового слова.

*****

Іван Бернацький

«Гайдамаки». Від автора – Іван Бернацький

Сам Бог велів нашому часопису розповісти про учасників Конкурсу-2019 з американського терену, а насамперед, його переможців із Чикаго та Нью-Йорка.

Іван Бернацький

Медаль та диплом І ступеня отримав Іван Бернацький (Нью-Йорк) – художній керівник та режисер Українського драматичного театру в Нью-Йорку за виставу «Гайдамаки» у відеоформаті конкурсу. Його театру – 12 років. Іван Бернацький – народний артист України, актор театру і кіно, режисер, відомий шевченколюб та шевченкознавець – поборник, знавець і поширювач творчості та величі нашого Пророка, його Слова, його Ідей. Щороку в День народження Кобзаря уже більше, ніж десяток років Іван Бернацький дарує метрополії Нью-Йорка (та Україні) виставу на шевченківську тематику.

«Гайдамаки». Від автора – Іван Бернацький

«Гайдамаки» – одна з улюблених. Цю виставу люблять і глядачі, і театральні критики. Іван Бернацький уважно слідкує у ФБ за перебігом подій у конкурсі «Шевченко єднає народи». Як професіонал, гаряче долучився до міжнародної акції за право фільму Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» вийти в широкий прокат. Особисто звертався і до ексміністра культури Євгена Нищука, й ексголови Держкіно Пилипа Іллєнка. Дух шевченківських гайдамаків не щез, не загинув. Гартуймо його. Зокрема, і цією достойною міжнародною нагородою.

Вірляна Ткач

Вірляна Ткач

Медаль та диплом «Гран-прі» отримала Вірляна Ткач (Нью-Йорк) у позаконкурсному форматі «Поклик серця» за переклади поезій Тараса Шевченка англійською мовою, які ввійшли в збірку перекладів «Темна ніч, ясні зорі». Вона прочитала кілька перекладів англійською для журі конкурсу формату «Наживо» та слухачів. Вірляна Ткач – американська режисерка українського походження, поетеса, драматургиня, перекладачка, театрознавиця. Вона – заслужений діяч мистецтв України, засновниця та художній керівник мистецької групи «Яра» (з 1990 р.) при експериментальному театрі Нью-Йорка «Ля Мама». З 30-ти її мультимовних вистав 23 – на українські теми або пов’язані з ними. Одна з них – «Темна ніч, ясні зорі» – про зустріч та дружбу Тараса Шевченка з афроамериканським актором Айрою Фредеріком Олдріджем (англ. Ira Frederick Aldridge). До вистави Вірляна видала маленьку збірку перекладів з однойменною назвою. А ще в її першій виставі «Світло зі сходу» (1990) про Леся Курбаса використані три вірші Шевченка як перші переклади Вірляни разом з афроамериканською поеткою Вандою Фиппс.

Вистава Яри «Темна ніч, ясні зорі». Сцени за участю Шона Ідена (Тарас Шевченко) та Джеремі Тарді (Айра Олдрідж)

Ольга Дейнеко

Ольга Дейнеко

Медаль і диплом Гран-прі отримала Ольга Дейнеко (Нью-Йорк) в позаконкурсній програмі «Поклик серця» «за майстерне втілення шевченківського духу у власній творчості і пропагування ідей Великого Кобзаря».

Ольга Дейнеко родом з Тернопільщини. Вірші Шевченка декламувала з раннього дитинства. Глибоким розумінням Шевченкового слова завдячує своїм батькам, а передусім – бабусі Олені. Родинний ген шевченколюбства передався також її сім’ї. Її чоловік Володимир Дейнеко так само любить Шевченка, і сімейні читання вголос Кобзаря – явище постійне. Чи не диво у наше сьогоднішнє «цифрове» сторіччя? Захопленість Шевченком пані Ольга реалізовує і в товаристві парафіян своєї церкви разом з організацією Союзу Українок, що при ній. З 2011 року щорічно проводить тут музично-театралізовані читання шевченківських поем з обов’язковою проєкцією на день сьогоднішній в Україні. Сучасне візуальне оформлення цих читань робить їх захоплюючими. Крок за кроком вивчили вже такі твори, як «Гайдамаки», «Кавказ», «Наймичка», «Холодний Яр», «Сон», «Причинну» з «Думками», «Великий льох», «Марію», «Невольник», «Тополю». Називаються ці уроки «Щорічні Шевченківські читання «Шевченківська весна». Запрошують українців з усього Нью-Йорка.

