Пам'ять відіграє вирішальну роль у нашому житті. Процес запам'ятовування інформації у різних умовах та послуговування нею стали об'єктами дослідження чималої кількості розвідок.

Зазвичай, інформація, що звучить на початку і наприкінці, краще пригадується, ніж та, що озвучена посередині. Але чи це - універсальний факт, і чи його можна узагальнити для всіх культур? Нещодавно це питання детальніше дослідила міжнародна команда науковців під керівництвом Федеріки Амічі (Federica Amici) з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу.

Команда вчених, до якої належали психологи, лінгвісти та біологи з п'яти різних країн, подорожувала по всьому світу, аби провести тест на пам'ять у людей із восьми різних культур, що розмовляють різними мовами. «Ми перейшли пустелі та перепливли море і зустріли неймовірних людей, що розмовляють чудовими мовами, від мови сідамо, нама до кхмерської мови, - сказала Амічі. - Ці мови демонструють унікальний погляд цих людей на світ».

Зв'язок між мовою і мисленням - суперечливий. Згідно з однією гіпотезою, мова впливає на процес опрацювання інформації, що зберігається навіть для позамовних сфер. Мови відрізняються, наприклад, своїм керуванням.

Типовим для мов правого напрямку, зокрема для італійської, є розташування основи речення на початку, після чого ідуть різні модифікатори, які надають додаткову інформацію про основу (наприклад, «чоловік, що сидить на автобусній зупинці»). На відміну від цього, у мовах, що керовані вліво (зокрема, японській), всі модифікатори зазвичай передують основі речення (наприклад, «на автобусній зупинці сидить чоловік»).

У мовах, що керовані вправо, мовець може опрацьовувати інформацію в тій послідовності, в якій розгортається речення, адже основа речення зрозуміла одразу, а модифікатори лише зрідка впливають на процес аналізу речення. Натомість мови «лівого розгалуження» до самого кінця зберігають багатозначність, бо на початку речення розташовані модифікатори, що набувають зрозумілого значення лише після появи основи речення. Так носії мов, що керовані вліво, повинні втримувати у голові ту інформацію, що розташована на початку речення, поки не стане зрозумілою основа речення.

З допомогою низки класичних завдань на пригадування слів, цифр та просторових стимулів команда вчених порівняла ефективність пам'яті у людей з різних культур. «Результати, які вдалося отримати завдяки нашим дослідженням: носії мов, що розгортаються вліво, продемонстрували, що краще пам'ятають інформацію на початку вербальних і невербальних повідомлень. Ймовірна причина: розуміння цих мов у реальному часі вимагає того, щоб запам'ятати інформацію, розташовану на початку, чого немає у мовах, що спрямовані направо», - сказав Алехандро Санчес Амаро (Alejandro Sanchйz Amaro) з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.

Найважливіший результат цього дослідження полягає у доведенні того, що мова та мислення - пов'язані і з будовою речення, тобто і з процесом опрацювання послідовної інформації. Мова, якою ми розмовляємо, впливає на спосіб, у який ми опрацьовуємо інформацію, її запам'ятовуємо і використовуємо.

Той факт, що послідовність слів пов'язана з базовим когнітивним процесом - пам'яттю, - відкриє нові можливості для психолінгвістичних досліджень, що мають на меті розширити обсяг досліджуваних мов і народів. «Як справа з робочою пам'яттю у мовах зі змішаним розгортанням або без встановленого порядку слів? Чи знайдемо ми людей, які однаково добре запам'ятовують перший та останній пункт у списку? Або ж навіть інформацію із середини речення?» - ставить завдання Федеріко Розано (Federico Rossano)і з Каліфорнійського університету у Сан-Дієго.

У світі розмовляють сімома тисячами мов, що надає унікальне поле для дослідження взаємин між мовою і мисленням. Збереження та дослідження цього різноманіття - цінне не лише з етичного погляду, а й для науки, що прагне зрозуміти, які чинники впливають на людське мислення і як воно пов'язане з мовою.

Автори: Federica Amici, Alex Sаnchez-Amaro, Carla Sebastiбn-Enesco, Trix Cacchione, Matthias Allritz, Juan Salazar-Bonet & Federico Rossano

Зреферувала С. К., «Zbruc»

Джерело: «Scientific Reports»,
«Max-Planck-Gesellschaft»