За результатами виборів до Європарламенту, які в Польщі відбулись 26 травня, польська опозиція не змогла перемогти партію влади «Право і справедливість» (ПіС) за кількістю отриманих голосів. Але результати недільного голосування дають підстави для обережної надії на осінь, коли відбудуться вибори до Сейму і Сенату Польщі.

 

За результатами голосування лише 3 партії чи блоки змогли подолати 5%-й виборчий бар'єр - «Право і справедливість», «Європейська коаліція» (що об'єднала партії «Громадянська платформа», Польську селянську партію, Союз демократичної лівиці і партії Зелених), а також новостворена ліво-ліберальна партія «Весна».

Результати «ПіС» - 45,38% голосів і 27 місць в Європарламенті, «Європейської коаліції» - 38,47% і 22 місця, «Весни» - 6,06% і 3 місця в Європарламенті. Таким чином, опозиція в сумі отримала менше голосів, ніж партія влади і на 2 місця в Європарламенті менше, ніж «ПіС».

Електоральна карта Польщі після недільного голосування представляє країну, поділену навпіл. У східній половині країни перемогла партія влади, в західній - опозиція. Варшава, яка географічно належить до східної частини країни, є опозиційним островом. У Польщі в зв'язку з цим жартують про відродження ФРН-НДР із Західним Берліном.

Електоральна карта з поділом на повіти представляє важливіший чинник поділу. Опозиція набирала найбільше голосів у міських агломераціях, а також у місцях скупчення етнічних меншин. У східному Підляському воєводстві опозиція виграла в Хайнівському повіті, із значною православною меншістю, і центрі воєводства Бялисток. «ПіС» має беззаперечну перевагу в сільській місцевості і в малих містечках. Причому, в натуральних числах, «ПіС» отримала 26 травня більше голосів, ніж на парламентських виборах 2015 року (коли явка була трошки вища, ніж 51%), що свідчить про активну роботу «ПіС» з виборцями і результативність програм державної підтримки окремих категорій громадян, незважаючи на те, що уряд послідовно відмовляв у підтримці бюджетникам і окремим соціально уразливим групам.

Іншими словами, партія влади вдало вибирає свою цільову аудиторію і працює з нею постійно. Незважаючи на це, ліберальна громадськість знаходить привід для втіхи.

По-перше, всупереч даним екзитполів, до Європарламенту не пройшов радикально антиєвропейський і антиліберальний блок «Конфедерація», лідер якого Януш Корвін-Мікке навіть не приховує своїх контактів з російським посольством у Польщі.

По-друге, явка під час голосування 26 травня побила попередні рекорди виборів до Європарламенту. Цього року поляки голосували на виборах до Європарламенту вчетверте і до цього жодного разу явка не перевищувала 30%. За даними Державної виборчої комісії Польщі, цього разу вона досягла 45,61%. Найвищою була явка у Варшаві - 60,40%. Такий показник цілком можна порівнювати з явкою на президентські вибори чи вибори до національного парламенту «в мирний час». Це свідчить про готовність громадян брати участь у долі країни і дає сподівання на осінні вибори.

Фактична явка виборців 26 травня по країні виявилась дещо нижчою, ніж показували передвиборчі опитування. За деякими даними, вона могла б перевищити навіть 50%. Традиційно на виборах до Європарламенту в Польщі вона найнижча серед усіх національних голосувань. До того ж, 26 травня в Польщі була хороша погода - після кількох тижнів майже безперервних дощів і доволі низької температури. На додаток до цього, в країні святкували День матері, і багато хто відвідував родини. В результаті, ймовірно, не всі з тих, хто мав намір проголосувати, дійшов до дільниць.

