Парубій підписав Виборчий кодекс із відкритими списками

«Голова профільного Комітету Верховної Ради сьогодні підписав Виборчий кодекс з відкритими списками. І це відкрило для мене шлях – підписати закон і я невідкладно підписав Виборчий кодекс. Дякую кожному народному депутатові, який проголосував за Виборчий кодекс», – написав голова Верховної Ради Андрій Парубій у Twitter.

11 липня Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс, що передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах. « За» проголосували 230 народних депутатів при мінімально необхідних 226.

У першому читанні проєкт Виборчого кодексу був ухвалений 7 листопада 2017 року. 29 травня 2019 року профільний комітет ВР рекомендував парламенту розглянути проєкт Виборчого кодексу в другому читанні.

6 червня парламент розпочав розгляд проєкту Виборчого кодексу (№ 3112-1) в другому читанні, до якого було подано 4568 поправок.

Народні депутати понад місяць розглядали поправки до кодексу, яких було внесено 4568. За словами Парубія, Виборчий кодекс – наймасштабніший законопроєкт парламенту VIII скликання.

 

Богатирьова повернулася в Україну. Її одразу затримали

«Можу підтвердити, що співробітники прикордонної служби затримали Богатирьову. У подальшому вона була передана Національній поліції», – повідомив у коментарі «Укрінформу» речник Нацполіції Ярослав Тракало.

Тракало пообіцяв повідомити подробиці затримання Богатирьової пізніше.

Водночас, прессекретар Державної прикордонної служби Андрій Демченко повідомив Укрінформу, що Богатирьова була затримана в аеропорту «Київ» («Жуляни»).

«Вона прилетіла рейсом з Мінська. Під час проходження прикордонного контролю на неї спрацювала наша база даних. Прикордонники встановили, що стосовно неї є доручення від правоохоронних органів і, власне, після цього вона була передана співробітникам Нацполіції», – сказав він.

Як повідомлялося, рішенням Голосіївського суду від 14 серпня прокуратуру Києва зобов’язано закрити кримінальне провадження проти колишнього міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової, оскільки, за висновками суду, у справі закінчився термін досудового розслідування і подальші слідчі дії неможливі.

Своєю чергою, у прокуратурі повідомили, що готуються оскаржити це рішення суду.

У столичній прокуратурі пояснили, що орган досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо експосадовця МОЗ, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 ККУ, розташований на території Дніпровського району Києва. Відповідно, Голосіївський районний суд м. Київ не є уповноваженим судом для прийняття такого рішення.

Як відомо, Раїса Богатирьова з лютого до грудня 2012 року була віцепрем’єр-міністром України – міністром охорони здоров’я, з грудня 2012 до лютого 2014 року – міністром охорони здоров’я України.

У жовтні 2014 р. вона оголошена у розшук Генеральною прокуратурою України, а 12 січня 2015 року – у міжнародний розшук. На цей час її місцеперебування було невідоме.

Богатирьову звинувачують у розтраті державних коштів в особливо великих розмірах.

 

Родини політв’язнів отримали по 100 тисяч гривень допомоги

Про це під час звіту «Три роки роботи МТОТ: успіхи та досягнення» зазначила заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО Вікторія Вороніна, – повідомляє кореспондент Укрінформу.

«З кінця 2017 року ми вперше виплатили 72 особам, які були звільнені з полону з територій окремих районів Донецької і Луганської областей, по 100 тис. грн. Окрім того, 105 родин політв’язнів отримують також виплати, кожна родина – 100 тисяч грн. для того, щоб відвідувати своїх близьких, щоб була надана правова допомога», – зазначила вона.

Також, як підкреслила Вороніна, 24 родинам полонених моряків у перші тижні після захоплення було надано грошову допомогу в розмірі 100 тис. грн. для кожної родини.

Крім того, представниця МінТОТ наголосила, що у 2019 році відомство розпочало виплати стипендій імені Левка Лук’яненка – стипендія виплачується щомісячно, а приблизний розмір становить 6-7 тис. грн.

Як повідомлялося, у травні тодішній президент України Петро Порошенко призначив державні стипендії імені Левка Лук’яненка, зокрема, Романові Сущенку, Володимирові Балуху, Миколі Семені, Олегові Сенцову. Стипендії призначені на період незаконного затримання, утримання і протягом одного року після звільнення.

 

Декларація Гладковського: НАБУ і САП відкрили справу через «дірку» в 4,5 мільйона

НАБУ і САП відкрили кримінальне впровадження про можливе недекларування колишнім першим заступником секретаря РНБО Олегом Гладковським понад 4,5 млн грн.

Про це інформує пресслужба НАБУ на своїй сторінці у Facebook.

«У відповідь на запити ЗМІ повідомляємо, що НАБУ та САП розпочали розслідування фактів можливого недекларування експершим заступником голови РНБО на суму понад 4,5 млн грн.», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що справа порушена 27 серпня цього року.

