22 квітня відійшов у кращі світи багаторічний політв'язень ГУЛАГу, підпільник ОУН - Михайло Баканчук - «Антон».

Про це повідомляють рідні померлого.

Михайло Баканчук народився 27 листопада 1930 року, в Горинці, нині Кременецького району, Тернопільської області. Закінчив Київський технікум електротранспорту і громадських споруд.

У 1946-1947 роках співпрацював з надрайонною реферантурою Служби безпеки ОУН на Кременеччині. Член ОУН із серпня 1947. Був наближений до Тернопільського надрайонного провідника Івана Комара - «Олеся». Брав участь у кількох операціях СБ із боротьби з агентурою МГБ, зокрема, і у так званій «Справі «Долоні».

Після арешту 1948 року засуджений Військовим трибуналом Тернопільської області на 25 років виправно-трудових таборів. Відбував ув'язнення в м. Норильськ (нині РФ). У 1953 році за участь у Норильському повстанні політв'язнів засуджений ще на 5 років ув'язнення. «БУР - барак посиленого режиму - був моїм частим готелем», - згадував пізніше Баканчук.

Баканчук Михайло з дружиною Софією, 1958 рік	Баканчук Михайло (у центрі) та Перун Микола (крайній справа). Норильськ, жовтень 1954 р.

Звільнений у 1956 році без дозволу на прописку в Західній Україні. Жив і працював на Донбасі та в м. Кривий Ріг. Від 1960 - в м. Кременець. У 1973-1983 - головний інженер на комбінаті хлібопродуктів у смт. Рокитне, Київської області. Від 1983 - у м. Тернопіль.

Член Народного руху України з 1989 року, Спілки політв'язнів та репресованих із 1991 року, Конгресу Українських Націоналістів із 1992 року. Реабілітований у 1997 році. Кавалер ордена «За заслуги» 3-го ступеня з 2007 року.

Багато своїх інтерв'ю завершував словами: «Всієї інформації я вам не можу розповісти, бо я давав клятву перед організацією берегти цю таємницю, і вона піде зі мною в могилу...».

Панахида відбулася 23 квітня о 19.00 у Будинку скорботи м. Тернопіль за адресою: вул. Микулинецька, 27.

Чин похорону - 24 квітня, о 11.00 за тією ж адресою.

Джерело: «Історична правда »