Селище Новосілки, що межує зі столичними Теремками, щороку весняної пори потопає у біло-рожевому мареві квітучих садів. У цьому мальовничому куточку Київщини розкинулись простори Інституту садівництва Національної академії аграрних наук - головної науково-дослідної установи галузі в Україні.

 

Зараз, коли всі поспішають до своїх присадибних ділянок, щоб після довгої зими насолодитися красою саду та надихнутися його життєдайною енергетикою, в Інституті - також «гаряча» пора: у розпалі сезон впорядкування та обробки дослідних і виробничих насаджень, закладення нових експериментальних зразків, робочі поїздки до садових господарств у різних куточках України, проведення різноманітних заходів із фермерами та садоводами-аматорами тощо.

З Оленою Анатоліївною Кіщак ходити акуратними міжряддями цього наукового оазису - одне задоволення! Вона, завідувач селекційно-технологічним відділом Інституту садівництва НААН, доктор сільськогосподарських наук, за 30 років безперервної роботи знає тут все до дрібниць, мало не кожну прищепу...

- З весною вас, Олено Анатоліївно! Що душа відчуває, що серце підказує науковцеві-агротехніку: цьогоріч нам бути з врожаєм плодових і ягідних культур?

- У Центральній геофізичній обсерваторії імені Б. Срезневського повідомили, що цьогорічна метеорологічна весна прийшла на тиждень раніше від кліматичної норми. За даними дослідників, зима на Київщині тривала 111 днів, і мінімальна температура повітря у цей період не опускалася нижче, ніж мінус 15 градусів. Таких зим у наших краях було лише 6 за 139 років спостережень.

Та й в інших регіонах України сильних морозних пошкоджень плодових і ягідних насаджень не зафіксовано, що в перспективі може забезпечити хороші врожаї цих культур. Проте, в умовах зміни клімату, насамперед, у південних регіонах нашої держави, існує ризик зворотних заморозків, які останнім часом трапляються у період масового цвітіння і зав'язування плодів. Що ми бачимо й зараз. Тому в садоводів настає тривожний період, коли потрібно пильно стежити за перебігом метеоумов, щоб підступні заморозки не знищили квіти і продуктивну зав'язь.

- Що зараз є актуальним для садоводів? Що невідкладно треба встигнути зробити у своєму саду буквально сьогодні, за тиждень-два і яких правил потрібно дотримуватися, щоб завжди мати в достатку свої плоди і ягоди?

- Сприятливі умови зимування були комфортними не лише для плодових і ягідних культур, а й для великої кількості їхніх шкідників і збудників хвороб. Тому необхідно активно спостерігати за фенологічними фазами росту і розвитку рослин у саду, щоб своєчасно забезпечити весь той комплекс заходів, який дозволить ефективно доглядати за ними. І тут у нагоді стануть рекомендації нашого інституту.

- Ви спеціалізуєтеся у технологіях вирощування плодів кісточкових культур, зокрема, вишні. Чому саме ягода, оспівана у безлічі українських пісень, припала вам до душі?

- Це - унікальна і знакова плодова культура, яка супроводжує українців із прадавніх часів. Наведу цікавий факт: під час розкопок, які проводилися на Київщині у місцях трипільської цивілізації, наші археологи знайшли на глиняному посуді зображення плодів вишні, а також кісточки цієї ягоди. Ось чому можна з впевненістю казати, що вишня є невід'ємною складовою української культури, унікального її пісенного надбання.

- А чи правдивим є твердження про те, що селекціоновані сорти плодових, окрім товарного виду і рекордних врожаїв, нічого іншого корисного людині не несуть? Що значно корисніше споживати дрібніші ягоди, зняті з дерева, що не зазнало втручання науки? На Вінниччині, наприклад, є досить популярними дикі черешні, що ростуть у лісах та лісопосадках...

- Мусимо жити реаліями сьогодення і визнати той факт, що коли йдеться про товарну якість продукції, то основним замовником є глобальні торговельні мережі. Відповідно до їхніх вимог добираються сорти та формуються товарні партії продукції. Промислове виробництво фруктів базується якраз на широкому використанні сортименту плодів і ягід, які максимально задовольняють вимоги рітейлу.

Це - замкнене коло: бо селекціонери виводять, передусім, такі сорти, які будуть популярними у виробництві і торгівлі. Безперечно, за таких обставин перевага надається високоврожайним сортам, які здатні стабільно забезпечувати високу товарну якість продукції.

