rss
07/17/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#356

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ «Підводні камені» для нового Верховного головнокомандувача

«Зіркопад», організований наприкінці своєї президентської каденції П. Порошенком, відволікає увагу від низки інших указів у сфері національної безпеки і оборони, які матимуть більш суттєвий вплив на діяльність наступного президента України.

 

Почати потрібно з указу від 25 квітня 2019 року № 167/2019, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2020-2022 роки за статтями, пов'язаними з гарантуванням національної безпеки і оборони України».

Процедурно проведений розподіл є плановим, відповідно до термінів, визначених Мінфіном. Однак, питання полягає у тому, наскільки етичними є пропозиції, підготовані «старою» командою, і чи відповідає цей розподіл баченню новим президентом пріоритетів розвитку сектора безпеки і оборони.

Найбільше питань у зв'язку з цим виникає щодо суті проведеного розподілу. На 2020 рік бюджет сектора безпеки і оборони сплановано на рівні 381,5 млрд грн., що майже на 170 млрд грн. більше, ніж у 2019 році. Натомість така різниця між 2018 і 2019 роками складала лише 33,3 млрд грн. Наскільки реалістичними є прогнозовані показники?

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 411 передбачено за найбільш оптимістичним сценарієм економічного і соціального розвитку України на 2020 рік номінальні показники валового внутрішнього продукту на рівні 4056,7 млрд грн.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про національну безпеку», обсяг видатків на фінансування сектора безпеки і оборони має становити не менше, ніж 5 відсотків запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше, ніж 3 відсотки - на фінансування сил оборони. Виходячи з вище наведених показників, пропозиції до бюджетної декларації визначають запит на видатки у 2020 році на безпеку і оборону на рівні 7 відсотків.

На перший погляд, такий оптимізм можна лише вітати. Але аналіз виконання бюджету Міноборони за попередніх п'ять років війни свідчить про неспроможність оборонного відомства ефективно використати запланований ресурс навіть на рівні 3%. Практично щороку (за винятком 2017 року) Міноборони повертає до державного бюджету мільярди невикористаних коштів без призначень.

Своєю чергою, гонитва за виконанням бюджету призводить до службових зловживань і нецільового використання коштів. Крім того, безпристрасний аудит Рахункової палати України, проведений у лютому 2019 році, встановив, що ефективність управління Міноборони об'єктами державної власності за результатами моніторингу Мінекономрозвитку оцінюється як «негативне управління». Попередній аудит у 2018 році виявив зловживань у програмі придбання житла для військовослужбовців на суму понад 600 мільйонів гривень.

Є також певні парадокси у бюджетному декларуванні на 2021 рік, які призводять до певних роздумів навколо пріоритетності завдань, які РНБО у нинішньому складі бачить у сфері національної безпеки і оборони.

Так, порівняно з 2020 роком, видатки на Міноборони у 2021 передбачається збільшити усього на 9%, у той же час, коли на національну поліцію - на 34%, а на управління державної охорони - на 15%. Найбільш значне збільшення бюджету на 50% передбачене для Мінекономіки у період між 2020 та 2021 роками. Наразі саме цей державний орган опікується формуванням військово-промислової політики України. Рішення щодо подальшої долі ДК «Укроборонпром» та щодо необхідності створення окремого органу для управління ОПК буде прийматися вже новим президентом, котрий і буде визначати рівень державного ресурсного забезпечення цієї галузі промисловості.

Великі сумніви також викликає обґрунтування прогнозних показників бюджету апарату Ради національної безпеки і оборони України з огляду на суми заробітних плат та винагород, які отримують керівники цього державного органу, що здійснює інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради.

Так, за підсумками минулого року середньомісячна заробітна плата та премії керівника апарату РНБО становила 93,4 тис. грн., а його заступників - близько 80 тис. грн. Навіть з урахуванням підвищення посадових окладів на посадах державної служби, яке здійснено у 2019 році, є питання щодо правомірності нарахування таких виплат окремим працівникам апарату РНБО. Це буде з'ясовано компетентними органами пізніше у цьому році.

Але ж є ще й морально-етичний бік цієї справи. Середньомісячне грошове утримання Командувача операцією об'єднаних сил на Донбасі генерала Сергія Наєва (з урахуванням надбавок за участь у бойових діях) - лише 58,7 тис. грн. У зв'язку з цим навіть не варто згадувати про рівень грошового утримання сержанта-контрактника у Збройних силах України.

З цього порівняння простий висновок - фронт україно-російської війни проходить у іншому місці - на вулиці Петра Болбочана у Києві, де мужньо тримають оборону чиновники апарату РНБО.

