rss
05/20/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#352

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Вибори і конфлікти

16 квітня я брав участь у прямоефірній телепрограмі «Як не пересваритися через вибори?». Тема більш ніж актуальна для України у ці дні.

 

Тож продовжу її аналізувати разом з вами, шановні читачі

Конфліктність виборів

 

Природа будь-яких виборів є конфліктною. Зіткнення інтересів закладене в основу виборів. Однак, рівень цієї конфліктності може бути різним.

Як правило, в країнах, які відбулися, чия політична система устоялася, а рівень політичної культури є достатньо високим, конфліктність найчастіше проступає і відбувається у формі конкуренції.

За таких умов після закінчення виборів конкурентність послаблюється і надалі починає існувати у формі протистояння «влада-опозиція», коли переможці стають владою, а ті, хто програли, - опозицією. Причому, часто доволі лояльною.

Це можемо спостерігати в багатьох країнах, передусім, європейських.

В Україні картина зовсім інша. Тут кожні вибори сприймаються як битва за долю країни. І більшою мірою це відповідає дійсності.

Битви і долі їхніх героїв

 

За минулі роки на кожних виборах націоналісти билися з комуністами, помірковані - з радикалами, націонал-демократи - з регіоналами, прозахідні - з проросійськими, проукраїнські - з антиукраїнськими і т. д. і т. п.

  Title

У результаті, жодного президента України, котрий мав би всеукраїнський авторитет і був би шанованим після відставки, на жаль, нема.

Дідусь Кравчук через свій дуже поважний вік уже не підлягає такі гострій критиці, як раніше, але поважність його віку значно більша, ніж повага до нього як до політика.

Йому вже не згадують щоразу таємниче зникнення найбільшого у світі Чорноморського морського пароплавства, що базувалося в Одесі, мало декілька сотень суден і десь поділося, чи здачі без належної компенсації і договірного супроводження третього у світі за величиною ядерного потенціалу України.

Title  
 Один кандидат добре відомий громадськості,
інший – ні
 

Але й, за великим рахунком, не забувають цього.

Кучма після двох термінів президентства тепер майже не з'являється на публіці а сидить на державній дачі у режимі, який нагадує, скоріше, домашній арешт ніж заслужений відпочинок.

В. Ющенко також тільки епізодично виходить на люди і не став помітною фігурою вітчизняної політики, розгубивши партію, соратників, однодумців.

Янукович зганьбився і втік, знайшовши принизливий притулок в країні, яка анексувала частину території країни, яку він очолював, і воює в його рідному Донбасі.

Склалася якась погана традиція, коли нового президента захоплено сприймають, а через доволі короткий час зі свистом випроваджують, щоб більше не згадувати добрим словом.

Виникає просте питання - а якому президентові України з часом поставлять пам'ятник поряд з пам'ятником М. Грушевському?

Наразі кандидатів на вільний п'єдестал не бачиться.

Петро Порошенко, який тріумфально виборов булаву 5 років тому, отримавши 51% голосів у першому турі, тепер зовсім в іншій, значно гіршій ситуації - ситуації свого невеликого рейтингу і великого антирейтингу.

Як і вся країна перед нинішні вибором.

І цього разу конфліктність протистояння загострюється до максимуму.

Хто конфліктує?

 

Є такий класичний заклик організаторів танців, звернений до присутніх: «Танцюють усі!» Після чого з величезним задоволення це і відбувається у даному залі.

  Title

В Україні ніхто не оголошував про початок якихось гострих обговорень обох кандидатів. Але так сталося, що з приводу обох персон нині дискутують, сперечаються, сваряться - словом, конфліктують... усі.

Ці конфлікти відбуваються у двох площинах - міжособистій і міжгруповій.

Сперечаються колеги, знайомі, друзі, рідні - і у цих суперечках температура ой яка немаленька!

Бундючаться і не розмовляють між собою, видаляються з друзів у соцмережах, навішують одне на одного ярлики і наліпки, які іноді є дуже далекими від істини.

Але ті, хто навішують, впевнені, що правильно діагностують позицію опонента, а потім і його самого, навіть якщо з цим опонентом знайомі, дружать чи навіть разом живуть роками.

Конфліктують і групи одна з одною - кожна група орієнтована на свого кандидата і тепер їх, за великим рахунком, дві - умовно кажучи, «пропорошенківська» та «прозеленська».

Про що конфлікт?

 

Конфлікт стосується оцінок обох кандидатів. Причому, оцінюється як минуле обох кандидатів, так і їхня ймовірна поведінка в майбутньому - й особиста поведінка, і діяльність на посаді глави держави.

