Чинний директор ДБР Роман Труба активно оскаржував рішення місцевих рад на підтримку Євромайдану. Більшість із таких адміністративних позовів задовольняв Львівський окружний адміністративний суд.

Про це йдеться у блогу Данила Мокрика для Bihus.Info.

Під час Революції гідності Роман Труба працював прокурором Пустомитівського району, Львівської області. У той період, з листопада 2013 року до лютого 2014 року, місцеві ради Львівщини регулярно приймали політичні рішення на підтримку Євромайдану. Цілу низку таких рішень Роман Труба оскаржував у суді.

У розпорядженні BIHUS.Info є копії декількох таких позовів, отриманих як із власних джерел, так і у відповідь на запити на публічну інформацію. Ось, до прикладу, позов прокурора Труби до Лисиничівської сільської ради за 20 грудня 2013 року. В ньому він вимагає скасувати рішення «Про неприпустимість відмови від євроінтеграції».

Прокурор наполягав: сільрада не мала права приймати таке рішення, бо зовнішня політика і міжнародні відносини не входять до її повноважень. Відтак, це рішення 16 січня 2014 року скасував Львівський окружний адмінсуд 16 січня 2014 року.

Загалом, у Реєстрі судових рішень можна знайти близько десятка рішень Львівського окружного суду за подібними позовами Романа Труби. Щоправда, в більшості з них вказана лише посада прокурора Пустомитівського району, без ПІБ.

Так, Роман Труба оскаржував рішення на підтримку Євромайдану Пустомитівської районної ради (наприклад, рішення про підтримку резолюції Євромайдану і заборону Януковичу підписувати Угоду про Митний союз), Пустомитівської міської ради, Містківської сільської ради і Сороки - Львівської сільської ради.

Одразу після перемоги Революції гідності чинний директор ДБР повідкликав свої позови, які ще залишалися на розгляді в суді. Таким чином Роман Труба відкликав, наприклад, позови до Пустомитівської райради.

У коментарі BIHUS.Info директор ДБР підтвердив свою тодішню позицію щодо рішень місцевих рад.

«Питання місцевих рад - це вирішення питань місцевого значення. Питання зовнішньої політики належать до повноважень президента, прем'єр-міністра і Верховної Ради. Так передбачено в Конституції і так передбачено в Законі. Якщо би місцеві ради приймали рішення про зовнішньополітичний напрямок нашої держави в партнерстві з Російською Федерацією, моя реакція була б однозначною (такою ж - ред.)», - сказав Роман Труба.

При цьому він наголосив, що його правову позицію підтвердив і Львівський окружний адміністративний суд, задовольняючи ці адміністративні позови.

Подібні адміністративні позови не є підставою для люстрації згідно із законом «Про очищення влади». Однак, зараз триває судовий процес за позовом народного депутата від БПП Юрія Македона щодо люстрації директора ДБР з інших підстав. Нардеп намагається довести, що Романа Трубу мали би люструвати за переслідування активіста Андрія Шевціва під час Революції гідності.

Відповідачі у цьому судовому процесі, зокрема, Міністерство юстиції, наполягають, що Роман Труба і в цьому випадку не підпадає під люстрацію, бо Андрій Шевців не був виправданий за процедурою, передбаченою законом «Про очищення влади».

Джерело: Bihus.info