rss
09/22/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#360

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Денонсація декомунізації?

Декомунізація в Україні і, зокрема, у Києві пройшла вже серйозний шлях.

 

За інформацією заступника директора департаменту - начальника управління бюджетного планування, інвестиційної діяльності та реалізації проектів КМДА Сергія Мриги в столиці за останніх 5 років перейменовано 219 транспортних артерій - вулиць, бульварів, проспектів, провулків та площ.

Серед цих перейменувань є малопомітні, тихі, про які мало хто знає і які нікого не хвилюють.

А були і резонансні, що ставали темою жвавого обговорення в усіх на вустах.

Не помилюся, якщо скажу - напевно, найрезонанснішими були два перейменування. Московський проспект у 2016 році перейменували у проспект Бандери, а проспект Ватутіна у 2017 році - на проспект Р. Шухевича.

Протестів проти цього перейменування було чимало, але з часом все нібито притихло.

Однак, заспокоїлися не всі.

До Окружного адміністративного суду Києва надійшов позов з вимогою скасувати відповідне рішення Київради.

На сьогодні відомо, що прізвище позивачки - Бережна. Ні імені, ні інших подробиць не знаємо.

У мене, правда, виникло питання - чи не мати це загиблої в дорожній аварії депутатки-регіоналки Ірини Бережної?

Проте, відповіді на це поки що нема.

Наскільки відомо, справу вела суддя з російським прізвищем Чудак. Що українською означає - Дивак. А ось ім'я у судді Чудак суто українське - Олеся.

І ось ця пані Олеся, про яку подейкують, що вона переслідувала майданівців, узяла та й скасувала рішення Київради. Повернувши тим самим назви двом столичним проспектам - Московський та Ватутіна.

Дивак ця пані Чудак. Невже сподівається, що її рішення залишиться без оскарження?

Невже думає, що харківський випадок з перейменуванням проспекту Григоренка повториться в столиці?

Нагадаю принагідно, що у Харкові є проспект, який довгі роки мав ім'я маршала Радянського Союзу Георгія Жукова. За часів СРСР чотирикратного Героя Радянського Союзу Г. Жукова називали маршалом Перемоги.

  Title

А останніми роками на основі певних архівних матеріалів, які свідчили, що маршал нібито не любив українців, кидав їх, беззбройних, тисячами на німецькі кулемети, був згоден, щоб їх висилали до Сибіру, в Україні незлюбили і почали називати різником.

І після Революції гідності харківські активісти домоглися перейменувати цей проспект на проспект генерала Григоренка - радянського дисидента і політв'язня.

Так ось нещодавно Харківська міськрада повернула проспекту ім'я Г. Жукова, і міський голова Харкова ексрегіонал Геннадій Кернес це рішення підписав.

Це викликало протести і незгоди, обіцянки боротися з порушенням закону про декомунізацію, але в Харкові ситуація поки що незмінна - проспекту Григоренка нема, а проспект Жукова є.

І ось тепер аналогічна ситуація - тільки ще більш резонансна - виникла і в столиці.

Свободівець Юрій Сиротюк пообіцяв, що це рішення буде оскаржене і він з однодумцями рішуче налаштований дійти до Верховного Суду включно, але імена Бандери та Шухевича повернути означеним проспектам.

Однак, є українці, які ще з моменту перемоги Володимира Зеленського очікують, що нібито при ньому стане можливим певний контрнаступ проросійських сил. Вони з тривогою сприйняли думку помічника президента і його партнера по кінобізнесу С. Шефіра про те, що фільми російською мовою значно краще продаються.

Вони відслідковують найменші спроби покритикувати нещодавно прийнятий закон про мову й одразу гостро сприймають найменші натяки, що його, нібито, треба переглянути.

А з таким припущенням виступив не хто інший, як сам В. Зеленський - правда, в перші дні після перемоги. Що він з цього приводу думає нині - поки що невідомо.

Очільник Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович розцінив рішення Окружного адмінсуду як ще одну спробу реваншу.

Він сказав, що юристи Інституту чекають на повний текст рішення суду, щоб негайно його оскаржити.

Як будуть оскаржувати і харківське рішення?

Чи відбувається в Україні останнім часом посилення антиукраїнських тенденцій? Судячи з усього, воно відбувається і в Європі, а вже в Україні ці тенденції посилюються.

Чи піднімають голови ексрегіонали? Не тільки підняли, але з гордо піднятими головами йдуть до Верховної Ради і відкрито заявляють, що хочуть отримати там потужну фракцію.

Чи мають українські націоналісти сподівання, що їх чекає успіх на цих виборах і вони також мають шанс отримати фракцію у ВРУ? Вибори покажуть, але соціологи поки що їм успіху не обіцяють.

Що ж вийде? В складі Верховної Ради України, судячи з усього, перевагу отримають якщо не проросійські, то такі собі ліберально-демократичні сили. Чи будуть вони проукраїнськими? Тут є велике питання: а як вони собі уявляють оцю саму проукраїнськість?

Чи втримають вони завоювання останнього часу в сфері мови, церкви?

Якщо вже почесний Патріарх Філарет відкрито почав воювати проти ПЦУ, Томоса, то що вже говорити про тих, кому Українська церква - як кістка в горлі?

Нас чекають нелегкі часи.

Проукраїнським силам треба мобілізуватися та згуртуватися - і працювати на Україну кожен на своєму місці.

А декомунізація не повинна бути денонсована, тобто скасована. Не повинна.

ПАРЄ: повернення росіян і протести українців – слово учасникам

Бартош Ціхоцкі: «Ми були в тій Європі значно давніше й довше, ніж багато інших країн, тому я не до кінця впевнений, що термін «нова Європа» є переконливим»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com