rss
04/19/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Економіка \ Бізнес майбутнього: експертні спостереження про те, куди котиться світ і що з цим робити Україні

Сільськогосподарський гігант із Нової Зеландії T&G Global став першою у світі компанією, яка використовувала роботизований комбайн для комерційного збирання яблук у своїх садах.

 

Про це повідомляє інформаційний портал EastFruit, посилаючись на матеріали Eurofruit.

T&G Global є однією з найбільших і найстаріших компаній, що займаються вирощуванням свіжих овочів та фруктів, а також їхнім зберіганням, пакування, сортуванням та логістикою. Компанія дуже пишається своїм званням першопрохідця у питаннях роботизованого збирання яблук.

Перше практичне застосування роботів у комерційному саду є кульмінацією чотирирічної співпраці з американським технологічним партнером Abundant Robotics, в яку материнська компанія T&G BayWa AG інвестувала два роки тому в рамках своєї стратегії оцифрування або «діджиталізації» агробізнесу, що відображає прагнення компанії до інноваційного зростання.

Головний операційний директор глобального бізнесу T&G Пітер Лендон-Лейн (Peter Landon-Lane) сказав, що компанія дуже рада бути першою в досягненні такого знаменного рубежу в розвитку світової індустрії яблук.

«Автоматизація дає нам змогу продовжувати масштабування, аби задовольнити зростаючий світовий попит на продукти харчування, враховуючи поточні й майбутні проблеми на ринку праці, - пояснив він. - Ми активно просувалися до цього впродовж останніх кількох років, разом з підготовкою наших садів до того, щоб роботи змогли в них збирати у них урожай. Це - віддача на інвестиції, які наша материнська компанія BayWa AG здійснила в Abundant Robotics, відображаючи впевненість у технології, розробленій з нуля для яблучного бізнесу».

Генеральний директор компанії Abundant Robotics Ден Стір (Dan Steere) сказав, що компанія переросла рівень досліджень ще 2015 року, коли надала доказ практичної концепції прототипу роботизованого комбайна для збирання яблук. Із самого початку компанія розглядала комерціалізацію технології як глобальну можливість.

«Завдяки T&G Global ми можемо втілювати цілорічну програму розвитку, чергуючи роботу з американськими виробниками яблук і новозеландськими садами завдяки дзеркальності сезонів збирання яблук у північній і південній півкулях, - наголосив Стір. - Розробка автоматизованого робота для збирання яблук потребує одночасного розв'язання цілої низки технічних завдань: від візуального визначення плоду, який готовий до збирання, і фізичного знімання його без пошкоджень до безпечного переміщення робота самим садом. Наші відносини з виробниками і доступ до реальних умов у садах-партнерах завдяки процесу розробки і тестування стали шляхом до того, аби довести технологію до такого рівня, що вона тепер - комерційно життєздатна».

У садах T&G Hawkes Bay впроваджено високощільне саджання і спеціальні методи обрізання, аби зробити їх придатними для технології Abundant Robotics. Інноваційні методи укриття саду і випробування різних способів досягнення сумісності автоматизації всіх процесів були характерною рисою роботи з розширення яблучних садів, починаючи з 2017 року.

Технологія Abundant Robotics використовується для збирання низки сортів яблук, зокрема, фірмових Jazz and Envy компанії T&G, які призначені для полиць супермаркетів у Новій Зеландії та за кордоном.

Лендон-Лейн сказав, що мине кілька років, перш ніж усі сади компанії T&G перейдуть на роботизоване збирання яблук, але цей перший урожай з Abundant Robotics став карколомним кроком уперед.

«Збирання яблук - це важка фізична праця, і вона - сезонна. Роботизована технологія збирання яблук доповнює роботу, що її виконують люди в саду. За допомогою роботів можна буде збирати більший відсоток плодів, значна частина яких міститься на верхніх рівнях дерев, знижуючи фізичні вимоги до роботи людей і підвищуючи продуктивність. Ця технологія дасть змогу яблучній промисловості розвиватися далі, оскільки роботи дозволять нам усунути таке вузьке місце в розвитку яблучного бізнесу, як дефіцит робочої сили для збирання яблук», - сказав Лендон-Лейн.

Яким буде бізнес майбутнього, що зміниться у сфері підприємництва? Відповіді на це запитання - в думках від експертів.

Прогноз на майбутнє

 

Анатолій Амелiн, Співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього», директор програми «Економіка»:

- За останні 10 років світ змінився до невпізнанності. Роль держав у новій економіці стала менш значущою, посилився вплив міст, транснаціональних корпорацій. Найбільші з них стали емітентами власних електронних грошей, що приймають як законний засіб платежу у всьому світі. Долар перестав бути основною світовою резервною валютою. Золотовалютні резерви центробанків представлені мультивалютним кошиком, до якого входять, зокрема, електронні (цифрові) валюти. Третина всіх розрахунків у світі вже здійснюється за допомогою цифрових грошей.

