Як студенти та активісти досягли скасування указу про повернення Андрія Портнова в Національний університет імені Т. Шевченка.

 

«Ні Портнову в КНУ!» - скандує майже три сотні людей у центрі Києва. Площа перед червоним корпусом КНУ вщент заповнена людьми та плакатами з гаслами «Сьогодні Портнов - завтра Янукович», «Портнов пора в Ростов», «Шево - прокинься», «Stop Реванш!». Хтось нетерпляче дивиться на імпровізовану сцену, хтось байдуже гортає стрічку новин, а хтось радісно спостерігає за розвитком подій. Вони різні: студенти, випускники, пенсіонери, журналісти, громадські активісти, але цього дня вони заодно. «Портнов об'єднує чудових людей!» - пролунало зі сцени як реакція на такий різнобарвний контингент.

14 червня на підставі заяви одіозного політика доби Януковича Андрія Портнова прийняли на посаду професора кафедри конституційного права КНУ ім. Тараса Шевченка.

Іван Голод, студент філософського факультету КНУ, 19 червня готувався до здачі екзамену, коли дізнався про нове призначення у викладацькому складі. На листку він написав «ГЕТЬ ПОРТНОВА З КНУ» та зробив фото. Одразу після цього до хлопця підійшла охорона, так звана КНУ Police (як її називають студенти), та попросили піти з ними. Студент відмовився, на що почув погрозу: «Якщо ти не видалиш фото й опублікуєш його, не здаси залік».

Фото опубліковане. Залік зданий. Охоронець не покараний. «Ми сказали (охоронцю - ред.), що треба ввічливо говорити. Начальник охорони якісь там зауваження зробить», - прокоментував Анатолій Конверський, декан філософського факультету.

Саме цей резонансний випадок привернув увагу ЗМІ та громадськості й зробив з потенційно малої акції протесту справжній мітинг зі серйозними намірами.

«Мені телефонує подруга та питає: «Ти бачила новину?», а я кажу: «Яку новину? Я у відпустці», - так розпочала свій виступ співорганізаторка протесту Марина Мірзаєва. Інформація про призначення Портнова на посаду в КНУ з'явилася в інформаційному просторі лише за 5 днів з моменту самого призначення. Це намагалися тримати в таємниці. До роботи дівчина взялася одразу та разом з іншими випускниками за день мобілізувала небайдужу частину студентів КНУ та інших людей для спільного протесту.

Андрій Портнов відомий громадськості своїми змінами до Конституції України. Серед ключових - встановлення контролю над судами режимом Януковича та розширення повноважень президента. Крім цього, Портнов ініціював диктаторські закони 16 січня. Експолітик перебував у Росії протягом 5 років до зміни глави держави у 2019.

Акція розпочалась. Організатори задають тон події, виголошуючи свої ідеї та заклики: «Портнов - це проблема не КНУ, це проблема всеукраїнська» (Марина Мірзаєва) або ж «Портнову не місце в КНУ. Ці прекрасні червоні стіни не повинні червоніти від сорому за Портнова» (Мирон Гордійчук).

Уже впродовж першої півгодини мітингу організатори переходять до вимог, яких лише дві. Пояснюють, що так шанси їх виконати вищі.

Скасувати наказ про працевлаштування Портнова Андрія Володимировича на посаду професора кафедри конституційного права КНУ ім. Тараса Шевченка;

Публічно вибачитися та визнати помилкою призначення Андрія Портнова;

На додачу організатори обіцяють, що протести триватимуть до повного задоволення їхніх вимог. Публіка зустрічає оваціями таку заяву та реагує гучним скандуванням «Ні Портнову в КНУ».

Згодом починається збір підписів. Усі охочі мають змогу підійти та підписатися під заявою з вимогами. Кожен має таку можливість, але не кожен спішить нею скористатися: «Тут вказується прізвище? Я трошки боюся, бо я студент», - запитує в організатора, на що той відповідає: «Я теж колись боявся, але треба об'єднуватися». Постоявши хвилину, хлопець так і не наважується та відходить. Його становище знайоме багатьом студентам КНУ. На протесті можна побачити молодь, що прикриває своє обличчя. Це - теперішні студенти, які бояться потенційних погроз з боку адміністрації щодо відрахування.

Натовп зривається та, скандуючи «Ні Портнову в КНУ», заходить у червоний корпус. Це організатори закликали мітингувальників занести заяву особисто під кабінет ректора Леоніда Губерського. Його на місці не було. «Ми будемо тут і до півночі, і до ранку, і поки Губерський не прийде сюди і не отримає нашого листа», - сказала співорганізаторка Марина Мірзаєва. Кілька людей після цих слів розвернулися та вийшли з приміщення, проте більшість все ж лишилася і вітала цю заяву гучними оплесками.

Так почався сидячий протест. Мітинг перейшов у режим очікування. Час від часу організатори підігрівали атмосферу гаслами, які одразу підхоплював натовп, на кшталт «Губерський, приходь!», «Ні реваншу», «Портнов, тікай у Ростов» та «Портнов - це Янукович».

