19 травня
у Львові пішов з життя відомий стрибун з жердиною 1960-х років Віталій Чорнобай.
Віталій Іванович лише чотири дні не дожив до свого 90-річчя.
Стрибки зі
жердиною зацікавили Чорнобая як один з видів десятиборства, яким він почав займатися
під керівництвом Всеволода Тіпакова. У Львові тоді була єдина бамбукова жердина,
якою користувалися кілька спортсменів. Так сталося, що, виступаючи на змаганнях
з десятиборства, Віталій Іванович міг виконати норму майстра спорту, але цьому перешкодило
те, що він не взяв початкової висоти у стрибках із жердиною. Довелося приділити
цьому виду більше уваги, і 1951 року, перебуваючи у Москві, він почав ходити на
заняття і тренування, які проводив уже тоді знаменитий тренер Володимир Дячков.
Ті заняття
не минули даремно, бо вже восени Чорнобай стрибнув на 4,20 м. Такий результат дозволяв
претендувати на місце у збірній СРСР, яка готувалася до першого виступу на Олімпійських
іграх 1952 року. Але його тільки запросили на тренувальний збір, а на Олімпіаду
поїхали досвідченіші спортсмени. Зате Чорнобаю наступного року дали нагоду виступити
на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Бухаресті. А незабаром на міжнародних
змаганнях в Югославії львів'янин переміг американця Боба Сміта. І хоч той американець
не був серед найкращих американських стрибунів, сам факт перемоги совєцького спортсмена
над заокеанським у типово американському виді, яким вважався стрибок із жердиною,
став резонансом.
| |
| У ті часи, коли виступав Віталій Чорнобай, зі жердиною стрибали за незвичною для наших часів технікою
|
Олімпійський
виступ Чорнобая у Мельбурні був невдалим - 4,00 м і 13-е місце. У Ташкенті,
де готувалися команди перед відльотом до Австралії, аби звикнути до часового поясу
Мельбурна, легкоатлетів змушували розпочинати тренування о шостій ранку. Розминаючись,
Чорнобай послизнувся на ранковій мокрій траві і потягнув м'яз, але не зізнався,
бо могли не взяти у літак.
Холод та
вітер панували і під час олімпійського старту. Кваліфікаційну норму (4,15 м) атлет подолав легко,
але в основних змаганнях після стрибка на 4,00 м раптом змушений був рятувати
колегу, Володимира Булатова, і не налаштувався на наступний стрибок, закінчивши
виступ з дуже низьким результатом. А з Булатовим трапилось те, що, почувши про чудодійну
мазь «Слонс», яка нібито добре розігріває м'язи, він щільно намастив нею ноги. Коли
трохи розігрівся, ноги спітніли і його почало пекти щоразу більше. Він бігав, сварився,
просив допомоги, а Чорнобай його заспокоював, витирав йому ноги, а до свого стрибка
не встиг підготуватися.
1958 року
у Москві на першій легкоатлетичній матчевій зустрічі СРСР - США львівський стрибун
переміг у стрибках і після змагань обмінявся з американцем Роном Моррісом майками,
про що фоторепортери встигли зробити фото. Наступного дня спортсмена викликали на
«килим» і звинуватили у тому, що «продав герб країни ворогам», оголосили догану
і більше на міжнародні змагання майже не посилали.
Віталій Чорнобай
- рекордсмен СРСР зі стрибків із жердиною (4 м, 52 см). Після завершення спортивної кар'єри з
1963 року присвятив себе педагогічній та науковій роботі - був доцентом кафедри
легкої атлетики Львівського університету фізичної культури, кандидат педагогічних
наук, автор методики дослідження біомеханічних параметрів цілісних легкоатлетичних
вправ «телеподометрія».
Висловлюємо
щирі співчуття рідним та близьким Віталія Івановича...
Джерело:
«Главком»