rss
08/19/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#358

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Економіка \ Земля славних науковців. Носівська селекційно-дослідна станція

І ось знову День поля - традиційне свято успіху, що в червні місяці щороку проводить Носівська селекційно-дослідна станція.

 

Надзвичайне місце славетної хліборобської Чернігівщини. Під'їжджаючи до контори станції, відчувається дбайлива рука господарника, науковця, директора Наталії Буняк. Пам'ятаю, як декілька років по цьому директор турбувалась через невідому хворобу ялинок, які прикрашали навколишню територію адміністративної будівлі. Багаторічні ялинки вберегти не вдалось, загинули вічнозелені красуні. Та на їхньому місці вже ростуть, милують око маленькі саджанці ялиночок.

Носівська селекційно-дослідна стан­ція - одна з найстаріших наукових установ України, заснована в червні 1911року. Розташована в селищі Дослідне, Носівського району, Чернігівської області, поряд із залізницею Ніжин-Київ, між містом Носівка та селом Володькова Дівиця, на глибоких малогумусних, вилугуваних чорноземах, які є основним ґрунтовим різновидом для всієї лісостепової частини Чернігівщини.

  Title

Це - маленький відступ від тої приємної атмосфери, що чекає на демонстративному полігоні...

Йдучи поміж демонстративних смужок, де ростуть показові культури, виведені на дослідній станції, відчуваєш, як рівно колишуться зеленим морем колосочки, що ось-ось засяють достиглим золотом повнозернового колосу. Підсвідомо пригадую героїв п'єси Олександра Корнійчука, які читав у дитинстві, де письменник описував життєві будні науковців та їхню наполегливість і самовідданість. У той час мені здавалося все те гарною казкою, приємною уявою, яка не могла відповідати реальності. Але, перебуваючи в дружньому, працьовитому колективі наукових співробітників Носівської станції, розумію, що ось це і є вони, ті славні та завзяті науковці.

Пишаюся цими людьми, що живуть поряд з нами і творять справжні чудеса, виводять нові сорти, дбають про потужні врожаї на українських полях. Відчувається, що цю справу роблять не заради слави чи винагород, а заради того, що вони - хлібороби і їхнє  покликання - годувати людство хлібом.

Основними напрямками наукової діяльності установи є створення нових сортів озимого жита, ярого ячменю, вівса, конюшини, люцерни, цибулі, огірків адаптованих до кліматичних умов, здатних формувати високі врожаї за меншої кількості вологи в ґрунті, збільшенні суми температур, генетично захищених від ураження основними хворобами, ресурсоенергоекономних та екологічно безпечних. Здійснюють виробництво оригінального та елітного насіння районованих сортів озимого жита, пшениці, тритикале, ячменю, вівса, конюшини, люцерни, цибулі, огірків. Надають науково-методичну допомогу господарствам щодо питань насінництва та агротехніки вирощування зернових та овочевих культур.

Щорічно на станції вирощується 150-200 т оригінального та 600-800 т елітного насіння, яке реалізовується в переважну більшість областей України. Зокрема, насіння озимого жита та тритикале, вирощеного в Носівській СДС, поширене в 12 областях, вівса - у 18, ярого ячменю - у 7, конюшини та люцерни - у 5 областях.

Title  

«Хто не купує житнього хліба, той купує ліки в аптеці...» Ці слова процитувала Наталія Миколаївна, і недаремно, адже житній хліб - невід'ємна складова щоденного меню здорової людини. На жаль, ми викидаємо з раціону жито, завдаючи великої, непоправної шкоди шлунково-кишковому тракту. Завжди майже кричить пані Наталія: «Люди, схаменіться, не губімо себе трансгенними рослинними організмами...»

Засмаглі обличчя, натруджені руки та люблячі серця - лише такі люди можуть плекати врожаї, щоденно працювати на дослідних діляночках. Рахувати зернинки в колосі, лінійкою вимірювати довжину вусиків у житі, визначати товщину лусочок ячменю та вівсу. Цікава і відповідальна, а головне - корисна справа для людства робиться руками науковців.

