Чи знаєте ви, які продукти є правильними конкретно для вас? А скільки вина можна випити без шкоди для організму? Чи потрібно їсти суп? Чим перебити тягу до солоного або солоденького? Чи можна схуднути на 20 кілограмів без занять спортом?

 

Ви не повірите, але відповіді на усі ці запитання я знайшла у цікавій розмові зі Софією Рожко, засновницею школи правильного харчування theBODY school і дипломованим нутриціологом ірландського Institute of Health Sciences. Заодно і про цю новомодну професію розпитала.

- Софіє, у вас така незвичайна спеціальність - нутриціолог. Чим конкретно займаються фахівці вашого профілю?

- Нутриціологія вивчає особливість різних продуктів - їхню якість, їхню взаємодію між собою, їхнє правильне співвідношення в раціоні, а також - як ці продукти впливають на людину.

Нутриціологія включає в себе як підбір правильного раціону для людини, яка хоче знизити вагу, так і розробку специфічного раціону для людини з певною симптоматикою.

- Якщо конкретизувати, то чим нутриціолог відрізняється від дієтолога?

- Дієтологія безпосередньо пов'я­зана з медициною. У дієтолога повинна бути вузька спеціалізація, наприклад, дієтолог-гастроентеролог, або дієтолог-ендокринолог.

Нутриціолог не може самостійно аналізувати здоров'я людини і давати їй рекомендації щодо лікувальних препаратів. Але ми працюємо з дуже точним аналізом різних продуктів харчування і впливом їх на організм. Нутриціологи та дієтологи можуть працювати як окремо, так і в команді одне з одним.

- Питання правильності харчування або набір «правильних» продуктів індивідуальний для кожної людини? Це залежить від статі, віку? Чи може бути таке, що для мене ці продукти - правильні, а для мого чоловіка - ні?

- Це дуже глибоке питання, на якому, до речі, можна дуже добре спекулювати і розповідати, що раціон суперіндивідуальний для кожного, але це - не зовсім так. Фактично, всі ми їмо один набір продуктів, які потрібно правильно скомбінувати і вживати у правильному співвідношенні у правильний час. Наприклад, швидкі вуглеводи не бажано їсти у другій половині дня, а на вечерю краще з'їсти нежирне м'ясо з овочами. Але не з картоплею. Це не так уже й складно.

Хоча, є певні нюанси. Перше - це, звичайно, стать. У чоловіків і жінок дещо відрізняються норми стосовно макронутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів) і мікронутрієнтів - це вітаміни і мінерали.

Наприклад, чоловікам потрібно більше білка, це - 1,2-2 г на кг маси тіла. Для жінок дуже важливі фолієва кислота і залізо, а для чоловіків - селен. Звичайно, нам усім потрібні ці речовини, але є невеликі відмінності.

Другий момент, на який завжди потрібно звертати увагу, - це вік людини. Маленькій дитині і людині похилого віку, навіть якщо вони однієї статі, потрібна різна норма тих чи інших речовин, наприклад, організму, який росте, потрібно більше білка.

Організм, який розвивається і який уже повністю сформований, по-різному засвоюють одні і ті самі поживні речовини - у 10-річної дитини певні мінерали будуть засвоюватися зовсім не так, як у 65-річного чоловіка. Наприклад, цинк, залізо, кальцій, вітаміни С, Д у літніх людей можуть засвоюватися гірше.

І третій момент - це особливості здоров'я. У кожного з нас є свій анамнез: в історії життя наших батьків і всього нашого роду є маса захворювань, які генетично нам передаються, або ми маємо до них схильність. Нутриціолог завжди звертає на це увагу і просить здавати аналізи, щоб ми могли спостерігати ситуацію в поточний момент.

Якщо у людини є відхилення у роботі шлунково-кишкового тракту або гормональної системи, або, можливо, у неї діабет або переддіабет - на все це потрібно звернути увагу. Якщо людині зрозуміла її симптоматика, то їй зрозумілий і вектор руху в плані харчування, це - не складно.

- Ви заговорили про різницю у процесах засвоювання продуктів харчування дитячим і дорослим організмом, і я одразу згадала про молоко. Адже є інформація, що користь від молока є тільки в дитячому віці, а дорослим воно лише для смакового задоволення. Це - так?

- Молоко - це дуже гаряча тема для дискусії. Сфера харчування тим і складна, що існує маса досліджень за основними темами, які суперечать одне одному. І далі вже кожен фахівець на основі цих досліджень і свого досвіду вибирає, у що йому вірити.

