rss
09/22/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#360

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Наука \ Освіта \ Інша якість школи

Новий закон про середню освіту: що має змінитися для педагогів, учнів та їхніх батьків.

 

З особливостями Нової української школи суспільство вже більш-менш ознайомилося. Початкова школа тепер - з новим простором і новими програмами, які освоюють учителі. Логічним продовженням змін має стати створення іншого навчального середовища у середніх і старших класах. Яким воно має бути, прописує законопроект «Про повну загальну середню освіту».

Шлях цього документа доволі довгий. Ще у травні минулого року Міністерство освіти і науки винесло проект закону на громадське обговорення. Лише цього тижня члени Кабінету Міністрів ознайомилися з новою версією документа і передали його на розгляд парламенту. Тепер він має пройти голосування у першому та другому читаннях. У МОН обіцяють лобіювати питання, щоб законопроект потрапив у сесійну залу якнайшвидше.

«Зараз наше завдання - якнайшвидше винести законопроект на розгляд парламентського комітету з питань науки і освіти та на розгляд депутатів, - зазначає Лілія Гриневич, міністр освіти і науки. - Програма максимум - потрапити в порядок денний та проголосувати за законопроект у першому й другому читаннях до завершення каденції цього парламенту. Програма мінімум - проголосувати у першому читанні, щоб цей закон був одним із перших, що розглядатиметься наступним складом парламенту. Ми зі свого боку будемо робити публічну кампанію щодо заохочення депутатів все-таки розглянути закон про середню освіту якомога швидше. Адже цей документ надає механізми імплементації багатьох хороших ідей, виписаних у законі «Про освіту».

Нові терміни

 

За словами Лілії Гриневич, підтриманий урядом документ - це закон нових можливостей для учнів, батьків, педагогів та освітніх управлінців. Так, законопроект «Про повну загальну середню освіту» закріплює трирівневу систему загальної середньої освіти: початкова освіта має здобуватися впродовж чотирьох років, базова середня освіта - впродовж п'яти років, а профільна розрахована на три роки.

До першого класу дітей прийматимуть без усіляких конкурсів і тестів, а от до старшої профільної школи - на підставі річного оцінювання результатів їхнього навчання та державної підсумкової атестації. Також з'являються нові терміни, як-от: «забезпечення якості повної загальної середньої освіти», «інституційний аудит», «академічна доброчесність», «асистент дитини з особливими освітніми потребами» тощо.

Як акцентувала міністр освіти на засіданні уряду, щоб урахувати психологічні особливості дітей, у проекті закону передбачено два адаптаційні цикли: у 1-2 класах та у 5-6 класах. Також закон дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не весь клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів.

Три мовні моделі

 

Мовне питання стало у законопроекті одним із ключових. Так, пропонується три моделі навчання. Перша передбачена для корінних народів України, які не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Йдеться про кримських татар. Вони навчатимуться мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класів паралельно з ґрунтовним вивченням української.

Друга модель стосується шкіл з навчанням мовами національних меншин, які належать до мов ЄС. У початковій школі діти навчатимуться рідною мовою на рівні з державною, а з 5 до 9 класів не менше, ніж 40% навчальних дисциплін мають викладатися українською мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується національностей, мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, а також тих, хто проживає, здебільшого, в середовищі власної мови (російської). У цьому випадку початкова школа також буде мовою меншини разом з вивченням української, а з п'ятого класу не менше, ніж 80% навчального часу має викладатися державною мовою.

Більше автономії  в учителя

 

Законопроект передбачає ротацію директорів, яких обиратимуть на конкурсних засадах. Батьки мають право провести інституційний аудит закладу, якщо раптом у якомусь суперечливому питанні не знайшли компромісу з директором.

З'являється більше доплат для вчителів, зокрема, від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Крім цього, педагоги зможуть самі вибирати систему оцінювання та мотивації учнів, зіставляючи її з 12-бальною системою. Молоді вчителі матимуть у школі наставників - старших колег, котрі швидше введуть у курс справ.

Змін так багато, що, за прогнозами радниці міністра освіти та науки Іванни Коберник, реформа середньої школи стартує з 2022 року і зачепить лише тих, хто зараз навчається у першому класі. «Для всіх інших - надія лише на адекватність учителів і везіння їх зустріти. Академічну свободу закон «Про освіту» вчителям дав, але не всі нею здатні скористатися», - зазначила радниця міністра.

Лілія Гриневич зауважує, що освітня спільнота має готуватися до змін уже зараз: «Закон про середню освіту дає дуже багато академічної автономії вчителеві та педагогічному колективу всієї школи. Це означає, що їм треба буде робити вибір і творчо підходити до навчального процесу. Звичайно, будуть орієнтири та модельно-освітні програми, за якими вони можуть працювати. Але в рамках цього закону можна буде проявляти значно більше творчості, впроваджувати авторські навчальні програми, визначати, яким буде розклад, хто хоче працювати у форматі пар, а хто - уроками. Тобто, педагогічному колективу віддається багато різноманітних повноважень, які колись диктували виключно згори, з центру».

«Потрібне інше ставлення до дітей»

 

Батьки теж чекають змін у шкільній освіті, бо не влаштовує багато речей: від якості викладання до шкільного побуту. В Міносвіти до їхньої думки прислухаються. Так, до розробки законопроекту «Про повну загальну середню освіту» долучили представників батьківських ініціативних груп.

«Для нас важливо, щоб після голосування у парламенті збереглися без змін пункти про батьківське самоврядування, над чим ми працювали. Ми пропонували, щоб це був незалежний від адміністрації закладу орган, щоб його рішення не були обов'язковими, як зараз прописують рішенням батьківського комітету шкільну форму чи ще щось, - коментує Олена Бондаренко, співголова громадської організації «Батьки SOS». - Ми намагалися прописати те, щоб адміністрація не протягувала через батьківський комітет якісь свої негативні рішення, щоб батьки були помічниками та волонтерами школи, а не людьми для збору грошей».

Батьки хотіли б бачити у новому законі чіткі механізми фінансової автономії школи. Так, зараз школи звітують про свою фінансову діяльність, вчаться формувати бюджети, співпрацювати з місцевими органами влади, приміром, закуповуючи обладнання для Нової української школи, та досі навчальний заклад не розпоряджається виділеними на нього з бюджету грішми.

«Коли пропонували закон «Про освіту», наміри були значно рішучіші, ніж втілені на папері. Тому що освіта - це вкрай консервативна сфера, провести реформи в ній дуже тяжко. Це видно і з досвіду НУШ, - додає Олена Бондаренко. - До речі, НУШ спочатку теж не сприйняли, а потім пішли позитивні відгуки, після чого батьки старшокласників почали запитувати, чому тільки початкова школа, ми теж хочемо реформ. Мені здається, після НУШ діти прийдуть у середню ланку ще більш інакшими: вони вже з народження інші, ще й повчаться в інших умовах. Як на мене, щодо початкової школи було тяжко донести людям саму ідею реформи, але щодо самих змін - це було найпростіше, бо у середній ланці треба перевчити ще більшу кількість педагогів і більше всього змінити. Але в будь-якому разі треба рухатися далі, адже потрібні інша якість освіти та інше ставлення до дітей».

 

Автор: Інна Лиховид

Джерело: «День»

Зробити з колективу – команду

Історія успішного переселення. Як Донецький університет прижився у Вінниці

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com