У літню спеку манить прохолодою багатовіковий дуб, який росте ой як довго, його точно посаджено ще в перші роки заснування дослідної станції. А вік станції вже давно перевалив за сторічну позначку.

 Title

Багато змінилось науковців, багато різних людських доль бачила славна дослідна земля. Терзали трагічні періоди в час, коли упевненим кроком, важкою ходою запустили кровожерну молотарку людських тіл і душевних мук, молотарку, яку так вміло  розкрутила на Українцях комуністична московська пропаганда, страшна ідеологія голодомору періоду 1932-33 років...

Важко пережила станція, так як і вся Україна, страшні роки фашистської окупації. Мужньо вистояли науковці на бойовому, правовому фронті в боротьбі зі страшною сірою чумою, що повзла на родючу українську землю. Чума, яка нищила все, що траплялося на шляху, немов в даний час той білий американський метелик, який нищить, пожирає красу зелених насаджень, поїдає соковиті зелені листочки клену, шовковиці, та і всіх бобових культур. А це ще одна біда сучасного екологічного стану України.

Пройдено, стоптано незміряну відстань курних польових доріг людськими працьовитими ногами, часом босими, з просмоленими п'ятами. Саме селянськими порепаними руками відбудовано та запущено майже з нуля роботу станції після її визволення від німецької окупації. Поряд з натрудженими людськими ногами топтали стежки  робочі воли та коні.

- Диковинка, - скаже сучасне покоління, - не може того бути, заторохтить міський мешканець. І лише старожили, гірко схиливши голову, скажуть - так, то ще добре, що були коні чи воли, а часом запрягали корівок, де яка в кого залишилась після років лихоліття, та орали землю, а бувало, що й самі тягли борону по полю. І тільки мріяли про сірого чи білого цоб-цабе, цоб-цабе...

Витримали, гідно вистояли в боях за відродження налагодженої роботи дослідної станції. І все це в тяжких, а часом нелюдських умовах. Враховуючи ще й те, що цілу плеяду науковців репресовано під час політичних чисток, велика армія трудівників загинула на фронтах війни. Та, незважаючи ні на що, селянське серце зберегло любов до рідної землі, а тому і з'явилися перші результати, виплекалися достойні наукові уми. Розпочався впевнений шлях до трудових звитяг. Один за одним, завдяки наполегливій праці згуртованого колективу, з'явилася на світ низка високоврожайних сортів зернових, городніх, овочевих, баштанних, ягідних культур.

Насіння в білих паперових пакетиках зі штампом «Носівська селекційна станція» у середині 70-х- на початку 80-х років минулого сторіччя можна було придбати в кожному стаціонарному кіоску чи павільйоні, які, здебільшого, здійснювали роздрібну торгівлю на продовольчих базарах Чернігівської області. Широкий асортимент насіння вкладали в пакети, а це й помідори, огірки, цибуля, морква, буряки та майже всі основні городні культури...

Складно переживала дослідна станція часи горбачовської перебудови. В цей період так склалось, що було втрачено низку надбань у системі насінництва. Незрозумілі бартерні відносини не змогли позитивно вплинути на розвиток вітчизняного наукового виробництва.

Важка ситуація становлення Незалежності не вплинула на світогляд та методи роботи науковців. Економічна криза позначилася на стані селекційної роботи, але в цій ситуації допоміг вижити науковій установі ентузіазм працівників, які навіки прикипіли до землі, до насінництва, до плекання пахучого короваю.

Земля - годувальниця, як до неї поставишся, те й отримаєш. І цього святого правила десятиріччями дотримуються науковці Носівської селекційно-дослідної станції.

Супрун закликає інвестувати в медицину

Українські порти за півроку збільшили перевалку вантажів до 70 мільйонів тонн

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com