rss
11/15/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#364

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Наша духовність \ Відкриття та освячення пам’ятника «Жертвам за віру» на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря
Title 
 Нестор та Ольга Поповичі
з Євгеном та
Світланою Прокоповими

24 серпня 2019 року в День 28-ї річниці відновлення Незалежності України Блаженніший митрополит Київський і всієї України Епіфаній взяв участь у відкритті відновленого пам’ятника «Жертвам за віру» біля Трапезного храму Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Автори – український скульптор Євген Прокопов та американський архітектор Нестор Попович.

У заході також взяли участь архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Вишгородський Агапіт, архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, єпископ Васильківський Лаврентій, духовенство академічного храму святого апостола і євангеліста Іоана Богослова, всечесна братія монастиря та столичне духовенство.

Предстоятель звершив чин освячення пам’ятника та звернувся до присутніх з архіпастирським словом. Митрополит Епіфаній наголосив на важливості молитви за захисників, які боролися за віру, й багато з них, зокрема, боролися, щоб Михайлівський Золотоверхий собор не було зруйновано. Також Предстоятель закликав берегти дар свободи і незалежності як державної, так і церковної.

Title 
 Свято-Михайлівський
Золотоверхий монастир

Його Блаженство відзначив медалями святого Архістратига Божого Михаїла тих, хто долучився до відновлення пам’ятного знака: відомого американського архітектора Нестора Поповича, заслуженого художника України скульптора Євгена Прокопова, професора, доктора фізико-математичних наук, мецената Бориса Романюка, скульптора, академіка Національної академії мистецтв України, народного художника України Анатолія Куща, заслуженого діяча мистецтв України, Генерального директора художньо-промислового комбінату Спілки художників України Валерія Шевелюка.

Михайлівський Золотоверхий монастир – діючий православний монастир на честь Архангела Михаїла в Києві, кафедральний собор Православної церкви України був споруджений у 1108-1113 роках онуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком. Можливо, однією з причин, що спонукала князя Святополка збудувати церкву, стала його перемога над половцями, оскільки архангел Михаїл був заступником воїнів. У монастирі зберігалися мощі святої великомучениці Варвари, які у 1108 році до Києва привезла дружина князя Святополка Ізяславича, донька візантійського імператора Олексія І Комнина Варвара. У ХІІ-му сторіччі монастир був місцем поховання київських князів.

Title 
 Пам’ятник «Жертвам за віру»

На превеликий жаль, унікальна історична та культурна цінність одного з найстаріших храмів Європи не були важливими для комуністичного режиму СРСР: один із найбільших монастирів стародавнього Києва Михайлівський Золотоверхий в середині 30-х років двадцятого сторіччя було зруйновано. Після перенесення столиці Української Радянської Соціалістичної Республіки з Харкова до Києва постановою Політбюро ЦК КП(б)У було прийнято рішення про знищення собору і будівництво на його місці адміністративних будівель. Спроби низки мистецтвознавців зберегти собор були відхилені владою. Єдиного з українських учених, хто відмовився підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря – Миколу Макаренка, було репресовано та страчено в 1934 році. Влітку 1997 року на брамі Михайлівського Золотоверхого монастиря відкрито меморіальну дошку з бюстом Миколи Макаренка.

Історія пам’ятника «Жертвам за віру» почалась у 1988 році. На відзначення 1000-ліття Хрещення Київської Руси в Києві був проведений Перший міжнародний скульптурний симпозіум, на якому і була зроблена та відзначена премією скульптура «Пам’ять», яку керівник симпозіуму скульптор Євген Прокопов присвятив зруйнованому комуністичним режимом собору. Відділ будівництва та архітектури міського управління культури надзвичайно стурбував задум встановити скульптуру біля Трапезного храму. З усіх робіт, виготовлених на симпозіумі, було заборонено робити фундамент тільки під однією скульптурою, яку при вазі 1.5 тонни за їхнім наказом працівників відділу поставили просто на землю, що і призвело пізніше до початку руйнації. Коли роботу привезли на місце встановлення, зі сірої будівлі міськкому компартії прийшов заввідділом культури Ізот Опанасович Заврайський і запитав: «Люди добрі, ви в здоровому глузді, що ви тут робите? Встановлюєте хрест навпроти міськкому партії?». «Ізоте Опанасовичу, так хреста ж тільки нечиста сила боїться», – відповіла дружина скульптора Світлана. Влучне слово інколи робить чудо, чиновник посміхнувся: «Ну добре, ставте, потім побачимо».

