rss
09/22/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#360

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Репортаж \ Великдень з гаївками у церкві Святої Трійці

Церква Святої Трійці (359 Вroome St., New York, Holy Trinity, Ukrainian Orthodox Church) має свої традиції та ексклюзиви. Наприклад, цього року в Різдвяні дні вперше в історії наш церковний вертеп виступив на головній ялинці Нью-Йорка, у Рокфеллерському центрі. Лише в цій церкві на Великдень шостий рік поспіль проводяться традиційні гаївки для дітей. Їх відповідально і щиро готують учителі церковної суботньої школи. Це такий чудовий ексклюзив, яким хочеться поділитися.

 

Страсний тиждень напередодні Великодня

 

«...Нехай завжди душа іскриться вірою, помисли - добром, а серце - любов'ю»

(З письмового вітання прихожан
з Великоднем у церкві Святої Трійці)

 

Title

 

Українська Православна Церква Святої Трійці
на Broome St., Мангеттен, Нью-Йорк

 

Але попередньо - короткий огляд служб, які проводила церква Святої Трійці протягом Страсного тижня (21-27 квітня цього року), перед Великоднем.

Страсним називають останній (шостий) тиждень Великого посту. Власне, в кожній християнській церкві відбуваються богослужіння, але вони мають свої особливості, оформлення, ауру, рівень порозуміння між прихожанами та отцями, які їх проводять. А також залежать від професійності і складу хору, який відіграє величезну роль у донесенні суті Літургій.

(Див. на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=jhihbR9hW1. Тут - дизайн церкви під чудові звуки церковного хору, а далі - служба Великого понеділка з церемонією мирування).

У нашій церкві підготовку до Великодня розпочали дітки в школі. В суботу, 20 квітня, вони навчалися розписувати писанки. Тут були вчителі. Тут був і отець Тодор Мазур, який надихав учнів уже своєю присутністю, доброзичливим спілкуванням.

Title  Title
 До Великодня першими готувалися діти церковної школи –розписували писанки

 

У неділю, 21 квітня, правилася Божественна Літургія (святого Іоана Золотоустого). У Вербну неділю (за тиждень перед Великоднем) священик розповідав про вхід в Єрусалим Ісуса Христа, якого люди захоплено вітали вигуками «Осанна» та встеляли йому шлях пальмовими гілками, тому що увірували, що перед ними всемогутній Господь Спаситель. Адже напередодні він оживив померлого чотири дні тому святого Лазаря. Традиційно уособленням пальмових гілок стали вербові, які освячували в цю неділю, і кожен із прихожан ніс кілька гілок додому. Вони - символ святості. Звичайно, освячення провів отець Тодор Мазур разом з дияконом Адріаном Мазуром, як і всі наступні служби кожного дня Страсного тижня, які називаються «Великими». Ці Служби перед Великоднем присвячені останньому тижневі земного життя Ісуса Христа і спогадам про його страждання і смерть.

Title  Title
Title
 Вербна неділя, 21 квітня. Божественну Літургію відправили, як і всі наступні,
настоятель церкви отець Тодор Мазур та диякон Адріан Мазур

 

*****

У Великий понеділок, 22 квітня, відбулася особлива Служба за участю отця Мазура та ще шести отців із сусідніх православних церков Нью-Йорка, як того вимагає церемонія мирування святим «миром». Прийняття «мира» велику роль відіграє в оздоровленні не тільки душі, але й тіла. Тобто, фізичного оздоровлення. Церква була переповнена прихожанами.

У Великий вівторок та Велику середу, 23 та 24 квітня, відбувалися Літургії Ранішеосвячених Дарів. Всі богослужіння звернені до надії Царства, яким є те духовне очікування, що й знаменує весь Великий піст. Саме фізичне жертовне страждання протягом Великого посту та духовне очищення сповідями є шляхом до духовного вдосконалення.

Великий четвер, 25 квітня, - найдовша вечірня. Отець Тодор з дияконом Адріаном позмінно читали 12 Євангелій святих страстей, тобто 12 уривків зі споминів святих апостолів, в яких розповідається про Тайну вечерю, зраду Іуди, суд над Ісусом і його смерть на хресті. Тобто, згадуються Страсті Господні від молитви Спасителя в Гетсиманському саду до покладання його тіла в домовину.

