Червень! Червень! Початок
літа,
А ми із школи випускаєм діти,
Як тих пташенят, що вдаль відлітають,
Але додому назад вертають.
Червень!
Це - пора буйного цвіту, краса веселки після дощу, і час, коли милують око шовковисті
трави. Приємно вдихати запахи трав та весняних квітів і насолоджуватись мелодією
вітру.
Червень - це місяць, коли закінчується
шкільний рік, а попереду - літні канікули, сповнені вражень і пізнання нового. Саме
в цей час завершується навчання в школах українознавства. З нетерпінням чекали цього
дня і випускники «Рідної школи» м. Детройт. Вони так довго мріяли стати дорослими,
та промине час, і їм захочеться повернутись у шкільні роки, у безтурботне дитинство,
у рідні стіни, до друзів, до улюблених учителів, щоб подякувати за знання або попросити
вибачення за пустощі.
| |
Матуранти разом з отцем Маріо та вчителями «Рідної школи»
| Тепер ми – офіційні випускники |
І вже позаду
недоспані суботні ранки, підсумкові випускні іспити. Нарешті настав довгоочікуваний
день, 2 червня, день, якого так чекали учні, батьки, вчителі школи українознавства
«Рідна школа» м. Детройт, день, коли мав відбутись Матуральний бенкет на честь наших
випускників.
Погода була теплою, сонячні
промінчики змушували примружувати очі, пташки співали в унісон, неначе все навколо
раділо за наших матурантів. А випускники чекали початку свята, стоячи одне біля
одного, з легким хвилюванням на обличчі.
Вишиті сукні у красунь -
дівчат.
І хлопці на підбір усі красиві,
Костюми елегантні до лиця.
Всі 11 років терпеливо,
Уперто до шкільного йшли
кінця.
На це шкільне і пам'ятне свято
всі випускники прийшли у вишиванках, які дуже личили їм, бо ж у вишиванці відображено
дух козацького роду, закладено генетичний код нації.
Ранок розпочався зі служби Божої
у церкві св. Йосафата у м. Ворен, яка була святково прикрашена квітами синьо-жовтих
кольорів. І от у виконанні церковного хору Української католицької церкви святого
Йосафата під керівництвом маестро В. Щесюка звучить церковний гімн «Як славен наш
Господь в Сіоні», а в божий храм по одному заходять матуранти із синьо-жовтими стрічками
«Випускник». Розпочинається Божественна літургія. Парох церкви св. Йосафата
отець Маріо Дацишин разом з усіма парафіянами молився за щасливу долю випускників,
благословив їх, побажав усіх земних благ у житті. Директор школи Ольга Новачинська
приєдналась до побажань отця, подякувала всім присутнім у церкві за спільну молитву
і вручила учням пропам'ятні подарунки й почесні грамоти з Українського консульства
м. Вашингтон.
Після закінчення
служби Божої учні, батьки, вчителі та гості пішли на святковий бенкет, який відбувся
у парафіяльному осередку церкви св. Йосафата. Композиції синьо-жовтих букетів, вишивані
рушники, виставки фотографій випускників нашої школи попередніх років, які зібрала
п. Христина Ляш-Фаріон, висвітлювали історію існування «Рідної школи».
Ведучою святкового бенкету була
мама нашого випускника, талановита скрипалька, Соломія Сорока, яка й розпочала це
шкільне свято. Продумано було кожний етап свята, а у словах пані Соломії відчувались
теплота, дотепність, вишуканість та інтелігентність.
Під музичний супровід Василя
Судика пані Соломія запросила у зал випускників школи: Катерину Барбуляк, Ольгу
Бобало, Ольгу Величко, Антона Ґріна, Михайла Іваськова, Дениса Тростінського, Марка
Фаріона, Артура Цуркана, Данила Юзича.
Усі випускники
такі різні, мають свої погляди на життя, свої вподобання, мету, та об'єднала їх
усіх «Рідна школа». За всі ці, спільно проведені у школі роки, вони здружилися,
навчились підтримувати одне одного, радіти успіхам товариша.
Коли випускники-матуранти сіли
за святковий стіл, на якому красувалися у вазах жовтогарячі соняхи, ведуча продовжила
свій виступ. У її голосі відчувалось легке хвилювання, сум, що так швидко пробігли
шкільні роки, відчувалась гордість за наших дітей.
Для гостей свята випускниця
Катерина Барбуляк продекламувала вірш «Любіть Україну» на знак пам'яті про далекий
отчий край. Потім виступив опікун класу мгр. Андрій Перекліта, який перенісся думками
у свої шкільні роки, пригадав, як навчання в «Рідній школі» неодноразово допомагало
йому в житті. Він побажав своїм вихованцям щасливого майбуття, добрих друзів у житті,
обдуманих вчинків і позитивних думок, а також висловив надію, що знання, які учні
здобули в «Рідній школі», будуть примножуватись, збагачуватись з різних джерел.
| |
Диплом матуранта отримує випускник Марко Фаріон | Матурантки: К. Барбуляк, О. Бобало, О. Величко |
З-поміж багатьох позитивних
рис українського народу вирізняється гостинність. Тому жодне українське свято не
відбувається без частування. Отець Маріо Дацишин промовив спільну молитву й поблагословив
їжу, а всі взяли участь у святковому обіді. Після обіду виступила директор школи
п. Ольга Новачинська. Свій виступ вона почала словами:
«Дитинство
й юність в школі пролетіли,
Ви
вчились тут, співали і жили,
Дорослими
ви стати так хотіли,
Й
сьогодні ви до цього підійшли».
Пані Оля щиро привітала випускників.
