rss
10/14/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#362

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Що ми думаємо про себе і країну в контексті Дня Незалежності України

Двадцять восьма річниця святкування Дня Незалежності України не є так званою «круглою» датою. Тому й не має бути рубіжною. Так, нібито це просто ще одна річниця.

Тим не менше, вона певним чином рубіжна. І рубіж цей, передусім, пов’язаний зі значною зміною політико-психологічних настроїв у суспільстві.

Це фіксують соціологи, на свіжі дослідження яких опираюся в цій статті.

Це констатуємо і ми, політичні психологи, журналісти.

Хто і що досліджували

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України «Громадська думка України на 28-му році незалежності держави» було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (Фондом «ДІ») спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 до 20 серпня 2019 року.

Опитування проводилося в 103 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, крім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, які контролюються Україною.

Усього було опитано 2040 респондентів, які за своїми характеристиками представляють доросле населення України (віком від 18 років).

Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Як зазначають організатори, опитування фінансово підтримане Міжнародним Фондом «Відродження». Деякі питання були включені на замовлення проекту Центру політико-правових реформ.

Для порівняння змін громадської думки долучаються результати опитувань, проведених у різний час Фондом «ДІ» разом зі своїми партнерами – Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології, а також – деякі дані Моніторингу Інституту соціології НАН України.

Згадаймо референдум щодо Незалежності України

У 1991 році, коли проводився загальнонаціональний референдум про долю України, її незалежність підтримала абсолютна кількість громадян.

Потім ці настрої коливалися, іноді значно. Були періоди, коли в суспільстві помітними ставали настрої песимізму, і не один громадянин країни запитував: «А що нам дала ця незалежність?».

Для свідомих українців, патріотів України це питання ніколи не стояло. Бо вони не вимірювали незалежність рівнем матеріального та соціального благополуччя.

Але нІкуди правди подіти – тисячі мешканців країни саме так були схильні оцінювати ефект Незалежності.

Title 
 Їхнє покоління українців-трудівників
голосувало у 1991 році

за незалежність України

Мовляв, стали жити краще, значить, незалежність є правильною і корисною.

Гірше стали жити – то, може, незалежність була помилкою, може, треба було тулитися до гурту, залишатися в союзі з Росією, Білорусією, іншими?

Так думали в деякі, насамперед, у нелегкі роки тисячі і навіть десятки, сотні тисяч – залежно від регіону України та віку громадян.

Так і досі дехто думає.

Але дане опитування фіксує незаперечний факт: позитивні політико-психологічні настрої в суспільстві мають тенденцію зростати.

 

А тепер разом подивімося та проаналізуймо підтвердження цієї тези у низці питань, відповідей та порівняльних таблиць.

На перше питання дослідження: «Якби референдум щодо проголошення незалежності відбувся у серпні 2019 року, як би ви проголосували?» – 89% підтримали б незалежність.

89 відсотків «за»! Яку ще більш переконливу та красномовну відповідь на всілякі сумніви, інсинуації та перекручення можна дати?!

Такий високий показник спостерігався лише в опитуванні 1991 року, проведеному напередодні референдуму – із задоволенням констатують організатори дослідження.

Додам, що нині цей відсоток навіть трохи більший.

Хоча не варто забувати і про майже 11% тих, хто і сьогодні проти незалежності України. Вони живуть серед нас і голосують на виборах. Неважко вирахувати – за кого. (Див. табл.1)

Регіональні відмінності виразно прослідковуються. Якщо Захід (особливо) і Центр/Північ України сумнівів майже не мають і сьогодні знову би масово підтримали незалежність, то Південь і Схід України налаштовані складніше. Там, у сумі, майже 32% і нині проти, а майже 22% проігнорували б голосування.

Проте, позитивом можна назвати, що навіть у таких регіонах, де політико-психологічні настрої далеко неоднозначні, все-таки, більше, ніж половина громадян і сьогодні за незалежність.

Проте, працювати з цими регіонами ідеологічно, інформаційно вкрай потрібно.

Поки що повною мірою це не вдавалося і не вдається досі.

Регіональний розріз

У регіональному розрізі відповіді на перше питання розташувалися б наступним чином – див. табл. 2.