За ректора, який ігнорував вимоги мітингувальників, «віддувався» проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров. Проректор сів на два стільці водночас - і ректора захистив: «Це (призначення Портнова - ред.) рішення декана. Ректор мав підписати. Він не має підстав не прийняти призначення декана» і свою репутацію зберіг: «Ми схвалюємо, що студенти висловлюють свої позиції. Портнов - це людина, яка причетна до подій на Майдані і, як на мене, він би не мав навіть подавати заяву».

«Добрий день... творимо революцію!» - сказав учасник мітингу, зустрівши свого знайомого. У режимі очікування люди починають говорити між собою. Хтось говорить про майбутні вибори: «Депутата бачив народного. Отам стояв...». Хтось про минулу політику: «Васю, ти знаєш, що я знаю адвоката Януковича? Всі вони давали трохи (грошей - ред.) Януковичу, трохи ГПУ». Хтось захоплюється організацією мітингу: «У нас такі діти, що вони покажуть всім», а хтось говорить про ректора: «Йому просто страшно сюди приїхати!», «Він - боягуз». Попри причину скликання протесту, сам Портнов рідко стає героєм діалогів звичайних протестувальників.

Тут усі. Чоловіки, жінки. Молоді, старші. Студенти, випускники. Представники різних професій. Випускниці КНУ Настя Махоткіна та Шарлота Хмельницька вже не студентки, але рідний ВНЗ не забувають. Сюди вони прийшли, аби підтримати свій університет та його студентів. Дівчата приємно вражені кількістю учасників, хоч і зазначають, що теперішніх студентів серед них десь близько половини. Воно й не дивно, адже подія стосується не лише університету. Вона - політично забарвлена, а отже, цікава значно ширшій аудиторії.

«Насправді в нас зараз сесія, і попри те, чи є в нас громадянська позиція, чи немає, студенти зараз, здебільшого, думають про сесію. Але я, як голова парламенту, робила опитування серед студентів (з юрфаку - ред.). І майже 65% з них відповіли, що вони категорично проти (поновлення Портнова - ред.). Тобто, більшість все одно проти. Іншим важко відповісти, бо вони не в курсі справи, вони не вивчали матеріали», - розповідає Вероніка Якушенко.

«Перші добрі новини, друзі. Губерський вийшов до нас», - заявив співорганізатор зі сцени надворі. Всі рушили у корпус, де був сидячий протест під ректоратом. Насправді ректора там не було. Це виявився недолік внутрішньої комунікації організаторів, яка дається взнаки через поспіх в організації протесту. Натомість, мітингувальників зустрів проректор, якого уповноважили прийняти заяву від мітингувальників. На таку пропозицію активісти не погодилися та продовжили чекати ректора, який то не в місті, то зайнятий, то має нагальніші справи.

Після ще одного дзвінка ректорові він таки відповідає та готовий зустрітися з організаторами мітингу наступного дня о 10:00. Не маючи кращої альтернативи, протестувальники вирішують залишитися на ніч. Деякі люди йдуть, зате нові приходять. Телеграм-чат пожвавлюється: з 28 учасників (о 19:45) він виріс до 235 вже до півночі. До чату приєднуються багато людей, яких немає на події, проте воліють допомогти. Питають, куди кидати гроші на воду, печиво, чи потрібно принести пледи та якісь харчі. Люди налаштовані серйозно. Хтось вмикає повстанські пісні, хтось малює нові слогани, а хтось очікує на підлозі в коридорі.

Світло гасне. Коридори КНУ наповнюються напівтемрявою. Це спроба адміністрації університету змусити мітингувальників піти, але це не спрацьовує.

Він їде. Проректор закликає до себе учасників протесту та анонсує приїзд Губерського о 22:00. Ректора зустрічають, скандуючи «Ганьба». Коли він заходить, світло вмикається. Губерський виправдовує працевлаштування Портнова та відмовляється вибачатися. Пояснює прийом на роботу проведенням конкурсу.

Вже за 5 хвилин ректор Губерський змінює риторику. Обіцяє скасувати наказ щодо працевлаштування Портнова та публічно вибачається за таке рішення. Портнов не забарився з реакцією. «Адміністрація КНУ скасувала наказ про моє призначення в університет. Спокійно приймаю це рішення і продовжую займатися Порошенком», - написав він на своєму телеграм-каналі. Перемога? Зарано - для остаточного рішення потрібна печатка.

Вранці 21 червня організатори мітингу приїжджають до ректора, щоб побачити остаточну заяву про звільнення, яка мала би бути вже з печаткою. Їх запевняють, що все з документом гаразд, але публічно показати його відмовляються. Пропонують текстовий варіант з номером указу та датою.

Організатори насторожені, адже, за їхніми словами, в КНУ нема секретних документів, персональні дані в указі відсутні, а тому підстав приховувати документ від громадськості немає жодних. Організатори вимагають скан/фото та очікують приїзду своїх юристів, які вивчатимуть ситуацію.

По обіді 21 червня організатори таки бачать перед собою документ, що скасовує указ про прийняття на роботу Андрія Портнова на посаду професора кафедри конституційного права КНУ. Організатори вже вітають усіх учасників протесту з перемогою, але для повної певності хочуть отримати доступ до наказу, яким було призначено Портнова на посаду та дізнатися, чи був підписаний контракт. На це пішло ще близько 5 днів.

Фото Станіслава Козлюка

Автор: Юлія Поскробок

Джерело: «Український тиждень»