Title  Title
 Диякон Адріан розказує про історію воскресіння
Ісусом Хрестом святого Лазаря: картина з таким
сюжетом намальована на церковній стіні
 У Великий понеділок Службу Божу відправили
шість священнослужителів. Під час богослужіння
було здійснено обряд мирування

 

Цей день називають Чистим четвергом. Насамперед, тому, що потрібно очищати серце, помисли. Чистий четвер - від того, що людина сповідається і причащається святими тайнами Христовими.

Всі прихожани стояли із запаленими свічками довгу службу. Згідно з нашою традицією, люди мали б нести запалену свічку додому. Майже всі в цей вечір прийняли причастя.

Велика п'ятниця, 26 квітня, - день жалоби. День смерті Христа. Згадували його страждання на хресті. Поховання фізичного тіла. Головним цього дня є обряд винесення плащаниці з гробом, в якому - зображення Христа. Всезагальне поклоніння йому.

Title  Title
 Священнослужителі після відправи мирують спеціальним ароматними «миром» прихожан –
дітей, дорослих і один одного

 

Велика субота, 27 квітня. Вранці відбулася Літургія з Вечірньою, коли в 1-й половині служби ще розповідали про перебування Ісуса Христа в домовині, а в другій половині - головним дійством було переодягання у світлі ризи, зміна на світлі декорації і проголошення Воскресіння Христового з традиційним «Христос Воскрес!». Відбулося освячення пасок тих вірян, котрі з низки причин не могли бути присутніми на Всеношній. А для більшості вірян вона почалася об 11:30 ночі 27 квітня і продовжувалася до 4 ранку 28 квітня.

Title  
 У Великий (Чистий) четвер 12 частин Євангелія
на тему «Страсті Хрестові»
читали отець Тодор та диякон Адріан
 

 

Настав Великдень - найсвітліше і найбільше християнське свято. Свято Воскресіння Христового.

І ще один ексклюзив від нашої Православної Церкви Святої Трійці. Щорічно, а цього року - особливо багатолюдно та урочисто, замість загальноприйнятого традиційного обходу навколо церкви парафіяни пройшли вулицею Брум (Вroome St.) о 12-й годині ночі.

Title  Title

 

Title

 

 Велика п’ятниця – день найбільшої жалоби.
Винесення плащаниці, символічної домовини
Ісуса Хреста, і відповідна Служба Божа

Title 

 Основна традиція Великої суботи – Всеношна.
Відправа у Велику суботу (з 27-го на 28 квітня).
Отець Тодор готує прихожан до Пасхальної ходи
поза церквою, пропонуючи : «Візьміть святе
світло» (треба запалити свої свічки від спеціального
святого вогню) зі словами: «Воскресіння Твоє,
Христе Спасе, янголи оспівують на небесах,
і нас на землі сподоби чистого серця Тебе славити»

Title  Title
 Фрагмент ходи вулицею Брум (Broome St.),
Мангеттен, Нью-Йорк. На передньому плані
отець Тодор та диякон Адріан
 Запаливши свічки,
прихожани виходять опівночі
на Пасхальну ходу

 

Умови для цієї ходи готує отець Тодор завчасно, узгоджуючи всі нюанси з міською владою Нью-Йорка, служби якої перекривають вулицю і роблять її пішохідною. Хода виглядала дуже урочистою, парадною, з хоругвами, іконами, запаленими свічками, і викликала велике захоплення у місцевих мешканців, незважаючи на нічний час. Мешканці цієї італійсько-китайської ерії робили фотографії з балконів, перехожі розпитували про мету, як вони висловлювалися, «параду» і дізнавалися, що так прихожани церкви, що на їхній вулиці, святкують Воскресіння Христове. Отримаєте задоволення, оглянувши цю ходу у знятому парафіянином Михайлом Годенюком відео: www.youtube.com/watch?v=QIt0lg-UA04&fbclid=IwAR1LHs (тут репортаж з усієї Всеношної, включно з ходою).