Звідси і виводиться головне рішення - за кого віддати свій голос 21 квітня?

Причому, обидві групи уже визріли до стану прямої вимоги: голосувати треба буде так і саме так, а не інакше. Звісно, оте «саме так» у кожної групи своє.

І кожна група має власне уявлення про свого та чужого фаворита.

Електоральні позитиви Петра Порошенка

 

Прихильники чинного глави держави переконують країну в тому, що Петро Порошенко є досвідченим політиком, який має різноманітний досвід політичної, державної, дипломатичної, безпекової роботи, має особисті зв'язки з лідерами багатьох країн.

Відзначають його внесок у зміцнення армії, отримання Томосу, поширення частки української мови в інформаційній сфері.

Всі, хто проти Росії, підтримують заклик Петра Порошенка, який повторив гасло Хвильового «Геть від Москви!».

Саме ці позитиви слугують базою електоральної підтримки Петра Порошенка у першому турі виборів.

Претензії до Петра Порошенка

 

Title  
 Генерал В. Кондратюк іде у відставку,
дорікаючи Петрові Порошенку
 

Вони концентруються у значному антирейтингу, який формувався доволі довго протягом президентського терміну.

Противники П. Порошенка дорікають йому в тому, що він, мовляв, часто був нещирим, обіцяв і не виконував, оточив себе «любими друзями», не боровся з корупцією, а через своє оточення нібито брав у цьому участь. Зокрема, через проект Роттердам+, не продав свій «Рошен», мав бізнес у Росії, дуже значно збільшив свої статки, став найбагатшим президентом Європи, а Україна під його керівництвом стала найбіднішою країною в Європі, народ якої нищиться тарифним «геноцидом» і дійшов стану зубожіння.

Заступник глави Адміністрації президента України генерал Валерій Кондратюк, нещодавно подаючи президентові заяву про відставку, дорікнув йому про приховану співпрацю з В. Медведчуком та дав зрозуміти, що з Росією також П. Порошенко не так однозначно воює, як те хоче показати.

Що за цим стоїть - з часом дізнаємося.

Але Петрові Порошенку уже досить різко дорікнули, що він завішав країну бордами, на яких було обличчя В. Путіна навпроти його обличчя.

Тим самим він не тільки єдиний серед усіх кандидатів у президенти фактично прорекламував В. Путіна. Але й повторив своє твердження, що якщо виберуть не П. Порошенка, то це буде фактично вибір В. Путіна. Що само по собі є поки ще недоведеним фактом, а В. Зеленський сприймає це як образу.

Електоральні позитиви Володимира Зеленського

 

«Чи існують такі?» - запитують скептики? - «Існують», - запевняють прихильники молодого претендента і вказують на цифри його підтримки в першому турі. А це більше, ніж п'ять мільйонів виборців, або понад 30% тих, що взяли участь у голосуванні.

Дискусія серед експертів привела більшість з них до висновку, що в даній ситуації виборці вибирали людину не з політичної системи. І зробили це тому, що існує велике розчарування виборців у всіх, без винятку, політиках.

Оскільки В. Зеленський все ще не висловився з ключових питань політики, то єдине, що можна зрозуміти в підтримці виборців - це те, що вони його розглядають як шанс на зміни.

Які зміни? Часто можна почути таку думку: «Тільки не Порошенка».

Сподівання, що, ставши президентом, В. Зеленський буде поводитися так, як його герой з фільму «Слуга народу» президент Василь Голобородько - тобто сам не буде красти і зрубає голови гідрі корупції, буде правити по справедливості, є, звичайно, наївними.

Але вони є.

  Title
  В Зеленський у Е. Макрона

Вважають, що ВЗ отримав голоси протестного електорату, і якби була графа «Проти всіх», то він отримав би значно менше і міг би нібито не вийти до другого туру.

Думаю, це - спрощення. Адже, згідно з даними ЦВК, 31 березня, в день першого голосування, 22 тис. 600 бюлетенів було зіпсовано, а це також є акти протесту.

Так що ті, хто були проти, або псували бюлетень, або не приходили на вибори. Частково і голосували за ВЗ «назло» політикам.

Але більшість голосів за нього були свідченням його підтримки як варіанта з відкритими ймовірностями, зокрема, і ризикованими.

Можна сказати, що виборці Зеленського керуються, здебільшого, емоціями, сподіваннями.

В цьому, безумовно, провина вітчизняних політиків, котрі довели виборця до такого стану, що він готовий вручити долю країни новачку з неоголошеними принципами діяльності.