Гладковський був звільнений з посади першого заступника секретаря Ради національної безпеки й оборони у березні цього року після оприлюднення результатів журналістського розслідування щодо корупції в оборонній сфері.

У НАЗК заявляли, що Гладковський у декларації за 2015 рік не вказав вартості належних йому корпоративних прав у кіпрській компанії RI-SYSTEM LIMITED та наявності у члена сім’ї (сина) корпоративних прав у ТОВ «Київбіоенерго». Також у декларації відсутні відомості про автомобіль, який належить сину.

 

Росія перекрила ділянку у Чорному морі, щоб завадити Україні провести ракетні стрільби

До запланованих ракетних стрільб України на півдні Одеської області Росія підготувала провокацію з метою ускладнення ще одного етапу випробувань вітчизняних ракетних комплексів.

На час ракетних стрільб РФ перекрила прилеглу до району пусків морську ділянку у Чорному морі, – повідомляє Український мілітарний портал з посиланням на морський припис 352/19 та відповідні сповіщення NOTAM.

«Відповідно до сповіщень NOTAM A2762/19 та A2761/19, у п’ятницю та суботу (30 та 31 серпня 2019-го року) відбуватимуться ракетні пуски на півдні Одеської області. В цей час буде обмежено доступ до мисів «Калфа» і «Льодники» та 1-10 кілометра морської коси від населеного пункту Лебедівка, Татарбунарського району», – йдеться в повідомленні.

На час ракетних стрільб Росія морським приписом 352/19 перекрила прилеглий до закритого повітряного простору район у Чорному морі з 29 до 31 серпня 2019 року. Відповідно до припису 352/19, перекритий Росією район буде небезпечний для плавання 29, 30 та 31 серпня з 3 години ночі до 20-ї години дня.

Зазначається, що подібним чином Росія вже здійснювала перепони під час міжнародних навчань Sea Breeze-2019, коли перед стартом морських маневрів перекрила одну із запланованих для морських стрільб локацій у Чорному морі.

На відміну від попередньої провокації, зараз у Чорному морі перекритий район разом з рекомендованими шляхами для цивільного судноплавства.

Нагадаємо, 23 липня в районі н. п. Лебедівка, на Одещині, відбувся плановий етап випробування ракет реактивної системи залпового вогню «Вільха» зі збільшеною дальністю ураження. За даними сайта РНБО, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Сергій Кривонос взяв участь у випробуваннях цієї модернізованої системи.

«Вільха» – розробка конструкторів державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» у співпраці з іншими державними і приватними підприємствами оборонно-промислового комплексу України. Виробництво ракет здійснюватиметься в Україні за замкненим циклом.

Україна в «Іловайському котлі» втратила 220 бійців ЗСУ і приблизно 200 добровольців

Безпосередньо під час виходу «зеленим коридором» загинули 129 бійців ЗСУ, зникли безвісти – 22 особи (станом на 22 серпня 2019 року – 10 залишаються), у полон тоді потрапили десятеро військових.

Такі оновлені дані надав Генштаб Збройних сил України, – повідомляє «BBC News Україна».

«Кількість загиблих військовослужбовців у боях за Іловайськ – 220 осіб, 44 – поранено, 40 – зниклих безвісти, 13 утримуються у заручниках (станом на 22 серпня 2019)», – повідомив Генштаб.

У Генштабі також зазначають, що «до загиблих додано кількість зниклих безвісти, які були ідентифіковані за експертизою ДНК станом на 16 серпня 2019».

Такі цифри не враховують загиблих добровольчих підрозділів МВС, які воювали в Іловайську в серпні 2014 року разом з армією.

Раніше військова прокуратура повідомляла, що загальні втрати МВС і ЗСУ під Іловайськом були 366 бійців.

Колишній начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко у недавньому інтерв’ю «Радіо Свобода» розповів, що добровольчі батальйони втратили у тих боях 200 бійців.

Таким чином, з урахуванням відповіді Генштабу на запит BBC News Україна, загальні втрати сил АТО під Іловайськом у серпні 2014 року можуть сягати 420 бійців.

Водночас, ця цифра може бути ще більшою з урахуванням 40 зниклих безвісти (серед них – бійці, родичі яких відмовляються визнавати їхню загибель та не вірять результатам ДНК-експертизи тіл), а також померлих пізніше від поранень, отриманих під Іловайськом, – зауважує видання.

За даними військової прокуратури, головною причиною втрат АТО у серпні 2014 року стало вторгнення дев’яти батальйонно-тактичних груп російської армії. Крім того, на ситуацію вплинув низький рівень боєздатності української армії, дезертирство і невиконання наказів, а також «окремі помилки керівництва АТО під час планування та проведення військових операцій, які не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків – загибелі українських військових».

24 серпня президент Зеленський підписав указ про щорічне відзначення 29 серпня як Дня пам’яті захисників, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.