Шевченківська весна: 2016 та 2019 роки

Олександра (Леся) Шебець

Грамоту «Подяка» за активну участь у проведенні Міжнародного конкурсу-2019 отримала голова 21-го відділу Союзу Українок ім. Ліни Костенко при церкві Святого Духа (Бруклін, Нью-Йорк) Олександра (Леся) Шебець. Леся також родом з Тернопільщини, згодом переїхала на Львівщину. Вона теж успадкувала від батька, простого колгоспника, гени громадського, суспільного, темпераменту, зокрема, потяг до суспільної праці, служіння людям, а також любов до читання книжок. У їхній хаті збиралися селяни, яким батько майже дослівно з пам’яті передавав суть прочитаних книг, зокрема, на історичну тематику, а також «Кобзаря» Шевченка. А коли вже в Нью-Йорку при церкві Ольга Дейнеко розпочала щорічні Шевченківські читання, то пані Леся полюбила їх усією душею, долучившись і до організації, і до читання, і до поширення. Саме вони сприяли її соціально-громадській активності, через яку її обрали головою відділу СУА. Вона згуртувала подруг, серед яких багато творчих особистостей – учасників церковного хору, солістів, майстрів художнього читання. Тепер відділ – один із найактивніших, найкращих у Нью-Йорку. Наприклад, з усіх українських організацій Нью-Йорка саме 21-й відділ організував свято до Дня Незалежності України вчасно. Саме пані Леся долучила до творчої роботи групу української молоді Брукліна. А вони на чолі із самодіяльним режисером Марією Венгер підготували до Шевченківських читань-2019 інсценізацію поеми Т. Шевченка «Тополя». У відеоформаті їхня «Тополя» брала участь у ІV Конкурсі «Шевченко єднає народи» поряд із Шевченківським читанням поеми «Невільник», підготованими союзянками та парафіянами на чолі з Ольгою Дейнеко. Відділ готує нині спеціальний сценарій шевченківської тематики для церемонії вручення нагород Конкурсу-2019 представникам українського Нью-Йорка 20 жовтня.

Олександра (Леся) Шебець

Василь Митничук

Дипломом ІІІ ступеня нагороджений керівник Українського драматичного театру «Гомін» (Чикаго) Василь Митничук. Театр представив на конкурс у відеоформаті виставу «Назар Стодоля», яка ввійшла до класичного репертуару цього театру. Це – одна з улюблених вистав українського Чикаго. Минулого року «Гомін» гучно відсвяткував свій 10-річний ювілей. Він діє при церкві св. Йосифа Обручника За підтримки парафії та настоятеля церкви о. Миколи Бурядника вісім років тому пан Митничук створив ще й дитячу театральну студію «Диво», де діти навчаються театральному мистецтву і ставлять вистави, зокрема, до дня народження Т. Г. Шевченка. «Дивом» керує дружина пана Василя – театральний педагог пані Ліна Митничук.

Шевченківські читання-2019: «Невільник» та «Тополя» молодіжної групи Марії Венгер

Василь Митничук – професійний театральний режисер та викладач – упродовж десяти років творчої діяльності у Чикаго поставив 14 вистав для дорослих і 7 для дітей (з вихованцями студії «Диво»). Він – добре відомий в українському Чикаго, користується авторитетом як відданий своїй справі професіонал та організатор, цікава особистість.

Ліна та Василь Митничуки

Родом із Закарпаття. З дитинства мистецтво, музика, театр, лицедійство – його покликання. Навчався в музичній школі, інституті культури на режисерському факультеті. Двадцять років працював викладачем та завідувачем кафедри режисури та акторської майстерності Калуської школи культури.

У Чикаго, залишаючись вірним своєму покликанню, продовжує пропагувати театральне мистецтво, навчати та виховувати естетичні смаки дітей, молоді, дорослих українців.