Цифрування і технології «індустрії початку 20-х» допомогли подолати нову світову фінансову кризу, що розпочалася наприкінці 2019 року і тривала три роки.

У світі значно подешевшала енергія, це було досягнуто завдяки проривним технологіям. Енергоефективність економік зросла. Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) забезпечують 25% усіх світових постачань енергоресурсів. Проте, нафта й газ залишаються ще головними джерелами первинної енергії для світової економіки. Більшість вугільних електростанцій закрили. Ще у 2020-х близько 40% вугільних станцій працювали збитково. Внесок атомних і газових електростанцій у генерацію електроенергії ще не досяг свого піку 2030 року. Тренд триває. З розвитком відновлюваної енергетики з'явилися ефективні і порівняно дешеві технології генерації і збереження енергії.

Керування державами, містами - цифровізовано. Людського чинника - мінімум.

На електромобілі їздить кожен п'ятий мешканець розвинених країн, а в обсягу продажів електрокари та гібриди сягнули 50% . Ефективно працює глобальний ринок квот на викиди СО2.

«Зелена енергетика» з тренду, коли зароджувалася, перетворилася на щось само собою зрозуміле.

І це було неминуче, інакше зміни в атмосфері через викиди вуглекислого газу стали б безповоротними. Людство у середині 2020-х опинилося на порозі екологічних катаклізмів. Сьогодні ж, наприклад, морські вантажні судна дедалі більше як пальне використовують зріджений природний газ, сонячну, вітрову енергію і водневе пальне, що дає змогу скорочувати шкідливі викиди. Екологічність стала наріжним каменем, адже зміна клімату залишається головною загрозою для існування людської цивілізації.

Через міграцію і нерівномірний рівень народжуваності у світі збільшилася кількість представників далекосхідної (азіатською) і екваторіальної (африканською) рас.

Частка населення європейських країн у загальній кількості населення Землі скоротилася з 10% на початку 20-х до 7% 2030 року. Європеоїдна раса рухається до того, аби стати меншістю.

Цілком імовірно, що це станеться до 2050. Пройшовши рецесію, економіки практично всіх країн повністю змінилися, модель організації економіки перетворилася на економіку екосистем, відбувся так званий upgrade світової валютно-фінансової системи.

Практично всі компанії у світі змінили свої бізнес-моделі або їхні основні елементи від цілепокладання до організації виробничого процесу. Компанії, які одразу зрозуміли, як важливо інвестувати у власні дослідницькі центри і лабораторії, виграли конкуренцію і здобули лідерство у своїх галузях.

Ті, хто не встиг це зробити вчасно, стали аутсайдерами, і багато кого вже немає. Відбулося стирання кордонів між галузями.

Найуспішніші корпорації працюють на стикові сегментів, які ще 10 років тому важко було об'єднати в одну сферу діяльності. Наприклад, освоєння космосу і видобуток корисних копалин (на астероїдах), нейробіологія і мікрофінанси (поведінкова економіка) тощо. Зникли деякі класичні бізнес-моделі. Наприклад, традиційну банківську сферу витіснив Фінтех.

Рітейл і телекомунікації радикально перетворилися через поширення шерингової економіки (економіки спільного споживання), глобального супутникового Інтернету, автоматизованого доправляння, кастомізації продуктів (адаптації масового продукту до запитів конкретного споживача). У людей, особливо молоді, трансформується звичка володіти. Навіщо витрачати кошти на те, що можна взяти в оренду, користування.

Далеко не завжди доцільно купувати житло, оскільки люди постійно переїжджають з місця на місце, і не лише через зміну роботи чи професійну діяльність, а й просто бажаючи отримати нові емоції.

Аналогічно - з автомобілями для їзди містом.

Послуга спільного користування автотранспортом стала доступною практично кожному мешканцеві розвиненої країни, як і мобільний телефон 20 років тому. Люди переміщаються містом, здебільшого, автономними автомобілями, які вони замовляють у короткотермінову оренду в автомобіле-сервісі.

Аварій стало значно менше, адже більшість із них ставалася через людський чинник.

За останні 12 років значно змінився ринок праці, автоматизація і штучний інтелект позбавили роботи мільйони людей.

Але, водночас, зріс попит на людей з креативним, образним мисленням. З певним лагом було створено нові сектори економіки, нові професії, які забезпечили зайнятість майже всього економічно активного населення Землі. Автоматизація і роботизація кардинально збільшили продуктивність праці, всю рутинну роботу тепер виконують роботи. Час, що звільнився, люди витрачають на творчість, мистецтво, наукові відкриття, пізнання психології. Саме в цих секторах зосереджено трудові ресурси і формування доданої вартості.

Цінністю у сучасному світі є дані, а не продукти.

Скрізь впроваджено кіберфізичні системи, функціонують центри обробки даних, динамічними темпами розвиваються хмарні технології.

