Парламент Литви висловив довіру прем'єрові
Литовський парламент висловив
довіру прем'єр-міністрові країни Саулюсу Сквернялісу.
Про це повідомляє Delfi.
Півтора
тижня тому, коли присягнув новий президент, уряд повернув йому повноваження, а кандидатура
прем'єра була винесена на розгляд парламенту.
За Скверняліса
проголосували 83 депутати, «проти» був один політик. Ще 30 членів сейму утрималися.
Після голосування в сеймі прем'єр із президентом мають остаточно узгодити склад
уряду.
Повідомляється, що спочатку
чинний голова Кабміну обіцяв, що після програних ним президентських виборів піде
у відставку, проте потім передумав і вирішив залишитися на посаді.
Євросоюз
поновив бюджетну підтримку Молдови
Відповідне повідомлення оприлюднено
у вівторок на сайті Європейської комісії.
«Європейська комісія поновила
сьогодні бюджетну допомогу Республіці Молдова шляхом виділення 14,54 млн євро для
підтримки імплементації зони вільної торгівлі між ЄС і Молдовою для фінансування
професійної освіти та допомоги в імплементації плану дій щодо візової лібералізації»,
- йдеться у повідомленні.
Єврокомісар з питань Європейської
політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнес Ган назвав такий крок
чітким сигналом підтримки Євросоюзом Республіки Молдова та її громадян.
«Це є
відповіддю на кроки, що були зроблені, а також знак заохочення для влади країни
продовжувати просування вперед, особливо в питаннях зміцнення верховенства права,
демократії та боротьби з корупцією. Євросоюз має намір твердо підтримувати та супроводжувати
Молдову на цьому шляху реформ», - зауважив Єврокомісар.
Як зазначає Єврокомісія, фінансування
було поновлено після майже дворічної перерви, коли програми фінансової допомоги
Молдові були призупинені Євросоюзом внаслідок погіршення стану верховенства права
в країні. Нещодавно призначений уряд Молдови прийняв важливі рішення у цьому контексті,
що дозволило Євросоюзу зробити висновок про дотримання умов для продовження бюджетної
підтримки країни.
Південнокорейські
винищувачі відкрили попереджувальний вогонь по військових літаках РФ
Директор департаменту з нацбезпеки
адміністрації президента Південної Кореї Чунг Еу-йонг передав секретареві Ради безпеки
РФ Миколі Патрушеву офіційну скаргу щодо вторгнення російських військових літаків
у повітряний простір країни.
Про це повідомляє Yonhap з
посиланням на речницю АП Ко Мінг-юнг.
За словами
Ко Мінг-юнг, Чунг повідомив Патрушеву, що Сеул дуже серйозно сприйняв інцидент,
коли російські військові літаки вторглися в повітряний простір Південної Кореї,
та наголосив, що при повторному порушенні країна дасть більш жорсткішу відповідь
РФ.
Раніше у вівторок південнокорейські
винищувачі відкрили попереджувальний вогонь по кількох російських військових літаках,
які вторглися в повітряний простір країни.
Зазначимо, минулого тижня винищувачі
НАТО чотири рази супроводжували російські військові літаки, що летіли над Балтійським
морем.
Про це повідомляє Delfi з посиланням
на Міноборони Литви.
За даними
Міноборони Литви, серед супроводжуваних літаків були транспортники «Ан-24», пасажирські
літаки «Ту-160», винищувачі «Су-27» і «Су-35».
У міжнародному повітряному
просторі над Балтикою також летів літак дальнього радіолокаційного виявлення та
управління (AWACS) «А-50».
Деякі літаки летіли з відключеним
транспондером, не мали планів польоту і не підтримували зв'язок з центром управління
польотами.
В Японії
владна коаліція перемогла на парламентських виборах
Ліберально-демократична партія
прем'єр-міністра Сіндзо Абе, а також її партнери по коаліції партія «Комейто» отримали
77 місць у верхній палаті парламенту. Коаліції під керівництвом Абе не вдалося утримати
2/3 місць у верхній палаті, що було необхідно для збереження конституційної більшості.
Про це повідомляє DW.
Попри те, що у нижній палаті
парламенту в Абе і його прихильників є необхідна кількість мандатів, проведення
референдуму, на якому вони наполягають, можливо лише в тому випадку, якщо його підтримає
конституційна більшість в обох палатах. В Японії партія Абе дедалі частіше зазнає
критики, проте їй легко вдалося здобути перемогу на виборах у зв'язку з роз'єднаністю
в лавах опозиції.
Сіндзо
Абе обійняв посаду прем'єр-міністра Японії у 2012 році. Він виступає за перегляд
дев'ятої статті Конституції, яка проголошує відмову країни від створення власної
армії та участі у війнах. На думку прем'єра, Японії необхідно мати армію у зв'язку
з нестабільною ситуацією в регіоні. Водночас, Сіндзо Абе заявив, що хоче укласти
мирний договір з Росією до кінця свого прем'єрського терміну, який повинен завершитися
у 2021 році.
