rss
11/19/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#364

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Наука \ Освіта \ Геннадій Півняк – про досвід «Дніпровської політехніки», стан та перспективи освіти й науки в Україні

У нинішньому році Національному технічному університету «Дніпровська політехніка» виповнюється 120 років.

Це – один із найстаріших та найавторитетніших вишів Дніпра і всієї України. Його монументальні навчальні корпуси, що стоять у найвищій точці центрального проспекту міста, – одна з «візитівок» Дніпра, промислового серця нашої країни. Висококласні фахівці, які навчались у цьому технічному виші, сьогодні працюють не лише у багатьох регіонах України, а й далеко за її межами, практично на усіх континентах. Незважаючи на свій поважний вік, «Дніпровська політехніка» і зараз вирізняється сучасною та якісною освітою, що, безумовно, приваблює студентську молодь.

У переддень ювілею про сам технічний університет, а також про стан і перспективи освіти й науки в Україні «День» розмовляв із ректором «Дніпровської політехніки», академіком НАН України Геннадієм Григоровичем Півняком.

– 120 років – довга дистанція. Які досягнення ви можете відзначити на цьому шляху та яким бачите майбутнє «Дніпровської політехніки»?

– Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» було засновано у 1899 році, спочатку як гірниче училище, а потім інститут. Його розвиток значно сприяв поширенню в Україні інженерної освіти та створенню наукових шкіл світового рівня. В університеті в різні часи працювали визнані у світі вчені – академіки Писаржевський, Динник, Терпигорєв, Бродський та інші. Невипадково саме наш виш став науковою базою для створення у подальшому 20 закладів вищої освіти та дев’яти науково-дослідних інститутів у системі НАН України. Освітня діяльність «Дніпровської політехніки» завжди базувалася на формуванні таких знань, які дозволяють випускникам здобувати нові професійні навички протягом усього життя та творчо мислити.

Сьогодні «Дніпровська політехніка» розвивається як університет нового типу, що здатний забезпечувати проривні зміни у відповідних галузях знань через поєднання освіти, науки та інновацій. Ми щорічно маємо високий попит серед абітурієнтів – університет забезпечує найбільший у регіоні прийом на важливі для економіки країни технічні спеціальності. Тому ми стабільно займаємо престижні місця у рейтингах популярності. У 2019 році «Дніпровська політехніка» посіла восьме місце у міжнародному Інтернет-рейтингу українських ЗВО Webometrics-2019. За результатами рейтингу вишів України ТОП-200 ЮНЕСКО, університет також посідає восьме місце, а серед технічних університетів – четверте.

Ми усвідомлюємо, що в умовах глобалізації тільки висока якість освіти забезпечить конкурентоспроможність університетів України. Тому наш університет здійснив суттєві зміни в підготовці викладацького складу. Активна політика університету знайшла своє втілення у проєктах «Формування мережі експертів із забезпечення якості вищої освіти» та «Нова система акредитації як засіб забезпечення якості та подолання корупції у вищій освіті». Кращі викладачі пройшли підготовку за зразками провідних закладів вищої освіти Європи.

Упродовж останніх десятиріч в університеті збільшилася також кількість наукових напрямів, за якими проводяться дослідження. У нас створюють нові кафедри та залучають талановиту молодь. Науковці університету вирішують фундаментальні наукові проблеми в таких галузях, як гірництво, машинобудування, електроенергетика, геомеханіка, геологія, будівництво, геоінформаційні системи, екологія, хімія, біологія, інформаційні технології, соціальні та гуманітарні науки.

Одним з важливих показників наукової діяльності вчених НТУ «Дніпровська політехніка» є отримання протягом останніх п’яти років чотирьох Державних премій України в галузі науки і техніки та чотирьох премій Президента України для молодих учених. Ми впевнено рухаємося у напрямі перетворення університету на міжнародно визнаний потужний науково-освітній центр із розвинутою інфраструктурою, який буде достойно представляти нашу державу серед дослідницьких університетів Європи.

– Які основні виклики постають перед сучасною технічною освітою в Україні? Як ми маємо на них відповідати, на вашу думку?

Title 

– Стан освіти завжди відповідає стану розвитку економіки. Сьогодні у світі в цілому відчувається брак інженерних кадрів. Підтримуючи технічну освіту, держава може закласти підвалини для розвитку власної економіки у майбутньому. Забезпечення якості освіти і науки в будь-якому університеті залежить від матеріальної бази. У нас, в НТУ «Дніпровська політехніка», є достатня кількість лабораторій із сучасним обладнанням, необхідним для виконання наукових досліджень на високому рівні. Обладнання отримано, здебільшого, за рахунок міжнародних грантів та підприємств високотехнологічного бізнесу країни. Ці підприємства забезпечують необхідну практичну підготовку фахівців у форматі мережної системи освіти, бо вірять у кадрові можливості університету. Ми це успішно розвиваємо для всіх технічних спеціальностей. У цьому — велика перспектива покращення якості освіти.