А щодо молока дійсно є кілька теорій: що воно засвоюється лише до 7 років, наступна теорія - до 14 років, і ще одна - до 21 року. Далі ми отримуємо з молока мізерний відсоток поживних речовин, але досить багато шкоди. До того ж, це стосується і пастеризованого молока тривалого зберігання, і непастеризованого - в якому можуть міститися певні гормони від корови, яку подоїли, і які неможливо усунути без повної пастеризації.

Тому, якщо людина п'є багато молока, вона мало того, що не отримує користі, так ще може отримувати певну шкоду.

- Це можна вважати вашою професійною порадою? Мінімізувати вживання молока.

- Так. Взагалі, наша нація нормально переносить молочні продукти. Ми сильно відрізняємося від азіатів і африканців, які практично не можуть засвоювати молоко. Вони п'ють козяче молоко, тому що там менше лактози, або вживають соєве, тобто рослинні види молока.

Нам пощастило, що у нас мало людей, які взагалі не засвоюють лактозу. Але серед моїх клієнтів, все ж, - 40-45 відсотків людей, у яких повна непереносимість лактози і вони не можуть вживати ні молоко, ні сир, ні йогурт, ні кефір...

- Непереносимість лактози - це набута проблема чи генетична?

- Складно сказати. Невідомо, тому що раніше не було генетичних тестів. Сьогодні дослідження свідчать, що непереносимість певних продуктів може бути як вродженою, так і розвинутися з віком. Але частіше непереносимість лактози розвивається з віком.

- Якщо ми вже заговорили про те, що різні народи по-різному засвоюють продукти, то, можливо, харчові уподобання ще й на характер наш впливають у якийсь спосіб? Кажуть, що люди, які їдять багато м'яса, більш агресивні?

- Не знаю (сміється). Є дуже багато вегетаріанців, які не їдять м'яса, але поводяться доволі агресивно. Тому не можу сказати, що є такий взаємозв'язок, і не думаю, що харчові уподобання пов'язані з характером.

Загалом, є певна група харчових уподобань, від яких у людей виникає залежність.

Перша група продуктів - це не солодке, це - алкоголь. Зі солодким ніби зрозуміло. Якщо ти прийшов до нутриціолога або дієтолога, то зрозуміло, що солодке тобі «не світить». Але коли я кажу людині про алкоголь, у неї шок. Вона не розуміє, що пити щодня - це не тільки не корисно для здоров'я, але і дуже погано впливає на вагу.

Алкоголь - це основне харчове уподобання, від якого виникає залежність, і яке за останні півтора року істотно вирвалося вперед в Україні.

Раніше люди не вживали так багато спиртних напоїв. У нас алкоголь зараз став мейнстрімовою темою, з'явилися фестивалі вина та віскі. Нам насаджується культура вживання алкоголю, і ми чомусь вирішили, що кожного дня випивати келих вина - це класно! Як ніби ти сидиш в якомусь гарному фільмі, п'єш вино... Але це фізіологічно ненормально.

Друга група продуктів, від яких виникає залежність - це, звичайно, солодке. Люди хочуть позбутися цієї залежності і думають, що колись настане такий момент, коли їм зовсім не буде хотітися солодкого, вони розправлять крила і полетять в життя без цукру. Такого не буває.

Я одразу кажу своїм клієнтам, що навіть не треба цього прагнути - певна кількість цукру не приносить шкоди нашому організму. Питання в тому, щоб мінімізувати його вживання.

- Яка норма цукру вважається нешкідливою для організму?

- Від 25 до 50 грамів цукру протягом дня вважається нормою. Їх можна отримувати з фруктів, із крохмалистих оброблених овочів, таких, як буряк, морква, гарбуз, мед, із звичайного цукру, алкоголю, тобто - з будь-яких цукровмісних продуктів. До солодкого належать і хлібобулочні вироби, навіть якщо вони не солодкі на смак, тому що це - прості вуглеводи.

І тільки ці 25-50 грамів вважаються безпечною нормою. Не більше. Ми зараз не говоримо про людей, які страждають на діабет. Але якщо ми не слідкуємо за своїм раціоном, на день ми отримуємо, мінімум, 120-150 грамів цукру, тобто - у 3 рази перевищуємо нашу норму.

Третя категорія харчової залежності - це солоні продукти на кшталт копчення та ковбаси.

З цією залежністю найлегше боротися, тому що найчастіше таким людям у раціоні просто не вистачає корисних жирів. Їм хочеться солоно-копчених продуктів, оскільки вони не отримують поліненасичених жирних кислот.