Віковий вимір

У віковому аспекті тенденції також прослідковуються виразно. (див. табл. 3)

Відрадно, що українська молодь в абсолютній більшості за Незалежність, хоча й там 18.6% проти чи байдужі.

Це є гарантом політико-психологічної підтримки державної політики, спрямованої на зміцнення Незалежності України, на подальшу історичну перспективу.

Українці середнього та зрілого віку також впевнено підтримують Незалежність.

А це ж покоління 28 років тому було або зовсім дітьми, або юними чи молодими людьми.

А це означає, що, за великим рахунком, це є в широкому охопленні покоління незалежності, і цю ідею вони всотали, як то кажуть, з молоком матері.

Що є День
Незалежності?

Здавалось би, просте питання: «Як ви вважаєте, чому ми святкуємо День Незалежності 24 серпня?». Однак, думки опитаних розділилися.

 

В цей день був проведений

референдум про

незалежність............................ 21,7

В цей день Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення

незалежності України.............. 53,0

В цей день Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію

про державний суверенітет

України................................... 10,8

Важко сказати......................... 14,5

Відчувається, що інтуїтивно всі розуміють, чому святкуємо, тільки прив’язують це до різних подій і документів.

Хоча уточню: не всі розуміють. Он 14.5% і досі не можуть це усвідомити.

Title 
 Незалежність на марші

Певне їх особистий рівень і горизонт мислення, глибоко занурений у побут, заробляння грошей, повсякденні клопоти, і вони за всі ці минулі роки не дали собі ради зрозуміти – а що ж, власне, відбулося 24 серпня 1991 року і чому ми щорічно це святкуємо? Напевно, і цьогоріч не піднімуть голови над потоком власної повсякденності і не замисляться.

Не засуджую таких. Але жаль їх. Якби можна було жорстко дати визначення таким у політико-психологічному сенсі знеособленим особинам, я сказав би, перепрошую за відвертість: «Це – політико-психологічне «дно» суспільства». І воно є в кожній країні.

На жаль, є і у нас.

Але, на щастя, більшість зовсім інша. І вона забезпечує динаміку: Незалежність на марші!

А для вас?

Одна справа запитати, як громадяни визначають сутність Дня Незалежності. Інша справа – що є цей день дня кожного з нас особисто?

Можна дати чітке, майже експертне визначення сутності Дня Незалежності України і, в той же час, бути до цього свята індиферентним, байдужим.

А можна знітитися і не сформулювати таке визначення, зате всім серцем любити Україну і чудово, на якомусь свідомо-підсвідомому рівні, розуміти-відчувати важливість незалежності для долі своєї любої країни.

Ось результати відповіді на таке питання:

Що для вас означає День Незалежності України?

 

Вихідний день......................... 22,6

Державне свято, дата створення держави Україна в сучасному

вигляді..................................... 68,5

Історична помилка, Україні

не варто було проголошувати

незалежність.............................. 4,2

Інше.......................................... 0,4

Важко сказати .......................... 4,1

А тепер поміркуймо з вами, шановні читачі, над отими 22.6 відсотками. Для них це просто вихідний. А хто, як ви думаєте, винен у такому обивательському сприйнятті головного державного свята?

Думаю, недопрацювання в патріотичному вихованні на рівні усієї країни.

Віднімемо від 22.6% цих обивателів ті 10.9%, котрі проти незалежності України. Виходить, що 11.7% нібито й не проти незалежності, але й не сприймають цей день як державне свято.

То хто вони є? Напевно, ті байдужі, з мовчазної згоди котрих періодично відбуваються перемоги зла над добром.

Щодо регіонального розподілу ставлення до цього свята, то автори дослідження відзначають добре відому нам закономірність. Вона проглядається в тому, що День Незалежності як державне свято найбільше сприймають у Центральному (77%) та Західному (75%) регіонах, дещо менше – на Півдні (58.5%) та Сході (60%).

А історичною помилкою, як теж зрозуміло, схильні називати проголошення Україною Незалежності найбільше на Півдні і Сході, але навіть там не більше, ніж 6.5%-6.7% опитаних.

Title 
 Українці вважали, що при них події йшли,
здебільшого, в неправильному напрямі

Віковий вимір

У віковому аспекті молодь і тут є лідером – три чверті опитаних розуміють-відчувають цей день державним святом. Хоча понад 20% байдужих примушують думати про недостатню ефективність виховної та пропагандистської роботи з молоддю та в країні загалом. (Див. табл.4).