Title Title

 

Title  Title

 Після ходи близько 3-х годин поспіль продовжувалася урочиста Служба
Божа з частими повторами хору «Христос Воскрес
із мертвих, смертію смерть подолав...», вітаннями «Христос Воскрес –
Воістину Воскрес», а також щедрим освяченим пасок,
крашанок і всього, що вміщалося в кошиках прихожан для святкового столу

 

На Великдень, 28 квітня вранці, знову повторилася в короткому варіанті нічна служба. Дивіться тут: https://www.facebook.com/mihai.hodeniuc/videos/pcb.2714677285269770/2714020002002165/?type=3&theater

Title
 Title
 На цьому крилосі працює хор церкви Святої
Трійці: професійно, з багатоголоссям, емоційно.
І під час кожного богослужіння звучить духовний
гімн України «Боже великий, єдиний, нам Україну
храни». І майже щоразу – «Многая літа» на
честь одного (і більше) парафіян з різних приводів.
Регент і музикант – Станіслав Косів
 Великодня неділя, 3 година по полудні. Наші отці
вітають тих прихожан, котрі не змогли побувати
на нічній службі, а також тих, хто прийшов з дітками
на гаївки. Тричі урочисто обійшли залу, слухаючи
псалми у виконанні отця Тодора та дяка Василя
Смарженюка, а також спогади апостолів про воскресіння
Христове з Євангелія. Лунає запрошення на гаївки

 

Дуже тепло, радісно, зі світлою посмішкою, як завжди, отець Тодор окроплював присутніх свяченою водою під час триразового урочистого обходу по колу церковного приміщення. Див. тут: https://www.facebook.com/mihai.hodeniuc/posts/27. А на завершення запросив до зали на обід і дитячу гаївку.

Title  Title

 

Title

 

У програмі гаївок беруть участь:
діти із церковної школи, вчителі Оленка Дорожинська-Гошовська,
Оксана Данченко, отець Тодор, диякон Адріан,
мами Доброслава Курган та Наталя Максимишин

 

Title  Title
 Велике пожвавлення викликала участь у гаївці
«Жила була царівна...» мами Лесі Марчук у ролі
царівни та дяка Василя Смарженюка у ролі царевича
 Розпочалося змагання на тримання балансу під
мелодію гаївки «Вербовая дощечка, дощечка, По
ній ходить Мелася, Мелася, Мелася...» (Максимишин)

 


 
Title

 

 Отцеві Тодору не вперше і не такі
долати «труднощі». І завжди – весело,
із заворожуючою приємністю

Довгоочікувана радість: святкуємо Великдень разом

 

Наша мила гаївко, гаївко,

Чого тебе лиш тілько, лиш тілько?

Цілий рік тя чекали, чекали,

А за три дні провели, провели...

(З лемківської гаївки)

 

«Мамо, а що вже Паска закінчилась? Так довго чекали, так довго готувались і так швидко все промайнуло», - запитав мене шестирічний синочок Левко. Ділиться враженнями про святкування Великодня парафіянка та співавтор цього матеріалу Доброслава Курган, продовжуючи: «І справді, все хороше пробігає швидко. Особливо свята в прекрасній атмосфері нашої церкви Святої Трійці. Ми щасливі, що тут, далеко від дому, Бог послав нам частину українського осередку, такого рідного, щирого і душевного. Подарував цю церкву і чуйного отця Тодора, який зумів перетворити церкву в домівку, школу і місце, куди і з задоволенням хочеться йти. Йти, щоб не відбути, а відбуватись у службі, подіях, святкуваннях.

І ось сьогодні ми знову тут, у церкві, як вдома, кожен приніс гостинець: пасочки, крашанки, ковбаски, овочі. Та й волонтери на церковній кухні заздалегідь приготували спільне вгощання.

Всі зібралися за одним столом святкувати світле радісне свято Воскресіння Господнього. Всі такі гарні - у вишиванках, діти хваляться писанками, які самі розписували у школі Святої Трійці, б'ються яйцями, щасливі, бо перемагає добро над злом... За традицією, яйце, яке не розбилося, є переможцем, і його слід зберігати цілий рік, а розбиті - це «злидні», і їх швидко треба з'їсти.

Нікому тут не сумно. Ні родинам, бо прийшли сюди разом: батьки, діти та онуки; ні одиноким, які далеко від сім'ї, бо громада частково компенсує самотність. Радіють всі, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік.