Title
 Освячення Владикою

На початку 1990-х років Українська Православна Церква Київського Патріархату розпочала збір коштів для відтворення собору, і через десять років завдяки духовному впливу та громадським зусиллям видатного українського письменника, літературного критика, громадського діяча Олеся Гончара собор було відроджено. Відтоді пам’ятник, наречений людьми «Жертвам за віру», став частиною подвір’я монастиря. На честь вшанування пам’яті письменника на Михайлівському храмі було відкрито меморіальну дошку, а державне замовлення – пам’ятник Олесеві Гончару на Байковому цвинтарі – було виконано скульптором Євгеном Прокоповим. Відроджений Михайлівський Золотоверхий собор, як і пам’ятник на цвинтарі, були відкриті влітку 1998 року. Відкриття собору відбулося 1998 року, на День Києва, за участю патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, який освятив монастир. Сьогодні, після об’єднавчого собору українських православних церков, Михайлівський Золотоверхий монастир став кафедральним собором Православної церкви України.

В історії пам’ятника «Жертвам за віру», як у краплині, відобразилась доля собору – скульптура також була знищена вандалами, але завдяки підтримці відомого вченого Бориса Романюка відновлена за благодійним проектом архітектора Нестора Поповича. З благословення намісника Михайлівського монастиря архієпископа Агапіта відновлений пам’ятник «Жертвам за віру» тепер назавжди постав частиною архітектурного комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Title 
 Монумент Героям
Небесної Сотні

У ніч на 11 грудня 2013 року дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря вперше за 8 сторіч били на сполох, до цього востаннє таке було у 1240 році, під час монголо-татарської навали. Саме завдяки звуку дзвонів до центру столиці зійшлися безліч киян, і спроба зачистити Євромайдан працівниками спецпідрозділу «Беркут» та військовослужбовцями Внутрішніх військ виявилася невдалою. Під час силового розгону Євромайдану в ніч на 30 листопада 2013 року люди знайшли прихисток на території Михайлівського монастиря. У серпні 2015 року на мурах Михайлівського монастиря з’явилася Стіна пам’яті загиблих захисників України.

Набатний дзвін Михайлівського собору мав відлуння в Америці: 20 вересня 2015 року в м. Блумінґдейл, поблизу Чикаго, поряд з Українською православною церквою святого Андрія був зведений та освячений перший у США монумент на вшанування пам’яті жертв Небесної Сотні та всіх загиблих Героїв України. Автори пам’ятника – архітектор Орест Бараник та скульптор Євген Прокопов. Українська громада США долучилася збором коштів на пам’ятник, а спорудження монумента підтримав сенатор Джон Маккейн. Церемонію освячення проводив Святійший Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет. На відкритті були присутні міністр фінансів України Наталія Яресько, Генеральний консул України в Чикаго Лариса Герасько, губернатор штату Іллінойс Брюс Раунер та конгресмен Пітер Роскам. На церемонії відкриття були прочитані листи-привітання сенаторів Джона Маккейна та Марка Кірка. Меморіал на честь Героїв Небесної Сотні та всіх борців за державність України символізує світлу пам’ять загиблим і вічну славу героям Революції гідності. Пам’ятник є камертоном трагічних подій в Україні. Символ страждань та надії – сталевий хрест, наче люстерко, тисячі разів відбиває і єднає небо і землю, буття і небуття. Як нескінчена річка тече в цьому діамантовому хресті старовинний візерунок із блакиті та дзеркальної криці. Блакить душ загиблих героїв та гідність їхніх нащадків. Духовною суттю, що наповнює меморіал, є віра у невмирущу силу духу і незламну єдність українських патріотів. Пам’ятник немовби промовляє: «Пам’ятайте, єднайтеся, і нездоланними будете».

 Title
 «Небесна Сотня». Освячення

Завдяки підтримці церкви, української громади та з допомогою друзів Євгенові Прокопову за час його перебування в Америці вдалось зробити не один видатний твір – пам’ятник кардиналові Йосифові Сліпому в Чикаго, фріз «Зоряний шлях» на фасаді Українського Національного музею в Чикаго, відновити втрачені скульптури Олександра Архипенка для українського парку в Клівленді та інші.