Погляд назад: чого було більше?

Хоча 28-а річниця і не ювілейна, цікаво озирнутися назад. Це і запропонували автори опитування, поставивши питання:

Як ви вважаєте, за роки існування незалежної України було більше позитивного чи негативного? (Див. табл.5)

І в цьому питанні нам поки що нема переконливих підстав трубити у фанфари. Хоча порівняно з 2011 роком позитивних оцінок вдвоє побільшало, це лише 26%. А отже, меншість опитаних.

Зате чорно-білих оцінок майже половина. Дійсно, нема куди правди подіти – за ці роки було чимало і доброго, і поганого, тож, не одразу порахуєш, чого саме було більше.

Але факт цьогорічної тотальної недовіри до старої влади – і то не тільки до персоналій, але й до системи – що привело до влади нове покоління недосвідчених та недостатньо досвідчених початкуючих політиків, свідчить само до себе.

Не дивлячись на відчутні ризики, незважаючи на небезпеку некомпетентних рішень і дій українські виборці відмовили в довірі майже всьому старому політичному класу, пов’язуючи з його діяльністю оті самі негативні явища, про які говорили у відповідях 50 на 50 (45.7%) та у звинуваченнях (23.3%).

Напрямок подій

Багато разів ми з читачами аналізували різні соціологічні дослідження, проведені у минулі роки. І завжди на питання про напрямок подій українці вперто стверджували: події в країні розвиваються в неправильному напрямку.

Політики щоразу сердилися, сперечалися зі соціологами, говорили, що ті неправильно опитують чи інтерпретують відповіді. Наводили приклади своїх досягнень – справжніх чи придуманих, вражали уяву грандіозними планами на майбутнє і піар-ефектами.

Але і при Кучмі, і при пізньому Ющенкові, і, само собою, при Януковичу, і при Порошенкові тенденція не мінялася: українці були налаштовані песимістично.

Title 
 Президент демонструє впевненість:
все буде добре. Дай Боже!


І ось цьогорічне дане дослідження вперше з 2004 року констатувало зміну вектора з песимізму на оптимізм. Вперше за півтора десятиріччя! Це ж – рубіж, прорив!

Подивімося порівняльні результати відповідей на це питання за останніх 15 років.

Якщо говорити загалом, як ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямках? (Див. табл. 6)

Зверніть увагу – після періоду особливо низьких відсотків опитаних, котрі вважали напрямок розвитку подій в країні правильним (за президентства Петра Порошенка у 2014-2018 рр.), цього року, в серпні, відбувся неймовірний і принципово важливий рубіжний стрибок – аж 50.5% опитаних вважають, що події йдуть у правильному напрямі!

Звичайно, це – стрибок сподівань. Це – аванс президентові Володимиру Зеленському та його команді. Це – надія на позитивні зрушення.

Розуміємо, що сподівання не завжди виправдовуються, а надії інколи переходять у розчарування. Більше того, не виключаю, що через рік досягнутий рівень оптимізму у 50.5% може бути втраченим, якщо В. Зеленський і його Зе-команда не впораються з викликами, які стоять перед Україною.

І все ж, відрадно, що політико-психологічні настрої людей показують: хмари тривоги і невдоволеності поки що розсіюються, сонце надії багатьом проблискує.

Маємо для об’єктивності зазначити: хоча й відсоток песимістів вдвічі менший (23.1), ніж оптимістів, майже 27% опитаних не можуть для себе скласти ясну картину – чого більше, оптимізму чи песимізму, несуть події цього року?

Організатори дослідження підкреслюють: позитивна оцінка розвитку подій в Україні переважає в усіх регіонах та вікових групах, а найбільш оптимістичні оцінки у Західному регіоні (63%) та в групі молоді віком до 30 років (71%).

Для порівняння: лише 9 місяців тому, у грудні 2018 року, лише 18% визначали розвиток подій як правильний, а 70% – як неправильний.

Title 
 Це покоління має вивести Україну на новий рівень.
А ми допоможемо

9 місяців – термін виношування і народження дитини. Може, і в нашому житті вже народилося чи найближчим часом народиться щось нове?

Чекати залишилося недовго.

