Неінфекційні хвороби є основною причиною зменшення тривалості та якості життя в Україні, хоча більшості з них можна запобігти.

 

Тарілка здорового харчування

За даними Міністерства охорони здоров'я (МОЗ), майже 84% смертей в Україні спричинені п'ятьма основними неінфекційними хворобами: серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, рак, хронічні хвороби легень та психічні розлади. Вони є головною причиною смертності й в інших країнах, проте українці живуть на 10 років менше, ніж мешканці розвинених європейських країн.

Неінфекційні хвороби: масштаб проблеми

 

МОЗ вирішило перейняти досвід розвинених країн у боротьбі з неінфекційними захворюваннями (НІЗ) та низькою якістю життя, яку вони спричиняють. 28-29 травня в Києві відбулася перша тематична національна конференція, яку МОЗ організувало спільно із Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) та Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва (SDC).

«Наш досвід у сфері охорони здоров'я такий: колись були інфекційні хвороби, які забирали дітей, молодь і старших людей. Більшість людей помирали від них. Але коли медична сфера, так само, як і політична, помітила ці проблеми, з'явилися наукові надбання, такі, як вакцини, антибіотики, що допомогли побороти інфекційні хвороби, зменшити захворюваність. Їх заступили неінфекційні хвороби. Ми хочемо об'єднати сили, щоб побороти їх. Вони спричиняють смертність молодих людей у 30-50 років, а ці люди могли б жити до 80-90. Але це не лише про смертність, а й про якість життя. Люди з хронічними неінфекційними хворобами мають гіршу якість життя, вони не можуть працювати, проводити час з родиною тощо», - розповіла під час конференції виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

«За прогнозами експертів, кількість смертей від НІЗ у країнах, які розвиваються, протягом наступних 15 років може зрости у 2,5 разу», - додає генеральний директор Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта. За його словами, в Україні від НІЗ щороку помирає близько 430 тис. людей і державі значно дешевше запобігти таким хворобам, ніж лікувати їх. «Роблячи консервативні розрахунки, ми з'ясували, що в Україні втрати від НІЗ становлять приблизно 6,7% ВВП, це 238 млрд грн. на рік, які держава втрачає тому, що не виявляє такі хвороби вчасно. Це в понад два рази більше, ніж бюджет усієї системи охорони здоров'я. Це - інвестиції, з огляду на які треба розмовляти з політиками про те, чому слід інвестувати в систему охорони здоров'я», - пояснює Курпіта.

Крім того, за його словами, у 2016-му Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України проаналізував інфекційні та неінфекційні хвороби й травми, що отримуються впродовж життя. Відповідно до результатів, втрати, пов'язані зі смертністю від інфекцій через нехтування заходами із запобігання їй, становлять 1,1 млрд грн., від травм - 3 млрд грн., від НІЗ - 8 млрд грн. І 65% смертей, які трапляються в Україні внаслідок НІЗ, можна було б уникнути завдяки державній політиці.

Як побороти неінфекційні захворювання

 

Для боротьби з НІЗ Україна вже використовує рекомендації ВООЗ. За словами Курпіти, це стратегія рішень, які дають найбільшу вигоду. «Це - не завжди найдешевші та найшвидші рішення, але в майбутньому вони можуть призвести до тих кардинальних змін, які зменшать навантаження на систему охорони здоров'я, допоможуть українцям жити довше, продуктивніше та ефективніше», - каже він.

Що рекомендує ВООЗ

 

Зменшити вживання тютюну. Оптимальними кроками для цього є підвищення акцизів і цін на тютюнові вироби, використання простих упаковок та великих графічних попереджень про шкоду сигарет, повна заборона реклами, усунення впливу тютюнового диму на некурців у громадських місцях, для чого треба забезпечити виконання законів, провести інформаційні кампанії про шкоду від активного та пасивного куріння.

«Часто спостерігаю біля метро ситуацію, коли висить табличка «Куріння заборонено», а біля неї стоїть і курить людина. Тобто, законодавство є, але його потрібно виконувати», - зазначив голова бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт. На його думку, у світі нині тривають тенденції до припинення куріння. Він радить молодим людям не починати курити, бо це легше, ніж потім кидати. Таким чином, вважає Хабіхт, за кілька десятків років можна досягти світу, вільного від куріння. «Можливо, наразі й непомітно, але зміни, які стосуються заборони куріння в громадських місцях, ресторанах, відбулися у 2012 році - лише сім років тому. Але ми вже живемо в новій реальності й не розуміємо, як можна курити в закладі. Особисто я, коли їду за кордон, зокрема до балканських країн, дратуюся, коли поряд хтось курить. Але ще кілька років тому в Україні таке було нормою. Це - приклад того, як стратегії змінюють усталені норми, можуть впливати на стан здоров'я. Я переконаний, що це вплине на поширеність захворювань легень, особливо раку, але для того потрібно трохи більше часу», - зазначив Курпіта.

