Здавна Україна пишається своїми вірними синами і доньками. Тернистий шлях випав на їхню долю. З давніх віків чужинці хотіли загарбати наші родючі землі, квітучі лани, високі і горді Карпати.

 

Україна завжди була ласим шматочком для завойовників усіх часів. І завжди ця прекрасна земля народжувала славних героїв, які ставали на її захист, були готовими віддати за неї своє життя.

Людські долі. Боротьба, постійна нестабільність, окупація, неволя, геноцид, голод, радіація, корупція, Майдан, Революція гідності, війна...

Скільки можна знущатися над людською гідністю?

Внаслідок нестабільності в рідній Батьківщині українці роз'їхались по всьому світі в пошуках кращої долі.

А скільки їх, розумних, красивих, відданих своєму народові і рідній Україні, загинули в тюрмах, таборах смерті, на Майдані і на війні...

Розпалися чудові родини, діти залишились без батьків, молоді люди втрачають коханих, плачуть старенькі матері, плаче гірким сльозами мати-Україна.

Де ви, славні сини України?

Де ви, нащадки славного козацтва, де ви, славні ГЕРОЇ???

Вони - є! Вони - наша гордість! Вони - наші ГЕРОЇ! Вони - СЛАВА УКРАЇНИ!

Це ті, кого знищено в тюрмах, в Сибірських таборах, це - цвіт нашої нації, який назавжди залишиться в пам'яті поколінь.

Це ті, хто першими стали жертвами Майдану, жертвами Революції гідності!

Це ті, чиї могили по всій Україні!

Це ті, хто опинився в інвалідних візках, чий патріотизм запалює інших на боротьбу за незалежність і ВОЛЮ.

Це ті, котрі в тяжкий для України час покинули свої домівки і були в перших лавах патріотичного Майдану.

Про одного з них сьогодні моя розповідь.

Юрій Саєвич

 

Відомий український перекладач, радіоведучий, переклав українською мовою американських президентів. Представляє старше покоління української діаспори, зазначив, що вони «просто жили ідеєю Незалежної України».

Виростав у Чикаго, в українському селищі. Пан Юрій має брата Олега і сестру Ліду, які живуть у Чикаго, поряд з нами. Батько виховував дітей так, щоб вони зрозуміли, що мусять щось зробити для української справи. Сам батько виховував молодь в скаутській організації «Пласт» та викладав в українській суботній школі.

Юрій закінчив школу в Чикаго й університет у Вашингтоні.

У 1992 році був кореспондентом «Голосу Америки» в Києві, брав інтерв'ю у Леоніда Кравчука. Був головним редактором телепрограми «Вікно в Америку», працював старшим редактором радіо «Голос Америки» українською мовою.

У 1990-х роках був у Дніпропетровську як перекладач для американської військової делегації, що перебувала в Україні в рамках обміну між національною гвардією штату Каліфорнія та українськими Збройними силами.

У 2000-х роках - серед журналістів, котрі спостерігали за передвиборчим туром Віктора Ющенка.

А скільки цінних перекладів зробив Юрій Саєвич! Часто використовував псевдо Богдан Ясен.

Ознайомившись з біографією пана Юрія, я дуже хотіла зробити з ним інтерв'ю, але чесно зізнаюсь, що дуже хвилювалася. Такий відомий і знаменитий ведучий радіо і телебачення!

Інтерв'ю на радіо на моє прохання провів Дмитро Петрук, журналіст, який, до речі, також був на Майдані і був поранений.

Я, все ж таки, мала щасливу нагоду поспілкуватися з п. Юрієм і зрозуміти, наскільки це простий, щирий, інтелігентний чоловік і справжній український патріот.

У дитинстві п. Юрій був дуже активним учнем у школі, у Пласті, у спорті. Він любив займатися бігом на далекі дистанції. Любив досягати всього сам, йому подобалось робити те, що не вдавалося зробити іншим. Чим більше труднощів випадало на його шляху, тим з більшим задоволенням він старався їх подолати. Таким залишився і до сьогодні.

