У серпні у Львові відбувся психологічний тренінг для атлетів елітної групи, учасниками якого стали представники стрільби з лука, карате, велоспорту і пауерліфтингу. Це був перший офіційний захід Центру спортивної психології, ідея створення якого визрівала близько п’яти років. Про це в інтерв’ю для сайта відділення НОК України у Львівській області розповіли керівники Центру, спортивні психологи Тетяна Грищенко і Зоряна Семеряк.

Зоряна: Я працюю тренером з фехтування багато років, тому знаю, що наразі у підготовці спортсменів недостатньою є психологічна складова. З Танею ми познайомилися п’ять років тому і відтоді разом працюємо у Львівській академії фехтування. Упродовж цих років ідея у нас назрівала, і, врешті, ми створили Центр спортивної психології. В принципі, психологи в Україні є і їх дуже багато, але власне спортивних психологів, які би допомагали спортсменам вдосконалювати свою підготовку ще й з точки зору психології, обмаль. І ми вирішили заповнити цю нішу, розвиватися в цьому напрямку. Власне, тренінг з елітними атлетами 15 серпня був першим кроком до цього. Наш старт відбувся на тому тренінгу. Ясна річ, що для нас це було дуже відповідально. Важливо було, щоб це спортсменам, як кажуть, «зайшло». І тішить, що інформація, яку ми подали, була їм потрібна. Вони запитували, коли буде наступний тренінг – це було, як бальзам на душу. Це надало нам більше впевненості, що це треба робити. Ми зробили перший крок у правильному напрямку, це треба розвивати, і воно буде корисним для спортсменів.

Тетяна: Це був перший наш захід, і ми не знали, який емоційний фон буде в нашої групи. І коли спортсмени нам ставили запитання, коли була нормальна взаємодія – це дійсно для нас було приємно. Ми переконалися, що спортсмени потребують цього. Завдяки Зоряні я мала можливість спостерігати за фізичною підготовкою спортсменів, я мала досвід спостереження за спортсменами під час змагань, і я бачила в них страх, тривожність. Від цього їхні фізичні показники знижувалися. І коли ми це все структурували, нам захотілося, щоб у Львові був такий центр, який би міг забезпечити психологічний супровід спортсменів до змагань. Для них це важливо, ми це зрозуміли на практиці.

– Я, до речі, за декілька днів до тренінгу брав інтерв’ю в його учасника, члена збірної України зі стрільби з лука Сергія Макаревича. Він мені казав, що подав заявку на тренінг і був радий, що її затвердили. Відповідно, спортсмени записувались самі, оскільки потребують від психологів допомоги. Очевидно, ви побачили їхню зацікавленість. Що саме їх найбільше цікавило? Яка саме допомога?

Тетяна: Під час змагань у спортсменів змінюється емоційний стан, тому ми вибрали темою тренінгу: «Емоційний стан», а підтемою: «Принципи і концепції саморегуляції». Ми хотіли показати спортсменам, що вони можуть навчитися самі себе регулювати, відчувати, впізнавати свої стани, розпізнавати їх, класифікувати і мати техніки в арсеналі для того, щоб це долати. У спортсменів м’язова система проходить певну підготовку. Рівноцінно і в психології: для того, щоб досягнути певного рівня саморегуляції, потрібен час, щоби натренувати ці реакції. Думка породжує фізіологічні стани. Думка запускає певну ендокринну, лімбічну систему. І м’язові волокна реагують. Тобто, змінюючи думку, налаштування, візуалізацію, свої внутрішні переживання, можна і стабілізувати себе фізіологічно. Під час тренінгу ми пояснювали це. А надалі будемо формувати невеликі групи для того, щоб навчити спортсменів тренувати свою психологію, свій внутрішній стан. Я спілкуюся зі спортсменами, і дуже часто вони мені говорять: «Я не знаю, що відбулося, але в мене були ватяні ноги, ватяні руки» або «Я був дуже напружений». І йде внутрішнє налаштування: «Я не можу впоратись, цього разу я не виграю, цього разу я не зможу». Це і буде основною причиною того, що людина на якомусь певному етапі змагань може здатися. Психологічно здатися, маючи гарну фізичну підготовку.

Зоряна: Насправді ТОПи мало чим відрізняються між собою в плані фізичної підготовки. Різниця в тому, що на змаганнях деколи чогось трішки не вистачає. А чого саме? Того, що ти не впорався зі своїми емоціями, не приборкав себе, не налаштувався правильно для того, щоб перемогти. Тому виникла ідея розвивати цей напрямок, допомогти нашим спортсменам у цьому напрямку. Спортсмени, передусім, елітні, мають чітку ціль. Багато з них готуються до відбору на Олімпійські ігри. Вони об’єднані однією метою, вони бачать чітко шлях. Але на тому шляху десь є перешкоди, зокрема, в психологічній підготовці. І кожен із них на тренінгу шукав власне той ключ, як із тими перешкодами впоратися.

– На тренінгу, крім теоретичних знань, ви давали ще якісь практичні поради…

Тетяна: Коли ми готувалися до тренінгу, розуміли, що важливо спортсменам донести не лише теорію, але й практику – як вони це можуть зробити. Тому що теорію можна почитати в книжці чи в Інтернеті. Але відчути це можна на тренінгу – з людиною, тренером, яка це вміє робити. Ми запропонували спортсменам техніки з візуалізації, щоб на фізіологічному рівні відчувати думки.

Зоряна: Під час тренінгу ми проробили дві групові техніки та одну індивідуальну. Ми бачили, що спортсмени реагують, що вони включаються, пізнають цю вправу, на себе приміряють. Пішла нормальна реакція. Це для нас було важливо: значить, ми правильно підібрали техніки власне для спортсменів. Нам була цікава думка наших спортсменів. В мережі фейсбук дехто писав відгуки, вони були позитивні. Пригадую, в коментарях Вікторові Гладкому писали: «Ну спробуй тепер погано виступити на чемпіонаті світу!» І він, до речі, виграв чемпіонат світу після цього. В іншому коментарі він написав, що було «досить цікаво». Для нас це було дуже приємно.

– В Україні на слуху такі спортивні психологи, як Андрій Колосов, Марина Мосьпан. Більше й не назву. Вони надають психологічний супровід провідним спортсменам протягом тривалого часу. Чи плануєте щось подібне і ви?

Зоряна: Ми розпочали роботу Центру спортивної психології за підтримки управління молоді і спорту Львівської міської ради. Ще не погодили повністю подальшу програму, кількість тренінгів, теми. Мені дуже подобається фраза «Львів – спортивна столиця». Ми хотіли б зі свого боку долучитися до процесу підготовки наших провідних спортсменів до Олімпійських ігор у Токіо і підсилити цей процес. Ясна річ, що, крім тренінгів, різноманітних воркшопів, ми будемо здійснювати й індивідуальний супровід спортсменів, якщо буде в цьому потреба.

Ми створили Центр спортивної психології для того, щоб він був помічним – як для спортсменів-аматорів, спортсменів-початківців, дітей, так і для спортсменів високого класу, здійснюючи психологічний супровід у їхній підготовці. В майбутньому підготуємо тренінг і для тренерів. А при нагоді запрошуємо вподобати сторінку Центру спортивної психології у фейсбуці, де з нами можна сконтактуватися.

Автор: Василь Танкевич, Юрій Турянський

Джерело: НОК України
(http://www.noc.lviv.ua)