Порівняно позитивні оцінки раніше були, зазвичай, після президентських виборів: у червні 2005 року (43% громадян оцінювали розвиток подій як правильний і 31% – як неправильний) та у квітні 2010 року (відповідно, 35% і 34%).

Здатність подолати

Українці добре розуміють і відчувають: проблеми в нас усіх та в країні є, і їх більш, ніж достатньо. Проте, принципово важливим, як для оптимістів, так і особливо для песимістів, є наступне питання:

Як ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі? (Див. табл.7)

Порівняльний аналіз відповідей на це питання за останніх 6 досліджень знову показує дуже значний ривок у зростанні оптимізму. Усього 2.4% не вистачило, щоб досягти і перевалити показник 50%.

Це є, безумовно, результатом виборів президента та парламенту і пов’язаних з цим сплеску сподівань – адже цьогорічний результат більш, ніж у 2 рази перевищує попередній, який ніколи за цих 5 років не сягав більше, ніж 22%.

Хоча ми й бачимо: 33.7% є також оптимістами, але стриманими. Вони вірять у покращення, але не у те, яке «вже сьогодні» (як обіцяв попередній кандидат в президенти), а в те, яке у перспективі, більш чи менш віддаленій.

Це, як правило, зрілі люди з досвідом розчарувань, які добре розуміють – зміни на краще не робляться «по щучому велінню і моєму хотінню».

Потрібен час і великі зусилля.

У регіональному розрізі найбільше песимістів на Півдні і Сході України.

Але й там найвищий показник зневіри у здатність України подолати труднощі на Півдні – тільки 12.3% стосовно мешканців того регіону. Навіть Схід дав менше песимістів – лише 7.5% стосовно опитаних своїх мешканців.

Отже, і в тих регіонах беззаперечно вірять у здатність України впоратися з нашими спільними проблемами.

Автори дослідження звертають нашу увагу на те, що віра в перспективи України здолати труднощі переважає не тільки в усіх регіонах, але й серед громадян усіх вікових категорій, особливо – серед молоді віком до 30 років (62%) і лише 8% не вірять, що Україна на це здатна.

От і добре. Адже саме цьому поколінню (плюс-мінус 30 років) і випаде історичне завдання подолання найбільш важких проблем України в найближчий період часу (10-30 років).

Судячи з усього, більшість із них (61,7%) готові засукати рукави і взятися до справи невідкладно, бо вірять, що Україна здатна подолати проблеми і труднощі протягом найближчих кількох років.

Найближчих! От і беріться за роботу, наша оптимістична молоде!

А ми всі, звісно, допоможемо. Хоча й для цього доведеться прожити якомога довше.

Та ми ж не проти, правда, шановні читачі?

Завершення

Title 
 Україна – заради них. Вони – заради України!

Вітаючи ще раз усіх читачів з Днем Незалежності України, хочу запевнити всіх, що наш часопис та радіо «UkieDrive» і надалі будуть тримати курс на підтримку державної самостійності, суверенітету, демократії, міжнародного, фінансово-економічного, соціального та культурного розвитку України.

Ми повністю поділяємо оптимізм тих українців, котрі вірять, що Україні до снаги подолати історичні виклики, які постали і ще постануть перед нею.

Дане дослідження, яке представлено і проаналізовано в цій статті, дає нам підстави збільшити свої сподівання на краще.

Проте, ми будемо продовжувати курс на прискіпливий об’єктивний аналіз та при потребі і конструктивну критику кроків нової влади, якщо вони будуть говорити чи робити щось таке, що, на нашу думку, на думку громадськості не буде йти на користь Україні та українцям.

Як ми робили це при попередніх владних режимах, так і робитимемо за чинного режиму В. Зеленського.

Патріотизм має бути зрячим і зубастим. Все бачити і при нагоді дати відсіч – ось така схема роботи пропонується в аналізі і поточного політичного життя України, й її переломних, стратегічно важливих подій, програм, планів, заяв.

Зичачи в контексті головного державного свята новій владі успіхів, запевняємо, що будемо підтримувати все з нашої точки зору правильне і будемо доброзичливо, але принципово, критикувати все, що є, на нашу думку, неправильним.

