Кажуть, обіцяного три роки чекають. Напевно, цього твердження дотримуються в Адміністрації президента - у ситуації з указами про створення нових об'єктів природно-заповідного фонду. Ще 2017 року Міністерство екології та природних ресурсів передало на Банкову, 11, проекти таких указів. За цей час не підписано жодного.

 

Фото Миколи Тимченка / «День»

Одна з останніх відповідей Адміністрації президента на запит народного депутата Остапа Єднака, датована 2 січня 2019 року, сформульована так: «Проекти указів щодо зміни меж національних природних парків «Синевир», «Зачарований край», «Білобережжя Святослава», «Олешківські піски», а також «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення», «Про створення національного природного парку «Нобельський» та «Про оголошення прибережної акваторії Азовського моря гідрологічним заказником загальнодержавного значення «Приморський» перебувають на розгляді глави держави».

«Це - саботаж»

 

«На інші звернення така сама відповідь - що минулого року, що цього, - додає Петро Тєстов, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». - Моя думка - це саботаж Адміністрації президента України».

Процедура створення таких проектів указів - непроста. Петро Тєстов описує цю процедуру: «Спочатку науковці обирають перспективну для заповідання територію і надсилають клопотання до відповідних підрозділів обласної державної адміністрації. Потім пишеться наукове обґрунтування на цю територію. Після цього триває погодження із землекористувачами цієї ділянки. Це - або лісгоспи, або обласна адміністрація, або Держгеокадастр, залежно від статусу землі. Інколи і зі сільськими радами погоджують. Коли отримані всі погодження на обласному рівні, Мінприроди погоджує проект указу з іншими структурами: Мін'юстом, Мінфіном, Держлісагентством, Держгеокадастром, Мінекономіки, Мінагрополітики. Потім іде голосування на засіданні Кабінету міністрів за ці проекти. І наостанок залишається тільки підпис президента».

	«Білобережжя Святослава» / Фото Миколи Тимченка / «День»

Міжнародне визнання

 

Еколог додає, що через незрозумілі зволікання на Банковій майже 100 тисяч гектарів унікальної дикої природи досі не мають природоохоронного статусу. Між тим, більшість цих об'єктів, які так і не погодив Петро Порошенко, вже визнані на міжнародному рівні, ввійшли до Смарагдової мережі Європи - мережі територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття.

Про цю ситуацію «День» розповідав у матеріалі «П'ять хвилин на нацпарки» (№ 103 за 13 червня 2018 р.), сподіваючись, що це прискорить дії Петра Порошенка. Ще одна надія з'явилася, коли нещодавно про цю історію розповіли у Верховній Раді на спеціальному брифінгу нардеп Остап Єднак та еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Олексій Василюк. В Адміністрації президента навіть пообіцяли, що підписання указів відбудеться 3 березня - у Всесвітній день дикої природи.

«У Міністерстві екології готували публічне підписання цих указів, але знову - тиша», - констатує Іван Мойсеєнко, розробник проекту національного природного парку «Кам'янська Січ», доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету.

Оскільки неділя, 3 березня, була вихідним днем, напевно, співробітники АП не стали витягати з шухляди теку природоохоронних документів. Як додав у «Фейсбуці» Остап Єднак, замість обіцяного підписання 11 указів про нові об'єкти ПЗФ Петро Олексійович на той час брав участь у запуску перших вітрових турбін Приморської вітроелектростанції у Запорізькій області. Ця ВЕС належить компанії «ДТЕК» Ріната Ахметова.

Низька заповідність

 

Навіщо Україні нові об'єкти природно-заповідного фонду? В Івана Мойсеєнка є, як мінімум, три аргументи. По-перше, відсоток заповідності в Україні - доволі низький - усього 6,6% території. До 2021 року ми маємо збільшити його до 15%. Для порівняння: у Польщі він зараз становить 10%, а в Австрії - 37%.

«Олешківські піски» / Фото Євгена Гомонюка

«Другий чинник - створювати об'єкти потрібно, щоб максимально охопити охороною види Червоної книги. У нас вони не охоплені за багатьма позиціями. Наприклад, на Херсонщині є шість великих об'єктів на лівобережжі, але немає жодного об'єкта ПЗФ на півночі чи правобережжі області. Існує багато видів флори та фауни, яких немає в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» і Чорноморському біосферному заповіднику, але вони не охороняються так, як треба. Ми маємо низьку репрезентативність, тобто, у нас немає стовідсоткового охоплення об'єктів охорони тих видів, угруповань та поселищ, які мають перебувати під охороною», - пояснює Іван Мойсеєнко.

Парк, над яким працювали три покоління вчених

 

Науковець додав, що створення заповідного об'єкта - дуже тривалий процес. Розповідь Петра Тєстова це продемонструвала, і таку специфіку так само не можна ігнорувати. Іван Мойсеєнко нагадує історію створення Національного природного парку «Нижньодніпровський». Перші публікації про необхідність створення такого заповідного об'єкта з'явилися в наукових працях 1920-х років. Сам парк був створений за указом президента Петра Порошенка 2015 року. Більше таких указів він не підписував.

«Тобто, 90 років пішло на це, над цим парком працювали три покоління науковців, - акцентує Іван Мойсеєнко. - Для того, щоб заповідати певні території, екологи жертвували своїм життям і здоров'ям, це вимагає стільки зусиль, а потім лежить у когось на столі. Відсоток створюваності заповідних об'єктів засвідчує патріотизм, наскільки людина хоче зберегти й забезпечити процвітання своєї країни. При президентові Вікторі Ющенкові було створено з десяток великих об'єктів і близько 30 національних парків».

«До речі, коли створювався парк «Олешківські піски», ми планували створити його на площі 46 тисяч гектарів, але припустилися помилки, яку пропустило Мінекології, а в Адміністрації президента - на той час Ющенка - помітили, що шість тисяч гектарів передається парку з вилученням. Юристи сказали, що так не можна прописувати, - продовжує Іван Іванович. - Потім ми з Банковою півроку працювали у телефонному режимі, щоб виправити цю помилку. Указ було підписано в останні дні роботи Ющенка, тобто, до останнього намагалися створити нормальний об'єкт природно-заповідного фонду. При Вікторові Януковичу все це припинилося. При Порошенкові теж перестали створювати заповідні об'єкти. Можливо, навколо нього зібралося неекологічне оточення».

Зрозуміло, що перед виборами президентові - не до парків. Але екологи сподіваються, що до 31 березня клерки АП таки дадуть на підпис Петрові Олексійовичу довгоочікувані укази. Якщо, звісно, є бажання продемонструвати екологічну свідомість.

Автор: Інна Лиховид

Джерело: «День»