rss
09/18/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#360

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Про мотор, Січ і сичів

Схоже на те, що на нову владу України чекає своя «Криворіжсталь». І саме від того, як влада впорається із цим випробуванням, буде залежати багато що і у внутрішній, і в зовнішній політиці країни – якщо не все.

Втім, почнімо традиційно здалеку. Всі 28 років українці радісно і нестримно пиляли самих себе за відсутність єдності – навіть тоді, коли вона в них була. Для прикладу, коли всі разом голосували за Незалежність, йшли на фронт чи збирали для фронту гроші. Весь цей час над країною не припинявся нестримний стогін на тему «от нам би єдність – то ми би огого!», з чого робився висновок, що раз нема єдності – то й «огого» нам не світить. Звідки цей стогін взявся – достеменно невідомо. Особливо дивним його походження є в країні, котра тільки-но вирвалася із комуністичної єдності. Такої єдності, з якої рипнутися було неможливо, не отримавши ліктем під ребра. Так-так, найбільша єдність зазвичай спостерігається в тоталітарних країнах, от тільки ми чомусь у своїх риданнях за єдністю цього не помічали.

Тепер нам доведеться на власному досвіді переконатися, що єдність сама по собі є важливою тільки в контексті того, куди вона спрямована.

Для прикладу можна навести події з найновішої історії. 5 вересня 2014 року попередня влада України підписала Мінські угоди і наказала українським бійцям звільнити місто Щастя і відійти до межі Харківської області.

На щастя, у суспільстві на той момент не було єдності, геть не було. Не схотіло військо єднатися із тогочасним головнокомандувачем – і тому місто Щастя досі є українським. Цей невеличкий фрагмент із найновішої історії чомусь досі не є дуже популярним – а дарма. Про нього варто було би пам’ятати і країні, і старій владі, і владі новій.

На перший погляд, чинна українська влада якраз має ту єдність, про котру суспільство так довго мріяло. Внесли закон – парламент проголосував, президент підписав, уряд пішов виконувати.

Єдине, на що суспільство (принаймні, його еліта) не розраховувало – це те, що парламентська єдність буде забезпечуватися відсутністю критичних мас депутатів, котрі годуються з різних олігархічних кишень. Саме різними кишенями, на жаль, відсутність парламентської єдності і пояснювалася… (Хоча, звісно, іноді це була спільна кишеня, але добре замаскована, перепрошую, яйцями в різних кошиках).

Втім, повернімося до теми. Чинна українська влада нарешті має омріяну країною єдність – але як вона цією єдністю скористається?

Перше серйозне випробування для цієї влади – завод «Мотор Січ» та його наразі ще чинний власник, екс-нардеп В’ячеслав Богуслаєв.

Під пильний погляд СБУ Богуслаєв мав би потрапити ще у 2016 році. Саме тоді, як ми вже писали (https://www.chasipodii.net/article/17160/), російський президент Володимир Путін замолював гріхи разом з патріархом Кирилом у монастирі на російському острові Валаам.

За дивним збігом обставин в той же час і на тому ж острові замолював гріхи і Богуслаєв. Герой України, на той час – народний депутат, член депутатської групи «Воля народу», член Комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони. До березня 2013 року – керівник ПАТ «Мотор Січ», офіційний власник 14,99% акцій компанії, а фактично – просто власник компанії. Екс-регіонал, у якого у 2012 році нарахували 319 млн. доларів статків. Тоді, у 2016 році, казав, що літав на Валаам молитися, Путіна не бачив.

Ну й справді – острів має площу якихось там заледве 30 кілометрів квадратних, є де розминутися. Ну і куди би то ще міг поїхати помолитися член Комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони, як не на російський острів. За мир молився, мабуть…

Що би було в країні, яка воює з Росією, якби член її парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони та власник стратегічно важливого для обороноздатності країни підприємства поїхав раптом молитися на російський острів одночасно з Путіним?

Швидше за все, не був би він вже ні членом парламентського комітету, ні депутатом, ні мільйонером, ні власником стратегічно важливого підприємства. І отримав би для довічних молитов комфортну камеру з достатньою кількістю релігійної літератури.

Однак, попередня влада з Росією не воювала, як відомо, і віра для неї виявилася важливішою, ніж армія.

Відтак Богуслаєву за його молитовну подорож ніхто навіть слова злого не сказав. Хоча певні спроби були, були. У тому ж таки 2016 році Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо фінансування тероризму представниками заводу «Мотор Січ». За попередніми даними СБУ, за перші три квартали 2015 року підприємство В’ячеслава Богуслаєва заплатило терористам 32 мільйони російських рублів.

Але палкі молитви допомогли – про кримінальну справу забули, і «Мотор Січ» собі і далі спокійно постачала деталі для двигунів російській армії, а її дочірні компанії нормально собі працювали у Криму та окупованій Донеччині (https://www.chasipodii.net/article/23134/). Що не заважало Богуслаєву далі собі бути членом комітету ВРУ і навіть балотуватися на біс в депутатське крісло.

