Уже понад три місяці «Рідна школа», єдина школа у Південній Каліфорнії, бореться за існування. У травні цього року парафія греко-католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці та її парох отець Ігор Кошик прийняли рішення виселити школу з парафіяльного приміщення, яке вона займала більше, ніж тридцять років. Відтоді розпочалося справжнє протистояння за майбутнє українських дітей.

Історія «Рідної школи» на теренах Лос-Анджелеса сягає ще часів другої хвилі еміграції, коли українські патріоти сім`ями залишали Україну, втікаючи від переслідувань радянського режиму. Тоді на часі і надважливо було збереження української мови, культури і традицій, плекання патріотичних рис у душах українських дітей. Школа стає осередком освіти і патріотичного виховання молоді. «Рідна школа» від започаткування завжди була міжконфесійною, як це зазначено в її статуті, а батьки українських учнів могли вільно вибирати собі парафію. Єдиною умовою була любов до рідної мови та свого краю.

З роками школа стала основою для танцювальних українських колективів, незмінним учасником усіх українських свят у громаді Лос-Анджелеса, які відбувалися у стінах Українського культурного осередку. Понад тисяча дітей є випускниками цього освітнього закладу. Школа розширювалася і потребувала постійного поселення. Власне, з цією метою українська громада, парафіяни греко-католицької церкви під керівництвом видатного архітектора і мецената Тараса Козбура спеціально для школи спроектували і збудували приміщення, які школа з радістю та з великою вдячністю використовувала у своїх цілях до травня цього року.

Однак, із приходом на греко-католицьку парафію Лос-Анджелеса отця Ігоря Кошика з грудня 2014 року візії частини парафіян щодо розвитку та збереження української освіти, культури і традицій кардинально змінилися. Все робилося для знищення школи, інакше Рада школи не може пояснити наступних дій: спочатку школі припинили доступ до Інтернету на кілька років, потім батьків позбавили паркувальних місць біля церкви, які завжди були в їхньому розпорядженні в суботу. Згодом отець Кошик заборонив проводити традиційні уроки писанкарства для дітей, посилаючись на небезпеку вогню і шкідливий запах свічок. І таких одноосібних дій отця, які аж ніяк не слугують об'єднанню громади, можна згадати чимало.

Уже за місяць після Великодня «Рідна школа» отримує від юридичної компанії, яка представляє орендодавців, листа про виселення з приміщення. При цьому школа завжди справно сплачувала обумовлену суму у півтори тисячі доларів на рік і не порушувала жодних пунктів, зазначених у статуті закладу.

Повідомлення юристів було шокуючим для правління школи, бо жодних переговорів чи консультацій з цього приводу парафія та отець не проводили.

Більше того, і отець, і представники парафії уникають будь-яких контактів з керівництвом школи та журналістами. До речі, практика вирішення спорів у громаді із залученням юристів чи адвокатських компаній є нетиповою для української громади. Відтак, школа уже три місяці намагається залагодити проблему, надсилаючи офіційні листи-звернення та повідомлення ієрархам греко-католицької церкви. Але жодні намагання станом на серпень місяць результату не дали. Не допомогла навіть акція протесту, на яку наважилася «Рідна школа», з надією привернути увагу церкви до конфлікту. І чим активніше Рада школи намагається захистити права дітей на освіту, тим агресивнішими і рішучішими стають кроки окремих членів парафії та її настоятеля.

У липні парафіяльна рада, легітимність якої викликає чимало запитань, оприлюднила на веб-сторінці церкви Різдва Пресвятої Богородиці листа з переліком причин виселення школи, одним із пунктів яких є невідповідність приміщень будівельним стандартам. А згодом школа отримала ще одного листа за підписом отця Ігоря Кошика, де вже було вказано, що кінцевий термін виселення - 2 серпня. В іншому випадку, йдеться у листі, майно школи, яке «парафіяльним оком» було оцінено у 2,5 тисячі доларів, опиниться на вулиці.

Однак, і цього терміну, зазначеного у листі (до 2 серпня), парафія не дотрималася. Усе суспільне майно школи та патріотичної організації «Пласт» без відома їх власників було нишком вивезено на складські приміщення двадцять другого липня. Що є грубим порушення майнових прав «Рідної школи» та інших суб'єктів української громади, які перебували на території греко-католицької парафії десятиріччями. Рада школи переконана, що такі дії з боку парафії можуть мати негативні юридичні наслідки для церкви.

Заради справедливості слід зазначити, що греко-католицька громада Лос-Анджелеса зовсім не одностайна щодо рішення про виселення школи з церковних приміщень. Чимало членів парафії засуджують дії отця і так званої «парафіяльної ради», ставши на захист «Рідної школи», яка виховала не одне покоління дітей українських емігрантів.

Утім, як не прикро, але Рада школи змушена констатувати, що українська школа в Лос-Анджелесі, де станом на 2019 рік навчаються двадцять п'ять учнів, працюють п'ять професійних учителів, психолог та учитель музики, нині з ініціативи окремих парафіян греко-католицької церкви та її пароха опинилася на вулиці без засобів до існування і без майна. Альтернативних приміщень школа не має, а можливий рент є непосильним тягарем для батьків, серед яких чимало нових емігрантів. Попри те, що школа заручилася підтримкою Українського культурного осередку та українського консульства у Сан-Франциско, вирішити майнову проблему вони не в силах.

Як і притаманно кожному українцеві, «Рідна школа» готова і далі боротися за свої права і свободи, аж до юридичного вирішення конфлікту. Управа школи запевняє, що українські діти продовжать своє навчання за будь-яких умов, навіть просто неба, перед храмом Різдва Пресвятої Богородиці. І допоможи нам у цьому, Боже!

«Рідна школа» свідома відповідальності за зроблені заяви і відкрита до діалогу з парафіяльною радою греко-католицької церкви заради майбутнього українських дітей та збереження української ідентичності. Рада готова до дискусії, навіть якщо вона перейде на шпальти ЗМІ чи у площину соціальних мереж.

З повагою, наглядова рада
«Рідної школи», Лос-Анджелес