Після коригування харчування їм, може, і захочеться з'їсти шматочок ковбаски, сиру або хамона, але, загалом ця тяга зникає. Сир, взагалі, безпечний продукт, його можна їсти.

- А ви не пов'язуєте сплеск вживання алкоголю зі збільшенням стресових ситуацій у людей. Невже лише у нав'язливій рекламі річ?

- Ні, я не пов'язую збільшення споживання алкоголю зі стресом, тому що раніше при стресі всі їли шоколад, а зараз почали пити. Вже краще цукерки їсти, щоб не отримувати інших проблем!

- Але ви ж кажете, солодке - теж недобре! Чим задовольнити свій мозок, який вимагає «солоденького» під час стресових ситуацій або інтелектуальних навантажень?

- Так, справді, коли ми працюємо, організму потрібна глюкоза, але є певне нерозуміння, яка саме глюкоза йому потрібна!

Існує 2 типи продуктів, що містять глюкозу: одні містять складні вуглеводи - які переробляються повільно, ніби через крапельницю по крапельці вводяться в кров. А інші - прості вуглеводи - це як шприцом по венах пустили глюкозу і вона швидко засвоїлася.

Коли люди відчувають інтелектуальні чи емоційні навантаження, вони хочуть саме швидких вуглеводів, щоб включився якийсь тумблер і «клацнув» гарний настрій. У хід йдуть цукерки, фрукти, мед, халва, сухофрукти, алкоголь, булочки, кава з цукром.

Тому важливо, щоб під час розумової роботи людина не чекала моменту, коли рівень глюкози в крові падає так, що починає вироблятися гормон стресу.

Для цього потрібно просто заздалегідь з'їсти те, що містить повільні вуглеводи, наприклад: бутерброд з цілісно-зернового хліба, порцію каші, макарони з твердих сортів пшениці, бобові продукти, хумус. Тоді до моменту можливого розумового виснаження через «крапельницю» глюкоза вже дійде до вашого мозку.

Також під час розумової роботи добре допомагає вживання корисних жирів - з'їжте порцію горіхів, авокадо або шматочок сала, тобто, - отримайте якісь жири. Це може бути гарною альтернативою споживанню великої кількості солодкого.

- Ви казали, що тим, кому хочеться солоненького, не вистачає поліненасичених жирів. В яких продуктах вони містяться?

- Поліненасичені жирні кислоти - це кислоти Омега-3, Омега-6 і Омега-9. Головним чином, це - жирна риба, будь-яка, не обов'язково червона. Той ж оселедець, скумбрія, тільки бажано - не засолена, а слабосолена або запечена. Це - авокадо, горіхи, насіння і будь-які рослинні рафіновані жири. Також ви можете просто застосовувати капсули Омега-3 риб'ячий жир - це чудове джерело поліненасичених жирних кислот у раціоні.

- Хотіла докладно розпитати щодо кількості рідини, яку необхідно випивати за день. До речі, а є ще й думка, що не можна запивати їжу! Що ви скажете з цього приводу?

- Про те, чи можна запивати їжу рідиною, вже написана купа статей, половина з яких застерігають, що не можна, друга половина - що можна. Тут потрібно спиратися на фізіологію і розуміти, як виробляється шлунковий сік, і наскільки його взагалі ймовірно розбавити водою. Повинен вмикатися здоровий глузд.

А з приводу щоденної норми рідини є загальна рекомендація - це 30 мл на 1 кг маси тіла. Це - чистої води. Плюс півлітра додаткової рідини - чай, кава, суп.

Є певні патології, при яких обмежується надмірне споживання води, наприклад, якщо людина страждає на таке гормональне захворювання, як гіпотиреоз, або у неї ниркова недостатність, тоді норма води суворо регламентується.

Плюс, якщо ви маєте цього дня додаткове навантаження (спортзал, пробіжка), потрібно додавати півлітра води до своєї норми, тому що під час фізичної активності ми витрачаємо дуже багато рідини.

- Що відбувається з організмом, коли ми не допиваємо свою норму води?

- Порушується водно-сольовий баланс, тому що вода, яку ми споживаємо, містить розчинні солі, необхідні нашому організмові.

Якщо ми подивимося на етикетку від пляшки води, там вказані усі ці розчинні солі і мінерали, які в ній містяться, і за рахунок яких відбуваються певні процеси в нашому організмі.