Договір
про розподіл мігрантів погодили 8 держав ЄС
«Президент Франції Емманюель
Макрон зазначив у понеділок, що 8 країн-членів Євросоюзу домовилися про розподіл
врятованих у Середземному морі мігрантів, але Італія в цьому участь не брала»,
- йдеться в повідомленні BBC.
Макрон додав також, що ще
6 держав ЄС підтримали в принципі цей французько-німецький план на переговорах у
Парижі. Окрім цього, французький президент підкреслив, що зі свого боку не дасть
згоди на виділення коштів ЄС країнам, що відмовилися брати участь у розподілі мігрантів.
Слід зазначити, що Італія свідомо
відмовилася брати участь у плані розподілу мігрантів, адже проводить останні кілька
років послідовну антиімміграційну політику, яскравим виразником якої є глава МВС
та віцепрем'єр Італії Маттео Сальвіні.
Тисячі нелегальних мігрантів
та біженців намагаються щороку дістатися Європи через Середземне море. Основною
відправною точкою для них є Лівія. Дуже часто вони подорожують на старих та переповнених
човнах, не пристосованих для транспортування великої кількості людей, а тому стають
жертвами морських катастроф.
У Сингапурі конфіскували рекордну партію слонових бивнів
- майже 9 тонн
Сингапурські митники зазначають,
що виявлені бивні зрізані з 300 африканських слонів.
«Рекордна партія - 8,8 тонни
слонових бивнів - була конфіскована з трьох контейнерів у неділю вночі, це вважається
найбільшою конфіскацією у світі за останні роки», - йдеться у повідомленні
Straits Times.
Також повідомляються про конфіскацію
11,9 тонни панцирів панголінів.
Самі
ж контейнери доправлялися з Демократичної Республіки Конго до В'єтнаму, а в документації
була вказано, що всередині міститься «деревина».
Загальна
вартість знайденого становить близько 66,2 мільйона доларів.
Зімбабве
втратило понад $100 мільярдів через санкції
Про це заявив міністр закордонних
справ Зімбабве Сібусісо Мойо під час слухань у парламенті, - повідомляє Сіньхуа.
За його
словами, окрім втрати $42 млрд доходів, Зімбабве також недоотримувало близько
$4.5 млрд міжнародної допомоги щороку, починаючи із 2001, коли санкції було запроваджено.
Він додав, що Зімбабве також
втратило майже $12 млрд позик МВФ, Світового банку та Африканського банку розвитку,
що могли б допомогти розвинути інфраструктуру. Окрім цього, до приватних підприємств
країни не надійшло ще $18 млрд кредитів.
«Унаслідок цього ВВП Зімбабве
протягом останніх двох десятиріч зменшився на $21 млрд», - сказав Мойо. Водночас,
глава МЗС пообіцяв і надалі підтримувати діалог із Західними державами заради нормалізації
відносин.
«Уряд продовжує спілкуватися
із Заходом, і досі результати були позитивними», - наголосив він.
Мойо закликав США та інші держави
скасувати санкції, оскільки необхідність у них зникла.
Санкції було запроваджено через
порушення прав людини у країні.
Нідерланди та Францію накриє 40-градусна спека
Згідно з прогнозами, цей тиждень
стане дуже спекотним. Найгарячіше буде в четвер. Стовпчик термометра сягне +39 градусів.
Про це повідомляє кореспондент
Укрінформу в Гаазі.
Медики радять багато пити,
обмежити фізичні навантаження вдень, надавати перевагу натуральному одягу, заздалегідь
подбати про кондиціонер, не засмагати у години пік, користуватися сонцезахисним
кремом. А ще - не забувати про сусідів, які можуть потребувати допомоги.
У групі ризику перебувають
люди похилого віку, діти та ті, хто має хронічні недуги.
Також 40-градусна спека повертається
і до Франції. Аномальне тепло протримається не менше, ніж три дні.
Найспекотнішим днем також стане
четвер. Синоптики очікують, що буде побито багато температурних рекордів. У Парижі,
наприклад, температура підвищиться до 42 градусів.
Туреччина посилює охорону кораблів
у Середземномор'ї
Міністерство
оборони Туреччини посилило охорону кораблів, що перебувають у Східному Середземномор'ї
та здійснюють там геологічну розвідку.
Про це Міноборони Туреччини
повідомляє на своїй сторінці у Тwitter.
«Командування ВМС відповідає
за бурові кораблі у Східному Середземномор'ї; з повітря БПЛА AYR BAYRAKTAR
TB-2, морські патрульні літаки і морські вертольоти; з води - фрегат, корвет і штурмові
судна; підводні човни здійснюють постійне конвоювання», - йдеться у повідомленні.
Як відомо, Туреччина здійснює геологорозвідку покладів нафти та газу в Середземному
морі, біля берегів Кіпру, що викликало обурення ЄС. Рада міністрів ЄС із закордонних
справ 15 липня прийняла резолюцію у зв'язку з продовженням турецькою владою дій
з незаконного буріння шельфу у територіальних водах Кіпру та запровадила обмежувальні
заходи проти Туреччини. Але в Анкарі заявили, що не мають наміру відмовлятися від
проведення геологорозвідки і захищатимуть як власні права на континентальний шельф
у Східному Середземномор'ї, так і права та інтереси турків-кіпріотів на острові
Кіпр.