Ще 75 новообраних суддів Верховного Суду України склали присягу 7 травня 2019 року. Указ про їхнє призначення підписав президент Петро Порошенко. Тепер Верховний Суд має укомплектований суддівський апарат - 193 судді зі 196 можливих. Громадська рада доброчесності заявляє, що до Верховного Суду потрапили «одіозні недоброчесні» судді.

 

«Верховний Суд - це останній і головний рубіж верховенства права в нашій країні», - сказав чинний президент України Петро Порошенко на урочистій церемонії складання присяги новопризначеними суддями.

За словами президента Порошенка, судова реформа розпочалася чотири роки тому задля законних і справедливих суддівських рішень, а «Верховний Суд є взірцем для інших судів».

Він нагадав, що головне завдання судової влади - «захист прав і свобод простої людини», забезпечення єдності та прогнозованості судової практики і завершення розгляду тих багатьох тисяч справ, «рішень стосовно яких уже зачекалися наші громадяни».

Також Петро Порошенко висловив сподівання, що новообраний президент Володимир Зеленський та його команда «поважатиме рішення щодо незалежного та справедливого суду, закріплене в Конституції України».

«Нас об'єднує спільна відповідальність, яку ми взяли на себе перед народом України», - сказала голова Верховного Суду Валентина Данішевська.

Вітаючи новопризначених суддів, вона зауважила, що вони долучилися до того складу ВСУ, який розпочав працювати півтора року тому - із січня 2018 року. Туди ввійшли 113 суддів, які пройшли відбір, були призначені президентом і склали присягу в листопаді 2017 року.

За цей час, повідомила Данішевська, оновлений Верховний Суд уже розглянув майже 120 тисяч справ, а зараз на розгляді перебуває ще приблизно 100 тисяч справ.

Голова Верховного Суду наголосила, що «пріоритетом є передбачуваність рішень Верховного Суду та єдність судової практики».

Великий сумнів, що промовлені президентом Петром Порошенком і головою Верховного Суду Валентиною Данішевською слова будуть втілені у реальній роботі судової системи, висловили представники громадських організацій, які відслідковують роботу судів і перевіряють доброчесність суддів.

«Третина новообраних суддів є вихідцями зі старої системи, де процвітало право телефонного дзвінка та корупція. Ці судді мають негативні висновки Громадської ради доброчесності. Але, незважаючи на думку громадськості, Вища рада правосуддя рекомендувала нечесних суддів на посади ВСУ. Це негативно впливає на репутацію ВСУ і буде даватися взнаки в подальшому. Адже не можна чекати справедливості від нечесних суддів», - так прокоментувала Радіо Свобода якість суддівського корпусу Верховного Суду координаторка проектів Центру громадянських свобод та член правління Адвокатської дорадчої групи Марина Ліліченко.

Громадська рада доброчесності (ГРД) повідомила, що з новопризначених 75 суддів, раніше рекомендованих Вищою радою правосуддя, 15 мають негативні висновки Громадської ради доброчесності.

Таким чином, після двох конкурсів, за підрахунками ГРД, 44 судді (22,7%) зі 193 обраних до Верховного Суду не пройшли перевірку на доброчесність.

Хто ж ці судді?

 

Координаторка Громадської ради доброчесності Галина Чижик, коментуючи «доукомплектацію» Верховного Суду України, у коментарі Радіо Свобода назвала найскандальніших - на погляд ГРД - суддів, указ про призначення яких у найвищу судову інстанцію країни підписав президент Порошенко.

Зокрема, це колишній голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк.

«Він отримав негативну славу, зокрема, покриваючи «суддів Майдану». Користуючись своїм становищем, Бенедисюк карав та тиснув на незалежних суддів, а «покірним» надавав індульгенції», - розповідає Галина Чижик.

Також Бенедисюк під час співбесіди так і не пояснив, коли отримав українське громадянство і чи має він російське громадянство. Таке запитання виникло, оскільки на початку 1990-х Бенедисюк працював суддею у Російській Федерації.

Суддею Верховного суду став і Сергій Могил, племінник народного депутата від «Опозиційного блоку» та скандально відомого голови Центральної виборчої комісії під час виборів 2004 року - Сергія Ківалова.

Сергія Могила підозрюють у тому, що він незаконно приватизував і продав службову квартиру у столичній новобудові, а також толерував незаконне втручання в автоматизовану систему розподілу справ у суді - так звану «схему Татькова-Ємельянова».

До Верховного Суду потрапляє ще один родич Ківалова - суддя Максим Тітов, який є сином одного із членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Коли Тітов проходив оцінювання у ВККС, то його батько навіть не взяв відпустку, тобто, мав можливість прямо впливати на результат оцінювання.

Як повідомляє голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков - теперішній новопризначений суддя ВСУ Максим Тітов причетний до засудження автомайданівців та затягування справ Майдану, а також за останні два роки він закрив, щонайменше, 21 справу про покарання нетверезих водіїв.

Що очікувати?

 

Верховий Суд України не лише «задає планку», ухвалює остаточні рішення, формує обов'язкову судову практику для інших судів, а й переглядатиме, зокрема, рішення Вищого антикорупційного суду в касаційній інстанції.

Від складу Верховного Суду, від тих рішень, які ВСУ ухвалюватиме, залежить те, як зміниться загалом судова система і чи з'явиться у суспільства довіра до судів.

«А хіба можна очікувати від недоброчесних суддів «чесних» суддівських рішень?!» - кажуть правозахисники.

Аналіз уже ухвалених із січня 2018 року рішень ВСУ демонструє, що якісного оновлення не відбулося, - каже Галина Чижик.

Про це свідчать, зокрема, скандальні рішення про поновлення на посадах «суддів Майдану», а також рішення ВСУ на користь забудовників у судових справах щодо намагання громад зберегти «зелені зони».

І це при тому, що Верховний Суд ставить «фінальну крапку», після нього вже немає куди йти далі захищати свої права.

Висновок кількох років проведення судової реформи: не можна повністю перекрити можливість потрапляння недоброчесних суддів до Верховного Суду України, не оновивши перед цим склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів - органів, відповідальних за добір суддів.

«У ВККС і ВРП мають входити не самі судді, яких ми безуспішно намагаємося замінити у процесі судової реформи, а ті, кому суспільство довіряє найбільше, - представники громадськості та міжнародні експерти», - вважає Михайло Жернаков.

Тепер, на його думку, очистити склад Верховного Суду можливо хіба що через ухвалення спеціального закону, який би дозволив провести повторне оцінювання суддів.

Автор: Ірина Штогрін

Джерело: «Радіо Свобода»
«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу
Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»