Коли ми недоотримуємо воду, страждає вся система організму: кожен орган, особливо мозок, погіршується концентрація уваги.

А у людей, перед якими стоїть завдання скинути надлишкову вагу, починається процес набряклості. Вони не п'ють воду, відповідно, рідини в організмі не вистачає, і вона не виводиться з організму, щоб не було сильного дефіциту. Людина набрякає, але у неї в свідомості нестиковка, вона не розуміє, чому вона не п'є воду, а набряки отримує? І мінімізує вживання води взагалі. Виходить замкнуте коло.

Тому вода - ключовий момент нашого здоров'я. Це - найпростіша рекомендація: почніть пити воду!

У людей, які систематично, хоча б місяць-два п'ють воду, навіть зменшується кількість зморшок на обличчі. Тому що шкіра на обличчі часто просто страждає від сухості. Шкіра стає кращою, поліпшується розумовий процес, концентрація уваги, людина менше втомлюється. Вода - це важливий момент.

- Ми говоримо зараз про чисту воду, правильно? А чи є важливим вживання у щоденному раціоні рідкої їжі у вигляді супів, борщів, бульйонів і усіляких «перших» страв, як нам закладалося ще з дитячих - радянських часів?

- Тут усе індивідуально. Є гастроентерологічні захворювання, при яких людина обов'язково повинна вживати в їжу супи або овочеві відвари.

По суті, суп - це два основні продукти: рідина і клітковина з овочів. Прямої необхідності вживати «перші» страви немає. Якщо людина окремо вип'є свою норму води й окремо з'їсть клітковину, то в них гострої потреби немає.

Адже найчастіше як ми варимо суп? На м'ясному бульйоні, звідки отримуємо величезну кількість шкідливих речовин - гормонів і насичених жирів, які людині потрібно мінімізувати в раціоні.

Мало хто готує суп на «третьому» бульйоні, як це повинно бути, коли перші дві накипілі порції рідини зливаються, а страва готується лише на третій.

Те саме - і з овочевими супами. Коли ми довго варимо овочі, концентрація вітамінів і мінералів у них істотно скорочується. Але тут такий момент: краще зварити овочі і з'їсти страву у вигляді супу, ніж зварити, вилити рідину і з'їсти тільки овочі, оскільки всі корисні речовини залишаються у воді.

Раніше супи, борщі, розсольники користувалися великою популярністю, тому що це був жирний калорійний і досить дешевий продукт. Люди купували кістки, виварювали їх і отримували жирний гарячий бульйон, яким людина наїдалася.

- Цікаво. Ми заговорили про овочі і плавно перейшли на тему вегетаріанства і веганства. З вашої професійної точки зору, це справді так корисно, як людям здається?

- У сфері харчування існують певні, давно вивчені факти, які працюють. Але іноді людям не хочеться старої інформації, а хочеться чогось нового, якогось свята, яке б їх надихнуло.

На жаль, не тільки мій досвід, але й інші дослідження показують, що у вегетаріанства і веганства немає явних переваг перед звичайним харчуванням, що містить тваринні білки.

Є дослідження, які свідчать, що вегетаріанці живуть довше. Але це не тому, що вони не їдять м'яса, а тому, що загалом ці люди більш ретельно підходять до вибору продуктів.

Якщо сказати простими словами, вони сильніше «заморочуються» з приводу їжі. Коли людина, яка їсть м'ясо, приходить у кафе, вона бере будь-яку вподобану страву з меню і не сильно з цього приводу переживає.

А людина, яка дотримується певного стилю харчування, приходить до ресторану і починає в офіціанта випитувати: а що туди входить? А чи немає там якихось вершків? Ці люди більш сконцентровані і більш усвідомлені в своєму харчовому виборі.

Наприклад, я не працюю з веганами - це люди, які не їдять взагалі жодних тваринних продуктів: ні м'яса, ні риби, ні молока, ні яєць, ні ікри.

Я бачу недоліки такого харчування. Якщо його дотримуватися протягом тривалого часу без пильної уваги з точки зору поєднання усіх макро- і мікроелементів, у людини неодмінно почнеться дефіцит певних поживних речовин і з'являться серйозні проблеми зі здоров'ям. Але переконати цих людей, що треба повернути в раціон хоч якісь тваринні продукти, - важко.

Плюс - ми зіштовхуємося з тим, що дорослі, які вирішили вживати вегетаріанську чи веганську їжу, долучають до цього своїх малих дітей. На організм дитини це колосально впливає. І переконати таких батьків, що це - не зовсім здорове рішення, практично неможливо.

