Олігарх Плахотнюк пішов з посади глави Демпартії Молдови

 

Лідер правлячої донедавна Демократичної партії Молдови, олігарх Влад Плахотнюк, який залишив 14 червня територію країни, заявив про свою відставку з посади голови партії.

Про це він повідомив на своїй сторінці в соціальних мережах.

«Лідери парламентських проєвропейських партій заявляють, що відмовляються від діалогу з Демпартією через те, що цю партію очолюю я. Хочу усунути цю перешкоду. Сьогодні я склав мандат голови Демократичної партії. Закликаю своїх колег скликати з'їзд партії й обрати нового лідера, а також затвердити нову політичну програму партії як парламентську опозицію», - зазначив Плахотнюк.

Стосовно відмови від депутатського мандата, Плахотнюк заявив, що це питання повинні вирішувати виборці Ніспоренського одномандатного округу, по якому він обирався депутатом парламенту.

Нагадаємо, 14 червня після початку мирного передання влади від Демократичної партії Молдови до нової парламентської коаліції лідер Демпартії Влад Плахотнюк покинув країну, вилетівши в невідомому напрямку. За наявною інформацією, наразі він перебуває у Лондоні.

Влада Плахотнюка і Демократичну партію звинувачують у спробі узурпації державної влади в Молдові, а один з лідерів парламентської коаліції, глава МВС Андрій Нестасе виступив з ініціативою про позбавлення Плахотнюка депутатського імунітету та його притягнення до кримінальної відповідальності.

 

Ексканцлер Австрії ввійшов у наглядову раду «Лукойлу»

 

Колишній федеральний канцлер Австрії, екслідер Австрійської народної партії Вольфганг Шюссель ввійшов до складу ради директорів російської нафтової компанії «Лукойл».

Новий склад ради директорів був обраний на річних зборах акціонерів, - інформують у «Лукойлі».

Зазначається, що Вольфганг Шюссель став одним з 11 членів нового керівного органу компанії.

Відомо, що 74-річний колишній канцлер Австрії (2000-2007 рр.) також є членом ради директорів російської телекомунікаційної компанії «МТС».

 

Путін продовжив продуктові контрсанкції проти ЄС до 2021 року

 

Президент РФ продовжив до 31 грудня 2020 року чинність продовольчого ембарго проти Євросоюзу, запровадженого у відповідь на антиросійські санкції.

Володимир Путін підписав указ «Про продовження дії окремих спеціальних економічних заходів з метою гарантування безпеки РФ».

В указі йдеться про продовження до кінця 2020 року ембарго на імпорт сільгосппродукції з Євросоюзу. При цьому зазначається, що уряд РФ в разі потреби вносить пропозиції про зміну передбаченого документом терміну дії окремих спеціальних економічних заходів.

Як нещодавно повідомлялося, продовольчий сектор Євросоюзу повністю оговтався від російських контрсанкцій. За словами глави дипломатії ЄС Федеріки Могеріні, європейські виробники продуктів адаптувалися і знайшли альтернативні ринки збуту, зокрема, переорієнтувалися на США, Японію і Норвегію.

Контрсанкції проти ЄС Путін запровадив указом «Про окремі спеціальні економічні заходи, що застосовуються з метою гарантування безпеки Російської Федерації» наприкінці липня 2015 року. Згідно з документом, до РФ заборонено завозити цілу низку продуктів харчування з Євросоюзу, США, Австралії, Канади та інших країн, які встановили антиросійські санкції.

 

Ердоган каже, що рішення щодо російських С-400 пов'язане зі суверенітетом Туреччини

 

Російські системи зенітно-ракетних комплексів С-400 почнуть надходити до Туреччини вже в липні.

Про це у вівторок заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, - повідомляє Anadolu.

«Сподіваюсь, що ми почнемо отримувати ЗРК С-400, які ми замовили, наступного місяця», - сказав він.

За словами Ердогана, питання придбання російських ЗРК напряму пов'язано зі суверенітетом Туреччини.

Він також наголосив, що країна не робитиме жодного кроку назад у цьому питанні.

Раніше в ЗМІ з'явилася інформація, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає три пакети санкцій, аби покарати Туреччину за закупівлю нею російської системи ЗРК С-400.

Як відомо, Туреччина підписала з РФ угоду про постачання ЗРК С-400. Нещодавно американські ЗМІ повідомили, що США нібито поставили Туреччині ультиматум - до кінця першого тижня червня Туреччина повинна розірвати цю угоду, в іншому ж випадку США погрожують виключити Анкару зі своєї програми постачання винищувачів F-35. В Анкарі спростували цю інформацію.

 

Уряд Ефіопії заявив про придушення заколоту

 

Влада Ефіопії повністю контролює ситуацію в регіоні Амхара, де напередодні в результаті спроби перевороту було вбито начальника генштабу армії країни.