Так би все було і далі – якби Бог не зглянувся над дещо пришелепкуватою в сенсі самооборони країною, і Богуслаєва не переміг на виборах весільний фотограф. Інакше, ніж дивом, це назвати не можна. Що б не робив обраний по мажоритарному округу № 77 у Запоріжжі депутат – перевершити шкоду, завдану обороноздатності країни Богуслаєвим, йому не вдасться.

Тим не менш, у Богуслаєва таки ще достатньо можливостей, аби скрутити Україні дулю в кишені з прикрими наслідками.

І крутити цю дулю він почав ще у депутатському кріслі.

Сухі факти

У грудні 2016 року військова прокуратура повідомляла про відкриття кримінальної справи через закупівлю вертольотів у «Мотор Січ». За контрактом між підприємством та Міністерством оборони України для ЗСУ було закуплено вертольоти, які не придатні до використання у військових цілях. Раніше ці самі вертольоти вже були продані Міністерством оборони підприємству «Мотор Січ» у 2010 році як надлишкове військове майно, непридатне до використання.

20 липня 2017 року на підприємстві відбулися обшуки у справі, яку вів Департамент із розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ.

«Протягом 2013 — 2016 років службові особи ПАТ «Мотор Січ» придбали «сміттєві» цінні папери, шляхом перерахування грошових коштів у сумі понад 350 млн грн на розрахункові рахунки низки підприємств із ознаками фіктивності, які в подальшому обготівковувалися через банківські установи», — зазначала тоді речниця Генпрокурора Лариса Сарган.

У «Мотор Січ» тоді заявили, що товариство не контролює процес розпорядження своїми активами власників акцій підприємства, адже з 1994 року є акціонерним товариством із приватною формою власності. Щодо звинувачень у завищенні цін на двигуни з подальшим виведенням цих коштів через фіктивні структури, то на «Мотор Січ» заявили, що вони не встановлюють самостійно ціну на оборонні замовлення: «вона приймається (затверджується) на рівні замовника — Міністерства оборони України».

23 квітня 2018 року працівники київського СБУ проводили обшуки підприємстві у справі за статтею 113 Кримінального кодексу України (диверсія) за фактом підготовки до вчинення дій, спрямованих на ослаблення держави через руйнування стратегічного підприємства ПАТ «Мотор Січ».

За наявними у Служби безпеки даними, представники іноземної компанії розбудовують сучасний завод із виробництва авіадвигунів, на який планується перенести українське виробництво та передати технології. Для реалізації цих намірів, усупереч українському законодавству, іноземцями здійснено опосередковану концентрацію контрольного пакета акцій «Мотор Січ», який наразі оформлено на шість офшорних компаній та фізичну особу.

Спецслужба нагадує, що у межах вказаного кримінального провадження 2017 року, згідно з отриманою ухвалою суду, було накладено арешт на пакет акцій ПАТ «Мотор Січ» у 56%.

Відомство не уточнювало, про яких саме іноземців йдеться.

Але в реєстрі судових рішень повідомлялось, що «досудовим розслідуванням встановлено, що з 2016 року невстановлені особи з числа теперішніх та колишніх посадових осіб та кінцевих бенефіціарних власників ПАТ «Мотор Січ», з метою ослаблення держави шляхом зруйнування вказаного підприємства як об’єкта, що має важливе народногосподарське та оборонне значення (єдине в Україні підприємство з виробництва цивільних та військових авіаційних двигунів), здійснили низку правочинів купівлі-продажу контрольного пакета акцій Товариства на користь іноземних компаній…».

Також у судовому рішенні, винесеному Шевченківським районним судом міста Києва, йшлося про те, що 56% акцій підприємства опосередковано володіє громадянин Китаю.

На шпагаті між сичами і Січчю

Як відомо, питання продажу «Мотор Січі» китайцям є надзвичайно важливим для США, оскільки має безпосередній стосунок вже не тільки до української, а й для американської безпеки. В країні, влада якої всерйоз дбає про національну безпеку, питання «сичів довкола «Мотор Січі» було б закрите ще у 2016 році – разом із шанувальником прощі на російських островах. А можливо, що ще й у 2014 – зрештою, навряд чи з приватизацією «Мотор Січі» справи йшли набагато ліпше, ніж з приватизацією «Криворіжсталі».

Юлія Тимошенко за «Криворіжсталь» отримала і ворогів, і ворожих лобістів за кордоном – а відтак і серйозні проблеми. Але – створила прецедент. У випадку з «Мотор Січчю» все дещо інакше – становище України набагато гірше, питання набагато важливіше, політику, котрий відважиться відлучити від корита шанувальника валаамських прощ, світять гірші проблеми.

Але – є союзники. Потужні союзники.

Але – є політична єдність.

І, що набагато важливіше, – в Україні є дуже багато власників стратегічно важливих підприємств, котрі полюбляють прощі в Росію, назвімо це так. Якщо пропустити повз вуха хитрозакручене сальто Богуслаєва – є велика ймовірність наступного дня прокинутися в країні, яку Росія продала Китаю…

Президент Зеленський отримує інструментарій необмеженої влади

Курт Волкер – про Чорноморську стратегію, Мінський процес і візит Зеленського до Вашингтона: «Україна має величезну можливість, щоб рухатися вперед»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com