Мінськ спростовує «створення конфедерації» Росії і Білорусі

Слова про те, що Білорусь і РФ можуть об’єднатися в конфедеративну державу на рівні економік, Мінськ розцінює як «журналістські штампи».

Так прессекретар президента Білорусі Наталя Ейсмонт прокоментувала «Нашій Ниві» інформацію про програму економічної інтеграції Білорусі та Росії, яку поширив російський «Коммерсантъ».

«Усі гучні терміни, що використовуються у наведеній статті, – конфедерація, федерація і т. д. – ми б запропонували оцінювати як порожні журналістські штампи. А загалом, в інтеграційній роботі, яка зараз проводиться, сторони виходять з тих реалій, які мають, тобто, з досягнутого рівня взаємодії», – вважає Ейсмонт.

«Це – святе! Червоні прапорці – це суверенітет і незалежність кожної з країн. А в інтеграційних процесах ми йдемо на ті кроки, які економічно доцільні. Жодних спільних органів не створюється – до цього країни не готові», – заявила вона.

За її словами, «що стосується питання про «вкидання» – програма стане програмою лише тоді, коли її підпишуть президенти і вона буде прийнята на вищій держраді в грудні – знову ж таки, якщо сторони будуть до цього готові. Поки що робота триває», – додала представник білоруського президента.

Газета «Коммерсантъ» написала, що програма інтеграції РФ і Білорусі передбачає часткове об’єднання економічних систем країн зі січня 2021 року, включаючи перехід на єдиний Податковий кодекс, створення «єдиного регулятора» енергетичного ринку й об’єднання митної політики.

Коаліція в Молдові уклала довготермінову угоду про співпрацю

У парламенті Молдови фракції Партії соціалістів і блоку ACUM (до якого входять Громадянська платформа «Гідність і правда» та партія «Дія і солідарність») підписали нову угоду про співпрацю.

Як повідомляє власний кореспондент «Укрінформу», угоду підписали президент Ігор Додон, спікер Зінаїда Гречана, прем’єр-міністр Мая Санду, а також керівники парламентських фракцій соціалістів і блоку ACUM.

За словами підписантів, домовленості щодо довготермінового договору про співпрацю з’явилися після того, коли практично повністю було виконано тимчасову політичну угоду, укладену соціалістами та блоком ACUM 8 червня 2019 року.

Угода обсягом 15 друкованих аркушів включає всі пропоновані коаліцією пріоритетні реформи, насамперед, у сфері правосуддя, а також соціально-економічні завдання на коротко-, середньо- і довготривалий періоди.

Соціалісти і представники ACUM домовилися також не «нападати один на одного» під час кампанії місцевих виборів, які відбудуться у Молдові 20 жовтня.

У Росії стався вибух у центрі вірусології «Вектор»

Під Новосибірськом у російському державному науковому центрі вірусології «Вектор», який має одну з найповніших у світі колекцій небезпечних вірусів, стався вибух.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Як повідомили в Росспоживнагляді, на п’ятому поверсі шестиповерхового лабораторного корпусу під час ремонтних робіт вибухнув газовий балон, після чого виникла пожежа на площі 30 квадратних метрів. Зараз вогонь ліквідовано. Постраждав один робітник. З опіками другого і третього ступеня його було доправлено в лікарню.

У Росспоживнагляді наголосили, що в приміщенні, де стався вибух, не було біологічно небезпечних речовин. При цьому в будівлі наукового центру вибито всі шибки.

Своєю чергою, мер наукового міста Кольцово, де розташований «Вектор», заявив, що на момент ремонту лабораторний корпус за призначенням не використовувався. Микола Красніков уточнив, що вибух стався під час підготовки до фарбувальних робіт, і також запевнив, що загрози біологічної небезпеки немає.

Державний науковий центр «Вектор» був заснований у 1974 році. Він є одним з найбільших у Росії науково-виробничих комплексів, що проводять фундаментальні дослідження в галузі природничих наук. У 1970-1980-і роки в центрі розроблялася біологічна і бактеріологічна зброя, а також засоби захисту від неї.

Також на «Векторі» зібрана унікальна колекція культур мікроорганізмів – зокрема, це одне з двох місць у світі, де зберігається вірус віспи. У центрі зберігається і вірус лихоманки Ебола. Зараз «Вектор» входить у структуру Росспоживнагляду.

Учителі в Канаді готуються до страйку

Члени профспілки працівників освітньої галузі канадської провінції Онтаріо ухвалили розпочати страйк.

Про це інформує CBC News.

«У Спілці державних службовців Канаді заявили, що 93% з 55 тис. її членів проголосували за страйк, який може розпочатися 30 вересня», – йдеться у повідомленні.

Водночас, керівництво спілки наголосило, що має намір продовжувати перемовини з урядом Онтаріо заради уникнення страйку. Утім, в організації наголошують, що її члени дуже стурбовані останніми змінами в системі освіти цієї провінції.

Як уточнюється, останнім часом уряд Онтаріо дозволив збільшити кількість учнів у класі, полегшив онлайн-освіту та зробив кілька інших кроків, які повинні створити умови для скорочення штату вчителів.