Тому-то селекціонерам не завжди й вдається зберегти в нових сортах унікальні вітамінні чи смакові властивості вихідних, менш урожайних сортів або їхніх дикорослих форм.

А в Інституті садівництва, у мережі його науково-дослідних установ створена і підтримується унікальна колекція плодових культур, яка дає можливість вчасно реагувати на мінливі потреби ринку й залучати цінні форми у виведенні нових сортів.

Щодо використання диких видів плодових і ягідних культур у збалансованому харчуванні, то рекомендую прочитати захопливу книгу професора Вігорова Л. І. «Сад лікувальних культур», видану ще у далекому 1979 році. Безліч разів перечитувала цю унікальну працю і постійно знаходила для себе багато того, що є актуальним і сьогодні.

- Які основні наукові тенденції в сучасному садівництві? Куди спрямовує свої зусилля вітчизняна наука?

- На цьому «фронті» - без перемін: галузева наука та садові виробничі компанії чітко орієнтовані на запити ринку. Щоправда, останнім часом стрімкими темпами поширюється рух за здоровий спосіб життя, і це зумовлює нарощування обсягів виробництва продукції органічного садівництва. Вітчизняна наука має вагомі напрацювання у цьому напрямі й готова гідно відповісти на виклики часу.

- У народі кажуть: «Умієш приготувати - умій і подати». Хто і в який спосіб впроваджує наукові напрацювання інституту садівництва?

- Ми постійно у тісній співпраці з виробничим сектором - як з великими господарствами, так і зі садоводами-аматорами. На їхнє замовлення розробляємо проекти плодово-ягідних і горіхоплідних садів, забезпечуємо посадковим матеріалом, здійснюємо поточний науково-методичний супровід із догляду за деревами та кущами... Селекційно-технологічний відділ упродовж усього року проводить навчально-практичні семінари - починаючи з питань добору посадкового матеріалу і завершуючи питаннями обрізки дерев та їхнього захисту від шкідників і хвороб...

- А як ви оцінюєте сучасний стан української селекції у садівництві? Чи є у вітчизняних садоводів шанси на рівних конкурувати зі своїми іноземними колегами?

- У світі зараз спостерігається процес перевиробництва плодів зерняткових культур, тому садоводи дедалі більше зосереджуються на вирощуванні кісточкових, здебільшого, черешні та вишні. Впродовж останніх 30 років у світі було створено близько 500 нових сортів черешні, понад 100 (!) з яких виведено українськими селекціонерами. За цим показником наша держава впевнено посідає І місце у світі й значно випереджає США, Росію, Румунію, Канаду, Францію, Італію та Угорщину.

Наші селекціонери створили крупноплідні сорти черешні високих смакових властивостей із середньою масою плодів 10-12 г, яка, за умов зрошення, може перевищувати й 14 грамів. Серед них - «Анонс», «Крупноплідна», «Талісман», «Темпоріон», «Дилема», «Електра» (селекції Мелітопольської ДСС ІС НААН), «Любава», «Прощальна», «Джерело» (Бахмутської ДСР ІС НААН), «Легенда Млієва» і «Темп» (Дослідної станції помології ІС НААН), «Ніжність» (ІС НААН). У Державному реєстрі сортів України - переважно вітчизняні сорти ягід...

І за кількістю виведених сортів вишні Україна є лідером, й значно випереджає Польщу, Румунію, Угорщину, Німеччину... Наші «Іграшка», «Солідарність», «Ксенія», «Чудо», «Нічка», «Мелітопольська радість» значно переважають популярні європейські сорти «Лотівку» й «Облачинську» за смаковими та технологічними характеристиками і мають реальні можливості для широкого впровадження в країнах ЄС та інших країнах світу.

- Для споживача важливим фактором є не тільки зовнішня привабливість плодів, а й, передусім, безпечність. Кажуть, яблука, що готуються на продаж, можуть оброблятися хімією до двадцяти разів... Де у цьому питанні, на вашу думку, є здоровий компроміс?

- Для споживача, передусім, важливо знати виробника та походження продукції, щоб бути впевненим у її безпечності. Насамперед, це стосується того, що входить до складу дитячого, оздоровчого або дієтичного харчування. В ідеалі - придбати все у сертифікованого виробника органічної продукції.

- За радянських часів Україна була садом всього колишнього Союзу. Наші вінницькі та черкаські яблука можна було спокійно купити й у Москві, й на Кавказі, й на крайній Півночі... А як сьогодні, за умов перевиробництва, вирішуються питання зі збутом надлишкової продукції?

