ЄС збирається на неформальний саміт у Румунії

 

Неформальний саміт Євросоюзу, який відбудеться 8 травня у румунському місті Сібіу, розгляне стратегічні напрямки розвитку співтовариства.

Повідомлення про це міститься у листі-запрошенні президента Європейської Ради Дональда Туска.

«Ми зберемося у Сібіу в День Європи для обговорення стратегічних планів для нашого Союзу на роки вперед. У цьому контексті я запропоную ухвалити Декларацію Сібіу, яка надішле послання єдності та впевненості у наших спільних діях. Я представлю напрямки для Стратегічного порядку денного на наступних п'ять років. Після обговорення в Сібіу ми сформулюємо Стратегічний порядок денний ЄС на 2019-2024 роки, який має бути ухвалений Європейською Радою у червні», - йдеться у листі-запрошенні Туска.

Документ містить також інформацію про те, що неформальний саміт ЄС у Сібіу розпочнеться з традиційного обміну думками з президентом європейського парламенту Антоніо Тайяні. Учасники зустрічі обговорять також місце, яке Європа посідає у світі, та внутрішні виклики, які постають перед країнами Євросоюзу. Як очікується, зустріч завершиться цього ж дня близько 18-ї години.

 

Папа Франциск вперше приїхав до Північної Македонії

 

Папа Римський Франциск вперше приїхав до Північної Македонії.

Про це повідомляє RFE/RL.

«У столиці Скоп'є Франциска вітав президент Північної Македонії Георге Іванов, який невдовзі покине свою посаду; очікується, що він (Папа Римський - ред.) проведе велику месу на головній площі міста», - йдеться у повідомленні.

Планується, що Франциск має зустрітися з релігійними лідерами на меморіалі, присвяченому Матері Терезі, яка народилася у 1910 році у Скоп'є. Згодом вона вирушила до міста Калькутта в Індії, де допомагала бідним та хворим. Франциск канонізував її у 2016 році.

Папа Римський відвідує Північну Македонію в межах триденного візиту до балканських країн.

Термін повноважень чинного президента країни Георге Іванова закінчується 12 травня.

У неділю, 5 травня, у Північній Македонії пройшли президентські вибори. Перемогу одержав підтримуваний урядом кандидат Стево Пендаровські, який набрав 52% голосів виборців.

Його суперниця, кандидат від опозиції Гордана Сіляновська Давкова, отримала близько 45 відсотків голосів.

 

Ягланд розкритикував призначення повторних виборів у Стамбулі

 

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд вважає, що призначення повторних виборів у Стамбулі підриває довіру до їх результатів.

Про це генсек РЄ заявив, коментуючи рішення Центральної виборчої комісії Туреччини не визнати результатів попередніх виборів у провінції Стамбул та призначити повторні, - повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Страсбурзі.

«Необхідні умови для вільних і чесних виборів повинні бути визначені перед днем голосування, але не після. Рішення (про призначення повторних виборів - ред.) може значно підірвати довіру виборців», - переконаний Ягланд.

Раніше ЦВК Туреччини схвалила звернення правлячої Партії справедливості й розвитку щодо проведення повторного голосування у провінції Стамбул.

ЦВК обґрунтувала своє рішення тим, що, попри вимоги законодавства, 225 голів і 3500 співробітників виборчих дільниць у Стамбулі не були державними службовцями.

Повторні вибори по Стамбулу заплановані на 23 червня.

Раніше ЦВК країни офіційно визнала перемогу кандидата від опозиційної Народно-республіканської партії Екрема Імамоглу над висуванцем правлячої Партії справедливості і розвитку, колишнім прем'єр-міністром Туреччини Біналі Йилдиримом з різницею 13 тис. 729 голосів. 17 квітня Екрем Імамоглу офіційно вступив на посаду мера Стамбула.

 

Польські школи «мінують» з понеділка, коли почалися іспити

 

У польських школах, де відбуваються у вівторок випускні екзамени з математики, другий день поспіль дирекція отримує на електронну пошту повідомлення про вибухівку.

Про це повідомив голова Центральної екзаменаційної комісії Марцін Смолік, - повідомляє Dziennik Gazeta Prawna.

«Ситуація виглядає схожим чином, як вчора. Ми знаємо, що школи повідомляють про це відповідні органи та окружні екзаменаційні комісії. Ми збираємо цю інформацію», - повідомив Смолік.

Польські ЗМІ інформують, що сигнали про вибухівку отримали школи в різних регіонах РП.

Як повідомлялося, інформацію про вибухівку отримали, щонайменше, 122 школи. Після перевірок виявилося, що всі повідомлення були неправдивими. Попри це, у більшості шкіл екзамени розпочалися за графіком або з незначною затримкою. Лише в одному випадку дирекція школи вирішила перенести екзамен на червень.

У понеділок, 6 травня, розпочалася серія випускних екзаменів у польських школах, яка триватиме до 25 травня.

 

Новий парламент Естонії не планує ратифікувати прикордонний договір із РФ

 

В Естонії правлячі партії при підготовці коаліційної угоди не включили в неї положення про ратифікацію прикордонного договору з Росією.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення ERR з посиланням на главу МЗС Естонії Урмаса Рейнсалу.

«Урядовий союз не уклав угоду про передачу прикордонного договору до Рійгікогу (парламент Естонії - ред.), це факт. Але я обов'язково проаналізую цю тему і при потребі внесу свої пропозиції щодо можливих наслідків. І, як я уже казав, протягом останнього року Росія пов'язала проблему прикордонного договору з низкою інших політичних питань», - сказав міністр.

