А також від інших 60 інфекційних захворювань. Чому варто робити щеплення і чи треба боятись ускладнень після введення препарату?

 

Життя кожної четвертої людини у світі забирає інфекційна патологія. Такі дані озвучують у ВООЗ. Більш ефективного методу боротьби з інфекціями, ніж імунопрофілактика, людство не вигадало. Вдумайтеся у ці цифри: щороку завдяки щепленням вдається врятувати 3 млн. дітей. У 750 тис. малюків не розвиваються небезпечні ускладнення! Вакцини дають змогу запобігти розвитку близько 60 інфекційних захворювань. Однак, батьки часто відмовляються вакцинувати своїх дітей, особливо після того, коли начитаються в Інтернеті про жахливі випадки післявакцинальних реакцій і ускладнень, які не завжди обґрунтовані та доведені.

«Якщо вакцина якісна, щеплення проводить кваліфікований медик відповідно до встановлених правил, а дитина на момент вакцинації - здорова, жодної небезпеки немає, - запевняє лікар-епідеміолог Львівського міського відділу обласного лабораторного центру МОЗ України Олександра Яхницька. - Особливо це стосується вакцинації проти «керованих» інфекцій (кору, краснухи, паротиту, кашлюку тощо). І навпаки, повна відмова від щеплення може призвести до важких наслідків. У нещеплених інфекційні недуги, як правило, мають важкий перебіг. Розвиваються ускладнення різних органів та систем, які у подальшому можуть призвести до непліддя, сліпоти, розумової відсталості, паралічів тощо».

Відповідно до календаря щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, вакцинацію проводять проти 10 інфекційних захворювань:

n Вірусного гепатиту В. При цій недузі уражається печінка. Хвороба супроводжується симптомами інтоксикації, а також (хоч і не завжди) жовтухою. У деяких дітей згодом може розвинутися розлад жовчовивідних шляхів (дискінезія). Також є ймовірність, що гострий гепатит перейде у хронічний, а вже той - у цироз.

n Туберкульозу - захворювання, яке уражає всі органи і тканини людського організму. Найчастіше спостерігається туберкульоз легень. В Україні триває епідемія туберкульозу.

n Поліомієліту. Ця хвороба супроводжується запально-інфекційним токсичним синдромом та ураженнями спинного мозку з розвитком млявих паралічів.

n Дифтерії - захворювання дихальних шляхів, яке характеризується фібринозним запаленням слизових оболонок зіва, носа, гортані і токсичним ураженням серцево-судинної та нервової систем.

n Правця, який уражає нервову систему, викликає напади судом. Зараження відбувається, здебільшого, через контакт із ґрунтом, коли збудник потрапляє в організм через дрібні порізи, ранки чи тріщини у шкірі.

n Кашлюку, що характеризується катаром дихальних шляхів і приступами спазматичного кашлю та призводить до запалення легень. Захворювання виснажливе і тривале.

n Кору, який викликає важку лихоманку, висипи на шкірі, призводить до розвитку бронхіту, пневмонії, порушення роботи серця, печінки й нирок.

n Краснухи, що проявляється лихоманкою і висипом на шкірі. Особливо небезпечна краснуха для вагітних, які не мають проти неї імунітету (тобто, не хворіли у дитинстві або не були щеплені). Жінка може втратити дитину або народити немовля з важкими вродженими вадами.

n Епідемічного паротиту (відомого як «свинка»), який викликає інтоксикацію організму, уражає слинні, статеві залози, нервову систему, мозкові оболонки та підщелепну залозу. Особливо небезпечний для хлопчиків, бо може провокувати безпліддя у дорослому віці.

n Гемофільної інфекції (Ніб-інфекції), що може «маскуватися» під ГРВЗ, отит або бронхіт. Найнебезпечніша форма - гнійний менінгіт. У групі ризику - діти віком від шести місяців до чотирьох років.

Крім обов'язкових планових профілактичних щеплень можуть проводитися інші, т. зв. рекомендовані профілактичні щеплення. Наприклад, з настанням осені рекомендується щепитися проти грипу. Після укусів скаженими тваринами призначається курс профілактичних щеплень проти сказу.

Поствакцинальні реакції та ускладнення. Що потрібно знати?

 

l Післявакцинальний період найчастіше має безсимптомний перебіг. Проте у 5-30% щеплених можуть виникати допустимі вакцинальні реакції.

l Післявакцинальні реакції - це клінічні й лабораторні ознаки нестійких патологічних (функціональних) змін в організмі, що виникають внаслідок щеплення.

l Післявакцинальні ускладнення - це стійкі функціональні й морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень стану здоров'я. Як правило, розвиваються або у першу добу після введення вакцини (реакції негайного типу), або у період розпалу вакцинального процесу (у перші 1-2 дні після введення інактивованих вакцин і з 5-го до 14-го дня - після введення живих). Такі ускладнення, як енцефаліт чи вакциноасоційований паралітичний поліомієліт, після щеплення відповідними вакцинальними препаратами можуть давати про себе знати протягом 30-40 діб.

Автор: Наталія Дружбляк

Джерело: «Високий Замок»