У такому дружньому колі тут, у Нью-Йорку, всі відчувають себе ніби вдома, в Україні».

І дійсно, наговорившись, смачно поївши, всі, а насамперед діти, з нетерпінням очікують найрадіснішої для них події - веселих, рухливих гаївок: це і пісні, і гра, і фізкультура, і іспит на кмітливість, і перші спроби виступу на публіці в невимушеній ситуації, коли кожній дитині треба показати не завчені заздалегідь виступи, а експромтом - вроджені творчі нахили.

Довідка про традицію гаївок

 

«Воскресіння Христове - найбільше і найсвітліше свято всього християнського світу. Свято Пасхи багате не тільки величними богослужіннями, радісними співами і глибоко символічними обрядами, але й розмаїтими народними звичаями. Вони прийшли ще з передхристиянських часів, коли наш народ у той самий час відзначав свято весни і весняного сонця.

Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої.

Премилі великодні пісні творять один могутній гімн радості. Особливим виявом великодньої радості в нашій Україні були гаївки, гагілки, веснянки - цей дорогоцінний скарб ранньої культури наших прапрадідів.

На Великдень, після Служби Божої, скуштувавши свяченого яйця та паски, люди виходили в гаї, сади, левади, на церковні площі і влаштовували масові забави, де ще їхні мами і бабусі з року в рік відзначали це велике свято душі.

Лунають оглушливі, сповнені сили і розмаху пісні, і завмирають десь аж ген під небесами, а кожен звук пісні лягає просто на серце. Земля оживає, діти босоніж бігають, влаштовують жартівливі забави, дівчата водять гаївки, а душа спалахує радістю. За допомогою веснянок люди передають свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило. Немає жодного понурого обличчя - все співає і все веселиться».

*****

Дочекалися і ми гаївок (через непогоду вони відбувалися в церковній залі).

Діти стають у коло разом зі своїми вчительками: Оленкою Дорожинською-Гошовською (вона ж - директор української суботньої школи) та Оксаною Данченко. Вони щороку тішать дітей цим чарівним дійством. До слова, обидві вчительки - багатодітні мами: Гошовські виховують доньок Устю і Меласю та сина Івана, а Данченки - четверо доньок: Настю, Катерину, Софію, Марію. Свій досвід виховання дітей в українському дусі використовують у школі, що діє при церкві.

Співають і програють спочатку гаївку про Сонечко:

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко...

 

Наступна - найбільш відома весела танець-гра «Подоляночка»:

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона впала,

До землі припала,

Личка не вмивала,

Бо води не мала.

 

Ой, встань, встань, Подоляночко,

Ой, встань, встань молодесенька,

Умий личко, як ту скляночку,

Візьмися у боки,

Покажи нам скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

Сценарій гаївки можна «програвати» довго-довго, допоки всі не вмиють свої личка. : )

Щоб побачити, як це відбувалося наживо, варто набрати це відео авторства церковного історіографа Михайла Годенюка: https://www.facebook.com/mihai.hodeniuc/videos/pcb.2714677285269770/2714020002002165/?type=3&theater

На черзі - одна з найулюбленіших гаївок - «Жила була царівна - царівна молода». Це вже міні-театр із дійовими особами - царівною та царевичем. Протягом гри міняються виконавці цих дійових осіб. Актори, що вийшли на середину кола, повинні зіграти залицяння царевича, який має поцілувати молоду, та соромливість, ніяковість царівни.

Левко - синок Доброслави - соромливо потім сказав їй, що так і знав, що буде царевичем, а маленька Вікторія не хотіла вставати, бо він її не поцілував у щічку. Зате потім радісно скакали, гуляючи гаївкове весілля. До речі, ця дівчинка була на гаївках вперше, була страшенно радісна і задоволена, ми аж самі щасливішали від її захоплення. Діти раділи. Було весело і дорослим, які активно зіграли роль команди підтримки.

Креативна Оленка ще більше потішила всіх, викликавши царівною маму - пані Лесю Марчук, а царевичем - Василя Смарженюка. Вони миттєво ввійшли в роль царівни та царевича: червоніли, танцювали, сміялись, як у дитинстві.