28 липня 1968 року Блаженніший патріарх кардинал Йосиф Сліпий заснував Українську католицьку парафію св. Володимира та Ольги в Чикаго, а у 1973 році поблагословив наріжний камінь під будівництво собору. 22 листопада 2009 року на церковному майданчику перед собором св. Володимира й Ольги у Чикаго відбулося відкриття й освячення пам’ятника першому Патріархові Української Греко-Католицької Церкви Кардиналові Йосифу Сліпому. Велична постать нашому Ісусу ХХ сторіччя заввишки більше, ніж три метри, стоїть на гранітному постаменті. В одній руці Патріарх Йосиф тримає Хрест – символ вірності Христовій церкві, а в іншій – жезл – символ патріаршої влади. Частиною скульптурної композиції є відкрита книга Святого письма українського народу, в якій його ім’я викарбовано назавжди. Нижня частина композиції зроблена у вигляді хреста, що символізує Хресний життєвий шлях, який має гідно пройти кожен із нас. Червона брама, на тлі якої зринає постать Патріарха, осяяна його життєвим девізом «Per aspera ad astra» і символізує здоланий ним кордон між двома світами – Світла та Тьми.

Title 
 Пам’ятник
Йосифу Сліпому

Сила Йосипа Сліпого полягала в тому, що він знав, що він не один. Він страшенно страждав під час свого перебування в Сибіру, але завжди мав віру в Бога, церкву та народ України. Двічі від смерті його врятували інші в’язні. Одягнутий у лахміття, з пов’язками навколо литок і колін, він ходив босоніж у Сибірі при мінус 45 градусів ледь живий. Йосиф Сліпий перебував в ув’язненні загалом 18 років.

Національний музей в Чикаго було засновано як культурно-мистецький архів збереження духовної спадщини українського народу. Завдяки благодійним пожертвам кількох поколінь емігрантів музей гідно репрезентує на американському континенті славетну та героїчну історію, народне мистецтво та культурну спадщину України в Америці. Сьогодні музей посідає провідне місце на духовному обрії української діаспори США. Музей було створено в 1952-му, а з 2006 року фасад музею прикрашає зроблений на замовлення дирекції бронзовий фріз Євгена Прокопова «Зоряний шлях». Зоряний візерунок рельєфу поєднує героїчну історію, чарівну народну творчість та високе мистецтво нашого народу під благословенням заступниці козацтва Богородиці Покрови, на ризі якої зображено Тризуб Ізяслава. Дивовижне переплетіння стародавнього візантійського візерунку Софійського собору, збудованого у 1037 році в княжому Києві, це те історичне джерело, що свідчить про культурні зв’язки Київської Русі та Візантії, які яскраво підтверджені сьогодні отриманням Томосу Православною Церквою України. Мозаїки Софії Київської втілили в собі підсумки розвитку візантійського мистецтва. Їхня сувора, стримана краса приводила думки давньоруських християн до Божественних істин.

Ця краса і нині, майже через дев’ять сторіч, продовжує відкривати ці істини нашим сучасникам.

Title 
 Український Національний музей у Чикаго

Український культурний сад, як невід’ємна складова частина Клівлендського міського Рокфеллер-парку, був відкритий в 1940 році. Славою саме українського саду, одного з 33-х різних національних садів, кожний з яких має свій неповторний колорит, є три бюсти з бронзи: князя Володимира Великого, Тараса Шевченка та Івана Франка. Їх автор – всесвітньовідомий скульптор Олександр Архипенко. В середині сімдесятих років в Америці були скоєні окремі акти вандалізму, тоді зникли бюсти князя Володимира і Тараса Шевченка.

Title 
 Пам’ятник Йосифу Сліпому. Освячення

Роботу над створенням бюстів Олександр Архипенко розпочинав заздалегідь: спочатку він зробив бюсти Шевченка і Франка з гіпсу. Ці гіпсові відбитки і сьогодні зберігаються в Українському музеї-архіві міста Клівленд. Саме з цих двох оригіналів скульптор Євген Прокопов і відтворив для Українського культурного парку роботи Архипенка. Втрачене погруддя князя Володимира Великого було створено за світлинами з оригіналу також Євгеном Прокоповим. Бюсти були встановлені в парку й урочисто відкриті культурною громадою Клівленда в День Єдиного Світу в 2001 році. Куратором цього надзвичайного проєкту була відома громадська діячка Олена Зінченко-Погребинська.

Познайомитися з іншими творами скульптора Євгена Прокопова читачі можуть на його персональному веб-сайті http://prokopov.org/

Успіння Пресвятої Богородиці

Владика Борис Ґудзяк – про справжність у вік віртуальності

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com