Вона сказала, що сьогодні вони влились до лав випускників школи українознавства,
товариства «Рідна школа», яка незабаром святкуватиме своє 70-річчя. Як педагог-наставник,
вона навчала матурантів поважати батьків, які є свідомими патріотами своєї землі,
тому що їм не байдуже, ким виросте їхня дитина. Вони дбали, щоб їхні діти ходили
в українську школу, отримали знання про Україну, молились, співали і декламували
українською мовою. Директор школи поринула у спогади із шкільного життя випускників,
адже перегорнута ще одна сторінка шкільного буття. Вона з материнською добротою
і ніжністю наголосила, що Катерину Барбуляк ми запам'ятаємо як дуже артистичну дівчину:
вона має чудовий голос, гарно співає та декламує вірші.
| |
Антон Ґрін та Артур Ґрін виконують джазову рапсодію
| С. Сорока та А. Ґрін виконують «Мелодію» Мирослава Скорика
|
Ольгу Бобало ми пам'ятатимемо
як розумну відповідальну ученицю та чуйну й надійну товаришку. Не забудемо скромність,
працелюбність, захоплення фотографією Ольги Величко. Антон Грін запам'ятається нам
чудовою грою на саксофоні та особливо - виконанням головної ролі у фільмі «Поводир».
А Михайло
Іваськів - чудовий футболіст, шанувальник класичних автомобілів. Дениса Тростінського,
пам'ятаємо його тим, що він підкорив серця всіх, хто бачив його на сцені, під час
виконання бальних танців. Марка Фаріона - тим, що він є активним пластуном, чудово
грає на фортепіано, ударних інструментах та бандурі. Артур Цуркан займається спортом,
любить біг, плавання, а Данило Юзич - активний пластун, гарно танцює, серйозно займається
хокеєм, футболом.
| |
Шкільні роки позаду | Остання мелодія шкільного дзвоника...
|
Пані Оля наголосила на важливості
знань у житті випускників. Вона сказала: «Пам'ятайте, що знання є вашим стержнем!
А хто має стержень, той ні перед ким не зігнеться, а схиляється тільки для того,
щоб підняти слабшого».
Під час святкового вечора присутні
почули виконання джазової рапсодії, виконаної Антоном Ґріном і його батьком Артуром
Ґріном. На обличчях присутніх я помітила легку мрійливість, ліричність, загадкові
усмішки. Чарівні мелодії уявно перенесли кожного слухача у світ романтики, у світ
спогадів.
Соломія Сорока від імені всіх
батьків та учнів подякувала вчителям за терплячість, вміння донести зерна науки
до кожного зокрема, за хороше ставлення та людяність.
Свято продовжили наші матуранти.
Вони звернулись до вчителів, вітали їх, дякували за передані знання, душевну щедрість
і доброту, батьківське ставлення до них.
Спасибі вам, шановні вчителі,
За ту любов, турботу й піклування,
Що йшли від вас, як сила
від землі,
За світлі роки мудрого навчання.
А ще випускники прочитали «Привітальне
слово випускників», автором якого є львівський поет Євген Брикайло. Уже колишні
учні звертались до кожного вчителя, який готував їх до підсумкових іспитів:
Нас
вчила мови, ніби рідна ненька,
Учителька
присутня у цій залі,
Складаєм
вдячність пані Бойко Валі,
Із
прізвищем славним матері Шевченка.
Нашій учительці літератури
Пані Юзич - за любов до книг.
Сказав Франко: «Без них
не осягнути нам культури!»
Дякуєм
вам, пані Любо Красій,
За
мрії полетіти, мов лелеки,
Де
Тараса Шевченка край далекий
Веселкою
купається в росі.
Вдячні за екскурси в минуле й майбуття
Магістрові Андрію Перекліті
За істину, визнану в світі,
Люд без історії не варт життя.
Вітає
вас поважная Еліта,
Хвалу
голосить вам церковний дзвін.
Схиляємось
у доземний поклін
І
зичим щиро: «Многа й блага літ!»
Додав кольорових фарб до нашого
свята і виступ бандуристів: Миколи Дейчайківського і Марка Фаріона. З душевним трепетом
слухали гості чудове виконання відомих творів. Всі присутні у залі мали змогу насолодитися
виступом музичного дуету Соломії Сороки і Артура Гріна, які виконали «Мелодію» Скорика
та ноктюрн мі-бемоль мажор Шопена, яку виконав сам піаніст.
| |
| Слова вдячності від випускників
|
Ой, скрипко моя мила,
Про що співаєш в тишині?
Ця мелодія
понесла нас десь далеко над землею, з кожним дотиком смичка від насолоди завмирало
серце і раділа душа.
Привітати матурантів прийшов
випускник «Рідної школи», директор Української мічиганської Кредитної спілки «Самопоміч»
Андрій Вигнанський. Він побажав кожному знайти своє місце на землі, завжди любити
Україну, знати її історію, культуру, він вручив усім матурантам подарунки; від імені
Федеральної Кредитної спілки «Самопоміч» випускників школи привітала зі святом представник
фінансової установи пані Т. Бедрус та передала чеки для кожного з матурантів.
Після всіх вітань і побажань
директор «Рідної школи» вручила матурантам дипломи про закінчення «Рідної школи».
Приєднались до побажань і наші
десятикласники: Ніколя Дейчаківська, Наталія Величко і Максиміліан Лаврин, адже
наступного року в цей же час вони закінчуватимуть навчання в школі українознавства.
Згідно зі шкільною традицією, випускники передали їм «Свічку мудрості» і побажали
творчих злетів та плідної праці.
Саме тоді і пролунав останній
дзвінок. Останній у цій школі...
Благослови, Боже, випускників
доброю долею!
Щасти вам!!!
Все
добре зі школи візьміть у життя,
І
вчительську мудрість, і шану від друзів,
Хай
доля ваша буде легка.
Будьте щасливі в життєвому крузі!