Не всі читали цей роман Бел
Кауфман, який розповідає, як це – плисти проти течії...
Але всі ми відчули це на собі, приїхавши в Америку. Нам часто ніколи було знайомитися з Правилами. Про те, що ми щось робили, ігноруючи ці Правила, ми дізнавалися через багато років.
Наша країна та її економічна система тому й бажані для всіх у світі, що тут люблять успішних людей і роблять багато для того, щоб УСІ стали успішними. У нашій країні хочуть мати справу з успішними людьми, хочуть обслуговувати успішних людей. Тут усе побудовано для успішних людей і тут ВЧАТЬ, як стати успішними.
У нас навчають УСЬОМУ. Від того, як зварити яйце або відкоркувати банку, до того, як самому побудувати свій будинок. Від того, як користуватися купонами на продукти, до того, як організувати і побудувати багатомільйонну корпорацію...
Все це – так, але все ж система освіти, як академічної, так і професійної, налаштована на американця, а не на нас, «нових» американців – newcomers. Ось чому, виконуючи інструкції, ми незабаром з’ясовуємо, що вони чомусь не працюють для нас так, як передбачалося, і не приносять бажаного результату.
Починаємо вивчати англійську: курс – 2-річний, а мені мова потрібна вже сьогодні. Починаємо відкладати на аварійний фонд – відповідно до інструкції, я зможу його створити за 10 років, а термінова потреба у ньому може виникнути вже завтра. Я купую Whole Life Insurance, щоб забезпечити собі і дітям фінансову «парасольку», але змушений покинути цю справу через кілька років, з’ясувавши, що або він мені – не по кишені, або його накопичення – занадто малі. Я починаю збирати на освіту дітей, але зростання вартості навчання випереджає зростання моїх заощаджень... Кожен із нас зможе продовжити цей список наших «спроб» жити за правилами і статистику їхньої низької ефективності.
У правильності системи навчання сумніватися не варто – вона випробувана часом. Просто створена вона не для нас, іммігрантів. Нас – мало, а мешканців Америки – багато. А книги розраховані на більшість. І це – не дивно. Будь-який бізнес, зокрема, система освіти, орієнтована на великі цифри, і тому ми цьому сектору ринку не цікаві.
Але вибору немає, і ми вливаємося в американську систему освіти. І що в результаті? Чому не всі «новачки» стають мільйонерами? Ми виконуємо інструкції, а відсоток людей, які пройшли через банкрутство, серед «новачків» – у рази більший, ніж серед тих, хто давно живе в країні. Ми виконуємо інструкції, але не в усіх з нас є гідна пенсія або накопичення. Ми виконуємо інструкції, але не всім нам вдалося оплатити навчання дітей, виплатити будинок і машини на порозі пенсії. І т. д., і т. п.
Так, нас вчать усьому... крім того, ЯК стати американцем.
Ну а далі – все, як у класика: «Порятунок потопельників – справа рук самих потопельників...» Саме тому ми починаємо відкривати різноманітні курси та інститути, які саме на нас, іммігрантів, розраховані. Низький уклін усім цим ентузіастам, які, на свій страх і ризик, займаються професійним навчанням іммігрантів і простягають нам руку допомоги...
Тому ми шукаємо обхідні шляхи, щоб заощадити час і кошти, і те, на що, за Правилами, йдуть роки, отримуємо за місяці. А щоб пройти цей непростий шлях успішно, ми не зможемо обійтися без бюджету, про що йтиметься далі...
Кінець першої частини.
Телефонуйте мені
за додатковою інформацією: 847-520-7030.
e-mail: [email protected]
www.drfgroup.net
З повагою –
Йосип Розенберг