А тут запросили у коло виконавців і отця Тодора зі сином - дияконом Адріаном. Вони «відпрацьовували» на рівні азарту діток.

Title  Title
 На старті – Марта Марчук,
чекає черги Мелася Гошовська
 Мелася (Гошовська) успішно дійшла до фінішу
Title  Title
 Левко Курган пройшовся по живому місточку,
бавлячись
 Відомо: «Долає дорогу той, хто йде»...
Тут – Софійка Данчишин

 

 

Жодна гаївка не обходиться без «Заплетеного шума». Нелегко було Оленці плести того «Шума», проходячи під руками найменших наших парафіян: півторарічного Іванка Гошовського та дворічної Меласі Максимишин, які чемно і з захопленням брали участь у всіх гаївках. Нині це була їхня прем'єра. Незле для виховання. Правда ж?

Але найцікавіше попереду. Це - «Вербовая дощечка», дуже весела забава і для дорослих, і для дітей. Нагадуємо гру: чоловіки, ставши у два ряди, особливим складанням рук («замок») утворюють живий суцільний «місток». Двоє батьків з одного кінця «живого мосту» допомагають кожній дитині, тримаючись за руки, пройти цей місток під співи «Вербової дощечки» до кінця і зістрибнути на підлогу. Босоногі малюки хотіли ще і ще раз пройтися. Лише сором'язливий Гавриїл цього разу не захотів, сказавши, що іншим разом. Тобто, замовлення на наступний рік отримано. А ось всі гаївки співав сміливо і з ентузіазмом.

Title  Title

 

Title

 

Діти парафіян завжди були і залишаються
привілейованим прошарком цієї церковної спільноти
 

І на фінал - найцікавіше: на «Вербову дощечку» запрошено отця Тодора (до слова, всі роки проведення гаївок він нарівні з малюками брав участь у цьому своєрідному змаганні). Сильні в нашій церкві чоловіки, та й паски з ковбаскою поїли, то й втримали отця. : ) Успішно і радісно отець Тодор подолав «дощечку». Ну і став прикладом для наслідування. Для всіх. Як завжди і в усьому.

І на самий фінал всі присутні, дорослі і діти, рушили ланцюжком, за руки взявшись, навколо великої церковної обідньої зали, імітуючи гаївки на природі. Співали всі разом останню з них:

Ми гаївку провели,

Весну красну привели, привели,

Весну красну привели.

Привели на пшеницю,

На зелену пашницю, пашницю,

На зелену пашницю.

Весно, землю зогрівай,

Буде врожай, як Дунай, як Дунай,

Буде врожай, як Дунай.

Пройде літо й зимонька,

Знов зашумить гаївка, гаївка,

Знов зашумить гаївка.

Дай нам, доле, довгий вік,

Всім зустрітись через рік, через рік,

Всім зустрітись через рік.

 

Все це відбувалося невимушено, щиро, захоплююче! Тому панувала дуже сприятлива, незабутня дружня атмосфера. І ще раз ми з Доброславою стверджуємо: добре, що маємо такий духовний Український дім у мультикультурному Нью-Йорку. Де можна з Богом поспілкуватися, є кому в гріхах покаятися, на добрі вчинки налаштуватися, домівку рідну відчути у дні свят. Дякувати Богу. Подяка отцеві Тодору з родиною, які вкладають всю душу, щоб створити ту атмосферу, яка приваблює і тішить кожного з нас. Де можна навчати наших дітей та онуків українських пісень та звичаїв. Дякуємо всім парафіянам, що зуміли створити дружню спільноту - родину, в житті якої кожен бере посильну участь. Саме в спільності - запорука магнітного притягання цієї церкви. Сюди на свята приїздять із трьох сусідніх штатів.

Ось так радісно, родинно ми святкували Великдень, як і всі інші свята в церкві Святої Трійці. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

 

Title

 

Михайло Годенюк

Фото та відео Михайла Годенюка,
Доброслави Курган, Наталі Максимишин

https://www.facebook.com/mihai.hodeniuc/videos/pcb.2714677285269770/2714019998668832/?type=3&theater

Зоя Скоропаденко: «The Hope - це концептуальна скульптура, яка має нагадувати, що ми маємо історію, але з надією дивимося в майбутнє»

День вишиванки та День Європи у Києві

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com