Він також підкреслив, що в урядовій коаліції прихильність до нинішнього зовнішньополітичного курсу Естонії і лояльність до союзницьких відносин в ЄС і НАТО навіть не обговорюються.

Чинну коаліцію було сформовано після парламентських виборів, що відбулися 3 березня. До неї входять Консервативна народна партія, партія «Вітчизна» і партія Центру. При цьому дві перші політичні організації скептично ставляться до можливості ратифікації прикордонного договору з Росією.

 

У М'янмі амністували журналістів Reuters

 

Два журналісти агентства Reuters - Ва Лон і Кяу Су Оо - вийшли на волю в М'янмі після 500 днів, проведених у в'язниці.

Про це повідомляє BuzzFeed News.

«Ми надзвичайно раді, що М'янма випустила наших сміливих репортерів Ва Лон і Кьяу Су Оо. З часу їхнього арешту - 511 днів тому - вони стали символом важливості свободи преси в усьому світі. Ми вітаємо їх повернення», - заявив головний редактор агентства Reuters Стівен Адлер.

Як зазначається, журналістів відпустили в рамках президентської амністії у М'янмі, що стосувалася більш, ніж шести тисяч ув'язнених.

Ва Лон і Кяу Су Оо були засуджені до семи років в'язниці у вересні. Вони висвітлювали низку тем, пов'язаних з масовими репресіями щодо мусульманської меншини рохінджа.

12 грудня 2017 року двоє поліцейських передали їм якісь документи в одному з ресторанів міста Янгон. Журналістів одразу затримали, їх звинуватили в отриманні держтаємниці. Працівники Reuters своєї провини не визнають.

Цьогоріч журналістів нагородили Пулітцерівською премією за матеріали про біженців-рохінджа в М'янмі.

 

На антиурядові протести у Чехії вийшли тисячі людей

 

Тисячі мешканців Чехії вийшли у понеділок на вулиці Праги, виступаючи проти прем'єр-міністра країни Андрія Бабіша, якого звинувачують у корупції, а також проти новопризначеного міністра юстиції Марії Бенесової.

Про це повідомляє DW.

Демонстранти несли національні прапори і скандували гасло «Ми не сліпі».

Масштабні акції також пройшли у містах Брно та Острава. Протестувальники побоюються, що Бенесова може виправдати Бабіша за звинуваченнями, висунутими проти нього.

Слідство стверджує, що мільярдер і колишній підприємець Бабіш у 2007 році незаконно отримав субсидії ЄС у розмірі двох мільйонів доларів на користь свого холдингу Agrofert. Спочатку субсидії були призначені для підтримки малих підприємств.

Сам Бабіш заперечує факти порушень і називає справу політично мотивованою. За його словами, призначення Бенесової не є загрозою для правосуддя. У 2017 році Бабіш, найбагатша людина Чехії, передав управління Agrofert відповідно до вимог законодавства.

71-річна Бенесова була міністром юстиції з 2013 до 2014 років і генеральним прокурором з 1999 до 2005 років. Вона змінила на цій посаді Яна Кнезінека, який пішов у відставку 18 квітня. Незважаючи на звинувачення проти Бабіша, його партія ANO («Акція незадоволених громадян») залишається явним лідером опитувань.

 

Словаччина перенесла запуск нових реакторів АЕС через тиск Австрії

 

Словаччина відклала заплановане введення в експлуатацію 3-го та 4-го блоків АЕС «Моховце» через заперечення щодо проекту з боку Австрії.

Про це повідомляє австрійська газета Der Standard.

«Словаччина відкладає введення в експлуатацію 3-го та 4-го блоків АЕС «Моховце», які були зазнали критики з боку Австрії. Як уточнив генеральний директор компанії-оператора Slovenske Elektrarne Браніслав Страчек, введення в експлуатацію блока № 3, що планувалося на червень, відкладено, щонайменше, до листопада 2019 року, або навіть і до березня 2020-го», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що причиною цього став очікуваний протест із боку Австрії проти ліцензії на експлуатацію, яку найближчим часом мав надати словацький орган з ядерного регулювання.

Федеральний канцлер Австрії Себастіан Курц уже привітав рішення відкласти запуск нових реакторів розташованої в сусідній країні АЕС. «Це - перший крок у правильному напрямку. Але ми не зупинимося, доки не будуть прояснені всі наші безпекові побоювання», - заявив він.

За словами Курца, йдеться про безпеку австрійців, і тому Відень вимагає повної прозорості в цьому проекті та допуску міжнародних інспекторів.

 

Прооперованого Берлусконі виписали з лікарні

 

Колишнього прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі, якого минулого тижня лікарі прооперували у зв'язку з кишковою непрохідністю, виписали з лікарні. Про це повідомляє ANSA.

«Почуваюся нормально... Я проводитиму виборчу кампанію до Європейського парламенту (цього місяця - ред.)», - заявив журналістам 82-річний лідер партії «Вперед, Італіє».

30 квітня Берлусконі був екстрено госпіталізований. Цього дня він мав представити кандидатів від своєї партії на виборах до Європейського парламенту, що відбудуться 26 травня.

Сільвіо Берлусконі знову має право висувати свою кандидатуру на виборах після того, коли торік суд «реабілітував» його після засудження за податкове шахрайство, внаслідок якого медіа-магнат був позбавлений права обіймати державні посади.