Тому з певною категорією людей я не працюю, хоча в моїй сфері є багато фахівців, які самі пропагують такий стиль харчування і працюють з такими клієнтами.

- Розкажіть детальніше про вашу практику. От звернулася до вас людина, за якими параметрами ви будете підбирати для неї правильне харчування? Які критерії підбору харчового раціону?

- Моя специфіка - це люди, які хочуть знизити вагу. Також я працюю з тими, хто хоче схуднути, але має певні проблеми зі здоров'ям. Найчастіше - це ендокринні порушення і захворювання шлунково-кишкового тракту, тому я працюю з двома лікарями - гастроентерологом та ендокринологом.

Коли до мене приходить людина, насамперед, я визначаю її ціль, наприклад, на скільки кілограмів ви хочете схуднути? Далі ми визначаємо, наскільки її бажання адекватне з її можливостям. Адже є люди, що прагнуть цілей, які будуть руйнувати їхній організм. Тобто, вони хочуть мати вагу, яка для них абсолютно не фізіологічна і здоровим шляхом ми до неї ніколи не дійдемо.

Наступний момент - люди заповнюють анкету, де описують свою харчову поведінку. Є певна група запитань, з відповідей на які ми можемо зрозуміти - чи лежить проблема з вагою у людини в сфері харчування, чи вона більше йде в сферу психології.

Якщо ми бачимо, що в сферу харчування, то можемо за неї братися. Якщо у неї психологічна етіологія проблеми, скажімо, булімія (коли людина після їжі провокує блювання), ми з нею не працюємо.

- Про цю проблему зараз дуже багато говорять, вона справді має такий масовий характер?

- Дуже масовий характер. На жаль, люди часто не зізнаються, і ми дізнаємося про це вже в середині роботи. Існує дуже багато візуальних ознак, які свідчать про те, що у людини булімія: псується якість зубів, виникає певний запах з рота, відбувається руйнування м'язових структур, дуже сильно падає м'язовий тонус, слабкість. Якщо ми це виявляємо, то прощаємося з такою людиною. Ми - не психіатри, а з подібними проблемами харчової поведінки працюють саме вони.

Наступний момент - ми порівнюємо вік, зріст, вагу і дивимося, яку калорійність харчування потрібно вибудувати, яким має бути співвідношення білків, жирів і вуглеводів, і чи потрібні додаткові домішки для того, щоб нормально знижувалася вага.

І останній момент: людина здає аналізи крові. Лікарі дивляться за маркерами, чи немає відхилень, які потребують медикаментозного лікування. Якщо все в межах норми, ми починаємо роботу за системою щоденного контролю.

У нас є спеціальні мобільні додатки, де людина бачить усі свої параметри і всі рекомендації, скільки і що треба їсти. І є реальна людина, яка щодня за нею стежить і дивиться, щоб вона ці рекомендації виконувала.

- Але, напевно, неможливо схуднути лише на харчуванні, без спорту?

- Можливо, але тільки на перших етапах. Людина елементарно може скинути 15-20 кг взагалі без фізичних навантажень, але при цьому будуть мінуси у вигляді втрати тонусу шкіри.

Наше тіло складається зі шкіри, жиру, м'язів і кісток: коли жир зникає, а м'язи на його місці не з'являються, то загальний тонус тіла втрачається. Можна, звичайно, схуднути і бути красивим в одязі, а потім роздягнутися - і засмутитися...

Ми намагаємося пояснити людям, що важливо займатися спортом, оскільки здорове тіло і загальний обсяг м'язових структур всередині нього відповідає за швидкість метаболізму. Якщо простими словами, то чим більше у людини м'язів, тим більше вона собі може дозволити порушувати режим харчування. Чим меншим у людини є запас м'язового волокна, тим суворіше їй потрібно слідкувати за харчуванням.

- Ваші клієнти - здебільшого жінки?

- 70 відсотків жінок, 30 - чоловіків. Чоловіки - це моя улюблена аудиторія, з ними працювати - велике задоволення.

Чоловіки, в принципі, дуже відповідальні, і при цьому у них немає жодних гормональних перепадів, тобто, - вони рівні і стабільні.

Якось перед великим футбольним матчем у мене була чоловіча група. Вони прийшли на заняття і кажуть: «Софіє, ну там же футбол, ми по пиву?» Кажу: «Ми домовилися, що пиво під час нашої роботи ми не п'ємо». Вони пішли дивитися футбол, і усі їхні друзі пили, а вони - ні. Хоча потім і зізналися, що їм було складно відірватися від свого чоловічого колективу. Так стримувати себе і суворо виконувати рекомендації вміють лише чоловіки. У жінок це теж буває, але значно рідше (сміється).

