rss
11/18/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#364

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Діаспора \ Кілька днів у Мінську

Повертаючись з Гомеля, зупинився я на кілька днів у самій столиці - Мінську, місті, що має майже два мільйони мешканців, та історія якого сягає майже на тисячу років у давнину.

 

У Мінську вдалось зустрітись із представниками української громади з Берестейщини зі середовища літераторів та молодих українських науковців. Розповіли мені вони про Західне Полісся, Берестейщину. Автохтонів на Берестейщині важко навіть близько порахувати, зокрема, через асиміляційні процеси. Ще тоді, коли я був там у 2005 році, дехто казав: «На самій Берестейщині проживає майже мільйон українців-автохтонів». Тепер мої співрозмовники нарахували їх фактично 700 тисяч, хоча з доповненням, що до такого походження зарахували б себе, мабуть, тільки 40 тисяч. Значна більшість розмовляє різними говірками білоруськими, а то і з російським акцентом. Активна громадськість Берестейщини групується, зокрема, навколо регіонально зареєстрованої організації «Берегиня». Видають журнали, навіть книжки, тощо. У них публікуються літературні статті, твори, наукові праці на історичні теми.

Працюють курси української мови для дорослих у приміщенні міської бібліотеки. З нового навчального року вони продовжаться, а також додадуться курси в Кобрині (райцентр у Брестській області). Контакт добрий з Україною, зокрема, через освітні інституції і громадські організації у Львові, Луцьку, тощо. Просили допомоги стосовно гонорарів для вчителів та видань.

У неділю о 10-й годині ранку я відвідав Білоруську греко-католицьку церкву на повідомлення, що, власне, цю літургійну відправу зазвичай обслуговує український священник для української громади українською мовою. Були українці, греко-католики і православні, котрі відмовились молитися у православних храмах Московського патріархату, бо іншої православної церкви, крім МП, немає у Білорусі. Український священник був у відпустці, але його дуже вдало, як на мене, заміщав білоруський священник; він відправив літургію святого Івана Золотоустого і виголосив проповідь білоруською мовою. Хор теж співав білоруською.

Опісля відбулася моя зустріч із громадою, до якої долучились також отець та інші білоруси - члени парафії. Виявилось, що отець - монах чину студитів - розмовляє українською, навчався у Львові, в Українському католицькому університеті, знає Блаженнішого Святослава і Високопреосвященного Бориса, які, до речі, його вчили. Церква підпорядковується прямо Східній конгрегації Ватикану. Вся Білоруська греко-католицька церква (БГКЦ) нараховує тільки кілька тисяч мирян. Власне, тут знайшли собі місце наші українці родом з Тернополя, Львова, Івано-Франківська, але також з Херсона, Чернігова, тощо. БГКЦ дотримується нового Григоріанського церковного календаря.

Дещо про застій. Як я уже згадував, мене позитивно вразили порядок та архітектура Мінська. Дороги мають асфальтове покриття, без небезпечних тріщин і вибоїн, архітектура - цікаве поєднання радянського і модерного скла і заліза з імпровізованими формами. Користувався я метро, порівняно новим і чистим, з 1989 року. А зупинки називалися так: Партізанская, Трактарний завод, Пралетарская, Першамайская, Фрунзенская, Пушкінская. Казали мені, що назви зупинок не змінювалися після Незалежності, як і назви вулиць, пам'ятники Леніну. Майже ніхто не звертає уваги на це явище. Треба розуміти, що Путін не є проти радянської символіки, навіть казав, що той, хто не тужить за СРСР, не має серця, а білоруси - надзвичайно смирна нація. Для Лукашенка радянська вертикальна диктатура є прийнятною.

Напевно, найбільші позитиви для українців Білорусі - це їхня географічна близькість до України, а також порівняна національна свідомість. Біля Гомеля людей, котрі походять чи мають коріння на східних землях України, сприймають немов українських націоналістів. Пригадую випадок у традиційному білоруському ресторані, коли при мені українка, що має коріння в Чернігівській і Харківській областях (мати звідтам) сама звернула увагу офіціантові на російську музику, яка звучала у приміщенні для всіх, та попросила чемно ввімкнути білоруську. Офіціант звернувся до свого старшого за барною стійкою, який зухвало відмовив та ще додав, що це з принципу він відмовляє. Моя пані відповіла, що ми з принципу залишимо цей заклад. Ресторан перейшов на білоруську. Для мене це було нормальним. Тільки мої друзі з Києва так би не зреагували.

Москва має великий вплив та тисне на Білорусь, і при цьому страждають, зокрема, білоруські, а також і українські мешканці Білорусі. З огляду на конфлікт з Україною і Грузією, Москва, здебільшого, заборонила свої рейси до цих країн. Разом з цим, Україна та Грузія заборонили рейси в Російську Федерацію. Тепер ці рейси проходять через Білорусь, і на тому заробляє головна авіалінія Білорусі «Белавія», яка є державною структурою. Тобто, тут уже бідні білоруси не такі бідні.

Підсумки

 

Як допомагати українцям, а також і білорусам у Білорусі? Ледве чи експортом демократичних процесів, чого найбільше боїться Лукашенко. Висновок мій політичний:  Білорусь зацвіте демократією, коли не стане у Білорусі росіян, російської церкви, тобто, поневолювачів. Білоруси за своїм характером демократи. Наразі треба концентрувати допомогу нашим українцям на освіті і культурі, вивчати та плекати українську мову та традиції, а також підтримувати неросійські церкви. Тут Західна діаспора, її структури, громадські, культурні, допомогові і навіть приватні фундації можуть допомогти. Політична стратегія повинна бути не проти самого Лукашенка, а, радше, впливати, щоби, бодай, нейтралізувати вплив та тиск Москви.

 

Розкажу про українців Білорусі

Вшанування пам’яті Героїв України в Оселі СУМ, Елленвіль, Нью-Йорк, 6 та 7 липня

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com