Понад половину всіх даних зберігається у публічній хмарі.

Поза сумнівом, все це потребує підвищеної уваги до питань кібербезпеки. Компанії витрачають дедалі більше коштів на заходи щодо боротьби з кіберзагрозами, на технології захищеного доступу: шифрування даних, технології ідентифікації тощо.

Змінилося і повсякдення людей, усі побутові процеси стали «розумнішими», економнішими стосовно витрат часу і зусиль. «Розумні» пристрої взяли на себе щоденні клопоти, наприклад, прибирання, прання, сортування речей, приготування їжі та догляд за дитиною. Це зробив розвиток Інтернету речей.

Усе, що електрифіковане, стало інтелектуалізованим.

Кожен фізичний об'єкт може бути під'єднаний до різноманітної інфраструктури, а датчики застосовуються скрізь і допомагають людям сприймати довкілля в повному обсязі. З'явилися «розумні» міста, в яких немає заторів на дорогах, діє автоматична переробка сміття на енергію, «розумна» система освітлення і водопостачання. Злочини в «розумних» містах практично неможливі, а якщо й трапляються, то розкриваються практично одразу. Ба більше, сама людина стала носієм сенсорів, зокрема, імплантованих, які відслідковують стан її здоров'я і передають інформацію персональному лікареві. Люди, в середньому, стали багатшими і тепер витрачають більшу частину доходів на збереження молодості і продовження життя. Ще один тренд, який увійшов у повсякдення людини, - подорожі.

Літаки за 4 години долають континент, тому кількість мандрівників невпинно зростає. Туризм став основою економіки багатьох країн. Набирає обертів космічний туризм.

Проте, безумовно, всі проривні технології та інновації сконцентровані в найсильніших економіках світу, а в багатьох країнах, що розвиваються, життя «тече по-старому».

Соціальна нерівність між державами збільшується.

Багато в чому це зумовлено тим, що розвинені країни обмежують доступ до нових технологій. 3D-друк органів і тканин, нові можливості у трансплантології все ще є дорогими і доступними далеко не всім, що посилює розкол за лінією багатства.

Нерівномірний розподіл благ на планеті залишається головним викликом людства 2030 року, як і зміни клімату, а також захворювання, які не можна цілковито вилікувати. Головними загрозами подальшого існування людини в нинішньому вигляді - Homo Sapiens - окрім поширеної світом зброї масового ураження, стають штучний інтелект, генна інженерія (зміна ДНК людини) і нові модифікації небезпечних вірусів...

 

Володимир Спiваковський, президент Асоціації «Гранд»:

- Чи знаєте ви, якою була найпоширеніша професія 300 років тому? Ніколи не відгадаєте. Смолоскипника. Вони ходили вранці і ввечері, запалюючи і гасячи вогонь на вуличних стовпах. Їх було 300 000 у всій Європі. І це був величезний бізнес! Кресало, пакля, держаки, однострої... І де вони, ці смолоскипники, тепер? Немає.

А в наш час починають зникати навіть такі важливі професії, як судді. Нещодавно у Кембриджському університеті зібрали мільйон судових справ, проаналізували їх, і тепер будь-яка нова «Справа» надходить на переробку «Штучному інтелектові», який, порівнявши приблизно такі ж самі справи, за кілька хвилин виносить вердикт.

Ну, можливо, залишиться відсотків 20 суддів, для особливих справ, де буде потрібен індивідуальний підхід.

Окрім цього списку бізнесів майбутнього, у прогнозі є ще 100 таких бізнесів. До того ж, це - вже не просто професії, а цілий спектр умінь-знань-компетенцій XXI сторіччя. Просто диво!

Адже багато людей уже працюють не в професіях, а в проектах. А це - зовсім інша справа.

На жаль, світ швидко змінюється, і треба встигати миттєво до нього пристосовуватися.

Запитання: «А чи відповідає цьому переліку бізнесів і професій наша система освіти? І якщо ні - чи не час її розвернути обличчям у майбутнє?»

Я гадаю, що легко. Тому що треба вивчати не лише предмети, а й опановувати найактуальніші компетенції, а також не забувати виховувати в собі гарну вдачу, пам'ять, комунікації і навіть прокладати шлях до своїх мрій.

Ось цим шляхом і прямує реформа освіти в світі, створюючи Гіпермаркети Знань і освітні платформи 7W, на кшталт education.biz, для нового юного покоління «W».

Не відстати б нам. Гадаю, не відстанемо. Вже набираємо швидкість. Головне, вже зрозуміло, куди прагнути, як, з ким, де і навіщо.

Автор: Алла Дубровик-Рохова

Джерело: «День»

Більше, ніж «господарі офісу» – дослідження до Міжнародного дня секретаря

Олена Кіщак, доктор сільгоспнаук, Інститут садівництва НААН: «Кожен п’ятий сорт черешні у світі створений українськими селекціонерами»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers