Кажуть, обіцяного три роки чекають. Напевно, цього твердження дотримуються в
Адміністрації президента - у ситуації з указами про створення нових об'єктів природно-заповідного
фонду. Ще 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів передало на Банкову,
11, проекти таких указів. За цей час не підписано жодного.
| |
Фото Миколи Тимченка / «День» | |
Одна з останніх відповідей Адміністрації президента
на запит народного депутата Остапа Єднака, датована 2 січня 2019 року, сформульована
так: «Проекти указів щодо зміни меж національних природних парків «Синевир», «Зачарований
край», «Білобережжя Святослава», «Олешківські піски», а також «Про території та
об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення», «Про створення
національного природного парку «Нобельський» та «Про оголошення прибережної акваторії
Азовського моря гідрологічним заказником загальнодержавного значення «Приморський»
перебувають на розгляді глави держави».
«Це - саботаж»
«На інші звернення така сама відповідь - що минулого
року, що цього, - додає Петро Тєстов, еколог міжнародної благодійної організації
«Екологія-Право-Людина». - Моя думка - це саботаж Адміністрації президента України».
Процедура створення таких проектів указів - непроста.
Петро Тєстов описує цю процедуру: «Спочатку науковці обирають перспективну для заповідання
територію і надсилають клопотання до відповідних підрозділів обласної державної
адміністрації. Потім пишеться наукове обґрунтування на цю територію. Після цього
триває погодження із землекористувачами цієї ділянки. Це - або лісгоспи, або обласна
адміністрація, або Держгеокадастр, залежно від статусу землі. Інколи і зі сільськими
радами погоджують. Коли отримані всі погодження на обласному рівні, Мінприроди погоджує
проект указу з іншими структурами: Мін'юстом, Мінфіном, Держлісагентством, Держгеокадастром,
Мінекономіки, Мінагрополітики. Потім іде голосування на засіданні Кабінету міністрів
за ці проекти. І наостанок залишається тільки підпис президента».
| |
| «Білобережжя Святослава» / Фото Миколи Тимченка / «День»
|
Міжнародне визнання
Еколог додає, що через незрозумілі зволікання на Банковій
майже 100 тисяч гектарів унікальної дикої природи досі не мають природоохоронного
статусу. Між тим, більшість цих об'єктів, які так і не погодив Петро Порошенко,
вже визнані на міжнародному рівні, ввійшли до Смарагдової мережі Європи - мережі
територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття.
Про цю ситуацію «День» розповідав у матеріалі «П'ять
хвилин на нацпарки» (№ 103 за 13 червня 2018 р.), сподіваючись, що це прискорить
дії Петра Порошенка. Ще одна надія з'явилася, коли нещодавно про цю історію розповіли
у Верховній Раді на спеціальному брифінгу нардеп Остап Єднак та еколог МБО «Екологія-Право-Людина»
Олексій Василюк. В Адміністрації президента навіть пообіцяли, що підписання указів
відбудеться 3 березня - у Всесвітній день дикої природи.
«У Міністерстві екології готували публічне підписання
цих указів, але знову - тиша», - констатує Іван Мойсеєнко, розробник проекту національного
природного парку «Кам'янська Січ», доктор біологічних наук, професор Херсонського
державного університету.
Оскільки неділя, 3 березня, була вихідним днем, напевно,
співробітники АП не стали витягати з шухляди теку природоохоронних документів. Як
додав у «Фейсбуці» Остап Єднак, замість обіцяного підписання 11 указів про нові
об'єкти ПЗФ Петро Олексійович на той час брав участь у запуску перших вітрових турбін
Приморської вітроелектростанції у Запорізькій області. Ця ВЕС належить компанії
«ДТЕК» Ріната Ахметова.
Низька заповідність
Навіщо Україні нові об'єкти природно-заповідного фонду?
В Івана Мойсеєнка є, як мінімум, три аргументи. По-перше, відсоток заповідності
в Україні - доволі низький - усього 6,6% території. До 2021 року ми маємо збільшити
його до 15%. Для порівняння: у Польщі він зараз становить 10%, а в Австрії -
37%.
| |
«Олешківські піски» / Фото Євгена Гомонюка | |
«Другий чинник - створювати об'єкти потрібно, щоб максимально
охопити охороною види Червоної книги. У нас вони не охоплені за багатьма позиціями.
Наприклад, на Херсонщині є шість великих об'єктів на лівобережжі, але немає жодного
об'єкта ПЗФ на півночі чи правобережжі області. Існує багато видів флори та фауни,
яких немає в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» і Чорноморському біосферному
заповіднику, але вони не охороняються так, як треба. Ми маємо низьку репрезентативність,
тобто, у нас немає стовідсоткового охоплення об'єктів охорони тих видів, угруповань
та поселищ, які мають перебувати під охороною», - пояснює Іван Мойсеєнко.
Парк, над яким працювали три
покоління вчених
Науковець додав, що створення заповідного об'єкта -
дуже тривалий процес. Розповідь Петра Тєстова це продемонструвала, і таку специфіку
так само не можна ігнорувати. Іван Мойсеєнко нагадує історію створення Національного
природного парку «Нижньодніпровський». Перші публікації про необхідність створення
такого заповідного об'єкта з'явилися в наукових працях 1920-х років. Сам парк був
створений за указом президента Петра Порошенка 2015 року. Більше таких указів він
не підписував.
«Тобто, 90 років пішло на це, над цим парком працювали
три покоління науковців, - акцентує Іван Мойсеєнко. - Для того, щоб заповідати певні
території, екологи жертвували своїм життям і здоров'ям, це вимагає стільки зусиль,
а потім лежить у когось на столі. Відсоток створюваності заповідних об'єктів засвідчує
патріотизм, наскільки людина хоче зберегти й забезпечити процвітання своєї країни.
При президентові Вікторі Ющенкові було створено з десяток великих об'єктів і близько
30 національних парків».
«До речі, коли створювався парк «Олешківські піски»,
ми планували створити його на площі 46 тисяч гектарів, але припустилися помилки,
яку пропустило Мінекології, а в Адміністрації президента - на той час Ющенка - помітили,
що шість тисяч гектарів передається парку з вилученням. Юристи сказали, що так не
можна прописувати, - продовжує Іван Іванович. - Потім ми з Банковою півроку працювали
у телефонному режимі, щоб виправити цю помилку. Указ було підписано в останні дні
роботи Ющенка, тобто, до останнього намагалися створити нормальний об'єкт природно-заповідного
фонду. При Вікторові Януковичу все це припинилося. При Порошенкові теж перестали
створювати заповідні об'єкти. Можливо, навколо нього зібралося неекологічне оточення».
Зрозуміло, що перед виборами президентові - не до парків.
Але екологи сподіваються, що до 31 березня клерки АП таки дадуть на підпис Петрові
Олексійовичу довгоочікувані укази. Якщо, звісно, є бажання продемонструвати екологічну
свідомість.
Автор: Інна Лиховид
Джерело: «День»