rss
11/21/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#364

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Економіка \ Чи гряде амністія криптокапіталу?

У Верховній Раді відбувся круглий стіл, присвячений цифровізації країни: блокчейну та детінізації криптовалют.

Це була перша публічна розмова про блокчейн в Україні, яка відбулася в комітеті Верховної Ради. Йшлося про новітню технологію та велику електронну систему, яка, як прогнозують, може вбити частину бюрократії, додати Україні інвестиційної привабливості, модернізувати, з одного боку – спростити життя, з іншого – поставити перед ним багато нових викликів.

Але поступ цифрової трансформації – дуже відчутний і готуватися до цієї доби варто. Криптоінвестори, засновники компаній, які по-білому купували криптовалюту на Заході й були присутні на круглому столі, зазначили, що світовий ринок криптовалюти оцінюється в 270 млрд дол., а перехід на новий технологічний устрій з його інфо-нанотехнологією та цифровою економікою відбудеться вже в 2020 році. Тож нас переконують, що чим швидше ми переведемо власні активи в цифру, а тіньові – в легальне поле, тим швидше держава зможе контролювати та оподатковувати останні.

Круглий стіл міжфракційного об’єднання народних депутатів України «Blockchain4Ukraine» називався «Законодавче забезпечення блокчейн-галузі, цифрових активів та криптовалют». Організаторам вдалося зібрати експертів, криптоюристів, практиків, інвесторів, засновників відкритих блокчейнпроєктів, які пройшли цей шлях і користувалися цим законодавством у країнах ЄС.

Головував на цьому заході очільник міжфракційного депутатського об’єднання «Blockchain4Ukraine» народний депутат Олексій Жмеренецький.

Дві теми круглого столу – блокчейн та криптовалюти – наче б і не поєднані, якщо йдеться про законодавчу роботу, але технологічно – пов’язані. Один з моїх західних колег у публікації ЗМІ так пояснив цю пов’язаність: мовляв, «блокчейн для біткоїна – це як Інтернет для електронної скриньки, це – велика електронна система, в якій можна створювати додатки, тож криптовалюта – один з таких додатків».

Звучало також багато інших термінів. До речі, організатори сказали, що їхнє історичне завдання – ввести в законодавче поле ці новітні терміни (цифрові активи, віртуальні активи, криптовалюти, біткоїн, токен) та запровадити новий категоріальний апарат.

Про терміни: блокчейн, криптовалюта та токен

До речі, про терміни. Спробуємо проаналізувати ще до того, як законопроект із ними внесли в сесійний зал.

Що таке блокчейн? Його правильна назва – технологія розподілених реєстрів, це технологія, ланцюг блоків, який містить інформацію про договори, продажі, власність, цінні папери. Тобто, всі активи можуть існувати як фізична реальність, але бути при цьому оцифрованими. Подарунковий сертифікат, наприклад, може існувати у вигляді рядка.

В Україні вже існують пілотні (робочі) проєкти блокчейну з реєстрами нерухомості, землі.

Люди, котрі перекладали публічні вітчизняні онлайн-реєстри, описали це так: «Беруться всі держреєстри і всі дані – за допомоги функції, яка здійснює перетворення масиву вхідних даних довільної довжини в бітовий рядок (так зване хешування) встановленої довжини, що виконується певним алгоритмом. Таке перетворення, вироблене хеш-функцією, називається хешуванням. Вихідні дані називаються вхідним масивом, «ключем» або «повідомленням». Так, наприклад, 100 млн записів реєстру нерухомості, якщо це відхеширувати, – то це 50 гігів даних. Швидкість висока, даних мало. Збереження хешів у певному реєстрі (блокчейн) – це не дуже складна штука. Кожен громадянин, маючи умовну кількість записів у реєстрі, отримує певну кількість хешів. Хешування дозволяє отримати математичну та криптографічну гарантію, що дані реєстрів не змінилися».

Біткоїн – це перша криптовалюта. Її особливість полягає в децентралізованій емісії, що не підконтрольна жодному центральному банку в світі. Біткоїни можна обміняти на спеціалізованих біржах на фіатні гроші (гривні, долари, євро й т. д.) та інші криптовалюти.