- Пане Юрію, розкажіть, будь ласка, як ви потрапили на Майдан?

- Був вдома, дивився телепередачу, де показували фантастичні кадри з Майдану. Для мене це було щось надзвичайне, сильніше, ніж фільм, знятий у Голлівуді. Наприкінці 2013 року я зі своїм другом поїхав на Майдан. Після трьох тижнів повернувся до США, зробив порядок зі своїм паспортом і знову повернувся на Майдан.

Там я вступив до 27-ї сотні оборони Майдану. Ми охороняли Будинок профспілок.

Взагалі, життя на Майдані - це найкращі моменти, найкращий час у моєму житті.

18 лютого я був поранений в Маріїнському парку, лежав у госпіталі. Після одужання залишився в Києві в складі 27-ї сотні до закінчення Майдану.

- Яке враження залишилось у вас від спілкування з тими українцями, які були на Майдані?

- Це було надзвичайне відчуття. Я дивувався, наскільки люди старалися допомагати одне одному. Високий рівень поваги одне до одного, взаємодопомога, порозуміння. Над Майданом було таке скупчення позитивної, сильної енергії, енергії патріотизму, що при пораненні навіть не відчувалось болю. Це був надзвичайний стан людської душі, готової на найбільші подвиги заради Батьківщини. Люди приїздили з усіх куточків нашої України і привозили все, що було потрібно тим, хто був на Майдані, до найменших дрібничок. Це варто було побачити.

- Що дав Майдан Україні?

- Внаслідок Майдану і Революції гідності цілком змінилося українське суспільство на краще. Там народжувалась нова Україна -держава нового покоління українців. Майдан приніс Україні три важливі моменти:

1. Позбулися російського агента Януковича.

2. Були створені добровільні батальйони.

3. На основі Майдану і Революції гідності створено українське громадянське суспільство.

Українці повинні пишатися тим, що народилось на Майдані.

Були створені добровольчі загони, волонтерський рух, створення нових громадських організацій.

- Чи здатна українська молодь зробити добрі зміни для України?

- Молодь, яка виростала під час незалежності, цілком змінилася, вона має зовсім інший спосіб мислення. Молоді люди не дозволять, щоб стара система гальмувала добрі реформи в Україні. Майданові дали багато обіцянок.

- Що ви думаєте про війну на Сході?

- Війна на Сході - це українсько-російська війна, а не сепаратизм. Українські добровольчі батальйони готові були дуже скоро закінчити війну, але вище командування працювало проти і робило нашим добровольцям багато неприємних сюрпризів. А головне, що цей вищий командний склад так і залишився незмінним. Для того, щоб була закінчена війна, потрібна більша допомога від США і заміна командного складу армії.

- Важливе питання - вибори в Україні.

- Дозволю собі сказати, що великий тиск робиться для того, щоб знову був обраний Порошенко.

Я можу підтримати інших кандидатів, але деякі з них, наприклад, Ігор Смешко, почали надто пізно.

Добре, що Садовий та інші зняли свої кандидатури на користь Гриценка. Порошенко нічого не зробив для України. Корупція процвітає.

Українське суспільство потребує рішучих змін і, насамперед, закінчення війни. Надіюсь, що українці виберуть з-поміж претендентів розумну людину на посаду президента.

- Дякую, пане Юрію. Я знаю, що ви будете в Україні під час виборів. Будемо з вами на зв'язку і чекатимемо від вас інформації.

- Наш український народ - миролюбний, працьовитий. У нас прекрасна талановита молодь, яка хоче вчитися, творити і жити в процвітаючій державі.

Чи маємо ми людей, які, прийшовши до влади, поставили б інтереси держави і народу на перше місце?

Так! Вони є! Надіємось, що такі люди і прийдуть до влади.