Як відомо, спорт - це, певною мірою, компроміс між бойовим застосуванням умінь, навичок і відсутністю їх необхідності у мирний час. А спортивні знаряддя - умовно мирні предмети, що імітують бойові.

Така спортивна дисципліна, як ножовий бій, намагається знайти такий варіант, який був би прийнятний і для турнірів, забезпечуючи їхню видовищність у поєднанні з безпекою учасників, і, водночас, не дозволив би ігнорувати умовну небезпеку інвентаря.

Взявши участь за останніх 5 років у декількох десятках турнірах і відвідавши тренування майже всіх провідних клубів (не був у Дніпрі), вирішив поділитися своїми враженнями від макетів ножів, якими користувалися під час тренувань (без урахування якості самих виробів).

1. Гумовий (фірми «Cold Steel», чи інших, мені невідомих). Як тренувальний - цілком прийнятний, а на думку А. Б. Лісогора, найбільш адекватно передає властивості справжнього ножа, який не штовхає, як жорсткий макет, а, прогинаючись, імітує повну амплітуду руху реального клинка.

Як турнірний - не володіє зупиняючою дією, відтак, не забезпечує поваги ні до ножа, ні до супротивника - я не відчуваю і не бачу результату своїх дій і не відчуваю ефективних дій противника.

	На фото – учасники другого турніру зі спортивного ножового бою «Сталеве братерство», присвяченого полеглим воїнам АТО/ООС (зі сторінки «Ветеранського Братерства Інфо» у «Фейсбук»)

2. Турнірний ніж «Київсофт» - ним можна продемонструвати досить чутливий укол. Він - єдиний з усіх показує сильний удар у маску. Як зауважив Max Kudryavtsev, прилипає до маски (а ми ж не думаємо, що реальний ніж буде ковзати по обличчі або погнеться об маску, як гумка?).

3. Жорсткий полімерний ніж моделі «Танто» ВФБКК уже позиціонується як травмонебезпечний. Володіє серйозним зупиняючим уколом, чутливий при роботі на кінцівках. Водночас, як сказали хлопці з Дніпра, статистика свідчить, що травм від нього не було (хоча, може, тому, що його використовують у номінації «профі»).

4. Дерев'яний танто - володіє характеристиками 2 і 3 - сильно б'є, і в маску «приходить» серйозно, а достатня вага, поєднана з бажанням багатьох опонентів якомога сильніше вдарити, вимагає додаткової обережності.

Але загальний недолік п. 2, 3, 4 - це те, що дуже часто спаринг на цих ножах перетворюється на бій короткими дерев'яними палицями - під що, до речі, і заточена техніка багатьох учасників турнірів (не кажучи про тренування) - сильніше вдарити палицею.

5. «Драч». Спочатку згадаю слова А.Б.Лісогора: «Існує хибна думка про, нібито, виховний страх учасників спарингу перед «Драчем». Це - хибна думка, вони бояться не болю, а інформативності пропущеної дії».

Мій досвід у роботі з «драчем» не дуже великий - не більше, ніж десяток боїв. Із відчуттів: навіть не біль або інформативність, а реальність того, що відбувається + відповідний пієтет до супротивника і самого «драча». Величезний плюс у тому, що ним уже намагаються не вдарити, як деревинкою, а зробити протяг - як ножем. Але, оскільки від уколу «інформативності» і больових наслідків мало, а у відповідь можна отримати неслабкий поріз, тактика бою заточена на поріз із порівняним ігноруванням уколу.

6. У Школі тактичного ножового бою мав нагоду спарингувати з Олександром Слюсарем на затуплених металевих ножах. Як турнірний варіант їх, звичайно, розглядати не можна, але для тренування... словом, що може змусити поважати макет ножа, як не сам ніж? Хоч і затуплений, він забезпечує достатньою повноту відчуттів, інформативності та поваги до супротивника. Головною умовою у такому спарингу є досвід і вміння партнера (не забуваймо, що ми працюємо з ножем). Якийсь сміливий-духовитий-відморожений-ваш варіант)) індіанець, який без роздумів розмахує зазначеним предметом, тут як опонент не годиться. Ну, і, відповідно, від вас теж потрібна холоднокровна обережність.

З екзотичних варіантів згадаю лише палаючу (обвуглену) на одному кінці палицю - при роботі з якою є частка небезпеки, що вимагає обережності і дистанції. Але при порізі - це просто палиця (див. вище), якою, до того ж, не можна працювати в голову (при ударі в маску залітають іскри) і відчуваєш себе, як тупий зварювальник, у якого іскрить не зовні, а всередині маски.

Джерело: ФБ-сторінка В. Петровича