rss
08/26/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#358

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Вибори і паралельна реальність

Дочасні вибори до Верховної Ради України потужно стартували. Визначені уже практично всі, хто претендують стати кандидатами в нардепи чи то за партійними списками, чи то за мажоритарними округами.

 

Здавалось - у політичній площині України утворилася основна на цей час і, що важливо, єдина реальність, в якій ми будемо всі перебувати, принаймні, до дня голосування 21 липня плюс ще декілька днів.

Але не всі були з цим згодні. І 62 нардепи (здебільшого, з яценюківської фракції «Народний фронт») синхронно зі стартом виборчого процесу й утворенням першої реальності вирішили утворити другу реальність.

Вони спрямували до Конституційного суду України (КСУ) своє подання, в якому просили КСУ визнати Указ президента України В. Зеленського таким, що не відповідає Конституції України.

Чому, на їхній погляд, цей Указ не відповідає Основному закону країни? Тому що, як стверджують підписанти подання, підставою розпуску Ради 8-го скликання президент визначив відсутність парламентської коаліції, а підписанти «на блакитному оці» стверджують, що коаліція на момент підписання Указу, мовляв, була.

Ось пишу я ці рядки і теж перебуваю у паралельній реальності - слухаю одним вухом трансляцію відкритої частини пленарного засідання Великої палати КСУ, на якому розпочався розгляд подання 62-х нардепів.

Уже виступили представники Верховної Ради України і президента України, уже вони встигли так посперечатися, що голова КСУ чемно попросила їх бути взаємно коректними, уже судді КСУ по ланцюжку почали кожен ставити свої питання представникам сторін.

І хоча нардепи просили КСУ визначити їх подання як невідкладне (КСУ так і вчинив) і розглянути його протягом місяця, до завершення цього судового процесу ще далеко. Але вже в перший день бачиться мені безперечна правова корисність цього судового розгляду.

Справа в тому, що уже в перших виступах сторін почали вилізати різноманітні правові нестиковки, які, виявляється, є практично ледь не в усіх законах і постановах, на які посилаються сторони.

Учасники дискусії навіть висловили свій жаль із приводу того, що в момент створення і прийняття Конституції України поряд з нардепами та їхніми юристами не сиділи філологи і не допомогли законотворцям чітко і недвозначно висловити, сформулювати в поняттях ту правову підоснову, яку нардепи хотіли туди закласти.

Якщо такий висновок сторони судового спору зробили щодо Конституції України, то що вже казати про тексти законів, в деяких з яких не те що філологи, але і правники інколи не можуть до ладу розібратися. І все тому, що подібні закони писалися, що називається, на «коліні», абияк, або ж під диктування лобістів чи хабародавців, а приймалися поспіхом, без належного обговорення. І приймалися, і ставали законами, обов'язковими до виконання, незважаючи на недосконалий, інколи кричуще низький правовий рівень.

Представник президента Федір Вениславський захищає позицію, що з моменту виходу з утвореної в 2014 році коаліції трьох фракцій («Батьківщини», «Самопомочі» та Радикальної партії Ляшка) коаліція фактично перестала існувати, бо ті 2 фракції, що залишилися (Блок Петра Порошенка і «Народний фронт» не мали у своєму складі 226 нардепів, а лише 216. А, згідно зі законодавством, коаліція утворюється фракціями.

Голова ВРУ А. Парубій примудрився протриматися 2 роки і не представив список так званої «більшості», незважаючи на запити журналістів, нардепів. Ексзаступник голови ВРУ Микола Томенко навіть позивався до суду, щоб змусити А. Парубія пред'явити список більшості з особистими підписами нардепів. Але Парубій і тут примудрився нічого нікому не показати.

Громадськість та ЗМІ давно зробили висновок, що причина впертості А. Парубія проста - потрібних 226 підписів нардепів у нього просто нема. Тож нема що і показати.

Тепер же, судячи з першої промови представника ВРУ, сторона подання, сторона нардепів буде всіляко доводити, що чорне - це біле, що відсутність списків нічого не доводить, що нардепів, дійсно, не вистачало, але коаліція, мовляв, таки була (?!).

Зранку, у день початку процесу, до КСУ зателефонував невідомий і сказав, що приміщення заміноване. В Україні цей щоденний психологічний тиск із боку терористів став уже звичним - адже щодня лунають, без перебільшення, сотні дзвінків про «замінування».

Кінологи зі собаками та вибухотехніки все перевірили і нічого не знайшли. До КСУ на запрошення голови КСУ приїхав президент В. Зеленський, особисто привіз представлення на Федора Вениславського як свого представника по справі.

Заявив, що довго бути присутнім не хоче, щоб не розцінили це як спробу тиску на суд, висловив переконання, що судді КСУ самі все найкраще знають - і від'їхав.

Я тільки головою похитав. Наївність В. Зеленського не має меж. Адже достатньо сказати, що склад КСУ формувався з представників двох сторін - сторони тодішнього президента України Петра Порошенка та сторони ВРУ.

І обидві ці сторони сьогодні надзвичайно різко налаштовані проти новообраного президента В. Зеленського. Тож ризик рішення не на користь президента є. Як і надія, що КСУ не матиме додаткової мотивації прийняти рішення про визнання Указу президента В. Зеленського неконституційним - а значить, стосовно фактичного скасування виборів. Виборів, які паралельно руху судового процесу, будуть набирати потужність, темп і розмах. І хто наважиться в самий розпал виборів фактично їх скасувати - це треба буде побачити.

Правда, нардепи, які нині опонують президентові, називають не такі вже й далекі дати. За їхніми словами, висновок Конституційного суду України може бути до 5 липня. В цей час бюлетені ще не друкуються - це почнеться лише з 8-го липня.

Тож якщо рішення КСУ фактично скасує вибори, то, мовляв, великих матеріальних затрат держава не встигне зазнати. Постраждають фінансово хіба що партії та кандидати-мажоритарники, які до того часу таки розвернуть свою агіткампанію і встигнуть уже добряче витратитися.

Суддя-доповідач В. Кривенко повідомив, що голова ВРУ А. Парубій на вимогу КСУ надав усі документи. Проте, списку коаліції так поки що і не надав.

Тягне час, чи, все-таки, нема що подавати?

У разі рішення КСУ щодо скасування дочасних парламентських виборів стане ясно, що проти новообраного президента В. Зеленського сформувалася потужна політична коаліція практично всієї старої номенклатури.

У разі, якщо КСУ своїм рішенням визнає правомірність Указу президента В. Зеленського про розпуск парламенту і дочасні вибори не блокуватиме, це може дати сподівання, що не все так погано у нашій оселі.

Слухаємо одним вухом другу паралельну реальність, але повним ходом заходимо в першу реальність - виборчий процес. І рухаємо його максимально вперед.

«Реформована» поліція застрелила 5-річну дитину. Випадково чи ні?

Партійні списки на вибори-2019 оприлюднено

Назустріч…#2019-33 (08/15/2019)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com