Підписи і накази Дмитра Сторожука та Юрія Столярчука допомогли міжнародному шахраю Дмитрові Малиновському, якого заарештували у Франції зі середньовічним замком і картинами Сальвадора Далі, декілька років вважатись мертвим. Про це йдеться у сюжеті Валерії Іванової «Могильники Луценка» для програми Bihus.info («Наші гроші з Денисом Бігусом»).

 

На момент інсценування смерті Дмитро Малиновський був основним підозрюваним у кількох кримінальних справах в Україні. Перша справа стосувалась шахрайських дій із приватною фірмою одеситів, які, за версією слідства, завдали шкоди потерпілим на суму більше, ніж 340 тисяч доларів. Розслідування проводилось із 2012 року. У 2014-му Генпрокуратура звинуватила Малиновського ще й у фіктивному замінуванні суду та підробці документів.

А навесні 2015-го він провернув найбільшу свою аферу - пообіцяв сінгапурській фірмі Dreymoor Fertilizers Ltd доправити карбамід і аміак виробництва Одеського припортового заводу на суму понад 12 мільйонів євро, але забрав кошти і зник. Кримінальне провадження зареєстрували на початку 2016-го.

Між двома фінансовими аферами Малиновський інсценував власну смерть, підробивши свідоцтво. Допомогли йому в цьому мати і дружина. За легендою, 18 серпня 2014 року Малиновський вирушив на судове засідання, але додому так і не повернувся. У листопаді невідома особа через консьєржа будинку передала дружині картонну коробку, в якій було свідоцтво про смерть чоловіка та попіл. У документах йшлося, що Малиновський загинув 25 жовтня 2014 року на території Луганська.

Дані про смерть Малиновського з фальшивого свідоцтва не були внесені до державного реєстру, тож дружина і мати просили суд визнати факт смерті. 12 травня 2015 року суд задовольнив позов, виходячи з наявності свідоцтва про смерть і факту, що родина здійснила поховання. Рішення ухвалила суддя Юлія Свячена.

Але на початку 2016-го прокуратура разом зі слідчими Національної поліції провели обшук вдома у батьків Дмитра Малиновського. Вилучили комп'ютерну техніку, телефони і сім-карти. На одному з телефонів було знайдено закриту абонентську групу, в якій Дмитро Малиновський спілкувався з батьками. Окрім повідомлень, він надсилав відео і фото замку у Франції, який придбав у 2015-му через люксембурзьку фірму і який пізніше арештують французькі жандарми.

«Він розповідав, як буде облаштовувати ось цей замок, вже були фото цього замку. Наскільки пам'ятаю, там були фото його членів сім'ї, дітей, от він спілкувався з батьками», - розповідає тодішній голова прокурорської групи у двох перших кримінальних справах Ігор Чорний.

Окрім того, у матеріалах оперативно-розшукових дій були протоколи допиту свідків, які впізнали голос Малиновського на відео, що він надсилав батькам. А також свідки, які бачили Малиновського живим у Каннах.

Із беззаперечними доказами інсценування смерті Малиновським прокурори пішли до суду оскаржувати рішення першої інстанції про його смерть.

Але за тиждень до судового розгляду, 7 липня 2016 року, заступник генерального прокурора Дмитро Сторожук змінив групу прокурорів у двох перших кримінальних провадженнях стосовно Малиновського.

Наступного ж дня кримінальне провадження за підозрою у підробці документів і фіктивному замінуванні суду взагалі закрили.

А на засідання в Апеляційному суді м. Одеса про оскарження смерті Малиновського прийшов новий, нещодавно доданий у прокурорську групу, працівник ГПУ і... відмовився оскаржувати факт смерті.

Відмовлятись від Апеляційної скарги прокурор Олександр Козуб прийшов з довіреністю від іншого заступника генерального прокурора України Юрія Столярчука.

На записах аудіофіксації того судового засідання збереглася промова прокурора ГПУ Козуба у суді. Він аргументував свої дії відсутністю доказів смерті Малиновського і закриттям кримінального провадження: «На сьогоднішній день генеральна прокуратура України відмовляється від апеляційної скарги, у зв'язку із закриттям кримінального провадження. Нових обставин, які б спростовували факт смерті Малиновського, на цей час не встановлено».

На суді підтримувала позицію прокурора й адвокат Дмитра Малиновського Юлія Лещенко, яка запевняла суд, що попередній прокурор наразі вже не входить у групу прокурорів, і подання ним апеляції не може бути розглянуте судом.

За словами Олександра Журавльова, головуючого судді у тому судовому засіданні, якщо б Генеральна прокуратура не відмовилась від апеляції, рішення про смерть Дмитра Малиновського було б скасовано.

«В апеляційній скарзі вони посилались на те, що він не помер, наводили відповідні докази. Проте, в судовому засіданні представник Генеральної прокуратури відмовився від апеляційної скарги і надав суду відповідну заяву. Якщо б прокуратура не відмовилась від апеляційної скарги, то зазначене судове рішення було б скасоване».

Передував цим подіям лист-звернення на ім'я Юрія Луценка. Офіційно лист фігурував як анонімний, але надіслав його генеральному прокурору народний депутат від Блоку Петра Порошенка Володимир Ар'єв. У листі, зокрема, стверджувалось, що Дмитро Малиновський не має стосунку до кримінальних справ, які сфабриковані проти нього ексрегіоналами, та й узагалі Малиновський давно помер.

Цей лист від депутата був розписаний на заступника генерального прокурора Дмитра Сторожука 06 червня 2016 року. Тобто, за місяць до зміни групи прокурорів, відмови оскаржувати факт смерті і закриття кримінального провадження щодо шахрая.

За словами народного депутата Володимира Ар'єва, з Дмитром Малиновським він декілька разів зустрічався у Страсбурзі у 2016-му році: «Він приїжджав до мене кілька разів у Страсбург. Мені його представили як людину, яку, скажімо так, переслідують в Україні, і потім я вже дізнався, що це за людина, і перестав з ним спілкуватись. Уже мені сказали, що він - аферист».

Із цих пояснень випливає, що депутат надіслав у ГПУ лист про смерть Малиновського після того, коли особисто бачив його живим. Але тверджень із листа про смерть свого співрозмовника нардеп під час інтерв'ю не пригадав. Наступного ж дня Ар'єв озвучив Bihus.Info трохи іншу версію.

Під час другого інтерв'ю нардеп повідомив, що Дмитро Малиновський представився йому іншою людиною - адвокатом Малиновського. А лист про смерть Малиновського нардеп переправив до ГПУ, бо повірив у логічно викладені факти у звернені.

За словами депутата, Дмитро Малиновський пропонував йому за ці послуги «певні преференції», але депутат відмовився і вирішив допомогти безкоштовно.

Зрештою, генеральна прокуратура оскаржила факт смерті Дмитра Малиновського тільки у серпні 2017 року. Тобто, аж через півтора року після того, коли на обшуках прокурори у перших справах знайшли беззаперечні докази того, що Малиновський - живий. Це оскарження сталося у той час, коли підозру Малиновському готувала столична прокуратура у справі про заволодіння 12 мільйонами євро на постачанні продукції ОПЗ. Саме столична прокуратура ініціювали міжнародний розшук Дмитра Малиновського у серпні 2017 року.

Затримали його у 2018-му у Франції. За повідомленням Європолу, увагу французьких правоохоронців привернула купівля середньовічного замку Шато де Ларошпо у Бургундії за 3 мільйони євро. При обшуку в Малиновського вилучили вінтажний Rolls-Royce і три картини Сальвадора Далі.

 

Джерело: «Bihus.Іnfo»