Спробою В. Зеленського показати себе на міжнародній арені був його несподіваний візит до президента Франції Е. Макрона, котрий прийняв його і говорив більше, ніж годину.

Але то поки що епізод.

Претензії до В. Зеленського

 

Окрім очевидних - недосвідченості в політиці - основні претензії полягають в тому, що суспільство досі не почуло принципових заяв Зеленського щодо головних питань і проблем політики, особливо безпекової, міжнародної, внутрішньої, стосунків з Росією, ставлення до олігархів, зокрема, й І. Коломойського, та інших важливих.

І єдиний шанс це почути у громадськості - це дебати 19 квітня, якщо вони відбудуться і якщо не будуть перетворені у шоу чи скандал.

Думаю, чимало українців приймуть своє рішення - за кого голосувати 21 квітня - після цих дебатів.

Нині Зеленський уникає спілкування, бо очевидно його штаб таким чином сподівається перемогти - адже і перемогу в першому турі він отримав без спілкування з громадськістю, ставши своєрідним «чорним ящиком» - кожен вкладав у нього своє розуміння, свої сподівання.

Звертаю увагу на переконаність прихильників одного з кандидатів у тому, що після ймовірної перемоги його суперника доля України піде не просто складним, а суто катастрофічним сценарієм.

Малюються апокаліптичні картини загибелі всіх досягнень періоду Незалежності, демонізуються певні фігури і процеси.

Все це повинно вплинути на тих, хто не визначився, вагається чи, можливо, встиг розчаруватися.

Висловлю переконаність: катастрофи не буде в жодному випадку. Україна при всіх складнощах вистоїть і буде розвиватися.

Активність П. Порошенка

 

Title  
 Гарант на стадіоні 14 квітня
 

Натомість, активність, зокрема і медійна, Петра Порошенка зашкалює. Він практично щодня відвідує телевізійні шоу і виступає там, знову і знову викладаючи своє розуміння питань і оцінюючи зміни.

Постійні заклики Петра Порошенка до іншого прийти на дебати то на стадіон, то у студію того чи іншого телеканалу, де перший буває останнім часом практично щодня, заклики не ховатися - це технологія створення суперникові іміджу боягуза.

Хоча добре відомо, що той суперник одразу ж назвав тільки один час і місце дебатів - 19 квітня, 19.00, НСК «Олімпійський».

Проте заклики прийти, як ні в чому не бувало, продовжуються, навіть при тому, що перший кандидат знає, що другого нема в країні. На декотрих це діє, і вони кажуть: «Дійсно, чому той ховається?».

А відповідь проста: другий сподівається, що він виграє без дебатів. А на дебатах спробує і має шанси набрати бали тільки перший, тобто Петро Порошенко. Тому другий не хоче грати в інтересах першого.

Особливо активним і велелюдним був виступ Петра Порошенка біля Олімпійського стадіону 14 квітня, на якому Порошенко встиг і своє розповісти, і суперника покритикувати.

Критикував він достатньо обережно, зате його команда не стримувала себе, роздаючи наклейки з натяком, що суперник, мовляв, наркоман і голосувати проти нього - значить зберегти Україну.

Завершення

 

Мисляча Україна схиляється до кандидатури Петра Порошенка як більш надійної, знайомої, яка вже багато що зробила, налаштованої проукраїнськи (хоча нещодавно зізнався, що вдома у нього розмовляють російською). За ці плюси такі виборці готові закрити очі на ті мінуси, які Порошенкові приписують його критики.

  Title
 
 Наклейки з натяком на кокс – тобто кокаїн

Емоційна Україна не втрачає надії, що В. Зеленський її не розчарує і не зробить нічого проти України, в чому його підозрюють опоненти.

Є й точка зору генерала розвідки О. Скіпальського, який сказав, що краще було б, щоб обидва ці кандидати не балотувалися у фіналі, а, скажімо, це був би генерал-полковник І. Смешко.

Але виборець вирішить по-своєму.

Ще є декілька днів з апогеєм 19 квітня. Український виборець щодня отримує достатньо інформації, щоб прийняти своє рішення.

Вкотре наголошу: переконаний, що за будь-якого результату Україна встоїть, вистоїть і піде шляхом розвитку та процвітання.

В Україні уже виросло, сформувалося покоління українців, частина з якого пройшла гартування фронтом, яке не дасть нікому ліквідувати Україну як незалежну державу і надбання українства.

Скорочуючи розрив

Єрусалиме, Єрусалиме…

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com