Мей закликають націоналізувати «заморожені» лівійські гроші

Лідер Демократичної юніоністської партії у парламенті Великої Британії Найджел Доддс закликав Терезу Мей націоналізувати лівійські активи, «заморожені» у британських банках.
Про це інформує The National.
«Британський прем’єр-міністр Тереза Мей повинна використати свої останні дні на посаді, щоб націоналізувати лівійські активи, «заморожені» у Великій Британії, аби виплатити компенсацію жертвам ірландського тероризму», – заявив Доддс у неділю.
Британський уряд підтвердив минулого тижня, що протягом останніх трьох років він отримав 17 мільйонів фунтів стерлінгів відсотків від 12 мільйонів фунтів стерлінгів, заморожених з 2011 року, коли був вбитий лідер Лівії Муамар Каддафі.
Лівійські гроші мають бути використані для компенсації жертвам Ірландської республіканської армії (ІРА), – заявив Доддс.
ІРА – воєнізована група, що виступає за вихід Північної Ірландії зі складу Великої Британії. Методом боротьби ІРА були терористичні акти, жертвами яких стали сотні людей.
Лівійський режим полковника Муамара Каддафі постачав мільйони фунтів стерлінгів, зброю та вибухові речовини бойовикам ІРА для здійснення збройної боротьби проти британського уряду.

В Албанії відбулися місцеві вибори, які бойкотувала опозиція

Вибори відбулися 30 червня – на тлі напруженості між владною й опозиційними партіями та протистояння між прем’єром і президентом.
Головні опозиційні сили бойкотують вибори, звинувачуючи уряд під керівництвом соціалістів у попередніх зловживаннях на виборах і корупції, – повідомляє Радіо «Свобода».
Прем’єр Еді Рама і його уряд відхиляли звинувачення і наполягали на проведенні виборів навіть після того, коли президент Ілір Мета заявив, що переносить їх до жовтня з міркувань безпеки.
Прихильники опозиції протягом кількох тижнів протестували, вимагаючи відставки голови уряду і нових загальних виборів. Під час протестів виникали сутички демонстрантів з поліцією.
Близько 3,5 мільйона албанців мають право голосу. На цих виборах обирають мерів і міські ради у 61 районі.
Ці вибори розглядаються як випробування демократичного розвитку Албанії, за ними уважно стежить Європейський Союз.

ЄС та В’єтнам уклали угоду про вільну торгівлю

Представники Євросоюзу та В’єтнаму у неділю, 30 червня, уклали угоду, яка дозволить ліквідувати 99% митних зборів.
Документ підписали єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем і міністр з питань бізнесового середовища, торгівлі та підприємництва Румунії Штефан-Раду Опря у присутності в’єтнамського прем’єр-міністра Нгуена Суан Фука, – повідомляє DW.
«Згідно з угодою, ЄС та В’єтнам ліквідують 99% усіх митних зборів. Угода також скасує частково бар’єри перед ЄС, відкриваючи доступ європейським компаніям до в’єтнамського ринку послуг та закупівель», – зазначається у повідомленні.
Обидві сторони очікують, що угода принесе їм значну економічну вигоду. Зокрема, в ЄС припускають, що вона сприятиме 15-відсотковому зростанню ВВП блоку у довготерміновій перспективі.
Цю угоду ще повинен схвалити Європейський парламент, деякі представники якого раніше висловлювали занепокоєння станом дотриманням прав людини в’єтнамським урядом. Крім того, раніше правозахисники закликали європейських політиків до того, щоб ті вимагали більших політичних реформ від Ханоя перед підписанням угоди.
В’єтнам – країна, якою керують представники комуністичної партії. Зокрема, американська група з моніторингу прав людини 88 Project нарахувала 263 в’язні сумління у в’єтнамських в’язницях. Однак, комуністичний уряд наполягає, що у країні немає політичних в’язнів.

Святкування річниці приєднання Гонконгу до Китаю переросло у протести

У Гонконзі, під час урочистостейі з нагоди 22-ї річниці переходу під юрисдикцію Китаю, поліція вступила в сутички з демонстрантами, які намагалися захопити вулиці в урядовому кварталі.
Про це повідомляє DW.
«Вранці 1 липня поліція застосувала сльозогінний газ і кийки проти демонстрантів, які намагалися перешкодити традиційній у цей день церемонії підняття прапорів. Є поранені», – йдеться в повідомленні.
В результаті, церемонія підняття прапорів під звуки гімну пройшла без присутності публіки, що було пояснено «поганою погодою».
Глава уряду Керрі Лам і запрошені гості спостерігали за церемонією, яка транслювалася з розташованого поблизу конгрес-центру.
Опозиція вже заявила, що готує у річницю приєднання до Китаю масштабний протестний марш.
9 червня десятки тисяч людей вийшли на вулиці Гонконгу проти закону, який, на думку його критиків, може дозволити КНР затримувати політичних опонентів на території міста. Суперечливий законопроект про екстрадицію дозволить відправляти підозрюваних у злочинах на континентальний Китай для подальшого судового процесу.
Проте, вже 17 червня демонстранти розблокували головні дороги в регіоні після того, коли депутати відмовилися вносити законопроект на голосування в зал.

