У
1909-му в Одесі інженер Василь Стасюлевич у своїй майстерні зібрав перший на території
сучасної України автобус.
Мало хто знає, що перший в Російській
імперії самохідний екіпаж теж з'явився в південній Пальмірі - в 1891-му редактор
газети «Одеський листок» Василь Навроцький замовив у Франції чудо-візок з бензиновим
двигуном і зробив кілька кіл по Катерининській площі на очах у здивованих містян.
Що стосується Стасюлевича, то
він просто скопіював конструкцію вантажівки іноземного виробництва, додавши до неї
єдиний оригінальний елемент - масивний радіатор, що дозволило історикам вважати
Василя Миколайовича батьком місцевої автопромисловості.
Наступна сторінка автомобільної
історії була написана, коли в 1922-му на засіданні Подільського губкому постановили
створити у Вінниці, Проскурові та Кам'янці-Подільському авторемонтні цехи. Сюди
звозили автомотлох з усієї губернії, з якого іноді вдавалося змайструвати авто на
ходу.
В лідери швидко вийшов завод
«Мотор» у Кам'янці-Подільському - із запчастинами для вантажівок проблем не було,
а ось автобусів катастрофічно не вистачало. Тоді інженери підприємства лише за чотири
місяці розробили схему і налагодили виробництво автобуса власної конструкції. Хоча
шасі і двигун були запозичені від американської вантажівки «Уайт», але багато вузлів
і кузов умільці виготовили самі.
Перший 12-місний автобус під
назвою «Кам'янецький мотор» був представлений громадськості напередодні листопадових
свят 1923 року, а через кілька місяців була зібрана друга машина. Новинки курсували
за маршрутом Кам'янець-Подільський - Проскурів - Вінниця. Швидкість не вражала -
30 км/год., тому до Проскурова автобус їхав чотири години, там робив двогодинну
технічну зупинку і вирушав у 5-годинну подорож до Вінниці.
Проте, старенька шкапа ще довго
залишалася основним засобом транспортування людей і товарів. Але в 1929-му влада
поставила перед інженерами Харківського автоскладального заводу завдання: налагодити
випуск важких вантажівок, які до того часу не вироблялися в СРСР. Йшлося про машину
вантажопідйомністю 4 тонни, в той час, коли горьківський ГАЗ-АА (аналог
Ford-AA) піднімав 1,5 тонни, а московський АМО - до трьох тонн.
За основу харків'яни взяли італійську
вантажівку Lancia Pentajota, але, на відміну від інших радянських авто, просто зібраних
з готових західних комплектуючих, всі деталі нової машини були зроблені в Україні.
Та й ім'я нова вантажівка отримала відповідне - на радіаторі красувалося: «Україна».
Машина розганялась до 70 км/год. - дуже непогано для важкої вантажівки. На жаль,
в серію авто не пішла, але два пілотні примірники брали участь 7 листопада
1931 року в святковій демонстрації в Харкові, після чого прослужили багато років.
Один з перших у СРСР електромобілів
теж родом з України - в 1935-му в Києві фахівці республіканського Главдортрансу
сконструювали чотиримісну легкову машину з алюмінієвим кузовом. Сім акумуляторних
батарей живили два електромотори потужністю по 3 кВт, кожен з яких приводив у рух
по колесу.
Джерело:
MMR