У засвіти відійшла людина, яку можна було б назвати двигуном культури в Українському П'ємонті, - Маркіян Іващишин. Безліч гучних культурних проектів у Львові таки чи інакше пов'язані з його іменем. Велика втрата для Міста. Непоправна втрата для українців...

Маркіян Іващишин раптово помер 21 травня у Львові в віці 52 роки.

Як стало відомо, йому раптово стало зле, і він впав на хідник вулиці просто біля свого будинку. Причина смерті - обірвався тромб.

«Марек помер 21 травня, у день народження нашого Гії - Георгія Гонгадзе... Йому б сьогодні виповнилося рівно 50... Марек готував на сьогодні присвячену його пам'яті промову... Вічна Вам пам'ять... Наше «Студентське Братство» є вже тепер і на небі...», - написала у своєму «Фейсбуку» Роксоляна Шимчук.

«Марек... Здавався монументальним, як скеля в Тустані. І не тільки через зріст та корпулентність. Більшість того, що робив, вивищувалось над культурним ландшафтом, вражало своєю актуальністю і потрібністю саме тут і зараз. Мав несамовиту «чуйку» до культури. Перелік заснованих ним фестивалів та ініційованих проектів забере кілька сторінок. Штампи «людина-доба», «людина-легенда» - про нього. Щоби на всі 100% зрозуміти, ким був Марек для Львова, досить уявити, яким був би Львів без нього.

На фото: Георгій Гонгадзе і Маркіян Іващишин. Фото зі сторінки «Пласт – український скаутинг» у «Фейсбук»

«Тримається, бо крутиться!» - дзиґівське мотто. Багато хто за тих майже тридцять років доклався до «підкручування» «Дзиґи». Люди приходили і відходили, Марек залишався. І з часом таки втомився, розчарувався, вигорів... Така-от зловісна закономірність: не стало «Дзиґи» - не стало Марека», - написала Наталія Космолінська на сторінках «Zbruc».

Маркіян Іващишин народився у Львові 6 вересня 1966 року.

Навчався у Львівському політехнічному інституті, де створив осередок Студентського братства.

З 1989 року почав працювати у Львівській археологічній експедиції.

У 1990 році очолив Студентське братство Львова і став одним із провідників студентського голодування у Києві, яке згодом отримало назву «Революція на граніті».

Депутат Львівської обласної ради I-го демократичного скликання.

2000-2001 - у період «касетного скандалу» разом з Донієм та Чемерисом заснував Громадський комітет «За Правду!».

Буквально напередодні своєї раптової смерті Маркіян Іващишин отримав орден князя Ярослава Мудрого V ступеня з нагоди відзначення 30-річчя Студентського братства.

З 1993 року працював директором Мистецького об'єднання «Дзиґа».

Організовував фестивалі «Вивих». Був арт-продюсером проектів «Вогні великого міста», «Новий Ноїв Ковчег», продюсером гуртів «Клуб шанувальників чаю», «Мертвий Півень», «Dzyga Jazz Quintet», ранніх проектів «Океану Ельзи» та Руслани («Дзвінкий вітер»), організатором фестивалю «Проект Є», «Слухай українське», «Гранди мистецтва», «Метро Jazz», «Флюгери Львова», «Jazz Bez», одним із засновників культурологічного журналу «Четвер».

Мав у власності культові львівські кав'ярні «Лялька», «Вавилон-20», «За кулісами», «Під Клепсидрою».

Віце-президент регбійного клубу «Сокіл».