Про це у Twitter інформує канцелярія прем'єр-міністра Ефіопії.

«Ситуація у штаті Амхара зараз повністю під контролем федерального уряду, який діє у співпраці з регіональною владою», - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що уряд країни вживає заходів задля забезпечення національної безпеки, а також затримання та притягнення до відповідальності учасників заколоту.

Увечері 22 червня, під час спроби перевороту, були застрелені глава регіону Амхара Амбахʼя Меконнен та його помічник, керівник місцевої прокуратури отримав поранення. У канцелярії прем'єра наголошують, що за переворотом стоїть очільник офісу з питань безпеки та миру регіонального уряду Амхари генерал Асамінев Тсіге.

У заяві також повідомляється, що при спробі перевороту був убитий начальник штабу армії Ефіопії Сеаре Меконнен - у власному будинку в столиці країни Адіс-Абебі його застрелив охоронець. Убивцю затримано.

 

НАТО за рік збільшило бюджет на 3,9%

 

НАТО протягом 2019 року збільшило бюджетні витрати на потреби оборони на 3,9 відсотка, при цьому 8 країн-союзниць досягли поставленої мети бюджетних витрат на оборону у розмірі 2 відсотків від ВНП.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції у вівторок напередодні зустрічі міністрів оборони Альянсу, - повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Міністри продовжать обговорення шляхів зміцнення оборонних спроможностей Альянсу, аби забезпечити їх ефективність, а також розподілу бюджетного навантаження. Сьогодні ми оприлюднили першу доповідь щодо бюджетних витрат. За цими даними, протягом року європейські союзники і Канада збільшили оборонні витрати на 3,9 відсотка», - сказав Столтенберг.

Він зауважив, що з 2016 року союзники збільшили оборонні витрати більш, ніж на 100 мільярдів доларів. Протягом 2019 року 8 країн-союзниць досягли мети у 2 відсотки ВНП, які спрямовуються на оборону, хоча ще у 2014 році таких країн було лише 3. Як очікується, решта країн НАТО досягнуть мети у 2 відсотки оборонних витрат від ВНП до 2024 року. При цьому 20 відсотків таких фондів, за правилами НАТО, мають скеровуватися на нове обладнання.

«Тривалий час НАТО зменшувало свої оборонні витрати. Процес їх збільшення розпочався з 2014 року, коли стало відомо про розробку Росією та випробування ракети SSC-8, а також мали місце факти агресивної поведінки Росії», - зауважив генсек НАТО.

 

У Малайзії закрили сотні шкіл та дитячих садочків через забруднене повітря

 

У малайзійському штаті Джохор закрили понад 400 дитячих садочків та шкіл після того, коли у 75 учнів виникли проблеми з диханням.

Про це повідомляє BBC.

«Понад 400 навчальних закладів закрилися у малайзійському штаті Джохор після того, коли у 75 учнів почалися проблеми з диханням та блювання», - йдеться у повідомленні.

За даними місцевих ЗМІ, йдеться про понад 100 шкіл і 300 приватних дитсадочків.

Як повідомляє BBC, навчальні заклади, які розташовані в індустріальному районі, будуть закриті до четверга.

Місцева влада вже почала перевірку інциденту, який, ймовірно, пов'язаний із забрудненим повітрям у регіоні.

Зазначається що у березні цього року в цьому ж штаті захворіли близько 4 тисяч людей, серед яких більшість діти, через незаконне злиття хімічних відходів у річку.

Однак, за словами чиновників, обидва інциденти не пов'язані між собою.

 

У Ніцці Boeing після приземлення врізався в будівлю аеропорту

 

У французькій Ніцці літак авіакомпанії Kuwait Airways після приземлення врізався в будівлю аеропорту.

Про це пише The Daily Star.

Літак Boeing 777 після приземлення лівим крилом зачепив будівлю аеропорту. За даними авіакомпанії, ніхто з пасажирів не постраждав.

Зазначається, що після інциденту в аеропорту затримали і скасували кілька рейсів.

 

В Азії посилять боротьбу із забрудненням морів пластиком

 

Лідери Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) ухвалили Бангкокську декларацію про боротьбу з морським сміттям.

Про це повідомляє NHK.

«Лідери Асоціації держав Південно-Східної Азії дійшли угоди посилити співпрацю у боротьбі проти пластику та інших відходів, які забруднюють океани», - йдеться в повідомленні.

Рішення ухвалено на саміті АСЕАН у столиці Таїланду Бангкоку.

Згідно з декларацією, члени організації, яка об'єднує десять країн регіону, повинні зміцнити національне законодавство з метою запобігання забрудненню океанів сміттям та зменшенням його обсягів.

Домовленість також передбачає розвиток замкнутого циклу в економіці для скорочення виробництва пластику і створення можливостей його повторного використання.