- Обставини змусили наших садоводів активно шукати нові ринки збуту, і сьогодні українські яблука експортуються вже до Британії, Швеції, Франції та деяких країн африканського континенту. Буквально минулого року наші виробники освоїли також ринки Арабських Еміратів, Малайзії, Індонезії та Сінгапуру...

Працювати на закордоння непросто - там досить високі стандарти якості. Але наші садоводи впевнено прокладають стежину до нових, привабливих ринків. Ну, а ми, науковці, докладаємо всіх зусиль, щоб вони були забезпечені конкурентоспроможним посадковим матеріалом.

- Де ви купуєте плоди й ягоди для себе? Як проводити їх заготівлю на зиму?

- Загальна площа дослідних і виробничих насаджень Інституту садівництва НААН складає понад 100 гектарів. Тут вирощується найрізноманітніша плодово-ягідна продукція. У сезон збирання і заготівлі продукції ми, співробітники, долучаємося до цього процесу на умовах натуральної оплати праці.

На ці роботи практично завжди запрошуються і мешканці Києва та інших довколишніх населених пунктів. Зібрану високоякісну продукцію всі бажаючі потім можуть придбати на складі інституту за її собівартістю - це значно нижче від ринкових цін.

З іншого боку, практично всі ми, співробітники інституту, завдяки соціальній політиці керівництва закладу отримали земельні ділянки, де успішно вирощуємо плодоовочеву продукцію для власних потреб.

А взагалі-то, заготівля плодово-ягідної продукції вимагає, передусім, наявності відповідної матеріальної бази для її оптимального зберігання. Для плодів зерняткових - наявність підвальних приміщень, у яких під час зимового зберігання є можливість підтримувати температуру в межах 3-5°С.

Продукцію кісточкових і ягідних культур у сучасних умовах доцільніше заморожувати в окремих морозильних камерах, щоб споживати її в міру необхідності та зменшити рівень споживання цукру в різноманітних продуктах переробки.

- Чому ви вибрали для своїх досліджень саме черешню і вишню, і яких висот вам хотілось би досягти у новітніх технологіях їх вирощування?

- Все - просто: я щоразу відкриваю у них щось нове і неповторне для себе! Мене завжди вабить процес відкриття чогось нового, і маю постійне бажання ділитися цим з іншими садоводами. А ще приємно усвідомлювати, що Україна має конкурентоспроможний сортимент і технології вирощування цих культур - і ти до цього причетна безпосередньо.

- Чим ще живе душа науковця-технолога і селекціонера кісточкових порід?

- Скажу відверто: душа науковця живе сьогодні відчуттям зростаючої тривоги за те, хто з молодого покоління гідно прийме естафету, яку свого часу ми прийняли від наших високоповажних Учителів, що сформували наукові школи і перспективні напрями в садівничій науці. Мене непокоїть те, що із запровадженням безвізового режиму з країнами ЄС суттєво знизилося бажання молоді вступати до аспірантури. Невисокий рівень оплати праці науковців істотно впливає на посилення плинності висококваліфікованих кадрів, а це може мати невтішні наслідки.

Свіжий приклад сусідньої Словаччини, де під час реформ було ліквідовано єдиний профільний інститут садівництва, ще більше додає тривог...

- Мені подобається японська вишня, яку називають іще сакурою. Особливо у період її цвітіння. Подобається також цвіт яблуні - такий біло-рожевий, коли дружно розквітає весь садок. А в якій фенологічній фазі вам найбільше подобається плодове дерево?

- Нещодавно на одному подиху прочитала цікаву книгу нашого великого земляка - вінничанина Василя Миколайовича Яропуда «Розкажу про сади на одній паралелі з Парижем. Історія подільського садівництва». Він був прекрасним організатором і впродовж 23 років керував Подільською дослідною станцією садівництва ІС НААН, ученим-патріотом із надзвичайно високою ерудицією та практичним досвідом. Усім небайдужим до нашої галузі раджу прочитати цю книгу. В ній висловлено неповторну думку про красу саду: «Два зеніти кольору мають сади - весняний і осінній. Весняний - найвищі амплітуди яскравості, осінній - найвищі амплітуди гармонії. А жовтень - взагалі пора кольорових шедеврів, коли кожної барви якраз стільки, скільки потрібно». Краще не скажеш.

Автор: Петро Сергієнко, Київ

Джерело: «Укрінформ»