Експрем’єр Молдови відкрив власний сайт з в’язниці

Колишній глава уряду Молдови, екслідер Ліберально-демократичної партії Влад Філат, ув’язнений за корупцію, відкрив власний сайт.
Відвідувачі сайта Filat.md, які володіють молдовською (румунською) мовою, можуть дізнаватися новини й отримувати різноманітну інформацію про Влада Філата.
Сайт відкривається гаслом «Правда переможе».
Нагадаємо, Влада Філата було затримано восени 2015 року за обвинуваченням у корупції. Суд засудив експрем’єра на дев’ять років позбавлення волі. Зараз він відбуває покарання в одній з пенітенціарних установ Кишинева.

На виборах глави Гагаузької автономії переобрали Ірину Влах

На виборах керівника (Башкана) Гагаузького автономно-територіального утворення на півдні Молдови, що пройшли у неділю, 30 червня, переконливу перемогу здобула Ірина Влах: за неї проголосували 92% виборців.
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Молдові.
Згідно з оприлюдненими даними, інші три кандидати – Сергій Чімпоеш, Іван Бургуджи і Дмитро Манол – набрали 7,27%, 0,89% і 0,64%, відповідно.
Зазначимо, що це друга перемога Ірини Влах на посаду керівника автономії. Вперше вона була обрана в 2015 році.
Явка на виборах становила трохи більше, ніж 50% виборців.
Гагаузьке автономно-територіальне утворення було створене на півдні Молдови в 1994 році. До його складу входять кілька районів з компактним проживанням гагаузів (народ тюркського походження, який сповідує православ’я). Населення регіону становить понад 150 тис. осіб. У Гагаузії діє власний законодавчий орган (народні збори), а башкан автономії є членом уряду Молдови.

На нафтовому родовищі у Казахстані працівники побилися через фото

дівчини, 30 осіб потрапили у лікарню

На нафтогазовому родовищі Тенгіз в Атирауській області Казахстану сталася масова бійка між працівниками інтернаціонального колективу родовища, через що йорданських та ліванських працівників довелося евакуювати з місця події.
Про це повідомляє Радіо Свобода.
«Сотні йорданських та ліванських робітників на великому нафтогазовому родовищі у західному Казахстані були евакуйовані після того, коли виникла масова бійка між іноземними та місцевими працівниками», – йдеться у повідомленні.
Приводом для бійки стала світлина лівійця з казахською дівчиною. Співробітник компанії з Лівії опублікував у профілі в Whatsapp фотографію, на якій він зображений з місцевою дівчиною-оператором компанії. Він тримає в руках рацію, антена якої спрямована в бік обличчя дівчини. Місцеві робітники вирішили, що світлина ображає гідність співробітниці.
На відео та фото бійки, що поширювалися в соцмережах 29 червня, видно, що робітники на Тенгізі били колег по роботі кулаками та ногами, а в деяких випадках і предметами, що потрапляли під руки.
Також зазначається, що напруженість на родовищі постійно зростала через невідповідність умов праці. Це, щонайменше, другий випадок сутичок з іноземними працівниками протягом останніх двох десятиріч. У жовтні 2006 року тут казахстанські робітники билися з турецькими працівниками.
У прес-службі керівництва Атирауської області, де розташоване родовище, повідомили, що 30 осіб звернулися по медичну допомогу після бійки. Офіс міського голови в Атирау запевнив, що наразі ситуація «стабілізувалася».
Міністерство внутрішніх справ Казахстану заявило, що порушило кримінальну справу через інцидент.

У Судані під час розгону мітингу загинули семеро людей

На вулиці суданської столиці Хартум вийшли десятки тисяч мітингувальників з вимогою формування громадянського уряду.
«Семеро людей було вбито в неділю, коли десятки тисяч суданських протестувальників вийшли на вулиці, щоб вимагати цивільного правління. Це перший масовий мітинг після кривавого розгону демонстрантів», – йдеться в повідомленні AFP.
Маніфестації відбулися в 30-у річницю путчу, який підтримали ісламісти. Тоді в результаті перевороту було повалено демократично обраний уряд країни, і до влади прийшов Омар аль-Башир, який аж до 12 квітня 2019 року перебував на посаді президента Судану.
Протест було організовано проти проведеного 3 червня силового розгону акції опозиції. Тоді, за даними опозиційних сил, загинули майже 120 людей. Військові, хоч і взяли на себе відповідальність за розгін акції, але говорять про значно меншу кількість загиблих – 61.

Червнева спека побила в Австрії всі рекорди

Протягом червня на понад 100 метеостанціях в австрійській частині Альп зафіксували рекордно високу температуру.
Про це повідомляє «Австрійське агентство преси» з посиланням на дані Центрального інституту метеорології та геодинаміки Австрії (ZAMG).
«Це дуже вражає. Червень приніс багато рекордів. У нас в Австрії зараз 270 вимірювальних пунктів, і на понад 100 з них вздовж північної частини Альп було зафіксовано рекорди», – заявив представник ZAMG Райнер Кальтенбергер.
Зокрема, в останній день червня зафіксовано +38,5°C в Інсбруку – рекордна спека за весь час спостереження у федеральній землі Тіроль. У неділю рекордні +37,4°C – у Верхній Австрії та в Зальцбургу, а також +37,3°C у Штирії.
За прогнозами синоптиків, у понеділок на сході Австрії очікується до +38°C.

Підготувала Зоряна Франко
За матеріалами інформагенств