В Україні настав етап переосмислення місії університетів у сучасному світі. Університети за підтримки держави мають генерувати нові знання, готувати кадри та пропонувати сценарії розвитку суспільства, проводити наукові дослідження та впроваджувати інновації. Одночасно університети мають навчитися працювати у відкритих системах, готувати суспільство до складних викликів майбутнього в умовах ризиків четвертої промислової революції.

Сучасна технічна освіта перебуває у своєрідній «точці біфуркації» не тільки в Україні, але й у світі. У короткотерміновому вимірі потрібно зосередити зусилля на популяризації технічної освіти в суспільстві. Тому ми постійно шукаємо нові форми та зміст навчання. Але потрібно не тільки реагувати на поточні зміни. Ми намагаємося стратегічно співпрацювати з нашими багаторічними партнерами-роботодавцями. Так, компанія «Інтерпайп» реалізовує спільно з нашим університетом проєкт «Мехатроніка», цільовою аудиторією якого є учні шкіл та студенти. Викладачі «Дніпровської політехніки» навчають їх основам програмування технічних засобів, що моделюють різноманітні етапи технологічних процесів. Як наслідок – не тільки формування у слухачів алгоритмічного мислення, а й знайомство з етапами сучасного виробництва. Це і є гарним прикладом реагування на виклики вищої технічної освіти.

– Нині триває реформування вищої школи. Основне її завдання, як наголошують у профільному міністерстві, – підвищення якості вищої освіти в Україні. Як ви оцінюєте вже зроблені МОНом кроки і яких кроків чекаєте, щоб це завдання було виконано?

– Взагалі, «якість» є ключовим інтегральним критерієм визначення рішення споживача, його ставлення до послуг або товару. Місія освіти не вичерпується лише формуванням фахових ознак майбутнього спеціаліста. Фаховість без загального виховання, без визначення системи цінностей не є самодостатньою характеристикою. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, безумовно, буде відігравати ключову роль у формуванні освітнього середовища. Мета діяльності агентства – це розвиток репутаційного капіталу університетів країни. Наш університет дотримується активної позиції в цьому проєкті.

У сучасних умовах мережна форма навчання (дуальна модель освіти) забезпечує всебічну підготовку студентів та гармонійно поєднує теоретичні знання з практикою високотехнологічного виробництва, співпрацею з бізнесом. Окрім того, закон України «Про вищу освіту» відкрив нові можливості для демократизації університетського життя і розвитку закладів вищої освіти. Однак, без фінансової та організаційної автономії, на мою думку, не може відбутися якісне зростання університетів. Сьогодні університети країни не можуть капіталізувати свої академічні здобутки. Потрібно змінити деякі закони і підзаконні акти для досягнення реальної фінансової автономії університетів. Слід також посилити законодавче забезпечення державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки з перспективою залучення вітчизняного бізнесу та проєктів міжнародної співпраці.

А поки що університети залишаються повністю залежними від держави. Декларативною залишається можливість відкрити поточні й депозитні банківські рахунки. Складається негативна тенденція: пропонуються вимоги та критерії успішності, але ресурси не надаються, не створюються умови для їх отримання за рахунок інноваційної діяльності закладів освіти.

Ще один важливий аспект. Наш досвід засвідчує: зовнішнє незалежне оцінювання не може бути єдиним критерієм вступу до закладу вищої освіти. Розвинуті університети відповідають за якість навчання та визначають розвиток галузей. Тому вони повинні пропонувати власні вимоги до абітурієнтів. Формула розподілу державного замовлення потребує змін у контексті нової моделі економіки вищої освіти (врахування результатів діяльності).

Тепер щодо першочергових кроків у сфері міжнародних відносин. Потрібно законодавчо знизити податковий тиск на проєкти, що виконуються із закордонними партнерами, спростити розмитнення наукового обладнання під час перетину кордону, а також при виконанні валютних операцій. Але це – лише перші кроки... У нас фактично відсутні практики створення венчурних фондів, стартапів та інших структур з комерціалізації отриманих наукових результатів і розробок. Участь університетів у вирішенні цих проблем, безумовно, дасть необхідний результат.

– Ви працюєте в Гірничому університеті (нині – «Дніпровська політехніка») з 1963 року, неодноразово переобиралися на посаду ректора. За вашими спостереженнями, як за цей час змінилися молоді люди? Яким є умовний портрет вашого студента? І які у зв’язку з цим постають нові завдання для викладача?