Тільки так ми зможемо повною мірою реалізувати покликання ЗМІ як четвертої влади, як контролера інших гілок – виконавчої, законодавчої та судової влади, як виразника політико-психологічних настроїв, думок, устремлінь і оцінок громадськості.

З Днем Незалежності України, шановні читачі!

Будемо своєю працею і духом сприяти, щоб наша державна і політико-психологічна Незалежність міцніла і наповнювалася новою сутністю!

 

Табл. 1. «Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то як би ви на ньому проголосували?»

 

1991

2006

2011

2016

2019

 

До усіх

До тих, хто визначився

До усіх

До тих, хто визначився

До усіх

До тих, хто визначився

До усіх

До тих, хто визначився

До усіх

До тих, хто визначився

За акт про незалежність

64,3

88,7

53,3

70,2

51,5

67,1

64,6

86,9

70,8

89,1

Проти акту про незалежність

8,2

11,3

22,6

29,8

25,2

32,9

9,7

13,1

9,5

10,9

Не брав би участь у референдумі

3

 

10,6

 

10,6

 

13,8

 

7,6

 

 

Табл. 2. «Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то як би ви на ньому проголосували?»

 

Захід

Центр/Північ

Південь

Схід

За акт про незалежність

89,3

77,1

53,1

59,8

Проти акту про незалежність

2,4

5,9

18,0

13,8

Не брав би участь у референдумі

4,3

5,4

10,7

11,0

Важко відповісти

4,0

11,7

18,2

15,4

 

Табл. 3. «Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то як би ви на ньому проголосували?»

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

Від 60 років

За акт про незалежність

81,4

74,7

69,6

61,7

Проти акту про незалежність

3,6

4,7

12,4

15,3

Не брав би участь у референдумі

4,8

8,4

6,4

9,4

Важко відповісти

10,2

12,2

11,6

13,6

 

Табл. 4. Що для вас означає День Незалежності України?

 

18-29 років

30-44 років

45-59 років

Від 60 років

Вихідний день

20,2

24,8

23,1

21,5

Державне свято, дата створення держави Україна в сучасному вигляді

75,3

68,2

68,0

65,3

Історична помилка, Україні не варто було проголошувати незалежність

0,6

3,5

4,6

6,8

Інше

0,4

0,4

0,3

0,6

Важко сказати

3,5

3,0

4,0

5,8

 

Табл. 5. Як ви вважаєте, за роки існування незалежної України було більше позитивного чи негативного

 

Серпень 2011

Серпень 2019

Більше позитивного

13,5

25.9

Скільки позитивного, стільки й негативного

45,8

45.7

Більше негативного

31,4

23.3

Важко відповісти

9,2

5.1

Важко сказати

3,5

3,0

 

Табл. 6. Якщо говорити загалом, як ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямках?

 

Квітень 2004

Червень 2005

Листопад 2005

Вересень 2007

Жовтень 2009

Квітень 2010

Серпень 2011

Серпень 2012

Грудень 2013

Грудень 2014

Грудень 2015

Грудень 2016

Грудень 2017

Грудень 2018

Серпень-2019

У правильному напрямку

20,3

42,6

18,3

15,2

6,9

35,1

16,1

19,7

26,1

21,7

15,3

16,2

14,4

18,1

50.5

У неправильному напрямку

55,7

30,6

59,1

67,8

81,1

34,5

61,9

57,6

54,7

57,7

67,9

67,1

73,7

69,7

23.1

Важко відповісти/

не відповіли

24,0

26,8

22,5

17,1

12,0

30,4

22,1

22,6

19,1

20,6

16,8

16,8

11,9

12,2

26.9

За даними загальнонаціональних опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом з партнерами – Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології

 

Табл. 7. Як ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

 

Березень 2015

Лютий 2016

Грудень 2016

Грудень 2017

Грудень 2018

Серпень 2019

Здатна подолати протягом найближчих кількох років

21,8

19,1

16,8

21,5

20,2

47,7

Здатна подолати у більш віддаленій перспективі

42,7

45,4

49,3

49,3

46,4

33,7

Не здатна

21,6

23,4

19,5

15,2

14,9

7,6

Важко відповісти

13,9

12,0

14,4

14,0

18,5

11,0

 

 

Відзначити День Незалежності: дві концепції й одна суперечка

Російська опозиція без батьківщини й прапора

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com