*****

Антоніна Бандрівська, Sam Zheng, Дуглас Лярдж, Дарина та Андрій Максимови

Український драматичний театр «Гомін». Чикаго

Із США у номінації «Відеоформат» надіслали свої творчі роботи ще кілька шевченколюбів. Диплом ІІ ступеня отримало подружжя студентів Антоніни Бандрівської та Sам Zheng з м. Буффало, штат Нью-Йорк, які читали «Заповіт», відповідно, українською та китайською.

 

Англомовний американець Дуглас Лярдж (м. Lowa City, штат Айова) нагороджений дипломом ІІ ступеня за авторську п’єсу «Тарас і я». П’єсу перекладено українською мовою. За нашою інформацією, її мають намір ставити у Тернополі та в українському театрі «Заграва» (м. Торонто, режисер – заслужений працівник культури України Йосип Терлецький).

 

Вкотре у конкурсі взяло участь подружжя Дарини та Андрія Максимових з м. Новий Орлеан, штат Луїзіана. Молодята представили відео театралізованого прочитання поезії «Доля» в перекладі англійською мовою John Weir (диплом ІІ ступеня). Дарина та Андрій творчо підтримують конкурс від початку його заснування у 2016 р. А цього року вони вперше вийшли на конкурс саме з англомовною версією твору Шевченка «Доля». У житті Дарина – стейдж-менеджер, Андрій – аспірант університету Тюлейн (Tulane).

 

*****

 

Антоніна Бандрівська та Sam Zheng. Баффало, Нью-Йорк

Конкурсанти сусідньої Канади

Дуглас Лярдж. Iowa City,  Айова

Північна частина американського континенту також мала своїх представників на цьому змагальному форумі. Однією з володарок Гран-прі у номінації «Відеоформат» стала Міс – «Українська Канада-2018» Юлія Щербан – студентка університету м. Торонто. Вона надіслала відеопривітання конкурсу з емоційним прочитанням вірша «Реве та стогне Дніпр широкий» українською та англійською мовами. У Канаді вона мешкає з батьками зі 6-ти років. (м. Ллойдмінстер, провінція Альберта). Родина переїхала сюди з м. Дрогобич (Львівська обл.). Своїм українством, любов’ю до рідної Батьківщини та конкретним виявом громадського темпераменту Юля завдячує батькам.

Вдруге взяв участь у проєкті-конкурсі український драматичний театр «Заграва» з м. Торонто з виставою «Великий льох» (українською, французькою та російською мовами). Режисер – заслужений працівник культури України Йосип Терлецький (диплом ІІІ ступеня).

Найстаршим учасником Конкурсу-2019 став канадійський українець 92-річний Микола Латишко з Торонто (диплом ІІІ ступеня).

 

*****

 

Дарина та Андрій Максимови. Новий Орлеан, Луїзіана

Йосип Терлецький – художній керівник українського драматичного театру «Заграва». Торонто, Канада

Надіємося, що, готуючись до участі у V Конкурсі-2020 «Шевченко єднає народи», Генеральні консульства України в США (в Нью-Йорку, Чикаго, Сан-Франциско) та Консульський відділ Посольства України у Вашингтоні, наші консульства в Канаді (в Торонто та Едмонтоні), українські громадські організації США та Канади, зокрема, та особливо молодіжні – Пласт та СУМ – а також суботні українські школи активізують відповідну інформованість та організацію ширшої участі шевченколюбів і шевченкознавців Америки в ньому.

Брати участь у цьому Міжнародному конкурсі, який щорічно стає більш креативним та масовим, цікаво і престижно! Ласкаво просимо!

 

 

Сайт конкурсу:
https://www.shevchenkoup-new.com

Микола Латишко, 92 роки. Торонто, Канада

Сторінка у ФБ: https://www.facebook.com/ShevchenkoUnitesPeoples

Оргкомітет: [email protected]

P.S. Коли газета вже майже пішла у друк, стало відомо, що голова оргкомітету конкурсу народна артистка України Галина Яблонська отримала в ці дні ще один запис в Книзі Рекордів України-2019 «За найтриваліший період виступу на театральній сцені. Тривалість – 83 роки».

Вітаємо!

Фото з архівів учасників та Міжнародного проєкту-конкурсу-2019