Гібридність цієї війни знаходить підтвердження у наступному указі П. Порошенка від 7 травня 2019 року № 200/2019, яким вводиться у дію рішення РНБО України «Про заходи щодо зміцнення обороноздатності держави». Виявляється, усі проблеми були пов'язані з відсутністю концептуальних підходів до «зміцнення обороноздатності держави в умовах тривалої агресії з боку Російської Федерації». Тепер проблеми територіальної оборони, військово-патріотичного виховання молоді, підготовки військового резерву, інформаційної боротьби та організації і підтримання дій руху опору на окупованих територіях швиденько (за три місяці) вирішить міжвідомча робоча група (далі - МРГ) на чолі із заступником секретаря РНБО С. Кривоносом. Це - той полковник із президентськими амбіціями, який за дорученням П. Порошенка вже подолав корупцію в «Укроборонпромі». Очевидно, саме за це йому СЕКРЕТНИМ указом присвоїли звання генерал-майора і тепер доручили нове відповідальне завдання. (Прим. автора. З нетерпінням очікую, що новий президент оприлюднить усі подібні закриті укази. Народ має знати своїх героїв!)

Але у цьому випадку, щоб бути послідовним, П. Порошенко має з ганьбою звільнити керівництво Міноборони та Генштабу, які за останніх п'ять років не спромоглися вирішити проблеми, з якими новоспечений «секретний» генерал впорається за три відведені указом місяці.

Указом від 7 травня 2019 року № 201/2019 було затверджене відповідне положення про міжвідомчу робочу групу. Відповідно до пункту 7 положення С. Кривонос подаватиме пропозиції, напрацьовані МРГ, секретареві РНБО О. Турчинову, якому він і так підпорядкований. Можна зі 100% впевненістю прогнозувати, що результати роботи цієї МРГ будуть такими ж нікчемними, як і щодо «Укроборонпрому». Хоча, мабуть, і цього буде достатньо для другої генеральської зірки головуючому у МРГ. Однак, часу для цього залишилося замало (до інаугурації нового президента).

Цікаво, що при задекларованому у Конституції і широко розпіареному курсі на євроатлантичну інтеграцію до складу МРГ не залучено ЖОДНОГО представника з численної армії закордонних радників, як і ЖОДНОГО з представників недержавних аналітичних центрів, волонтерських та ветеранських організацій тощо. Отакі нові підходи...

Іншого і не варто було очікувати, беручи до уваги вартість указів, які з березня ц. р. видає все ще легітимний президент. У зв'язку з цим не можна пройти повз ще один «епічний» за безглуздим змістом указ, виданий напередодні другого туру президентських перегонів.

Йдеться про указ від 20 квітня 2019 року № 55/2019 «Питання європейської та євроатлантичної інтеграції», яким затверджено План заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Якщо цим недолугим документом намагаються підмінити і без того недосконалу Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО, то шлях України до НАТО розтягнеться на сторіччя.

Можна було б не звертати увагу на цей явно заполітизований передвиборчий документ, якби у ньому не закладалася ще одна «міна» для нового президента. Зокрема, у пункті 3 зазначеного указу секретареві РНБО доручено забезпечити розгляд у травні 2019 року на засіданні Ради національної безпеки і оборони України року питання щодо проведення окремих оглядів, що додані до комплексного огляду сектора безпеки, як це передбачено у законі України «Про національну безпеку».

Це - точно завдання, яке має визначити новообраний президент відповідно до свого бачення інституційної трансформації сектора безпеки і оборони та визначених ним пріоритетів.

Отже, декілька висновків із викладеного.

1. П. Порошенко закладає фундамент майбутнього реваншу і використовує президентське «міжсезоння» для створення «вузького коридору» можливостей для новообраного Верховного головнокомандувача.

2. Високою активністю у форматі «армія+НАТО» П. Порошенко сподівається зберегти, а за сприятливих умов наростити кількість прихильників очолюваної ним політичної сили та переконати всіх у наявності потенціалу для вирішальної сутички за депутатські крісла у парламенті.

3. Новообраний президент із першого дня свого офіційного перебування на посаді повинен рішучими діями прибрати штучні перешкоди та пастки, які залишив йому у спадок у вигляді «дружньої допомоги» його попередник.

 

Автор: Олександр Поліщук,
генерал-майор запасу, військовий дипломат, член партії «УКРОП»

Джерело: «Цензор.НЕТ»

Активність церковних ієрархів

ІНАВГУРАЦІЇ БУТИ. Коли і як?

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com