Закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» прийняли ще у травні 2018 року, а діяти він почав зі січня 2019, хоча після того й зазнав правок. Але у будь-якому разі тепер українцям, які потребують пересадження органу, не треба їхати за кордон - операції роблять і в Україні.

 

Лікарів навчають у Запоріжжі

 

Зараз трансплантацію органів в Україні проводять лише у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Запоріжжі - тільки від живих донорів і близьким родичам. Тих, хто не має родинного донора, відправляють на пересадження за кордон, найчастіше - до Польщі, Німеччини чи Білорусі.

«До нас приходять люди, які потребують трансплантації, ми збираємо необхідний пакет документів і надсилаємо на розгляд комісії з питань скерування на лікування за кордон, створеної при міністерстві охорони здоров'я, - розповідає головний спеціаліст з хірургії та трансплантології департаменту охорони здоров'я ІФ ОДА Петро Соломчак. - Минулого року надіслали документи приблизно 20 людей з Івано-Франківської області, частина з них вже отримала лікування. Наприклад, цьогоріч повернулися двоє, яким у Білорусі пересаджували нирку».

Новий закон, хоч і вступив у силу, проте ще не діє де-факто, бо Єдину державну інформаційну систему трансплантації лише створюють. У ній буде база донорів, реципієнтів (тих, кому потрібен орган), трансплантант-координаторів (лікарів, які керуватимуть забором органів у донора і пересадженням їх реципієнту), анатомічних матеріалів, а також лікарень, що робитимуть забір органів і проводитимуть трансплантацію.

«Зараз створюється база трансплантант-координаторів. Зокрема, у Запорізькій академії навчають лікарів, - каже Петро Соломчак. - Туди поїхали двоє працівників з нашої центральної міської клінічної лікарні та з лікарні № 1. Незабаром поїдуть ще двоє лікарів з обласної клінічної та один - від калуської центральної районної лікарні».

На Прикарпатті допомогу з трансплантації надаватимуть в обласній клінічній лікарні, центральній міській та міській лікарні № 1. Ще чотири госпітальні округи, крім франківського, створять на основі районних лікарень у Калуші, Коломиї, Надвірній, Косові. Трансплантацію там не робитимуть, але зможуть вилучати органи та інші анатомічні матеріали у донорів.

Пересадку робитимуть хірурги. Бригада лікарів Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні вже пройшла перший етап навчання у Запоріжжі. Другий етап відбудеться у Білорусі, а третій - у США. А от коштів на закупівлю обладнання не вистачає.

«Технічно пересадити орган - це не проблема. Але до й після операції має проводитися імуносупресивна терапія, - каже Петро Соломчак. - Перш ніж призначити якийсь вид такої терапії, потрібна лабораторія, де визначають концентрацію певних речовин в організмі, щоб визначити дозу імунодепресантів. Така лабораторія коштує дуже дорого, попередньо - 1 млн доларів. Таких грошей у лікарні немає, тому шукають фінансування».

Дозвіл надає представник

 

За законом, тепер в Україні діятиме посмертне донорство. Якщо людина хоче пожертвувати свої органи після смерті, то треба написати згоду та призначити уповноваженого представника. Для цього також потрібно подати заяву, яку підпишуть обоє, - сам донор і його представник. Саме він надаватиме дозвіл на вилучення органів для трансплантації після смерті донора. Якщо ж представника не призначили, таке рішення буде у другого із подружжя або в найближчої родини: батьків, дітей, рідних брата чи сестри.

Живі донори мають бути повнолітніми дієздатними громадянами України, які не мають хвороб, що можуть передатися реципієнту, не страждають на психічні розлади і не перебувають в ув'язненні. Зрозуміло, вони можуть пожертвувати лише парний орган або частину органу. У цьому випадку трансплантація можлива лише між рідними або за перехресного донорства. Матеріали, здатні до регенерації, можна жертвувати і не рідним.

Закон визначає трансплантацію безоплатною, живий донор може отримати відшкодування і пільги від держави. Пересаджуватимуть органи реципієнтам у порядку черги, але враховуватимуться й інші обставини.

«Трансплантант-координатори прийматимуть рішення залежно від того, наскільки наближене місцеперебування реципієнта і донора, - розповідає Соломчак. - Якщо, наприклад, помер донор на Донеччині, а наступний у черзі реципієнт - на Прикарпатті, то будуть враховувати, чи можливо доправити орган. Якщо часу - недостатньо, перевагу нададуть людині, яка перебуває ближче. До того ж, надаватимуть перевагу дітям».

Також проводитимуть тести на сумісність, бо не завжди навіть близький родич може підійти для донорства.

Про суму операції говорити нині зарано, але за кордоном ціна трансплантації сягає кілька десятків тисяч євро.

«Сьогодні будь-яка операція передбачає величезну кількість затрат, - говорить Петро Соломчак. - В Україні раніше був пілотний безкоштовний проект, ті, хто в нього не потрапив, оплачували операцію самі або за рахунок благодійних організацій. Тим, кого скеровують на пересадження за кордон, МОЗ оплачує частину вартості операції».

За словами Петра Соломчака, за кордоном більшість пересадок органів здійснюють у донорів-трупів - 80-90 %, а в Україні, навпаки, майже всі донори - живі родичі. Тепер, за новим законом, посмертно донори зможуть врятувати не одне життя.

 

Автор: Ольга Романська

Джерело: «Репортер»