У Чистий четвер, 25 квітня 2019 року, Верховна Рада України ухвалила проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Голосів було небагато - 278. Але їх вистачило.

Усього нардепів у нинішньому скликанні - 423. Відмінусуємо і бачимо - з різних причин за цей закон не голосувало аж 145 нардепів. Практично третина від усього складу. Тепер усвідомлюємо, як тяжко цьому закону було «продиратися» через нетрі часу, процедур, спротиву.

Зареєстровано його було 09.06.2017 року. Включено до порядку денного через півтора року - 07.02.2019. Прийнято, як я уже сказав, ще через 2 місяці - 25.04.2019 року.

Усі ці 2 місяці у парламентській залі тривали виснажливі бої за кожну поправку. А їх було - вдумайтеся - понад 2,5 тисячі. Закон ухвалили, але його противники не спали. Одразу ж цього дня нардепи екс-регіонали О. Вілкул та В. Новинський зареєстрували Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 25 квітня 2019 року про прийняття в цілому проекту Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

А наступного дня, коли після прийняття закону не минуло і доби, голова Верховної Ради України офіційно оголосив, що надійшло аж 4 Проекти Постанови ВРУ про скасування цього закону. А. Парубій спробував заспокоїти соратників і проукраїнську громадськість: «Ми їх тут же скасуємо. На той момент закон уже буде повністю підготований апаратом, всі правки зведені - я невідкладно його підпишу і невідкладно його підпише президент Порошенко». Не забарилася і міжнародна реакція на закон.

Угорці відреагували прогнозовано. Очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто назвав закон про українську мову неприйнятним і таким, що порушує права угорської національної спільноти в Україні, віддзеркалює погляди Петра Порошенка, який, мовляв, проводив антиугорську політику: «Однак, українські виборці переважною більшістю обрали іншого президента - Володимира Зеленського - і поклали край епосі Порошенка».

Головний угорський дипломат запевнив, що Угорщина хоче відновити відносини, подружитися з Україною і дав зрозуміти, що сподівається - новообраний президент України В. Зеленський після пояснень Угорщини дотримуватиметься тієї позиції, яка буде відповідати інтересам угорської громади в Україні.

А що ж думає сам В. Зеленський? Коментар його прес-служби по гарячих слідах після прийняття закону був обіцянкою, в якій поки що не можна чітко зрозуміти його персональну конкретну позицію стосовно долі самого закону. В цьому коментарі є три принципові моменти.

Перший - про статус української мови: «Українська мова - єдина державна мова в Україні. Так було, так є і так буде. Щодо цього питання - жодних компромісів. Держава повинна дбати про розвиток української мови, про розширення сфери її вжитку. Це теж безумовно, з цим погоджується все суспільство».

Тут, нібито, все гаразд. Статус державної мови новообраний президент не змінюватиме.

Другий момент - про методи: «Питання в методах, якими ми втілюємо в життя цей стратегічний курс. Моя принципова позиція - держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їх скорочення».

Тут важливо зрозуміти - що буде названо заборонами і покараннями, а що стимулами. І чи буде фінансування під ці стимули? Бо заохочення розмовляти українською без фінансового підкріплення спрацює слабо. Закликів і донині вистачало. А ось доплати за послуговування українською вихователям, вчителям, викладачам, медикам, котрі чи то живуть в зросійщених регіонах, чи то самі зросійщені, чи то є етнічними росіянами (або угорцями тощо) - були б достатньо дієвим засобом прискорення добровільної українізації громадян України. Чи будуть такі?

Третій момент - про права та інтереси всіх громадян України: «Законопроект про державну мову розглядався під час виборчого циклу, що зробило його заручником політичної риторики. Закон був ухвалений без попереднього достатньо широкого обговорення з громадськістю. До проекту закону було внесено понад 2 тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді. Сьогодні важко спрогнозувати наслідки ухвалення цього закону - остаточний його текст, з урахуванням усіх поправок, наразі недоступний. Після мого вступу на посаду президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень президента України i в інтересах громадян».

Це - дуже тонкий момент. Інтереси всіх громадян України врахувати дуже складно. Адже серед цих громадян є й такі, кому все українське є кісткою у горлі. То що, треба враховувати інтереси по-антиукраїнському налаштованих? Ймовірно, що команда В. Зеленського буде шукати позицію, в якій будуть більшою мірою враховані інтереси російськомовних громадян України. Але в чому конкретно це може втілитися - побачимо. Тим більше, що тексту закону до підписання його президентом Порошенком наразі дійсно нема. Після оприлюднення тексту і позиції президента В. Зеленського ми повернемося до більш конкретного аналізу цього закону. А поки що уяснимо головне - основні баталії навколо закону будуть йти в питанні - що включати в поняття «приватне спілкування», а що в «публічне спілкування». Адже в законі сказано, що він «спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. Дія цього Закону не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами».

А тим часом речник Високого представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріки Могеріні Майя Косьянчич заявила: «Європейська комісія має намір вивчити прийнятий Верховною Радою України закон про функціонування української мови як державної. Наразі ми чекаємо на публікацію фінальної версії цього закону, щоб дослідити його суть. Як ви знаєте, ми неодноразово наголошували, що влада України має скерувати цей закон для розгляду Венеційською комісією до того, коли він вступить у силу».

Чинна влада не скерує. Попри те, що 30 квітня 2019 року ЦВК офіційно проголосила перемогу В. Зеленського, в повноваження свої, як президент України, він ще не вступив. А це означає, що закон після підписання його головою ВРУ А. Парубієм невідкладно підпише поки що чинний президент П. Порошенко, який хоче залишитися в історії президентом, що, крім іншого, підписав, і тим самим увів у дію Закон про мову.

Щоб там хто не казав, але прийняття цього закону є потужним законодавчим зміцненням позицій української мови в Україні - яка є чи не єдиною країною в Європі, яка досі змушена виборювати місце в суспільній комунікації для мови своєї Нації.

Закон цей можуть доповнювати, коригувати, пом'якшувати, покращувати, але неможливо уявити, щоб хтось з політиків ризикнув чи, тим більше, зміг його скасувати. Це була б його політична смерть.