Токен – це й одиниця обліку, й замінник цінного паперу в цифровому світі.

Для чого це потрібно Україні?

Експерти та засновники спрогнозували, що через сім-десять років у світі буде 10 мільйонів блокчейн-проєктів. Блокчейн-форуми, які відбуваються в Україні, показують таку динаміку: п’ять років тому вони збирали сотню людей, у 2017-му році в українських блокчейнфорумах були присутні понад тисяча людей. Спільнота лише в Києві (за неофіційними підрахунками) налічує 20-30 тисяч осіб. Цікаво, що 85% засновників та розробників блокчейн-проєктів світу – родом з України.

Прогнозують, що криптоактиви або криптовалюти як платіжний засіб випустять усі, хто знайде 100-200 тисяч доларів. (Представники криптоспільноти жартують, що це нагадує ситуацію Давнього Риму, де були обмінні пункти (тодішні платформи), в яких мінялися монетки різних колоній Риму, і в яких встановлювалися курси цих валют).

Ринок криптовалют вже існує в Україні й, за дослідженнями Citigroup (4-й за величиною банк США), він становить 2,5 мільярда доларів США або 2,5% ВВП. Самі ж українські гравці називають інші цифри, стверджуючи, що український ринок – це 3-4 мільярди доларів.

Проте, сьогодні цей ринок перебуває в «чорній» та «сірій» сферах і потребує легалізації шляхом законодавчого врегулювання.

Втім, криптоюристи та криптоінвестори кажуть, що основні гравці цього ринку хочуть виходити в легальне поле та сплачувати податки. Бо суддівська система не готова працювати з даними об’єктами, більшість судових слухань закінчуються, не почавшись. Міжнародні стандарти фінмоніторингу коштів, отриманих незаконним шляхом, стають дедалі більш жорсткими. Україна зобов’язана, згідно з П’ятою європейською директивою, здійснювати моніторинг за особами, які надають послуги обміну фіатних грошей (традиційних паперових) на криптовалюту, та тими, хто може керувати чужими віртуальним активами (криптою).

Тож невдовзі гравцям цього ринку неможливо буде придбати активи, не показавши походження коштів, відповідно – сектор криптоекономіки, який працює в тіні, без певної угоди з державою не зможе вийти в легальний банківський сектор.

Зараз українські криптоінвестори кажуть, що первинного підтвердження набуття права власності на криптовалюти ні в кого немає. Всі розуміють, що їх отримували на неофіційних біржах через неофіційних брокерів. Вони вважають, що учасникам ринку слід надати пільговий період, протягом якого вони можуть отримати право задекларувати свій криптоактив – за умов, якщо він не має відверто кримінального походження, ввести його в офіційний цивільний і господарський обіг та отримати можливість продати чи отримати кошти на банківський рахунок.

Також вони згодні, що за отримання шансу на легалізацію держава попросить сплатити податок. Податок – плата за можливість добросовісним учасникам легалізувати свої криптоактиви.

Зараз автори існуючих напрацювань, проєктів законів пропонують 5% оподаткування для криптоінвесторів плюс військовий збір, а також 10 років податкових канікул (мораторій на виплати). Бо вивести людей з тіні – не так уже й просто.

Цілей детінізації блокчейн-економіки багато. Відбілення ринку, захист від рейдерства, допомога гравцям ринку.

Дорожня карта блокчейну: проєкт проєкту

Учасники, маючи різні погляди на деталі та нюанси, зійшлися, що важливо провести легітимізацію сфери блокчейну.

Вони вважають, що вкрай важливо – напрацювати класифікацію цифрових активів, враховуючи досвід провідних юрисдикцій.

Фахівці вважають, що для України головне завдання – не ускладнювати ані класифікацію, ані категорії. Все має бути просто. Тобто, слід розділити основні віртуальні активи на категорії, щоб зрозуміти, який режим правового регулювання застосовується для кожної категорії. Досвід класифікації віртуальних активів є на Мальті, Тайвані, в Ліхтенштейні, Швейцарії, США.

Зосередитися на регулюванні двох основних типів віртуальних активів: криптовалюта та утилітарний токен як засіб доступу до ресурсів і платформ. Сек’юріті Токени, як форми цінних паперів, слід винести за межі правового регулювання блокчейн-економіки та залишити окремою темою для законодавців.

Пропонується визначити статус криптовалюти й токенів; визначити – чим вони є з точки зору цивільного і господарського законодавства. Тому майбутнім законопроєктом, який вводить ці поняття в українське законодавство, мають бути внесені зміни в цивільне й господарське законодавство, які дозволили б стати криптоактивам законним об’єктом цивільно-правових, господарсько-правових відносин, і щоб сторони, які укладали договори і стали учасниками таких правовідносин, могли б захищати свої права в суді.

Мета – розвивати позицію держави як спостерігача процесів, а не жорсткого деспота та регулятора.

 Title

Загрози блокчейну без кібергігієни…

Усі присутні визнали, що блокчейн у державному секторі – це дуже інноваційний і навіть екзотичний підхід, і це буде потужний сигнал для іноземних інвесторів, які хочуть захистити право власності й ресурси.

Але учасники наголошували на питаннях безпеки та хакерських нападів, бо найбільша уразливість – це людина, яка стоїть поза блокчейном.

Її найвірогідніше можна хакнути й отримати доступ до її даних, тому це питання напряму пов’язане з кібергігієною. Потрібне навчання з кібербезпеки, навчання нації загалом.

Також до цієї технології слід готувати суспільство. Оскільки, наприклад, блокчейн у нерухомості – це не лише математична гарантія, а й певна дисципліна: кожна кома в формулі важлива, бо це, наприклад, квадратні метри.

Починати варто з малого: показувати, наприклад, що подарунковий сертифікат може існувати й у вигляді листка паперу, й у вигляді цифрового запису.

Чи блокчейни мають бути приватні, чи публічні?

Ті, хто виступав на заході, вважають, що блокчейни для українських держреєстрів не повинні бути приватними. Бо це виключає ідею перевірки зовнішніми середовищами інформації та не примушує до прозорості. Їхнє існування має бути врегульоване на законодавчому рівні.

Як це відбувається і чи це відбувається за кордоном?

Є близько десяти країн у світі, які ухвалили закони щодо детенізації активів.

Країни із загальною системою права давали роз’яснення та документи рекомендаційного характеру, даючи класифікацію активів (США, Сінгапур, Мальта, Британія). Їхня класифікація гнучка.

Держави з континентальною системою права (наприклад, Ліхтенштейн – один з фінансових центрів Європи) експериментує з криптовалютами на рівні закону. Вони ввели в свою систему інститут ліцензованих посередників між суб’єктами, який виступає гарантом між суб’єктом, котрий детінізує активи, і суб’єктом, який їх купує. Посередник виступає гарантом того, що та кількість активів, яка детінізується, насправді відповідає тій кількості токенів, яка випущена. Це може бути застосовано й як одна з найкращих практик регулювання в Україні.

Жартома про серйозне

Лунала й дещо сюрреалістична пропозиція: трансформувати інститут нотаріусів в інститут сертифікованих верифікаторів. І таким чином накласти інститут детінізації на існуючу інфраструктуру. Це може виглядати сюрреалістично, якщо до нотаріуса приходить крипт-гік, який хоче верифікувати свої токени для стартапу… Але Україна претендує на лідерство та інноваційність.

В одній із країн пропонували такий крок у детінізації активів: дозволити обмін токенів на канабіс…

Післямова

Наприкінці учасникам столу видали QR-коди з робочими матеріалами.

Приблизно за місяць законодавці планують подати перші законопроєкти, які мають бути продискутовані й повністю узгоджені. Ми ж, зі свого боку, не виступаємо лобістами цього явища, а лише висвітлюємо та досліджуємо його.

За матеріалами круглого столу
Лана Самохвалова, Київ

Джерело: «Укрінформ»
(https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/2788041-ci-grade-amnistia-kriptokapitalu.html)

Нова програма співпраці з МВФ буде, але коли – невідомо

Вийти із замкненого простору: зв’язок між зовнішньою торгівлею та економічним відставанням в Україні

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com