Зменшити зловживання алкоголем. Для вирішення цього питання пропонується підвищувати ціни на алкоголь, заборонити чи обмежити його рекламу, впровадити обмеження в торгівлі, наприклад, скоротити години продажу (така практика є в українських містах, зокрема, в Києві).

Також рекомендується встановити мінімальний вік купівлі алкоголю (в Україні це - 18 років) і забезпечити його дотримання. Ще одним заходом є зменшення кількості точок роздрібної торгівлі алкоголем. Крім того, ВООЗ радить встановити за можливості мінімальні ціни на алкогольні напої.

МОЗ уже попереджало, що безпечних доз алкоголю не існує. За інформацією міністерства, у 2016 році в Україні загинули 25 тис. жінок та 53 тис. чоловіків із причин, що пов'язані з вживанням алкоголю. Це - 8,5% усіх смертей жінок та 18% чоловіків.

Сприяти здоровому харчуванню. Насамперед, слід зменшити споживання солі, яка підвищує ризики серцево-судинних хвороб. Для цього треба встановити допустимий її рівень у продуктах і стравах, а виробники мають коректно писати про її наявність на передньому боці упаковки. Крім того, ВООЗ радить заборонити використання трансжирів та підвищити податки на підсолоджені напої, обмежити розміри упаковок для запобігання ожирінню.

«Важливо пам'ятати, що треба їсти п'ять порцій овочів та фруктів на день. Порція - це стільки, скільки поміщається у вашу руку. Треба, щоб вони відрізнялися за кольорами», - радить Хабіхт.

Популяризувати фізичну активність. Для цього держава має проводити інформаційну кампанію про користь фізичних навантажень серед усього населення, а також просвітницькі, мотиваційні, екологічні кампанії на місцях. Поради щодо рухової активності повинні давати своїм пацієнтам лікарі первинної ланки. Також у містах має бути якісне проектування: з тротуарами, легким доступом до громадського транспорту, велодоріжками. «Щонайменше, в Києві та великих містах збільшення кількості місць, де можна зайнятися спортом на відкритому просторі чи в спортивних комплексах, свідчить про те, що Україна починає запроваджувати політику превентивної медицини», - каже Курпіта.

Поради щодо здорового харчування можна знайти на сайті МОЗ.

Що вже зробила Україна

 

В Україні почалася медична реформа, у межах якої 27 млн українців вибрали сімейного лікаря. У липні 2018-го уряд затвердив Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань. МОЗ розраховує, що з його впровадженням до 2030 року можна буде на третину зменшити передчасну смертність від неінфекційних хвороб, на 10% - зловживання алкоголем і поширеність низької фізичної активності, на 30% - споживання солі. Ці зміни втілює Центр громадського здоров'я.

«Ми маємо велику програму боротьби із серцево-судинними захворюваннями, урядову програму «Доступні ліки», інфаркт можна лікувати безплатними стентами завдяки державним закупівлям через міжнародні організації. Крім кардіологічних центрів, існуватимуть центри інсульту. Далі розвиватимемо нову стратегію щодо онкозахворювань. Минулого літа була дуже велика місія, яка дала нам поради щодо превенції хвороб, надання допомоги в госпісах. Тепер ми можемо розписати дуже детальну стратегію щодо боротьби з онкохворобами. Ми вже почали купувати більше ліків, інвестуємо в нові центри лікування. Також уже маємо реєстр трансплантації кісткового мозку та інших органів. Думаю, за 10 років зможемо досягнути рівня наших європейських партнерів у боротьбі з НІЗ, і наші люди житимуть довше та якісніше», - розповіла Уляна Супрун.

Що кожен може зробити для себе

 

Як радить виконувач обов'язків міністра, насамперед слід записатися до сімейного лікаря, який допоможе з профілактикою хвороб, скерує на скринінгові тести для їхнього раннього виявлення. І обов'язково звертатися до них треба за перших симптомів хвороби, щоб її можна було вилікувати на початкових стадіях.

Також, за її словами, варто читати інформаційні ресурси МОЗ (сайт, Facebook та сторінка Уляни Супрун), які пишуть про здоровий спосіб життя, звички правильного харчування, фізичної активності, і дотримуватися цих порад.

Супрун заперечує, що здорове харчування - це дорого й недоступно. «Ми - Міністерство охорони здоров'я, а не лікування. І хочемо зберегти здоров'я. Бути здоровим - це зміна менталітету. Чимало людей думають, що то дуже дорого, що треба ходити у вегетаріанські ресторани, купувати специфічний хліб. Найздоровіше харчування - як у дитинстві в селі: овочі, фрукти, фізична активність, свіже повітря. Це не коштує багато. Не треба купувати начебто корисні імпортні продукти, купуйте на базарі українські яблука й картоплю. Купуйте наш чорний хліб», - каже вона.

 

Автор: Ганна Чабарай

Джерело: «Український тиждень»