Одночасно головним чинником мобілізації виборців для недільного голосування стало «розширення простору боротьби» - голосування за майбутніх депутатів Європарламенту стало етапом внутрішньополітичного конфлікту. Головні політичні сили поставились до кампанії серйозніше, ніж у попередні роки. Опозиція, згуртована в «Європейській коаліції», підкреслювала свої наміри боротись за збереження ролі Польщі в ЄС. Багато в чому ця кампанія стала репетицією виборів до національного парламенту, які відбудуться восени цього року. Ймовірно, не всі учасники «Європейської коаліції» підуть на осінні вибори в тому самому складі, але рішення про це ще не прийняте.

Партія «Право і справедливість» кілька місяців поспіль організовувала регіональні конвенції партії, хедлайнером яких незмінно лишався лідер партії Ярослав Качинський. Під час цих конвенцій партійний лідер традиційно критикував опозицію, а також обіцяв нові форми державної підтримки для чутливої для партії аудиторії - селян. Пообіцявши державні доплати на утримання сільськогосподарської худоби, «ПіС» змогла радикально збільшити кількість голосів від фермерів, відібравши їх від найстаршої в Польщі Селянської партії, яка входить до «Європейської коаліції».

Фактичний розрив між «ПіС» та «Європейською коаліцією» виявився більшим, ніж свідчили передвиборчі опитування. За два тижні до голосування, згідно з опитуваннями, два головні конкуренти майже зрівнялись. Опитування обіцяли обом конкурентам по 35-36% голосів. Результати голосування свідчать про здатність «Права і справедливості» мотивувати свій електорат, в зв'язку з чим осіння виборча кампанія обіцяє бути гострою. З іншого боку, нетрадиційно висока явка в містах свідчить про те, що опозиційний електорат буде готовий сказати своє слово на парламентських виборах восени.

Головна проблема опозиції, на думку коментаторів, досі полягає в тому, що чинні її лідери не мають достатньо талантів для публічних кампаній. Вони так і не запропонували виборцям ідеї майбутнього, яка б захопила виборців. Головним чином результати опозиції базуються на протестному голосуванні ліберальних виборців, які не хочуть через чинну партію влади втратити позицію Польщі в ЄС, а також на впровадженні в громадське життя консервативних поглядів, що проступає в підпорядкуванні суспільних норм католицькому костелу і традиційним цінностям.

За останні роки в Польщі не лише пробували законодавчо повністю заборонити аборти. Серед уже доконаних змін - реформа програм з історії та літератури в середніх школах з підсиленням народно-романтично-патріотичного компоненту й обмеження торгівлі в неділю та святкові дні.

Окрім того, уряд «Права і справедливості» неодноразово «ламав через коліно» процедури і правила задля отримання контролю над судовою гілкою влади. І саме несприйняття цих змін забезпечує доволі високі результати опозиції. Натомість, оглядачі в Польщі вважають, що опозиція мала б шанси, якби пробувала розмовляти і з консервативними, але раціональними виборцями.

Партії з лівого флангу політичного спектра традиційно на цих виборах показали не найкращий результат. Партія «Весна», лідер якої Роберт Бєдронь уже багато років ламає стереотипний образ польського політика, не приховуючи своєї гомосексуальності і пропагуючи ліберальні цінності, подолала виборчий бар'єр з мінімальним запасом. Партія все ще зберігає шанси на покращення свого результату на парламентських виборах восени, але перед партійцями наразі - серйозний аналіз виборчої кампанії.

Цікавішим результатом виборів може стати переформатування центро-ліберального табору. Найвагомішим рішенням для теперішньої опозиції має стати рішення про формат участі в осінній кампанії - залишатись у коаліції чи знову проводити самостійну кампанію. Можливо, за результатами осінніх виборів виявиться, що зараз на польській політичній сцені забагато ліберальних партій і їм треба переформатуватись.

Щодо партії влади «ПіС» - варто очікувати додаткових соціальних пропозицій під осінь і підтримку патріотично-консервативної риторики. Ця комбінація вже неодноразово допомагала «ПіС» у проведенні кампаній. А економічна позиція Польщі зараз дозволяє уряду щедро роздавати дотації тим групам, які цій партії симпатизують.

 

Автор: Катерина Прищепа

Джерело: LB.ua