- Оскільки ми знову заговорили про алкоголь, не можу не запитати - може, все ж таки, є безпечна доза, яку можна пити без загрози для здорового харчування?

- Часто мені ставлять питання - чому ви нам забороняєте пити, а італійці і французи цілими днями п'ють вино й їдять пасту, при цьому - і здорові, і красиві? Усе просто: кількість ферментів, що переварює алкоголь, може відрізнятися.

Особливо жінки погано засвоюють алкоголь. Фермент, який називається альдегіддегідрогеназа, і відповідає за процес засвоєння алкоголю, у жінок виробляється значно гірше, ніж у чоловіків. Тому ми швидше п'яніємо, у нас сильніші процеси ураження печінки і швидше з'являється звикання до алкоголю.

Загальний стандарт - одна порція алкоголю на день для жінок і дві порції алкоголю для чоловіків. Це - 300 мл пива, 1 келих вина або 50 г міцного алкоголю. Але, як на мене - норма сильно завищена.

- Якщо йдеться про види алкоголю, то що краще - пиво, вино чи міцні напої?

- Найкраще в організмі засвоюється алкоголь, який має міцність від 20 до 40 відсотків. І бажано, щоб вони не були газованими: чим сильнішим є газований алкоголь, тим активнішою є його ділянка всмоктування. Наприклад, біле/червоне сухе вино або міцний алкоголь - віскі.

Усе, що за обертами є нижчим від цього: просекко, шампанське, пиво, сидр - буде засвоюватися гірше. Усе, що є міцнішим або солодшим за віскі - текіла, ром, лікери - теж поганий варіант.

Можу сказати норму, яку я встановлюю тим, хто хоче схуднути. Це - одна порція вина на тиждень або одна порція міцного напою 50-100 мл на тиждень. Це - той алкоголь, який не впливає на процес зниження ваги.

- У чому полягає суттєва різниця між системним «сидінням» на дієтах і системою правильного харчування?

- Будь-яка дієта, навіть популярна дієта Дюка, яка дає гарні результати, - це «перебіжки» від свята до свята, схудли-погладшали, погладшали - схудли.

І чим частішими будуть у вас ці стрибки, тим складніше худнути наступного разу. До того ж, не важливо - худнете ви потім на правильному харчуванні чи на дієті.

До нас приходять люди з величезним досвідом «сидіння» на дієтах, яким за перший місяць правильного харчування ми просто відновлюємо гормональний фон з нульовим результатом зі зниження ваги, тому що їхнє тіло просто втомилося від постійних обмежень.

Моя відповідь однозначна - перейти на правильне харчування. Правильне харчування - це коли ви 80 відсотків часу їсте те, що треба, а 20 відсотків часу - робите те, що хочете.

Ви можете собі залишити цей 20-відсотковий резервувар для солодкого, для якісного алкоголю, свинини, бургерів та всього, що ви любите!

- Як приємно вас слухати! Але їсти ці, так би мовити, смаколики можна лише раз на тиждень, правильно?

- Не обов'язково. Це залежить від того, на якому етапі ви перебуваєте. Якщо у момент зниження ваги, то бажано - раз на тиждень, якщо у процесі підтримання ваги за високої фізичної активності, то навіть якщо ви щодня будете з'їдати невелику порцію солодкого - це ні на що не вплине.

Кожна людина встановлює для себе рамки сама, є люди, навіть у моїй професії, які ставлять собі жорсткі рамки, наприклад, їдять лише рослинну їжу, відмовляються від будь-якого рафінованого цукру.

Я в цьому питанні дуже спокійна людина, тому що вважаю, що їжа - це величезне задоволення у житті! І я не готова заявити, що більше ніколи в житті не з'їм гамбургер або шматочок торта «Наполеон».

Це - класний смак! Так, він шкідливий, але якщо я їм це не часто, то мій організм з цим впорається. У нього є певний кредит довіри до мене, він «промовчить», і ми дружно підемо з ним далі.

Важливо зрозуміти, що правильне харчування - це набір визначених не заборон, а рекомендацій, в якому є як обмеження, так і «дірки», за рахунок яких можна довго на цьому харчуванні сидіти.

 

Автор: Любов Базів, Київ

Джерело: «Укрінформ»