«Президент департаменту перемовин Спілки державних службовців заявив, що її члени готові розпочати страйк, аби висловити протест проти скорочень, які, на їхню думку, погіршують якість шкільної освіти», – зазначається в публікації.

Huawei хоче продати Заходу свої 5G-технології

Генеральний директор китайської компанії Huawei Рен Женгфей запропонував продати свої 5G-технології західній компанії.

Про це повідомляє BBC.

«Генеральний директор Huawei запропонував продати свої 5G-технології компанії на Заході, аби заспокоїти США й інших, які мають безпекові побоювання щодо компанії», – йдеться у повідомленні.

Зокрема, йдеться про технології, пов’язані з патентами, ліцензіями, кодами, технічними посібниками й знанням інженерів.

За словами Рена Женгфея, таким чином покупці зможуть «самотужки змінювати кодування програмного забезпечення», без допомоги компанії.

Зазначається, що США й Австралія вже заборонили своїм телекомунікаційним операторам використовувати обладнання від Huawei через підозру в шпигунстві компанії на користь уряду Китаю. В самій компанії завжди це заперечували.

Перша Європейська школа за межами ЄС відкриється у Грузії

Комісар з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган оголосив, що перша Європейська школа за межами ЄС буде відкрита у Грузії до 2023 року.

Як повідомляється на сайті Єврокомісії, про це Ган заявив під час візиту до Тбілісі.

«Моїм пріоритетом на посаді єврокомісара було допомогти молодим людям у сусідніх з ЄС країнах отримати більше можливостей, розвинути навички та відкрити для них нові перспективи працевлаштування. У цьому контексті ми подвоїли фінансування в рамках Східного партнерства тих програм, що призначені для молоді та для розвитку системи освіти, і досягли значних результатів. Започаткування Європейської школи в Грузії є чудовим прикладом наших намагань принести користь», – розповів Йоганнес Ган.

Як зазначається, школа буде збудована на березі озера Лісі, неподалік столиці країни. Планується, що перших учнів вона прийме у 2023 році.

У Європейській школі зможуть навчатися молоді люди з Грузії, а також з інших країн Східного партнерства – Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Молдови й України. Вони отримуватимуть знання за унікальними програмами, які поєднають найкращий досвід грузинської, європейської та міжнародної систем освіти.

«Всі дороги ведуть до Гааги» – Амстердам намагається позбутися туристів

Влада Амстердама почала інформаційну кампанію, спрямовану на те, щоб туристи не приїжджали до їхнього міста.

Про це пише 34travel.

«У межах боротьби з овертуризмом влада Амстердама почала активно просувати прямого конкурента – Гаагу: столиця ініціювала рекламну кампанію «Всі дороги ведуть до Гааги», – йдеться в повідомленні.

Рекламувати Гаагу планують на центральному вокзалі Амстердама й у туристичному магазині Iamsterdam. На старті акції туристам подарували 50 квитків на поїздку в місто і назад.

«Кількість ночівель в Амстердамі становить 17,5 млн на рік, це в 13 разів більше, ніж у Гаазі. Ми пропонуємо подивитися наше місто, оскільки це є центр знань, міжнародних відносин, там же розташована резиденція королів. Ми будемо раді допомогти столиці, сподіваємося, що у нас вийде», – розповів глава департаменту з економічних питань муніципальної ради Гааги Річард де Мос.

Цікаво, що інші нідерландські міста не готові взяти на себе частину туристичного навантаження. Зокрема, місцева влада Гарлема заявила, що сама планує всерйоз проаналізувати негативні наслідки надмірного напливу гостей.

Торік Амстердам відвідали понад 20 млн мандрівників. Ця цифра здається ще більшою, якщо знати, що в усіх Нідерландах проживають близько 17 млн осіб.

Джонсон vs парламент: справу розгляне Верховний Суд Британії

Верховний Суд Великої Британії розгляне дві апеляції та остаточно вирішить, чи мав право британський прем’єр призупинити на 5 тижнів роботу парламенту.

Про це повідомляє BBC.

«Британський Верховний Суд найближчим часом заслухає дві апеляції з приводу того, чи законно Борис Джонсон, прем’єр-міністр країни, призупинив на 5 тижнів роботу парламенту, та винесе остаточний вердикт», – йдеться в повідомленні.

Так, суд в Единбургу постановив, що зупинка роботи парламенту прем’єром була незаконною, а Вищий суд Лондона заявив, що единбурзький суд не має повноважень приймати рішення з подібних питань.

Сам Джонсон заявив, що «буде спокійно чекати й побачить, що вирішить суд» перед будь-якими наступними кроками. Опозиція ж вимагає в Джонсона негайно знову скликати парламент.

Як повідомлялося, британський прем’єр призупинив роботу парламенту тиждень тому – до 14 жовтня. Метою цього є не дати депутатам зірвати вихід Об’єднаного Королівства з Європейського Союзу, запланований на 31 жовтня. Нагадаємо, що наразі Лондон так і не досяг нових домовленостей із Брюсселем про Brexit, а тому є вкрай високою ймовірність жорсткого виходу країни з ЄС.