– Наша молодь завжди була і залишається талановитою. Абітурієнт, який сьогодні приходить до «Дніпровської політехніки», – дуже цілеспрямований. Кожне молоде покоління є своєрідним, має свої цінності та свої пріоритети. Нинішнє покоління є ще й динамічним та креативним, бажає змін на краще. Можу сказати, що молоді люди чудові, кращі за нас. Вони освічені та вільні, мають більше можливостей та кращий доступ до інформації. Відкриті та щирі серцем. Сучасні студенти можуть виїхати за кордон, можуть порівнювати, оцінювати та робити висновки. Переконаний, що за ними – майбутнє нашої держави. Саме тому їх потрібно поважати та всіляко допомагати і підтримувати. Це ми здійснюємо в нашому університеті: активно молодіють викладацький корпус, учені, керівний склад кафедр і факультетів, ректорат. Як результат – нові досягнення «Дніпровської політехніки» в науковій та освітній діяльності.

– Українські школярі та студенти неодноразово показували і показують найкращі результати у багатьох міжнародних змаганнях – з математики, хімії, робототехніки тощо. Але потім складається враження, що вони ніби «розчиняються» у загальній суспільній масі, тобто, якісного загального «стрибка» не відбувається. На ваш погляд, у чому проблема? Які чинники, можливо, крім освітнього, відіграють роль?

– У нашому університеті навчаються талановиті студенти з рідних регіонів країни. Вони беруть участь у різних конкурсах і стають переможцями. З ними цікаво спілкуватися. Такі студенти відчувають потребу внутрішньої реалізації. Переважна більшість із них стає успішною в житті. Однак, успіх – це не лише висока кар’єрна позиція, це – самовдосконалення. Вони прагнуть реалізувати себе та бути щасливими. Саме цим основним пріоритетам навчають у нашому університеті. Це – наш головний принцип діяльності.

Щодо нібито «розчину» в суспільній масі, немалу роль відіграє наше незнання, не володіння інформацією про внесок наших співвітчизників у наукові розробки світового рівня. Достатньо звернутися до інформаційної галузі. Так, ПриватБанк відібрав на конкурсній основі наших студентів зі спеціальностей інформаційної галузі до запровадження дуального навчання. Унікальним є також приклад реалізації наших талановитих науковців – гірників проєкту «Богданівський скид», що дозволило забезпечити не на один рік роботою кілька тисяч людей вугледобувної галузі. Аналогів подібної роботи у світі немає.

Понад двадцять років на базі університету діє Українсько-Американський ліцей – навчальний заклад, що об’єднав найкращі методики навчання, характерні для систем освіти України та США. Мета – пошук талановитих учнів, посилена їхня підготовка. Це дозволяє нам готувати найкращих випускників ліцею, які сьогодні працюють в різних галузях і навчаються в Україні, а також – у найкращих університетах світу. Частина з них – у нашому університеті.

У нас також успішно діє Благодійний фонд підтримки наукової молоді, заснований лауреатами державних премій. Понад десять років університет веде результативну підготовку студентів для участі в міжнародних та всеукраїнських студентських олімпіадах із математики. Зворотній зв’язок з нашими випускниками свідчить про їхній динамічний кар’єрний розвиток як в Україні, так і поза її межами.

– Як швидко Україна може повноцінно інтегруватися в європейський освітній простір? Що робиться для цього у вашому університеті і що для цього треба зробити на рівні держави?

– Міжнародна діяльність університету в умовах інтенсивної глобалізації світу набуває особливого значення. Вона поєднує освітню і наукову складові. На них базуються програми Еразмус+, Горизонт-2020, Жана Моне, Марії Складовської-Кюрі. Показовим став міжнародний проєкт «Програма розвитку лідерського потенціалу університетів України», який ініційовано Британською радою. Його реалізація дозволила розвинути стратегічні складові у діяльності університету – маркетингову, інформаційну, міжнародну та розвиток персоналу – підвищити рівень знання англійської мови співробітниками, набути досвід роботи в міжнародних проєктах високого рівня. Сьогодні наші науково-педагогічні працівники, аспіранти та студенти отримали 107 міжнародних грантів. За такими основними програмами європейської кооперації, як Еразмус+ та Горизонт-2020, зокрема, у «Дніпровській політехніці», реалізується, відповідно, 14 та 6 проєктів. Це свідчить про активну інтеграцію університету до світового простору. Але ця діяльність ще має резерви до розширення.

Вважаю, що на державному рівні потрібно забезпечити гармонізацію законодавства України до міжнародного з акцентом на вищу освіту. В Україні настав етап переосмислення місії університетів у сучасному світі. Університети за підтримки держави мають генерувати нові знання, готувати кадри та пропонувати сценарії розвитку суспільства, вести наукові дослідження та впроваджувати інновації. Одночасно університети мають навчитися працювати у відкритих системах, готувати суспільство до складних викликів майбутнього в умовах ризиків четвертої промислової революції.

Фото надані Національним
технічним університетом «Дніпровська політехніка»

Автор: Вадим Рижков, Дніпро

Джерело: «День»
(https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/gotuvaty-suspilstvo-do-skladnyh-vyklykiv)

Як справи на галерах: дослідження до Дня програміста

Роман Гринюк: «Держава й досі не знає, що з нами робити»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com